В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова - страница 25

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

Учителька, інтелект, захоплення, хочеться, більше, вищий, ніжці, велетні, дошці, датчанин, данець, відсіля, зважся, крутяться, людський, дівчата, творчість, вогкий, безсмертя, святковий.

79.       Виправте, де потрібно, помилки в записах фонематичною
транскрипцією
:

/пал'ітра/, /ніч/, /щирий/, /йісти/, /д'іучата/, /мільйон/, /с'айво/, /гроші/, /п'йат'/, /любити/, /розкрийет'с'а/, /навчан'н'а/, /префікс/, /веиселий/, /реченн'а/, /війна/, /місяц'/.

193

80.    Запишіть текст фонетичною та фонематичною
транскрипціями. Визначте позиційні та комбінаторні варіанти фонем.

Зразок: фонетична транскрипція: [на'д°умк°у тараса ше"у'ченка / 'б'іла 'хата / наївиезнач'н'іша риса укра'йінс'кого сеи'ла //]; фонематична транскрипція: /на думку тараса шев'ченка / біла 'хата / найвизначР'іша риса укра'йінс'кого се^ла // /.

На думку Тараса Шевченка, біла хата - найвизначніша риса українського села. В інтер'єрі хати, у всій організації внутрішнього її простору відбиваються численні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї і обряди. Хата дає селянину надійний захист, оберігає від незгод, дарує світ, який бажає собі господаря. Ці властивості дому відбиваються в ряді прислів' їв та повір' їв (З журналу).

81. Запишіть тексти фонематичною транскрипцією. Визначте, які фонеми служать для розрізнення слів чи форм слів у наведеному тексті.

Твої листи завжди пахнуть зов' ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі - мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама тепер, коли я знаю інше життя? (Леся Українка).

82. Виконайте вправу № 24 із збірника вправ В.Д. Ужченка „Сучасна українська літературна мова" (Луганськ, 2004).

83.    Підготуйте таблицю „Правила транскрибування".
Використайте її при транскрибуванні самостійно дібраного тексту на
50-70 слів на тему „Рідний край".

 

 

 

 

 

 

194

Практичне заняття10 Тема: Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській літературній мові

 

Контрольні питання

1.      Асиміляція приголосних, її різновиди.

2.      Дисиміляція приголосних, її різновиди.

3.      Спрощення в групах приголосних.

4.      Подовження приголосних в українській мові.

 

Додаткова література

1.      Блик О.  П.  Фонетика.  Орфоепія.  Графіка.  Орфографія / О. П. Блик. - К. : Рад. шк., 1988. - 128 с.

2.      Німчук В. В. Історія дзвінких африкат і засобів їх позначення в українській мові / В. В. Німчук // Мовознавство. - 1992. - № 2.

3.      Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. -К. : Вища шк., 1993. - 336 с.

4.      Сучасна українська літературна мова / О. Д. Пономарів, В.В. Різун, Л. Ю. Шевченко / за ред. О. Д. Пономарева. - К. :

Либідь, 1997. - 400 с.

 

Практичні завдання

84.       Розподіліть слова у дві колонки, записавши їх фонетичною
транскрипцією. У першу запишіть слова з повною асиміляцією
приголосних, у другу - з частковою. Визначте характер асиміляції в
кожному випадку.

Легкий, відчути, милується, з джерела, з журналу, заквітчати, безжурний, розсівати, дочці, людський, дні, незчутися, принісши, хоч би, розшити, самобутність, піклується, умивається, радуєшся, вітчизна, стіл, пісня.

 

85.  Затранскрибуйте слова. Поясніть явище асиміляції.
Визначте тип асиміляції у словах кожного рядка:

1)  боротьба, вокзал, футбол, анекдот, просьба;

2)  без жартів, з джерела, милуєшся, відзначити, коротший;

3)  нігті, кігті, дьогтю, вогко, легко;

4)  сніг, щастя, повість, радістю, сьогодні.

 

 

195

86.Змініть слова так, щоб відбувалась асиміляція за м'якістю, запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Зразок: столи [сто1 ли] - стіл [с 'т 'іл]. Сонце,   весна,   замислений,   рідний,   злий, хустина, розлогий, приватний, запізнитися.

87.З'ясуйте вияв фонеми / з / у поданих словах, запишіть фонетичною транскрипцією.

Без чашки, безформний, без шуму, безкрилий, без чеків, безчесний, без жінки, без сорому; з життя, з току, з шибки, з жиру, з шапки, з пісні, з шахти, з жаху; розчавити, розкидати, розшити, розжувати, розписати, розчинити, розщеплювати, розцвітати.

88.    З поданих речень випишіть слова, у яких наявна дисиміляція, поясніть її умови. Які групи приголосних частіше зазнають дисиміляції? Який напрям її дії поширеніший та як відбивається вона на правописі слів?

1. І вже жоден рицар не має відваги до гри стать супроти такої звитяги (І. Франко). 2. Поміж рицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі (Леся Українка) 3. Хвилювалися жита, цвіли соняшники (Ю.Яновський). 4. Тут багато чудових речей, кованого серебра, шовків (М.Коцюбинський). 5. Холодне срібло з висоти з-за хмари лине (В.Сосюра). 6. Усе у неї одні такі думки та гадки, аж сплакне сердешна, як їй допече до серця (Г. Квітка.-Основ'яненко).

89.Простежте процес дисиміляції приголосних у словах типу брести, плести, мести, прясти тощо.

90.Установіть, які групи приголосних спростилися в поданих словах. До кожного слова доберіть такі форми, у яких є приголосні, що втрачаються. Запишіть за зразком.

Зразок. Тижневий - тиждень; ждн

Виїзний, поїзний, улесливий, місце, очисний, кожний, звісно, совісний, якісний, щасливий, вісник, масний, ремісник, брязнути, писнути, тріснути, бризнути.

 

 

 

196

91.       Утворіть від поданих іменників прикметники й запишіть.
Підкресліть ті
слова, у яких відбулося спрощення.

Пристрасть, ненависть, злість, проїзд, кількість, цілість, якість, швидкість, радість, зап' ястя, аванпост, масло, ремесло, тиждень, умисел, місто, турист, щастя, користь, контраст, інтелігент, пристрасть, честь, жалість, компост, баласт, область, заздрість, форпост, лестощі, безвість, захист, студент, доблесть, безсмертя.

92.    Установіть, які фонетичні процеси (асиміляція,
дисиміляція,
спрощення груп приголосних) закріпилися на письмі.

1.    Як би, хоч би; схоронитися, спадати, столочити, зцідити, зсунути; книжка, казка, розповідь, відпочити; стерегти, вогкий; двадцять, розширити, дивуєшся, у бочці; на дні, могутній, світ, повість, священний.

2.  Вужчий, вищий, хто, відповісти, сердешний.

3.  Кожний, борозна, ченці, гончар, шістдесят, багатство.

 

93.Випишіть слова, у яких наявне: 1) асимілятивне подвоєння приголосних, яке відображає сучасне явище реалізацій двох фонем як одного подвоєного звука; 2) фонетичне подовження приголосних фонем, яке відбулося внаслідок асиміляції звука [й] (після занепаду редукованого ь) з попереднім м' яким приголосним. Які приголосні здатні до такого подовження?

1. Сестра таки здорово підросла, за час його відсутності стала уже піддівком (О. Гончар). 2. Денис, пригрітий весняним сонцем та закривши рудим картузом обличчя від променів, спав на задній підводі (Г. Тютюнник). 3. По дворах, навантажених всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (C. Васильченко). 4. Маруся ще завидна просила до себе на сватання (Г.Квітка-Основ' яненко). 5. Покірне телятко дві матки ссе (Народна творчість). 6. Розрослись тополі, роззеленілись (О.Гончар). 7. Швиденько зсів з коня могучий цар (І.Франко). 8. Коли габою золотою береться ліс, палає сад, мені найкраще із тобою брести лісами наугад (В.Стефаник).

94.Виконайте вправи № 15, 16 із збірника вправ В. Д. Ужченка „Сучасна українська літературна мова" (Луганськ, 2004). - С.7-8.

 

 

197

Практичне заняття № 11 Тема: Морфонологія. Чергування голосних фонем при словотворенні та словозміні

 

Контрольні питання

1.      Морфонологія як учення про регулярні фонологічні чергування у складі морфем.

2.      Взаємозв' язок фонем і морфем. Морфеми та варіанти однієї морфеми.

3.      Історична доля давніх /о/, /е/ у відкритих і закритих складах. Головні випадки чергування /о/-/і/, /е/- /і/. Відхилення від правил чергування.

4.      Чергування /о/, /е/ з нульовою фонемою.

5.      Чергування /е/ з /о/ після шиплячих та /й/.

6.      Чергування /и/ з /о/, /е/ у звукосполученнях ри, ли, ро, ло.

7.      Чергування голосних у коренях слів як засіб розрізнення семантичних відтінків та граматичних значень: /о/ з /а/; /е/ з /і/; /і/ з /а/; /і/ з /и/; /а/ з /у/; нульової фонеми з /о/, /е/, /и/.

Додаткова література

1.      Залеський А. М. Прослідки зредукованих голосних у слабкій позиції в українській мові / А. М. Залеський // Мовознавство. -1986. - № 6. - С. 51-62.

2.      Кравченко М. В. Морфологічні явища і словотвірна структура слова / М. В. Кравченко // Укр. мова і літ. в шк. - 1984. - № 6. -

С. 51-55.

3.      Півторак Г. П. Занепад зредукованих Ъ і Ь та його вплив на формування фонологічної системи української мови / Г. П. Півторак // Мовознавство. - 1998. - № 2-3. - С. 3-13.

 

Практичні завдання

95. До кожного з наведених слів запишіть таку його форму (або утворіть споріднене слово), щоб у кожній парі простежувалося чергування фонем /о/, /е/ з /і/. Установіть, коли ці чергування відбуваються при словозміні, а коли - при словотворенні. Визначте, у кореневих морфемах чи афіксальних відбувається чергування.

Звільнення, ходити, збоку, ввічливість, шість, весільний, відомість, постіль, загін, ліг, ременя, дозори, двірник, поклін, обабіч, надвечір'я, спекти, поле, перешіптуватися, отвір.

 

198

96.Подані слова поставте у називному відмінку однини й поясніть закономірності вживання /о/, /е/ та /і/ у закритому складі.

Діловода, скорохода, хлібороба, водолаза, дровоноса, водопроводу, газопроводу, всюдихода, самохода, доводу, виходу, виводу, виробу, заходу.

97.Поясніть, чому /о/ або /е/, які в наведених словах стоять у закритих складах, не чергуються з /і/.

Вершина, дерев, темний, ранок, день, народ, город, колос, паровоз, зійшов, повний, мороз, знаєш, верба, стежок, грудень, ворон, головка, блок, Євген, вітер, мед, сосон, смужечка, панель, гнобитель, біленький, шофер, філософ, жертва, іскор, вагон, хлібороб, кінець.

98.Доберіть до наведених слів такі їх форми або споріднені слова, щоб у кожній парі було представлене чергування /о/, /е/ з нулем фонеми. За якою ознакою розрізняються випадні й вставні /о/, /е/?

Зразок. Хлопець - хлопця (фонема /е/ - випадна).

Стежка, вишня, сорочка, по землі, зерно, по пісочку, віночок, овес, хмаринки, крижинки, вітер, згадки, весна, вихор, зернина, сонце, хлопця, кожен.

99.   Прочитайте. Випишіть слова, при зміні форми яких з' являється вставна фонема /е/:

Усе, усе - за вітром цим осіннім: / І листя, й голоси, і журавлі... / Травою пригорнися до землі, / Благай у неї захисту і сили (С. Жолоб).

100.   З' ясуйте правила вживання голосних /о/, /е/ після шиплячих та /й/. Складіть словосполучення з поданими словами.

Учора, чого, бджола, чоловік, чоботи, чому, жолудь, чотири, книжок, дочок, іграшок, його, знайомий, бойовий, четвер, джерело, пшениця, щеміти, учень, ніженька, честь, свіжості, на щоці, у пшоні, печений, черговий, чек, жетон, чемпіон.

101.Поясніть, чому в наведених словах голосна фонема /е/ в позиції після шиплячих та /й/ не змінюються на /о/.

Джерело, напоєна, душевний, змушений, краєчок, червоний, за межею, ущелина, чашечка, почесний, чаєчка.

199

102.     У якій групі всі слова мають сполучення ри, ли з давніх
рь, рь, ль, ль? У якій лише два слова з такими ри, ли? У якій всі слова
мають ри, ли, що не сягають давніх рь, рь, ль, ль? У якій лише одне
слово не сягає давніх рь, рь, ль, ль?

1.      Напливали, з крила, скликає, бризнуло, щохвилинно.

2.      Блискавиці, стриміла, тривожна, розкришити, бриніла.

3.      Під дривітнею, крикнув, зливає, глитати, зривати.

4.      Дрижачий, кривавий, скликати, гримить, кришити.

 

103.Продемонструйте фонетичні властивості сполучень ри, ли (позиція в слові, можливість чергування /и/ з /о/, /е/) на прикладі слів: бриніти, кривавий, чорнобривий, глитати, дрижати, дривітня.

104.Перепишіть, установіть характер дієслівної семантики поданих слів і поясніть правопис у них кореневих голосних.

Витерти - витирати, приберу - прибирати, заберу -забирати, здеру - здирати, перемогти - перемагати, скакати -скочити, гонити - ганяти, допомогти - допомагати, скотити -скатати, зламати - зломити, вимогти - вимагати.

105.Знайдіть зайве слово (за чергуванням голосних). Поясніть свій вибір.

1. Лоб, мох, сон, рот, горб. 2. Радість, осінь, біль, кінь, зірка. 3. День, пень, лев, пес, орел. 4. Сік, тік, рік, вік, бік. 5. Брести, вести, веліти, летіти, нести.

106.Перекладіть подані слова українською мовою. Запишіть. Поясніть правопис слів у двох мовах.

Славяне, горячий, заря, солдат, кочан, богач, казак, крахмал, атаман, крапива, барсук, камыш, лопата, погоны, богатырь, хозяйничать, богатство, пловец, игрок, барсучий, казачий.

107. У якому рядку всі слова мають /і/, що походить з давнього h? Обґрунтуйте думку.

 

1.       Сіяти , вікно, нічка, двір, інший.

2.       Імла, великі, сморід, зберігши, злість.

3.       Синій, іржа, воїн, хвіст, табір.

4.       Розвідка, повість, ніжний, довір' я, їсти.

 

200

108. Виконайте вправу № 33 зі збірника вправ В.Д. Ужченка „Сучасна українська літературна мова" (Луганськ, 2004). - С.13.

 

 

Практичне заняття12 Тема: Чергування приголосних фонем

 

Контрольні питання

1.      Чергування     приголосних,     пов'язані     з першою палаталізацією.

2.      Чергування приголосних, пов' язане з другою і третьою палаталізацією.

3.      Чергування приголосних при сполученні з /й/.

4.      Чергування приголосних /г/, /к/, /х/ - /ж/, /ч/, /ш/ - /з /, /ц /, /с'/ перед суфіксами -ськ-, -ств-.

5.      Зміни приголосних перед суфіксом -ин-.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова