К Д Речкіна - Державне фінансування наукової діяльностів україні - страница 1

Страницы:
1 

УДК 001.89

К. Д. Речкіна,

аспірант,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В УКРАЇНІ

АНОТАЦІЯ. У статті розглянуто роль державного фінансування роз­витку науки в Україні. Проведено аналіз джерел і шляхів здійснення державного фінансування наукової діяльності. Виявлено тенденції та ефективність здійснення державного фінансування наукової діяльно­сті в Україні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: наука, наукова діяльність, наукові роботи, держав­не фінансування, бюджетне фінансування.

АННОТАЦИЯ. В статье рассмотрена роль государственного финан­сирования развития науки в Украине. Проведён анализ источников и путей осуществления государственного финансирования научной деятельности. Выявлены тенденции и эффективность осуществле­ния государственного финансирования научной деятельности в Ук­раине.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: наука, научная деятельность, научные работы, государственное финансирование, бюджетное финансирование.

ANNOTATION. The article deals with the problem of public funding of science in Ukraine. Sources and ways of state financing of science analyzed in the article. Tendencies and efficiency of public state funding of science activity in Ukraine are revealed.

KEY WORDS: science, science activities, the scientific work, public funding, fiscal funding, budgetary funding

Постановка проблеми. Державне фінансування наукової діяль­ності являеться одним з ключових інструментів, який активно використовується в усьому світі. Концепцією науково-техноло­гічного та інноваційного розвитку України саме розвиток науки та побудова інноваційної економіки зазначаються як ціль [1]. І від ефективності державної підтримки залежить чи буде досяг­нута поставлена ціль.

У статті 54 Конституції України також зазначається: «Дер­жава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством» [2]. На практиці саме на державне фінансування припадає найбільша частка усіх витрат

© К. Д. Речкіна, 2010

147на наукову діяльність (близько 48 %). Таким чином, державна фінансова підтримка є визначальною у розвитку наукової галузі в Україні.

Мета статті. Визначення джерел державного фінансування науки, виявлення сучасних тенденцій їх розвитку в Україні, а та­кож оцінка ролі та ефективності державного фінансування науки в Україні.

Основними джерелами здійснення державної фінансової підтримки наукової галузі є: бюджетні кошти (з державного та місцевих бюджетів) та кошти спеціалізованих позабюджетних фондів.

За українським законодавством бюджетне фінансування науки може здійснюватися двома шляхами: базове фінансування та програмно-цільове [3]. При базовому фінансування кошти виді­ляються на наукову організацію в цілому з урахуванням чисель­ності працюючих та минулорічних обсягів видатків. Воно нада­ється на фундаментальні дослідження, пріорітетні для держави напрями, розвиток інфраструктури наукової та науково-технічної діяльності, збереження наукових об'єктів, що становлять націо­нальне надбання; підготовку наукових кадрів.

Програмно-цільове фінансування здійснюється або на тен­дерній основі, або виділяється на підставі управлінських рі­шень під конкретні проекти. Воно реалізується в рамках певної державної програми. Програмно-цільове фінансування призна­чене для:

— науково-технічних програм, спрямованих на реалізацію пріорітетних напрямів;

— забезпечення проведення найважливіших прикладних нау­ково-технічних розробок, які виконуються за державним замов­ленням;

— проекти, що виконуються в межах міжнародного науково-технічного співробітництва.

Важливим досягненням стало практичне застосування дер­жавного фінансування наукових проектів на конкурсній осно­ві, шляхом виділення грантів. Одним із прикладів державного фінансування наукової роботи через виділення грантів є діяль­ність спеціалізованих державних фондів. На сьогодні в Україні це Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) та Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (ДІФКУ). Метою діяльності ДФФД є підтримка фундаментальних науко­вих досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітар­них наук, що провадяться науковими установами, вищими на­вчальними закладами, вченими. Кошти ДФФД формуються за рахунок Державного бюджету та добровільних внесків юри­дичних та фізичних осіб [4]. Підтримка фундаментальних нау­кових досліджень здійснюється ДФФД шляхом фінансування на безповоротній та безоплатній основі конкурсних наукових і науково-технічних проектів.

Конкурс забезпечує об'єктивність при відборі наукових ро­біт, сприяє розвитку пріорітетних для держави напрямків нау­ки. У 2000 році був прийнятий Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 N 1490-III [5]. Згідно цього закону науково-дослідні роботи були віднесені до таких, які повинні проходити через тендер. На практиці це призвело до значних труднощів. Складність і громіздкість процедури призводили до значних перешкод у державному фінансуванні наукових робіт на конкурсній осно­ві. Дотогож, навколо самої процедури тендерного відбору утворилося дуже багато посередників, які за додаткову плату готові були полегшити процес [6]. У 2008 році цей законопро­ект було відмінено, проте система тендерів залишилася. Так в конкурсах, які проводить Міністерство науки та освіти, тепер вже Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, для вибору виконавців проектів державних наукових програм, досі перед­бачений тендер. Ідея конкурсного відбору наукових проектів та їх виконавців, сама по собі є вдалою та покликана полегши­ти та покращити систему державного фінансування науквої ді­яльності. Однак, її впровадження в Україні призвело до зворо­тніх результатів.

Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльнність» № 1977 — XII від 13.12.1991 року зазначає, що держава забезпе­чує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяль­ності у розмірі не менше 1,7 % ВВП України [4]. На Рис. 1 пред­ставлені обсяги фінансування науки з Державного бюджету по рокам.

За останні 11 років ця норма закону жодного разу не була ви­конана, що і пітверджує рис. 1. Найменший обсяг державних ви­датків спостерігався у 1999 році — 0,34 % ВВП, далі він посту­пово зростав, проте ніколи не перевищував 0,5 % від ВВП. Ви­ходить, що на рівні декларацій наука — є пріорітетною галуззюнаціональної економіки, а на практиці не виконується навіть за­конодавчо встановлена норма. Президент України у своєму по­сланні від 03.06.2010 проголошує 2011 рік — «роком освіти та інформаційного суспільства» [7]. Для досягнення цієї мети наука має ключове значення. Водночас, обсяг бюджетного фінансу­вання науки в 2011 році значно зменшено — з 40 мільйонів у 2010 році, до 7 мільйонів 150 тисяч гривень у 2011 році, тобто майже на 18 % [8]. Для порівняння: обсяг державних видатків на науку в Російській Федерації у 2011 році планується збільшити на 32 % у порівнянні з 2010 роком.

Рис. 1. Обсяги фінансування науки за рахунок коштів Державного бюджету України

Важливим аспектом дослідження державного фінансування науки, є розгляд його місця та ролі у загальному обсязі витрат на науку. Такий, аналіз дасть змогу зрозуміти, наскільки зале­жить розвиток наукової галузі в Україні від державної фінансо­вої підтримки. На рис. 2 представлено аналіз частки державного фінансування в загальному обсязі витрат на науку за окремими роками.

Дані рис. 2 ілюструють тенденцію до збільшення частки дер­жавного фінансування науки. Так, починаючи з 2000 року, коли вона становила 30,9 %, частка державного фінансування зроста­ла, і у 2008 році вона досягла 49,7 % від загального обсягу витрат на науку. Ця тенденція свідчить про високу залежність українсь­кої науки від державного фінансування.

Рис. 2. Частка державного фінансування у загальному обзязі витрат на науку в Україні, у % [9].

Брак фінансування наукової галузі є вагомою причиною застою у її розвитку. Проте, варто визначити, наскільки ефективно вико­ристовуються ті ресурси, які виділяються. Адже, обсяг державного фінансування хоч і повільно, але все ж зростає (за вийнятком бю­джетних видатків на науку, які плануються в 2011 році).

Про ефективність бюджетного фінансування науки може свід­чити показник, який характеризує суму видатків бюджету що в середньому припадає на одну виконану наукову роботу. В дан­ному випадку, до наукових робіт віднесені фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, розробки та науково-технічні послуги. Це є абсолютним результатом наукової діяль­ності.

Таблиця 1 ілюструє ефективність бюджетного фінансування наукових робіт у період 2000—2009 рр. Так, у 2000 році на одну наукову роботу припадало 3 892 грн, у 2009 році ця сума стано­вила вже 14 675,8 грн. Таким чином, за 9 років обсяг бюджетних витрат, що припадає на одну наукову роботу зріс на 10 783,8 грн. Максимальна сума бюджетних витрат, що припадає на одну нау­кову роботу становила 39 454,7 грн у 2009 році. При загальній тенденції до збільшення, у 2009 році відбувся різкий спад серед­нього рівня бюджетного фінансування наукових робіт. Витрати з бюджету, що припадають на одну наукову роботу скоротилися на

24 778,9 грн.а о о

О О

о о о о

Ґ-

Г-7 СП

«л

00

00

r-

7 700 ООО

1978,4

3892,0

Видатки з державного бю­джету на наукову діяль­ність, грн

Обсяг виконаних науко­вих робіт

Середній рівень бюджет­ного    фінансування що припадає на одну наукову, роботу, грн

Отже, середній рівень фінансування наукових робіт зростає і це є позитивною тенденцією. про те важливим є аналіз чинників, під впливом яких вона зросла. На основі данних таблиці 1, про­ведено розрахунок темпів приросту витрат з державного бюдже­ту на наукову діяльність та темпів приросту обсягів виконання наукових робіт. Результати представлено у табл. 2.

Таблиця 2

ТЕМПИ ПРИРОСТУ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ОБСЯГІВ ВИ­КОНАНИХ НАУКОВИХ РОБІТ (У ПРОЦЕНТАХ ДО ПОПЕРЕДНЬОГО РОКУ)

 

Темп приросту 2005 до 2004, %

Темп приросту 2006 до

2005

Темп приросту 2007 до

2006

Темп приросту 2008 до

2007

Темп приросту 2009 до

2008

Витрати з держав­ного бюджету на наукову діяльність

-56

307

27

133

-62

Обсяг виконаних наукових робіт

17

11

25

27

1

З таблиці видно, що витрати державного бюджету на наукову діяльність значно перевищують темпи приросту обсягів викона­них робіт. При зростанні видатків державного бюджету на науко­ву діяльність на 307 % у 2006 році в порівнянні з 2005, обсяг ви­конаних наукових робіт зріс лише на 11 %, у 2008 в порівнянні з 2007 видатки зросли на 133 %, у той час як обсяг виконаних робіт на 27 %. У 2009 році видатки державного бюджету на наукову ді­яльність скоротилися на 61 %, це і призвело до різкого спаду се­реднього рівня фінансування наукових робіт. Динаміка обсягів виконаних наукових робіт значно повільніша, і в результаті у 2009 році обсяг виконаних наукових робіт лише на 1 % переви­щив рівень 2008 року. Розрив між темпами приросту обсягів фі­нансування і обсягів виконаних робіт не повинен бути настільки суттєвим. Обсяг виконаних наукових робіт — це кінцева мета наукової діяльності, її результат. Тому він повинен зростати, це буде свідчити про ефективне використання бюджетних коштів. А оскільки зараз, обсяги виконаних наукових робіт зменшуються, а обсяги їх фінансування збільшуються, тобто основна частина коштів іде на поточне утримання галузі, а не на її розвиток. Причому зростання абсолютної величини бюджетних видатків можна пояснити інфляційними процесами (Річні індекси інфляції: 2005 рік — 110,3 %, 2006 — 111,6 %, 2007 — 116,6 %, 2008 — 122,3, 2009—112,3 %).

Проведений аналіз дає змогу зробити наступні висновки. По-перше, система джерел і методів державного фінансування науки потребує вдосконалення. Особливо це стосується фінансування на конкурсній основі шляхом виділення грантів. По-друге, на практиці держава не в змозі фінансувати науку на задекларова­ному нею ж рівні. Обсяги державного фінансування науки повин­ні поступово зростати, і в решті решт досягти законодавчо вста­новленого рівня (1,7 % від ВВП). По-третє, існує проблема висо­кої залежності української науки від державного фінансування. Разом з тим, варто диверсифікувати джерела фінансування науки та подбати про подальший розвиток недержавного фінансування, оскільки державі не під силу самотужки фінансувати всю розга­лужену наукову галузь, що і підтверджується з року в рік. І якщо фундаментальні дослідження не представляють цікавості для при­ватних інвесторів. то прикладні цілком можуть фінансуватися за рахунок недержавних коштів. По-третє, не дивлячись на збіль­шення бюджетного фінансування на критичному рівні залиша­ється обсяг виконаних наукових робіт. Їх кількість повинна зрос­тати, а не зменшуватися з кожним рокомт

На кінець треба зазначити, що державна підтримка на данно­му етапі розвитку української науки вкрай необхідна. Замало ли­ше визнавати значимість наукових розробок, важливо на практи­ці стимулювати їх розвиток. І якщо, іноземні країни вже можуть говорити про значну частку недержавного фінансування науки, то для нас ще зарано. Саме від державної фінансової підтримки залежить, чи зможе Україна через нові наукові досягнення побу­дувати інноваційну економіку, про яку так багато говориться.

Література

1. Постанова ВРУ « Про Концепцію науково-технологічного та ін­новаційного розвитку України» від 13 липня 1999 року N 916-XIV.

2. Конституція України , режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi

3. Закон України Про внесення змін до Закону україни «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» від 01.12.1998 № 284-14.

4. Закон України «Про науку та науково-технічну діяльність», від 13.12.1991 № 1977-XII.

5. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 № 1490-III http://www.ua-tenders.com/legislation/ laws/zakon/

6. Попович А. С. «Бюрократическая трансформация идеи конкурс­ного финансирования научных исследований и разработок как фактор торможения инновационного развития» // Сучасна наука та технології; від фундаментальних досліджень до коперціалізації результатів НДДКР. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 10 березня 2010 р.). К.: Фенікс,2010. — 272 с.

7. Послання Президента України Віктора Януковича до Українсько­го народу від 03.06.2010 // сайт доступу: http://www.president.gov.ua/ news/17307.html

8. «Бюджет-2011: країні Україна не потрібна наука?» // Інтернет ви­дання «Relax info», режим доступу: Бюджет-2011: країні Україна не потрібна наука?

9. Статистичний збірник Наукова та інноваційна діяльність в Украї­ні у 2008 році.

Стаття надійшла до редакції 18.10.2010

УДК 001.895(447)

І. В. Баранов,

ПАТ Промінвестбанк, м. Київ

ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

АНОТАЦІЯ. Розглянуто формування структури фінансового механіз­му розвитку інноваційної діяльності. Визначено основні складові функ­ціональних підсистем такого механізму та базові принципи їх взає­модії.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: інноваційна діяльність, фінансовий механізм, струк­тура фінансового механізму.

АННОТАЦИЯ. Рассмотрено формирование структуры финансового механизма развития инновационной деятельности. Определены ос­новные составляющие функциональных подсистем таково механиз­ма и базовые принципы их взаимодействия.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: инновационная деятельность, финансовый ме­ханизм, структура финансового механизма.

ANNOTATION. The structure formation of financial mechanism of inno­vation activity is reviewed. Main components of functional subsystems of such mechanism and basic principles of their conjunction are defined.

KEY WORDS: innovation activity, financial mechanism, structure of finan­cial mechanism.

© І. В. Баранов, 2010

155

Страницы:
1 


Похожие статьи

К Д Речкіна - Державне фінансування наукової діяльностів україні