В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова - страница 31

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

 

241

231.Із матеріалів фольклорно-діалектологічних експедицій „Старобільщина" (Луганськ, 2000), „Північно-Східна Слобожанщина" (Львів, 2002) та ін. випишіть діалектні слова на позначення назв одягу, побуту, страв, ігор та розваг, свят. Знайдіть до них літературні відповідники (якщо це можливо).

232.Випишіть уривки з художніх творів українських письменників, що ілюстрували б діалектний матеріал з різних регіонів України (наприклад, твори М. Черемшини, М. Коцюбинського та ін.).

233.Запишіть подані слова, згрупувавши в такому порядку: а) назви посуду; б) найменування диких тварин; в) назви одягу; г) назви спорідненості та свояцтва. Доберіть до діалектних слів літературні відповідники.

Вуйко, вивірка, тарілка, ведмідь, сіряк, корець, запиначка, куфайка, неньо, горнець, малахай, фасоля, хустка, шляпа, капелюх, баняк, сукня, борсюк, квасоля, медведь, тепляк, видря, отець, дєдьо, крисаня, бербениця, батько, сорочка, сірома, братік, бабця, кацавейка, горщик, капчурі, лельо, тітка, ненашко.

234.Випишіть з тексту „Слобожанщина. Кінець XIX - початок XX ст. Весільне вбрання молодих колишнього Старобільського повіту Харківської губернії, тепер Старобільського району Луганської області" діалектні слова. Знайдіть літературні відповідники. Як у вашій місцевості називають одяг молодих?

Основу весільного вбрання молодої на слобідських землях України становила весільна сорочка, оздоблена по нижньому краю плетеним мереживом. Поверх сорочки вдягали рясну спідницю з шерстяного, ситцевого або шовкового купованого краму. Спідницю спереду покривали кольоровим фартухом, по низу обшивали бахромою, а в нижній частині декорували нашивками з різноколірного мережива та зубчастими стрічками переважно темних кольорів. Типовим верхнім святковим одягом молодої в цих районах був шитий з тонкої шерсті, сукна або оксамиту керсет з рукавами, т. зв. „юпка", „куцина". Найврочистіші куцини оздоблювали різноколірними гарусними шнурками, кантами, стрічками, сітками з мережива, позументом та блискучими металевими ґудзиками. Голову молодої пов'язували шовковою, переважно

 

242білою, хусткою, зверху накладали весільний із штучних квітів вінок, а з лівого боку у вінок вставляли павине перо. Молоду обов' язково замість пояса оперізували весільним рушником. На ноги взували кольорові сап'янові чоботи. Шию прикрашали низками намиста, бурштину, коралів.

На молодого поверх весільної, вишитої молодою, сорочки одягали безрукавку. Штани шили з фабричної, т. зв. „черкесинової" або „шведської" тканини. На бриль сестра молодої пришивала круглої форми квітку. На плечі накидали святкову полегшеного типу свиту, т. зв. „чумарку", „чинарку" з купованих бавовняних тканин, а в заможніших - з тонкого фабричного сукна. Передні поли та комір чумарки прикрашали блискучими металевими ґудзиками та вишивали різноколірним шовком.

 

235. Виконайте вправу № 138 із збірника вправ В.Д. Ужченка „Сучасна українська літературна мова" (Луганськ, 2004). - С. 26-30.

 

 

Практичне заняття № 25 Тема: Лексика української літературної мови з експресивно-стилістичного погляду

 

Контрольні питання

1.      Склад української лексики із стилістичного погляду.

2.      Експресивно-емоційна лексика.

3.      Жаргонізми, арготизми.

Додаткова література

1.      Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2003. — 334 с.

2.      Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. — К. : Вища шк., 1993. — 336 с.

3.      Сучасна   українська   літературна   мова   /   О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко / за ред. О. Д. Пономарева. — К. :

Либідь, 1997. — 400 с.

 

Практичні завдання

236. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Випишіть з тексту нейтральні й специфічно-побутові лексику. З'ясуйте, чи є у тексті слова, які тепер вважаються застарілими.

243

Давайте ж простежимо шлях хліба від ниви до столу. „Радуйся врожаю не в полі, а в стодолі", - говорили мудрі люди. Господарі були спокійні за врожай лише тоді, коли він потрапляв у сховища - стодоли і клуні. Там зерно, яке обмолотили на току, зберігалося у виплетених з лози і обмазаних глиною кошелях, дерев' яних кадовбах і дуплянках, солом' яниках. З житниць зерно везли до млина. Наші далекі предки розтирали зерно на борошно за допомогою ручних жорен, основою яких були два камені. Пізніше для того, щоб обертати їх, стали застосовувати силу води і вітру.

Перші вітрові млини на українській землі з' явилися на початку XVIII століття. Особливо багато вітряків було в степу, де вільно гуляли вітри. Німецькі колоністи, які займалися вирощуванням хліба, будували тут міцні кам' яні башти. Мешканці ж лісових районів споруджували вітряки, викладаючи високі зруби з нахилом стін усередину. Біля млинів було завжди багато людей і пилу - де борошно, там і порошно. Мірошникам роботи вистачало: борошна чекали в кожній оселі - не замісиш густо, як у коморі пусто („Енциклопедія українознавства").

237. На основі поданих слів поясніть склад української лексики зі стилістичного погляду.

Земля, вода, робити, сіяти, пальто, сорочка, барикада, пропаганда, демократ, партія, космічна біологія, математична лінгвістика, морфологія, відмінок, роман, композиція, ескалатор, бункер, ракета, майор, тепловоз, вагони, машиніст, сівба, жнива, свято, сталевар, мартен, прокат, рапорт, акт, протокол, посвідчення, збори ухвалили, за звітний період, любий, прекрасний, лють, гнів, сизокрилий.

238. Визначте особливості лексики офіційно-ділового стилю. Оформіть такі документи: 1) заяву на ім' я керівника вашого навчального закладу, 2) доповідну записку, 3) протокол зборів вашої групи (курсу), 4) розписку, 5) звіт про наукову та навчальну роботу.

239.    З'ясуйте, до якої наукової галузі належить текст. Перепишіть його, підкреслюючи науково-термінологічну лексику. Наведіть приклади лексики, яка обслуговує інші галузі науки: фізику, хімію, математику, літературознавство тощо.

 

244

Одним із яскравих складників культури народу є його мова. Занурюючись своїм корінням у міфологічний світ давнього народного світосприймання, вона зберегла для нас багато воістину неперевершених зразків етносимволіки слова й виразу. Анімістична віра предків сповідувала культ одухотвореної природи, що й став основою первісного релігійного світогляду. Він включав три елементи: анімітизм -оживлення, анімізм - одухотворення та антропоморфізм -олюдинення. Для давньої людини все довкола жило, як і сама вона, все народжувалося й помирало. Ознаки цього світогляду пережили тисячоліття. Бачимо їх і сьогодні в народних піснях, казках, загадках, пареміях, поезії в цілому, а головне -спостерігаємо в нашій мові. Давні народні вірування сприймаємо не лише як вірування в давніх богів, а значно ширше - як природну господарську й духовну релігію, яка не зникла й з приходом християнства. Залишаючись двоєвірцем, народ розвиває свої давні світосприймання в міру розвитку власної культури, еволюції суспільних та господарських форм життя. При цьому залишається непорушною головна основа давньої віри - природопоклонство. Все, від чого залежала людина в своєму щоденному житті, продовжувало залишатися об' єктом якщо не поклоніння, то пошанування - небесні світила, земля, природні стихії, а також основні світи -рослинний, тваринний, мінеральний. Сама ж вона, як і раніше, продовжує бути центральною фігурою цього макросвіту, принаймні вважає себе такою (В.Жайворонок).

 

240. Поясніть стилістичні функції емоційно забарвлених слів, утворених за допомогою суфіксів здрібнілості, пестливості, згрубілості.

1. Може, вийшла русалонька Матері шукати. А може, жде козаченька, Щоб залоскотати (Т. Шевченко). 2. Мов ласочка з кубелечка, На світ виглядала з того Києва (Т. Шевченко). 3. Та що ж то за дівка була: висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровеньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбичком, а губоньки, як цвіточки розквітають і між ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані (Г. Квітка-Основ' яненко). 4. Місяць

245яснесенький, промінь тихесенький Кинув на нас. Спи ж ти, малесенький, пізній бо час (Леся Українка). 5. Сором, матусю, за сина узяв: - А ти ж ледащо уперте (С. Олійник). 6. Бандюга! Просто на. людей пре, - лайнулася Вустя вслід приказчикові: (О. Гончар). 7. Беріть його! В' яжіть харцизяку! (Г. Квітка-Основ'яненко). 8. Голосочок був у Мотрі такий, якого не тільки діти лякалися, а й самому іноді моторошно (О.Копиленко). 9. Ластовенятко моє! Сирітко моя! Не дожила до свого сонця баба Степанида. Одна ти на всьому світі, перепілонька моя (О.Копиленко).

241.   У яких синонімічних рядах слова відрізняються: 1) значенням; 2) стилістичним та емоційно-експресивним забарвленням. Назвіть стрижневе слово.

Мир, покій, тиша, згода, спокій; серйозний, поважний, солідний; дід, старик, дідусь, дідуньо, стариган, дідуган; безмежний, безкраїй, неозорий, неосяжний; упасти, повалитися, простягатися, бахнутися; вдарити, гупнути, гримнути, брязнути.

242.   Укладіть тлумачний словничок учителя (журналіста, редактора, діловода). Коли вживаються такі слова? Яку функцію вони виконують?

243.       Підготуйте повідомлення на тему: „Вживання жаргонізмів та арготизмів в українській мові", „Арго в молодіжному середовищі", „Жаргонізми в літературі".

244. Зіставте словникові статті „Словаря української мови" Б. Грінченка та „Великого тлумачного словника сучасної української мови". З' ясуйте, які слова розширили чи звузили своє значення, які зникли зовсім чи набули термінологічного або суспільно-політичного значення.

245. У текстах виділіть виробничо-професійну та наукову лексику. Укажіть, до якої галузі виробництва й науки вона належить.

В Україні вперше в світовій практиці запроваджено метод використання природного газу в доменних печах. На сучасному етапі виділилася нова підгалузь чорної металургії — порошкова  металургія,   або   металокераміка,   яка дозволяє

 

 

246отримувати такі поєднання металів, які звичайним шляхом отримати неможливо (З книги).

Озима пшениця є основною продовольчою зерновою культурою, на яку припадає майже четверта частина всіх посівів України й близько 40 відсотків посіві озимої пшениці в країнах СНД. Озима пшениця становить більше половини валового збору зерна (З книги).

У всьому світі нині відомі досягнення українських медиків-науковців.

У молекулярній біології виявлено властивості клітин змінювати швидкість синтезу окремих РНК, що може у подальшому застосовуватися в біотехнології, діагностиці та лікуванні генетичних захворювань (З книги).

 

246. Напишіть звіт про перебування в цехах металургійного комбінату, кондитерської фабрики, на полях агропромислового комплексу тощо. До звіту додайте інтерв' ю з директорами цих підприємств. Яку лексику ви використали при виконанні цього завдання?

 

 

МОДУЛЬ № 4 ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ФРАЗЕОГРАФІЯ

 

Практичне заняття № 26 Тема: Українська лексикографія

 

Контрольні питання

1.      Лексикографія як розділ мовознавства.

2.      Історія української лексикографії.

3.      Типи словників.

4.      Основні лексикографічні праці.

5.      Нові лексикографічні роботи.

Додаткова література

1. Галас Я. В. З історії української лексикографії на Закарпатті (ХІХ-ХХ ст. до 1945 р.) / Я. В. Галас // Мовознавство. - 1998. -№ 6. - С. 37-43.

 

 

247

2.      Кононенко В. І. Функціонально-комунікативні аспекти академічного тлумачного словника української мови / В. І. Кононенко // Мовознавство. - 2007. - № 6. - С. 3-11.

3.      Лесюк М. П. Розмовно-маргінальна лексика української мови та її лексикографічне опрацювання / М. П. Лесюк // Мовознавство. - 2007. - № 6. - С. 12-19.

4.      Родніна Л. Корифеї повоєнної української лексикорафії (40­50 рр. ХХ ст.) / Л. Родніна // Укр. мова. - 2001. - № 1. - С. 91-95.

5.      Русанівський В. М. Інформаційно-лінгвістичні основи сучасної тлумачної лексикографії / В. М. Русанівський, В. А. Широков // Мовознавство. - 2002. - № 6. - С. 7-48.

6.      Тараненко О. О. Про сучасну критику української лексикографії та про самих критиків (лист до редакції) / О. О. Тараненко // Мовознавство. - 2005. - № 2. - С. 94-96.

 

Практичні завдання

247. Познайомтесь з планом розробки лексикографічних праць за 1999 р. Які словники надруковано згідно з планом, а які - ні? Що б ви додали у цей план?

План-графік

реалізації завдань, визначених Указом Президента України №967 від 7 серпня 1999 р. „Про розвиток національної словникової бази" Координатор: Український мовно-інформаційний фонд НАН України.

Орфографічний словник української мови (3-є видання).

2000.

Словник синонімів української мови у 2-х т. 1997 - 2000. Фразеологічний словник української мови. 1998 - 2000. Етимологічний словник української мови (4-й т.). 1994 -

2001.

Укладання фундаментальної багатотомної академічної лексикографічної системи „Словник української мови" (орієнтовно 20 томів). 2001 - 2003.

Створення лексикографічної українсько-іншомовної бази даних з мов: англійська, російська, французька, німецька, іспанська, турецька. 2002 - 2004.

Випуск фундаментальної багатотомної академічної лексикографічної системи„Словник української мови" в онлайновому варіанті на Інтернет. 2004.

248

Українсько-іспанський словник. 2000 - 2005.

Оптичний CD-ROM диск: Фундаментальна академічна лексикографічні система „Словник української мови" (версія 1.03) 2006.

Оптичний CD-ROM диск „Словники України" у складі: орфографія, орфоепія, фразеологія, синонімія, антонімія, еквіваленти слів, омоніми, словотвір (версія 2.02). 2007.

Система   автоматичного   редагування (версія

1.02). 2007.

248.Прочитайте текст. Розкрийте семантику підкреслених слів (при потребі скористайтеся тлумачним словником). З'ясуйте, у якому значенні використано полісемантичні мовні одиниці (номінативному, номінативно-вивідному, переносному).

Якщо у шиби віти б'ють, Тремтять тополі сині, То це, щоб я тебе забуть Не зміг повік однині.

Якщо в озерну глиб зірки Пірнають світляками, То це, щоб серця біль терпкий Я висвітлив думками. Якщо крізь хмари навесні Сяйливий серп всміхнеться, То це, щоб ти жила в мені,

Допоки серце б'ється (М. Емінеску, пер. з рум. Т. Севернюк).

249.  Знайдіть у тлумачних словниках статті про лексеми знати, йти, робити. Випишіть невідомі вам раніше значення або експресивні відтінки цих слів.

250.  Користуючись тлумачним словником, з' ясуйте, яке з українських слів має найбільшу кількість лексичних значень.

251.  Випишіть словникові статті з реєстровими словами метод, гіпотеза, потяг зі словників різних типів (за вибором). Проаналізуйте зміст і структуру цих статей.

 

 

249

252. Прочитайте словникові статті з реєстровим словом
журналіст. Подумайте, з якого типу словника вони виписані.

1.  Журналіст [фр. journal - газета: papier journal, букв. щоденний папір (листок): jour - день] - професійний літературний працівник газет, журналів, радіо та інших засобів масової інформації.

2.  Журнал + іст — журнал (л - л' ).

3.  Журналист журналіст.

4.  Журналіст, а, ч. Професійний літературний працівник газет, журналів, радіо та інших органів інформації і пропаганди; газетяр, новинар, писака, репортер, кореспондент.

5.  Журналіст, -а.

 

253.        Випишіть 10 груп паронімів зі словника Д. Гринчишина та О. Сербенської (Словник паронімів української мови. - К.: Рад. шк., 1986. - 221 c.). Складіть з ними речення.

254.     З'ясуйте значення слова мова за тлумачним та енциклопедичним словником. Порівняйте пояснення та зробіть відповідні висновки.

 

255.  Порівняйте словникові статті в діалектних словниках. Структура якого словника вам здається більш оптимальною? У чому унікальність кожної з вибраних лексикографічних праць?

256.   Зіставте тлумачення лексеми словник у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: Перун, 2005. - 1728 с.) і Короткому тлумачному словнику лінгвістичних термінів (за ред. С.Я. Єрмоленко. - К.: Либідь. - 2001. - 224 с.). Матеріали якого словника повніше розкривають значення лексеми?

257.   Охарактеризуйте словники, якими ви найчастіше користуєтесь, застосовуючи алгоритм: 1) вихідні дані; 2) структурно-інформативний тип; 3) структура словникової статті.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова