В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

3.     Кочерган М. П. Загальне мовознавство / М. П. Кочерган. - К. :

Академія, 1999. - 288 с.

4.     Ткаченко О. Б. Українська фонетика на історико-типологічному тлі / О. Б. Ткаченко // Мовознавство. - 1998. - № 2-3.

 

Практичні завдання

14.Перепишіть, диференціюючи подані характеристики на ті, що пов'язані з мовою, і ті, що властиві мовленню.

Явище соціальне - психофізичне, субстанція - форма, знаходиться в мозку людини - перебуває у фізичному середовищі, явище системне - несистемне, пасивне - активне, реальне - потенційне, стійке - нестійке, однократне -довговічне, синхронічне - діахронічне, побічне - суттєве.

15.Запишіть, що було історично первинним - мова чи мовлення. Обґрунтуйте думку.

16.Характеризуючи мову й мовлення, їхні взаємозв' язки (мовлення - це мова в дії), науковці підкреслюють діалектичну єдність одиничного (конкретного) і загального. Визначте, що становить собою одиничне (мова чи мовлення), а що - загальне. Які між ними зв'язки?

17.Прочитайте визначення терміна фонетика. Яке з них, на вашу думку, є найточнішим? Запишіть своє.

 

176

Фонетика - розділ мовознавчої науки, який вивчає звуковий склад мови (М. Жовтобрюх).

Фонетика - галузь мовознавства, у якій вивчається звукова система мови у зв'язку з її смисловою роллю та різноманітні звукові зміни, що наступають у мовленні при сполученні звукових елементів між собою (Н.Тоцька).

Фонетика - 1) розділ мовознавства, що вивчає способи творення звуків, їхні акустичні властивості, сполучуваність і позиційні зміни; 2) акустичні і артикуляційні властивості звуків певної мови (Д. Ганич, І. Олійник) .

Фонетика - 1) розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови; 2) артикуляційні та акустичні властивості звуків певної мови (С. Єрмоленко, С. Бибик, О. Тодор).

18.       Відповідно до завдань та методів розрізняють кілька типів
фонетики. Подумайте й запишіть, яку мету мають зазначені типи:

177



а) описова фонетика -       б) зіставна фонетика -в) історична фонетика -        г) загальна фонетика -ґ) експериментальна фонетика - ...; д) стилістична фонетика - ...

21. Запишіть основні акустичні характеристики звуків. Дайте їм визначення.

Зразок.  Тон - це  періодичні  (ритмічні) коливання голосових зв'язок.

22.     Заповніть  таблицю,  записавши диференційні ознаки приголосних звуків:

_________ Артикуляційні та акустичні ознаки звуків      

 

1.

Загальна напруженість мовного каналу під час вимови

 

2.

Повітряний струмінь слабкий

 

3.

Відсутність перепон

 

 

23.   З'ясуйте, з якою акустичною ознакою пов'язані
відмінності в таких парах слів: ніч
- ніччю, сіль - сіллю. Запишіть
власні приклади.

24.       У якій мові - російській чи українській - звуки: 1) [б], [п],
[в], [м], [ф],
[г], [к], [х] - бувають тверді і напівм'які? 2) [ж], [ш] -
тверді і напівм'які? 3) [ц] - завжди твердий? 4) [ч] - завжди м'який?


25.    Визначте, які органи артикуляційного апарату
зашифровано на рисунку.

26. Лінгвісти стверджують, що між звуковими одиницями існують і кількісні, і якісні відмінності. Доведіть цю думку, доповнивши речення.

Кількісні відмінності: фраза може складатися з кількох синтагм, синтагма - з кількох ..., ... - ..., ... - ... .

Якісні особливості: єдність фрази утворюється інтонацією, єдність синтагми - ..., єдність фонетичного слова -., єдність складу - ., єдність звука - . .

27. Перепишіть речення. Розділіть кожне з них на синтагми й фонетичні слова. Прочитайте фрази, змінюючи якість суперсегментних одиниць.

1. Я обережно постукав у темне вікно, але не було жодної відповіді (Ю. Яновський). 2. Прилинув вітер, і в нічній хатині він про весняну волю заспівав (Леся Українка). 3. Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А. Малишко). 4. Сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Коцюбинський). 5. Певне, у кожного є заповітні пороги, звідки нас проводжали в життя матері (М. Сингаївський). 6. Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві (Ю. Яновський).

 

 

Практичне заняття4-5 Тема: Класифікація звуків. Фонетична транскрипція

 

Контрольні питання

1. Голосні звуки: особливості вимови й класифікація.

2. Артикуляційна та акустична характеристика приголосних.

3. Палаталізація приголосних.

4. Фонетична транскрипція.

5. Наукова транскрипція.

Додаткова література

1.      Дорошенко С. І. Про звук [в] / С. І. Дорошенко // Культура слова. - К., 1993. - Вип. 44. - С. 50-52.

2.      Матвіяс І. Г. Діалектна основа консонантизму в українській літературній мові / І. Г. Матвіяс // Дивослово. - 2005. - № 2. -

С. 32-40.

 

179

3.      Огієнко І. Наочна таблиця милозвучності української мови / І. Огієнко // Дивослово. - 1998. - № 5-6.

4.      Огієнко   І.   Про   українські   приголосні   /   І. Огієнко // Мовознавство. - 1990. - № 1.

5.      Глібчук Н. М. Погляди Курило О. на систему фонем української мови / Н. М. Глібчук // Мовознавство. - 1993. - № 6.

 

Практичні завдання

28. Запишіть слова у три стовпчики: 1) які містять голосні тільки переднього ряду; 2) які містять голосні тільки заднього ряду; 3) які містять голосні й переднього, і заднього ряду.

Мова, інтерфікс, інтрига, концерт, міцний, перегріти, пізній, горох, задаток, спека, посол, турчанка, турнір, технічний, тигр, терорист, родовий, перевитий, підлабузник, підкріплений, ліхтар, життя, літера, ірис, іскристість, засмаглий, генерал, звітний, компас.

29. Прочитайте лінгвістичні терміни, поясніть їх значення. Випишіть слова з лабіалізованими звуками.

Акцент, алофон, антропонім, апостроф, африката, вербалізація, вокалізм, говір, графіка, дисиміляція, екстралінгвальний, ідіома, лабіалізація, лексика, пейоративний, проклітики.

30. Укажіть, чим з артикуляційного боку розрізняються такі голосні звуки української мови: [і] - [у], [а] - [у], [е] - [о], [і] - [е], [а] -

[о], [і] - [и].

31.    Запишіть подані слова. Однією рискою підкресліть приголосні [в], [й], а двома - нескладові голосні [у], [ї]. Установіть позиції, у яких вони виступають.

Краї, дорогою, пішов, бував, займався, айсберг, буяти, ховався, займався, гуляв, зроблений, вовк, йод, ярмо, північ, півень, йогурт, верства, південний, йотований, іудейський, заварка, синій, павук.

32.  Перепишіть подані слова. Підкресліть ті, у яких наявні тільки глухі приголосні.

Кіт, потяг, ковдра, тиша, сонце, мир, шасі, цап, хек, таксі, курча, чіп, шинок, годинник, піст, оса, штат, хитати, цех,

 

180частота, чек, кипіти, пакість, очко, стішити, око, пошук, палахкотіти.

33.Запишіть слова у два стовпчики: 1) де сполучення літер дж і дз позначають африкати, 2) де ці сполучення позначають два самостійні звуки.

Догоджати, кукурудза, підземний, узгодження, джунглі, дзвоник, віджилий, саджанець, загороджений, надзелень, дзеркало, омолоджений, джаз, відзвук, піджачок, піджарений, народжений, дзюркотіти, джемпер, віджимати, дзьобатий, відзвичаїтися, підзахисний.

34.Запишіть звуки, за допомогою яких розрізняються подані слова. Чим з артикуляційного боку розрізняються ці звуки?

Зразок. Дам - там: д // т, розрізняються за участю голосу (дзвінкість // глухість).

Лук - люк, бив - пив, саду - сяду, сом - сон, кози - коси, зброя - збруя, жар - шар, біла - біля, пороти - полоти, дим -тим, мука - муха, туша - суша, риба - рима, пил - тил, вас -ваш, бік - бик.

35.    В усному мовленні приголосні можуть зазнавати різноманітних змін, які не впливають на їх функціональне значення (В. Русанівський). Про які зміни говорить учений?

36.    Порівняйте подані пари звуків, записуючи, чим в артикуляційному відношенні вони відмінні й у чому спільні.

[б] - [д], [с] - [х], [л] - [л'], [м] - [н], [к] - [х], [д] - [н], [с] -[ц], [к] - [ф], [р] - [р'], [ш] - [ч], [ш] - [с], [б] - [п], [л] - [р], [в] - [х].

37. Запишіть, які пари приголосних фонем розрізняються між собою так, як /п/ і /б/, /с/ і /с'/, /п/ і /ф/, /п/ і /т/, /б/ і /м/?

38.      Прочитайте ряд слів. Випишіть ті, у яких є напівпом' якшені приголосні.

Зілля, гіркий, збіжжя, рябий, великі, свято, цвях, вночі, сяйво, пісня, свіжість, відповідь, органічний, зірка, квітень, кішка, літера, локальний, наочність, напівбосий, біль, шість, ніж, вірний, хімік, хитрюга, ступінь, скіф, світлий.

 

 

181

39. Дайте повну артикуляційну та акустичну характеристику звуків у словах: пісня, щабель, дзвінкий, збіжжя, відродження (письмово). Уведіть ці слова в речення.

40.Напишіть невеличке оповідання, усі слова якого б починалися однією буквою (наприклад: п, р, с). Чи починаються ці слова з одного звука? Обґрунтуйте думку.

41.Запишіть фонетичною транскрипцією слова:

А) Щовесни, льодяний, м'яч, відвар, юність, забуття, зійтися, дзвінкий, ллється, півжиття, воєнний, квітці, хоч би, вокзальний, з' їзд, тітці, сміється, вирісши, невістці, зчорніти, язикатість, усмішці, авіація, знищення, зілля, їдальня.

Б) Весілля, щастя, легкість, голубка, міцність, біблеїзм, вдосконалення, ліцензія, напівзаплющений, отруївся, по-твоєму, притягнення, розім' яти, сіяння, підкреслення, відчуття, Вікторія, підкроїти, Київ, відчищати, капілярний, путній.

42.Прокоментуйте запис фонетичною транскрипцією.

 

1.  Мені здається, що пейзажі в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі (Ю. Яновський).

[меи|ні зда|йец/:а / шчо пеий'заж'і у нас на укра'йіні йа|койіс/ приего'ломшлиевойі кра'си ї 'велиеч'і //]

2.  Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві (Ю. Яновський).

[цв'і'те 'липа так буйно ї роз'к'ішно / шчо усе 'м'істо 'плавайе у за'думлиевому 'мареив'і //]

3.   Травиця зелена мов свіжа зовсім, де-не-де тільки розкидано жовті плями серед зеленого килиму (Н. Романович-Ткаченко).

[тра'виц/а зеи'лена моу 'с/в'іжа 'зоус/ім / деинеи'де 'т/іл/ки роз'кидано 'жоут/і 'пл/ами 'сереид зеи'леного 'килиему //]

4.   Я так люблю життя, що хотів би прожити його до останньої хвилини (О. Олесь).

[йа так луб'лу жие'т:а / шчо хо'тіу би про'жити йо'го до ос'тан:ойі хвие'лини //]

5.   Учитель, що оволодів твоєю свідомістю на світанку днів твоїх, лишається твоїм наставником до тієї далекої межі, яку прийнято називати зорею вечірньою (С. Дангулов).

 

182

[у'читеил/ / шчо оволо'д/іу тво'йейу с/в'і'дом'іс/т/у на св'і'танку дніу твоу'йіх / лии'шайеиц:а тво'йім нас'тауниеком до ті'йейі да'лекойі меи'ж'і / йа'ку 'приїнато назии'вати зо'рейу веи'ч' ірн/ойу //]

43.      Запишіть подані речення й тексти фонетичною транскрипцією (див. вправу № 44).

 

A)     1. Дружба - це коли можна з будь-якої причини приїхати до людини й поселитися в неї (Д. Самойлов). 2. Друг -це людина, яка знає про вас все - і все одно любить вас (Дж. Аулер). 3. Ніколи не робіть висновок про людину за її друзями: в Іуди вони були бездоганні (П. Валері). 4. Чим багатші твої друзі, тим дорожче це тобі обходиться (Е. Марбурі). 5. Якщо б ти був іншою людиною, хотів би ти бути своїм другом? (З журналу).

Б) Жовтень - найдраматичніша пора осені. Він весь із нерозв' язаних протиріч, із величі й гротеску, барвистих парадоксів. Місяць жовтень - це якийсь блискучий, неперевершений афоризм, тільки ж як-бо він майстерно зашифрований! Зашифрований і отими язичницькими павутинками бабиного літа, і закодованими споконвічними перельотами птахів на південь, у теплі краї, і апокаліптичним буйством барв зашифрований, і тривожним, безвихідним ревиськом лосів у пущах, і миготливим падінням метеоритів, і нашим стійким, начебто безпричинним смутком... (Є. Гуцало).

B)  Отакого вечора, коли цвітуть садки і з кожного лунає знеможливе пташине щебетання, отакого вечора, навесні, гостріше відчуваєш самого себе й все те, що тебе оточує. Свіжими, оновленими очима дивишся, ясніше розумієш і сприймаєш. Немов даровано тобі спостигання смислу, таїни, мудрості життя, і ти усвідомлюєш усю свою змогу, і тобі стає так, наче ось-ось широко розчиняться ворота твого єства, розчиняться й назавжди заберуть собі всю красу й всю привабливість світу (Є. Гуцало).

44.      Виправте, де потрібно, помилки у фонетичній транскрипції:

[яй'це], [кріз], [бу'тта], ['пахошч'і], ['шчебеит], ['радіст], ['усп'іх],  ['мйакот/],  [н'іч],  [ва'рен/:а],  [п/і'дйізд], ['йавишче],

183

['навіт'], [еи'ґзамеин], [доужи'на], [йа'сніє], [вовк], ['кузна], [пол'у'ван:а], ['дивиц:а], ['молод іст], ['пісна], [йаск'рав'іст], [ш'чеплеин/:я], [об'лич/:а], [в'і'щун], [по'йіхати].

45. Запишіть від товариша розповідь про своє місто, село. Затранскрибуйте поданий текст, точно відтворюючи вимову. Який різновид транскрипції Ви застосували?

46. Виконайте вправи № 5, 8 зі збірника вправ В.Д. Ужченка „Сучасна українська літературна мова" (Луганськ, 2004). - С. 4-5.

 

 

Практичне заняття6-7 Тема: Орфоепічні норми української мови

 

Контрольні питання

1.      Наголос в українській мові, його функції.

2.      Типи наголосу.

3.      Поняття складу. Фонетичний і орфографічний склад. Морфемне членування слова та складоподіл.

4.      Закономірності складоподілу в українській мові.

5.      Основні риси літературної вимови.

6.      Особливості    мелодики    та    інтонації української літературної мови.

Додаткова література

1.Винницький В. М. Деякі теоретичні питання акцентології / В. М. Винницький // Мовознавство. - 2003. - № 5. - С. 14-25.

2.Винницький В.М. Наголос в сучасній українській мові / В. М. Винницький. - К. : Рад. шк., 1984.

3.Погрібний М.І. Орфоепічний словник / М. І. Погрібний. - К. :

Рад. шк., 1984.

4.Ткаченко О. Б. Українська фонетика на історико-типологічному тлі / О. Б. Ткаченко // Мовознавство. - 1998. - № 2-3.

Практичні завдання

47. Перепишіть. Поставте наголос у поданих словах. Доведіть на прикладах, що в українській мові наголос різномісний. Розмежуйте слова з рухомим і нерухомим наголосом.

Ручка, птах, гірський, автор, дерево, переїзд, лікар, недоговорити, механічний, школяр, кукурудза, дама, вухастий,

 

184вуж, викуп, вечорниці, шахтар, ветеринар, мармурувальник..

48. До кожного слова запишіть співзвучне слово з іншим наголосом. Диференціюйте слова: 1) ті, що допускають варіативність наголошування без зміни лексичного значення, 2) ті, що при зміні наголосу змінюють лексичне значення.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова