В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

Так. У жаргоні є чимало антиестетичного, непристойного. Та ось діалектика жаргону, висловлена В. Мокієнком у передмові до „Большого словаря русского жаргона" (2000): „з часом скаламучені води заспокоюються, каламуть осідає на дно або її відносить у безкрайній мовний

123океан, а живильна свобода залишається очисною течією в мовній системі".

 

Лекція 18

Стилістична диференціація української лексики

План

1. Функціональні стилі.

2.     Стилістично нейтральна / стилістично забарвлена лексика.

3.  Розмовна й розмовно-просторічна лексика.

4.  Книжна лексика. Поетизми. Терміни.

5. Експресивна лексика.
7. „Євролексика".
Література

Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір / О. Т. Волох. - К. : Вища шк., 1986. - С. 163-172.

Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2005. - 463 с.

Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / за ред. І. К. Білодіда. - К. : Наук. думка, 1973. -С.151-178.

Сучасна українська мова / за ред. О. Д. Пономарева. - К.

: Либідь, 1997. - С. 68-75.

Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. - К. : Вища шк., 1994. - С. 134-135.

Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. - К. : Вища шк., 1997. - С. 220-225.

Джерела

Словник сучасного українського сленгу / упоряд.: Т. М. Кондратюк. - Х. : Фоліо, 2006. - 350 с.

Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови. - К. : Критика, 2003. - 336 с.

 

Сучасна          українська          літературна мова

багатофункціональна. Функціональний стиль - різновид літературної мови, який визначається сферою вживання й характеризується   особливими   лексичними, граматичними,

124фразеологічними та іншими засобами. Серед них розрізняють розмовний, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, художній стилі. Власне, функціональний стиль - це цілеспрямований відбір мовних засобів у залежності від мети й умов висловлювання.

Усі слова розпадаються на дві великі групи -стилістично нейтральні й стилістично забарвлені.

Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика без обмежень уживається в усіх стилях. Це звичайні назви предметів дійсності, їх ознаки, різноманітні дії, явища: сніг, дощ, іній, грім, блискавка; дерево, ясен, клен, вільха, осика, верба; курка, півень, соловей, вівця, кінь; голова, рука, нога, лоб, спина; піджак, костюм, сорочка, брюки; білий, жовтий, блакитний; ходити, думати, сидіти, говорити; близько, далеко, швидко; біля, коло, за, і, але, проте..

Розмовні слова поширені насамперед у розмовно-побутовому стилі. Замазура, крутій, розбишака, телепень; лопотіти, лупцювати, шастати. Пор. зіставлення з нейтральними паралелізмами: лахміття - ганчір'я, репетувати - кричати, хуткий - швидкий.

Розмовно -просторічні слова мають додаткові відтінки іронії, жарту, звучать фамільярно: варнякати, верзти, нализатися, бухикати, пертися, нюнькатися, дурепа.

Книжна лексика властива писемній формі літературної мови й протиставляється розмовній. Серед книжних слів багато назв абстрактних понять: тотальний, репрезентувати; книжно-урочисті слова: воїн, возз'єднання, корифей, торжество; багато старослов'янізмів (благословен, благовісник, глава, страж, чадо), назв явищ минулих епох (війт, драгоман, кольчуга, лучник, ясир), слів для позначення явищ інших народів (чурек, сакля, аксакал, леді, містер, сеньйорита, тореадор). Сюди належить виробничо-професійна сфера (діловод, журналіст, моторист, екскаватор, дебет, ізотоп).

Багато серед них поетичних слів: блакить, вітровіння, приваба, тепловій. Ось деякі з поетичних новотворів наших авторів: душа ніжнотонна, сонцетканна (І. Драч), смертовійна ніч (І. Муратов), зеленорогий місяць, кетяжисті акації, кінецьсвітній хаос, завжденна праця, брунькуючі ночі-квітнівки,

125червононеба ніч, сірошинельна тінь, мудрочоле життя, плечі кістлявляться, жити гнітливо, ятриво домен, червона сторожкість, химер' я тіней, сонце сліпучо-сліпе, вишнево-пришерхлі губи, брунькуючі ночі-квітнівки (О. Гончар); сизо-збурена небопадь, сніговіється даль-хитавиця, витишений сад (М. Вінграновський).

Сюди ж прилягають і фольклоризми. С.Єрмоленко до своєї монографії „Фольклор і літературна мова" (1987) додає „Словник-покажчик фольклоризмів". Ось деякі з них: береза-сестронька, бистрий кінь, бурлака, сіромаха, сирота, білая світлиця, білий кінь, білий сніг, верба-матусенька, вечір вечоріє, журавлі журавлять, журав, журавка, журавлиця, журавина, вітер-чорнобров, реве-гуде негодонька; Пролетіли роки, ніби білі лелеки Від того озеречка, від моєї ріки (Л. Забашта); Злетілися тривоги, мов лелеки, І обступили з чотирьох сторін (А. Малишко).

Пісенними мотивами пронизаний роман у віршах Л. Костенко „Маруся Чурай". І чи то рядки відомих пісень, чи то голос автора-оповідача з численними народнопісенними ремінісценціями - факти історії невіддільні від лірично-пісенного образного осмислення.

Полтавський полк готовий у похід.

Готуйте коней! Шлях їм далеченький.

Пильнуйте славу полкових знамен.

Полтаво! Засвіт встануть козаченьки.

Ти припадеш їм знову до стремен.

Так само засвіт встануть з полуночі,

А ти за них, Полтаво, помолись.

Лиш не заплаче свої карі очі

Та Марусенька, як було колись.

Термінологічна лексика весь час зростає. Термін -спеціальне слово чи словосполучення для точного вираження поняття. Термін 1) співвіднесений з відповідним поняттям у системі певної галузі; 2) співвіднесений із галузевою терміносистемою; 3) однозначний у межах терміносистеми. Відповідно до знань виділяється суспільно-політична термінологія (клас, депутат, партія, соціальні низи, політична блокада); економічна (девальвація, вартість, додаткова вартість);  філософська (гегельянство,  марксизм, ідеалізм);

126педагогічна (абітурієнт, студент, викладач, екзамен); юридична (адвокат, алібі, прокурор, нотаріус, спадкоємець); музична (альт, сопрано, дует, соната, композитор); гірнича (антрацит, забій, штрек, прохідка, кокс). Нерідко серед них уживаються дублети, або абсолютні синоніми; найчастіше питомий термін і запозичений: абетка - алфавіт, кількісний -квантитативний, мовознавство - лінгвістика, умодібнення -дисиміляція.

Експресивна лексика пов'язана з виразністю, образністю, емоціями, містить оцінку, збуджує уяву, викликає почуття - радості, гніву, горя, захоплення. Деякі із слів містять емоційний елемент у самому лексичному значенні (радість, горе, жаль, ніжність, любов). Найчастіше експресивності набувають слова при переносному вживанні:

1)  Говорили-балакали дві верби за селом. Потім тихо поплакали дві верби за селом...

2)  Що було - не вернеться. Одгуляло. Жовто...

Запливає вересень у затоку жовтня.

Вересню мій, веслами весело греби

Ждуть тебе на березі з кошиком гриби (Б. Олійник).

Розрізняють лексику-антипод, як-от урочисті слова (благословен, брань, воїн) - вульгаризми (жерти, морда, ляпати, роззява). Виділяються іронічні слова (всезнайко, мудрій, тихоня), жартівливі (новоспечений начальник, благовірна „дружина"), фамільярні (цмокнути, вшелепатися), лайливі (негідник, свиня, гадюка).

Останнього часу активізувалися слова з початковим євро-: єврокубок, євроремонт, європейський. Спочатку назва певної частини континенту, згодом - форма добре організованого державно-політичного життя на засадах християнської моралі, демократії, закону, професіоналізму, прагнення до самореалізації. Слова європеїзувати, європеїзм уживали ще Драгоманов, Франко. Проте в останній час їх утворено дуже багато: антиєвропейський, європейськість, євроатлантичний, євробанк, євровалюта, єврозона, євроімідж, євроінтеграція, євроклас, європарламент, євроцентризм, європростір, євросоюз, євроуніверситет. Природно вписується сюди й назва валюти - євро.  Однак у певних утвореннях

127відчувається навіть приниження свого, національного. Якщо можна погодитися з євроодяг, то що означає єврокухня, євродискотека? Можливо, пристрасть до євроназивання має створити враження, що ми вже на Заході. Проте не в усьому справедливе - „Немає в нас європолітиків, євроекономістів, євроінтелектуалів, єврознаментитостей, тому що мислять не „євро" категоріями" (журн.). А ось уже знищувальне: „Найближча єврозабігайлівка - з нахабною претензією на оригінальність - огортає нас тютюновим димом і російською попсою" (газ.). Справжня оригінальність - це вкорінене почуття національної гідності, пошани до власної держави, турботи про її престиж, пізнання історії, плекання мови. Європа повинна бути тільки стимулом для власної досконалості. Мусимо ставати самими собою.

 

Модуль 4

ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ФРАЗЕОГРАФІЯ

 

Лекція 19 Лексикографія

План

1. Лексикографія як лінгвістична дисципліна.

2. Види словників.

3. Коротка історія української лексикографії.

4. Характеристика основних лексикографічних праць. Література

Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір / О. Т. Волох. - К. : Вища шк., 1986. - С. 179-182.

Головащук С. І. А. Ю. Кримський як лексикограф / С. І. Головащук // А. Ю. Кримський - україніст і орієнталіст (Матеріали ювілейної сесії до 100-річчя з дня народження). - К. : Наук. думка, 1974. - С. 49-60).

Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / за заг. ред. І. К. Білодіда. - К. : Наук. думка, 1973. - С. 292-330. (Автор Л. С. Паламарчук).

 

128

Сучасна   українська   літературна   мова   /   за ред. М. Я. Плющ. - К. : Вища шк., 1994. - С. 137-140. Джерела

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь : Перун, 2005. - 1728 с.

Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. - К. : Наук. думка, 1970-1980. - Т. 1 - 11.

 

Лексикографія (гр. lexikon - слово + grapho - пишу) - розділ мовознавства, що вивчає теорію і практику укладання словників. Вона становить лексикографічну базу для лексикологічних досліджень, оскільки дає ситематизований і перевірений матеріал. Укладання словників - тривала робота. Словник німецької мови братів Грімм створювався 100 років, відомий словник В.Даля - 53 роки. Декілька десятиліть збирався матеріал для Словаря Б. Грінченка.

Головними проблемами лексикографії є порядок відбору слів для словника; організація словника в цілому та словникової статті; принципи нормування, розробка системи поміток; типологія словників.

Розрізняють енциклопедичні й філологічні (лінгвістичні) словники.

Енциклопедичні словники фіксують і пояснюють не слова, а пов' язані з ними відомості про різні предмети. Тому в них немає займенників, вигуків, сполучників, часток. Прислівники дієслова та прикметники поміщаються лише тоді, коли вони стали термінами. У них наводяться відомості про позначувані ними предмети - наукові поняття, біографічні довідки, відомості про населені пункти, країни, різні події, а тому найчастіше використовуються іменники. Вони довідкове видання. До них належать насамперед різні енциклопедії, як-от: видана на еміграції Енциклопедія українознавства / Голов. ред. проф. В. Кубійович. - Три томи видано 1949-1952 р.р. Перевидано у Львові., 1993-1994. - Т. 1-3; „Українська мова. Енциклопедія" / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), М.П. Зяблик та ін. - К.: „Укр. енцикл.", 2000. -752 с. 1797 статей. До них прилягає „Гуцульська міфологія: Етнолінгвістичний словник Наталі Хобзей (Л., 2002. - 216 с.)

129

Філологічні (лінгвістичні) словники описують слово. Залежно від типу словники бувають одномовні, двомовні (звичайно перекладні) й багатомовні. За характером опису розрізняють словники етимологічні, історичні, орфографічні, вимови й наголосу, тлумачні. Серед одномовних найважливішим типом є тлумачний. До них належить одинадцятитомний Словник української мови (СУМ), Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел (2005) (ВТС СУМ).

Різновидами тлумачного словника є етимологічні (Етимологічний словник української мови / голов. ред. О.С. Мельничук. - К.: Наук. думка, 1982 - 2006. - Т. 1-5), фразеологічні (академічний Словник фразеологізмів української мови. - К.: Наук. думка, 2003. 7922 ФО), діалектні (Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу: 6019 фразеологізмів. - 5-е вид. - Луганськ: Альма-матер, 2005. Автори В. Ужченко, Д. Ужченко), художніх означень (Бибик С.П.. Єрмоленко С.Я., Пустовіт Л.О. Словник епітетів української мови. - К.: Довіра, 1998), а також крилатих слів, іншомовних слів та ін. Серед них словники конкретних українських лексичних груп: синонімічні (Словник синонімів українськиї мови: У 2 т. - К.: Наук. думка, 1999), антонімічні (Полюга Л. М. Словник антонімів української мови. - К.: Довіра, 2004. - 284 с.), паронімічні (Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. - К.: Рад. шк., 1986. - 222 с.), омонімічні (Демська О., Кульчицький І. Словник омонімів української мови. Л.: Фенікс, 1996. - 224

с.)

Важливою для студента-філолога є праця Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів

за ред. С.Я. Єрмоленко (укл. С.Я. Єрмоленко, С.П. Бибик, О.Г. Тодор). - К.: Либідь, 2001. До нього введені найпоширеніші лінгвістичні слова-терміни, подано їхнє визначення і приклади вживання. Ось деякі терміни Словника: антропоморфізм, буквене письмо, вербальний, екстралінгвальний. До термінів дається коротка етимологічна довідка. Словник для учнів та студентів.

Двомовні поділяються на українсько-іншомовні та іншомовно-українські.   Найпоширеніші   двомовні перекладні

130словники. Серед них найвідоміший Словарь Б. Грінченка (1907-1909), Російсько- український словник у трьох томах (1968), Українсько-російський словник у шести томах (1953­1963).

Серед багатомовних відомий Українсько-латинсько-російський медичний словник (1960).

Порівняно новими є частотний словник, обернений (інверсійний). З'являється низка жаргонних словників: Словник сучасного українського сленгу/ Упор. Т.М. Кондратюк (Х.: Фоліо, 2006), найвідоміший Короткий словник жаргонної лексики української мови Лесі Ставицької (К.: Критика, 2003. - 336 с.) - понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень.

Власне, зовсім новим є двотомний Український асоціативний словник С. Мартінек (Л., 2007), укладений за матеріалами психолінгвістичного експерименту з носіями української мови. Примітно, що вперше подані окремо „реакції респондентів чоловічої і жіночої статі", що важливо для гендерних досліджень. Ось, наприклад, реакції на стимул газета: чоловіків - папір, брехня, інформація, цікава, „Експрес", новини, преса, „Високий замок", експрес, стаття, читати, бумага, реклами, шрифт, біла, велика, вечірня, вісникжінок -„Експрес", журнал, інформація, папір, цікава, новини, щоденна, „Високий замок", читати, „Аудиторія", брехня, буква, букви, „Бульвар", бульварна, вістка, вість, друк, жовта... Цікаво, що слово рада поряд зі „світлими" реакціями (віче, народна, мудрість, рішення) у респондентів викликав і такі реакції, як Верховна рада, дума, говоріння, злодії, зрада, неосвіченість, дураки, інтриги, ожиріння, чорна. Це дає можливість „розширити дослідження ментального лексикону мовців і відтворити значні фрагменти вербальної пам'яті".

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова