Л В Подрігало, О І Галашко, Н М Філатова - Гігієнічне обґрунтування вимог до раціону спортсменів силових видів спорту - страница 1

Страницы:
1 

ГІГІЄНА ПРАЦІ

ГІГІЄНА ПРАЦІ

УДК 613.2:796.8

Л.В. Подрігало, О.І. Галашко, Г.Л. Нікуліна, Н.М. Філатова, С.А. Пашкевич, Д.П. Перцев

ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИМОГ ДО РАЦІОНУ СПОРТСМЕНІВ СИЛОВИХ ВИДІВ СПОРТУ

Харківський національний медичний університет

На підставі проведених досліджень обґрунтована спрямованість раціону спортсменів гирьового і армспорту як чинника, що підвищує ефективність їхньої підготовки. Ключові слова: харчування, спортсмени, гирьовий і армспорт.

Заняття фізичною культурою і спортом є одним з найважливіших засобів збереження й зміцнення здоров'я, однак у нинішній час їх популярність знижується. У зв'язку з цим великого значення набуває пропаганда нових видів спорту, залучення широких шарів мо­лоді до занять спортом. У силових видах спор­ту (СВС), до числа яких відносяться гирьовий (ГС) і армспорт (АС), як і в інших, важливе значення має правильно організована підго­товка керування станом здоров'я й підготов­леністю спортсменів, що дозволяє не тільки підвищити успішність, але й забезпечує ефек­тивну профілактику порушень здоров'я, які виникають в процесі тренувань. На сучасному етапі зростає необхідність у більш тісному зв'язку медицини і фізичної культури, обу­мовленому тим, що зростання спортивних до­сягнень приводить до значного збільшення обсягів і інтенсивності тренувального проце­су, а це потребує застосування комплексного підходу в підготовці, підвищення значущості таких чинників, як режим, харчування, відновлювальні заходи тощо [1].

Дослідженнями, що проводилися протя­гом останніх років, доведено, що в АС і ГС успішність спортсменів багато в чому зале­жить від особливостей фізичного розвитку і рівня фізичної підготовленості [2]. Суттєве значення має оптимальна організація тре­нувального процесу, що дозволяє належним чином використовувати адаптаційно-ком­пенсаторний потенціал спортсменів [3, 4]. Але дотепер відсутні наукові розробки, при­свячені обґрунтуванню використання алі­ментарного чинника в комплексі заходів з підготовки спортсменів СВС, що й обумови­ло актуальність даного дослідження, мета якого - гігієнічне обґрунтування застосу­вання аліментарного фактора в комплексі підготовки спортсменів СВС (АС і ГС).

Матеріал і методи. Рівень тренувальних навантажень і реакцію на них досліджували у 54 спортсменів СВС (29 ГС і 25 АС), розпо­ділених на групи в залежності від рівня успішності, за допомогою стандартної мето­дики хронометражу. Функціональний стан основних систем спортсменів оцінювали загальноприйнятими методами [3, 4].

Динаміку біохімічних показників у тре­нувальному і змагальному циклах вивчали у 51 спортсмена (25 ГС і 26 АС). З цією метою визначали концентрацію продуктів пере-кисного окиснення ліпідів (ПОЛ), стан антиокисної системи, рівні молочної і піро­виноградної кислоти, рН слини [5]. Крім того, у цих же спортсменів досліджували особливості адаптаційних показників у тре­нувальному і змагальному циклах. Засто­сована цитобіофізична методика оцінки ста­ну електрокінетичних властивостей ядер букального епітелію [6]. Результати дослід­жень оброблено з використанням парамет­ричних і непараметричних методів.

© Л.В. Подрігало та ін.

Результати та їх обговорення. Запропо­новано заходи із спрямованості харчування спортсменів ГС і АС (рисунок). Їх підставою стали проведені дослідження і з'ясовані особливості ГС і АС.

З'ясовані особливості ГСіАС

Професіографічна оцінка ГС і АС

Максимальні трену­вальні і змагальні навантаження

Силовий характер спортивної діяльності

^      Високий рівень окислювального стресу

Напруження адапта-ціино-компенсаторних механізмів

нями, тобто є змішаною, за ступенем важ­кості АС може бути віднесений до важкої фі­зичної праці класу 3.2. Отримані результати доводять необхідність корекції раціону спортсменів ГС і АС, підвищення споживан-

Спрямованість аліментарної корекції

Корекція ' енергоцінності раціону

Інтенсивні фізичні тренувальні і змага­льні навантаження

 

Збільшення вживання

вуглеводів (7-10 г/кг маси тіла)

 

\ W

/

 

Необхідність швидкого відновлення запасів глікогену

/ ь

Високий вміст простих цукрів в раціоні

 

 

 

Зменшення квоти жирів до 25-30%, але не менше 20%

Споживання білка на рівні 1,5 г/кг маси тіла

Антиокислювальна спрямованість раціону

Адаптогенна спрямованість раціону

Можливість підвищення рівня підготовки спортсменів за допомогою аліментарного фактора

Схема спрямованості раціону спортсменів гирьового (ГС) і армспорту (АС)

Відповідно до сучасних гігієнічних під­ходів провели професіографічну оцінку ГС і АС. Фізичну роботу при заняттях ГС кла­сифікували як загальну, оскільки в ній бе­руть участь м'язи корпусу, рук і ніг, а працю спортсменів-гирьовиків під час тренувань і змагань оцінили як важку - 3.2 класу важ­кості. Для спортсменів АС тренувальна і змагальна діяльність пов'язана як з дина­мічними, так і зі статичними навантажен­ня енергії і основних харчових речовин, що викликано енерговитратами фізичних на­вантажень. Хронометражні дослідження довели, що тренувальний обсяг фізичних навантажень у спортсменів АС становить 9 900-15 600 кг залежно від рівня підготов­ки, а у спортсменів ГС - 14 370-31 434 кг за­лежно від рівня та етапу підготовки [3, 4].

Класифікація середніх величин енерго-витрат у різних видах спорту передбачаєрозподіл їх на чотири групи [7], причому АС і ГС до них не належать. Але наявні дослід­ження дозволяють вважати ГС спортом, спрямованим на розвиток швидкісно-сило­вої витривалості, в якому присутні достат­ньо тривалі навантаження, пов'язані з вели­кою кількістю підйомів гир протягом 10 хв. Проведені біохімічні дослідження і встанов­лений час дають підстави віднести ГС до ро­боти субмаксимальної потужності, яка (за­лежно від темпу) лежить в зонах анаеробно­го (гліколітичного) і анаеробно-аеробного енергетичного окиснення. Провідним стає внесок анаеробного гліколізу, що приво­дить до накопичення високих внутрішньо­клітинних концентрацій лактату, до зру­шення рН-середовища у кислий бік. Тобто надання раціону лужної спрямованості є ще одним чинником, що підвищує ефектив­ність підготовки спортсменів, особливо у посттренувальний і постзмагальний періо­ди. Така спрямованість досягається перева­жанням у харчуванні молочних і рослинних продуктів.

Що стосується АС, то це типове єдино­борство, з великою нервово-м'язовою на­пруженістю. Біохімічні дослідження дозво­лили оцінити АС як анаеробну роботу мак­симальної потужності, тривалість якої не перевищує 10-20 с. Вона виконується пе­реважно за рахунок внутрішньоклітинних запасів креатинфосфату і АТФ. Кисневий борг невеликий, має алактатний характер і повинен перекрити відновлення витраче­них макроергів. Суттєвого накопичування лактату не відбувається, хоча, можливо, за­лучення гліколізу до забезпечення таких короткочасних навантажень і вміст лактату в працюючих м'язах декілька збільшуєть­ся. Витривалість у цьому виді спорту зале­жить від запасів креатинфосфату в працю­ючих органах, економічності його застосу­вання при роботі і стійкості ферментів алак-татної анаеробної системи в умовах накопи­чування продуктів анаеробного розпаду. Крім того, висока нервово-м'язова напруже­ність є підставою для надання харчуванню антиоксидантної і адаптогенної спрямова­ності для запобігання окисному стресу.

Таким чином, професіографічні, ергоно­мічні та біохімічні дослідження дозволяють вважати ГС і АС такими, що належать до групи видів спорту із енерговитратами для чоловіків на рівні 4500-5000 ккал, для жі­нок 4000-4500 ккал.

При побудові раціону не повинні пору­шуватись принципи раціонального харчу­вання із наданням йому превентивної спря­мованості. Потреба в основних харчових ре­човинах визначається трьома основними чинниками: підвищеною потребою в енер­гії, потовиділенням і нарощуванням маси тканинних білків.

Навантаження високої інтенсивності обумовлюють вуглеводну спрямованість харчування, завдяки чому підвищується потенціал основних лімітуючих чинників, які визначають працездатність м'язової си­стеми (глікогену м'язів і глюкози крові). Після фізичних навантажень слід вживати їжу з високим вмістом простих цукрів для швидкого відновлення запасів глікогену, витрачених під час тренувань або змагань (так званий феномен суперкомпенсації рів­ня глікогену) [7]. Під час інтенсивних тре­нувань вживання вуглеводів повинно стано­вити 7-10 г/кг маси тіла, що дозволяє запо­бігти виснаженню запасів глікогену печін­ки і м'язів і забезпечити їхнє відновлення. Причому в перші 6-24 години після фізич­ного навантаження рекомендується вжива­ти вуглеводи із високим (глюкоза, мед, ізюм, картопля) і середнім (макаронні ви­роби, вівсяна та гречана крупи, злакові пластівці, виноград) глікемічним індексом, а у більш пізні строки - складні вуглеводи з низьким глікемічним індексом (яблука, ягоди і кісточкові фрукти, горіхи, молоко і кисломолочні продукти).

Результати дають підстави рекоменду­вати споживання білка для спортсменів ГС і АС на рівні 1,5 г/кг маси тіла, тобто біл­кова складова раціону становить 12-15 % загальної енергоцінності. Це цілком мож­ливо при вживанні звичайних продуктів харчування, тобто немає підстав для реко­мендації спортсменам ГС і АС продуктів спе­ціального харчування із підвищеною біоло­гічною цінністю. Вживання нежирних сор­тів м'яса, риби, молочних продуктів не тіль­ки забезпечить необхідну кількість білка і надасть раціону необхідну квоту сірковміс­них амінокислот, що також мають анти-окисний ефект, але й трохи знизить вжи­вання тваринних жирів.

Вміст жирів повинен становити 25­30 % за калорійністю раціону, але не менше 20 %, оскільки збільшення квоти жирів від­бивається на скороченні питомої ваги вугле­водів, що погіршує здатність виконувати максимальні навантаження. Низькожиро-вий високовуглеводний раціон має значен­ня для спортсменів усіх видів спорту, де по­трібна вибухова сила і швидкість, коли не­обхідно анаеробне отримання енергії, тобто в єдиноборствах, до яких відноситься АС. Навпаки, високожировий раціон зменшує запаси глікогену у м'язах і знижує фізичну працездатність, тому необхідно зменшувати питому вагу жирів, особливо за рахунок жи­рів тваринного походження. Щодо жирів рослинного походження, то вони повинні бути в раціоні спортсменів, особливо у ви­гляді нерафінованих рослинних олій, які, окрім іншого, дозволяють збагатити харчу­вання не тільки жиророзчинними вітамі­нами антиокисної дії, але й фосфоліпідами, які є структурними компонентами біологіч­них мембран і захищають їх від пошкод­ження вільними радикалами.

Інтенсивне фізичне навантаження, без­умовно, підвищує потребу в вітамінах і мі­неральних речовинах, але вона задоволь­няється за рахунок збільшення кількості їжі, що вживається для задоволення потре­би в енергії. Однак широка розповсюдже-ність порушень і недоліків харчування обу­мовлює актуальність застосування комп­лексних вітамінних і мінеральних домішок з метою підвищення потенціалу адаптацій­них механізмів спортсменів на рівні, порів­нянному із фізіологічними потребами. По­передження специфічних і неспецифічних ушкоджень м'язової тканини і інших орга­нів і тканин організму, викликаних важки­ми і інтенсивними фізичними навантажен­нями, потребує збільшення вживання біо­логічно активних речовин, насамперед, ві­тамінів і мінералів, які мають антиокисну дію. Інтенсивна фізична діяльність збіль­шує споживання кисню практично на поря­док порівняно із станом спокою. Це є чинни­ком ризику розвитку так званого «окисного стресу», інтенсифікації вільнорадикаль-ного окиснення і індукції ПОЛ. Тобто під­вищене вживання антиоксидантів (аміно­кислот, вітамінів, мінералів) дозволяє лімі­тувати ПОЛ і розширювати межі нормаль­ної реакції організму на навантаження. Важливість антиокисного захисту для м'язової тканини обумовлюється тим, що від стану антиокисних механізмів залежить не тільки можливість формування адаптив­них фізичних навантажень, але й розвиток стомлення. Зростання інтенсивності вільно-радикального окиснення є одним із провід­них чинників розвитку окисного стомлен­ня, а використання антиоксидантів дозво­ляє адекватно вирішувати проблеми наван­тажень при організації занять спортом [5].

Інтенсивні фізичні навантаження у по­єднанні з вірогідністю травм і ушкоджень опорно-рухового апарату при заняттях ГС і АС обумовлюють контроль вмісту кальцію в раціоні. Потреба в ньому може бути задо­волена за рахунок вживання молочних і особливо кисломолочних продуктів, що дасть змогу певною мірою нормалізувати стан мікрофлори травного тракту.

Фізичне навантаження викликає втрати електролітів з потом, але надходження мінералів із їжею достатньо для компен­сації. Втрати рідини з потом як мінімум удвічі збільшують потребу спортсменів у воді (до 6-7 л/добу). Необхідно дотримува­тися питного режиму в період тривалих тренувальних навантажень - вживати 0,5­1,0 л рідини на годину.

Вивчення потенціалу і ємності адапта­ційних механізмів за допомогою дослід­ження букального епітелію показало, що у спортсменів СВС високого класу майстер­ності рівень адаптації до фізичних наванта­жень вірогідно вище в динаміці тренуваль­ного і змагального циклів. Це потребує на­дання раціону адаптогенної спрямованості, тобто включення до нього харчових адапто­генів, переважно рослинного походження, відповідно до рекомендацій, розроблених фахівцями з фітоергономіки [8]. Застосуван­ня рослин у вигляді фіточаїв, напоїв, салатів, домішок у перші страви дозволяє вплинути на адаптаційні механізми, підвищити рівень стійкості до фізичних навантажень.

Висновки

Проведені дослідження показали важ­ливість застосування превентивного харчу­вання в комплексній підготовці спортсменів гирьового і армспорту. Визначені рівні тре­нувальних і змагальних навантажень дозво­ляють пропонувати для спортсменів раціо­ни із загальною енергоцінністю для чолові­ків на рівні 4500-5000 ккал, для жінок на рівні 4000-4500 ккал, білково-вуглеводною спрямованістю і обмеженням вживання тваринних жирів. Збагачення раціону при­родними антиоксидантами і адаптогенами дасть змогу не тільки підвищити функціо­нальні можливості, але й запобігти напру­женню і виснаженню гомеостатичних меха­нізмів спортсменів.

Література

1. Макаров В.И. Методологические подходы комплексной оценки физической работоспособности спортсменов-легкоатлетов при напряженной мышечной деятельности / В.И. Макаров, Н.Г. Панина, И.Б. Исупов // Здоровье и физическое воспитание детей: Матер. Всерос. научн.-практ. конф. -М., 2003. - С. 82-83.

2. Подригало Л.В. Сравнительная оценка антропометрического развития спортсменов сило­вых видов спорта / Л.В. Подригало, А.И. Галашко, А.Д. Лозовой // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. - 2007. - № 3. - С. 107-111.

3. Фізіолого-гігієнічна оцінка особливостей адаптаційно-компенсаторних реакцій спортсме-нів-рукоборців протягом тренування / Л.В. Подрігало, Н.М. Філатова, О.І. Галашко та ін. // Експе-рим. и клін. медицина. - 2009. - № 2. - С. 113-118.

4. Динаміка функціонального стану спортсменів гирьового спорту протягом тренування / Л.В. Подрігало, О.І. Галашко, Г.Л. Нікуліна та ін. // Слобожанськ. наук.-спорт. вісник. - 2009. -№ 1. - С. 79-83.

5. Исследование динамики биохимических показателей спортсменов-рукоборцев в соревнова­тельном и тренировочном периодах подготовки / Л.В. Подригало, А.И. Галашко, С.А. Пашкевич и др. // Проблемы физкультурного образования: содержание, направленность, методика, органи­зация. - Белгород, 2009. - С. 41-45.

6. Кочина М.Л. Изучение функционального состояния спортсменов силовых видов спорта в тренировочный и соревновательный периоды / М.Л. Кочина, А.И. Галашко, Н.Г. Лобортас // Ги­гиена населенных мест. - 2002. - Вып. 40. - С. 294-297.

7. Мартинчик А.Н. Общая нутрициология / А.Н. Мартинчик, И.В. Маев, О.О. Янушевич. -

М.: МЕДпресс-информ, 2005. - 392 с.

8. Фитоэргономика / В.А. Иванченко, А.М. Гродзинский, Т.М. Черевченко и др. - К.: Наук.

думка, 1989. - 296 с.

Л.В. Подригало, А.И. Галашко, Г.Л. Никулина, Н.М. Филатова, С.А. Пашкевич, Д.П. Перцев ГИГИЕНИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ТРЕБОВАНИЙ К РАЦИОНУ СПОРТСМЕНОВ СИЛОВЫХ ВИДОВ СПОРТА

На основании проведённых исследований обоснована направленность рациона спортсменов гиревого и армспорта как фактора, повышающего эффективность подготовки. Ключевые слова: питание, спортсмены, гиревой и армспорт.

L.V. Podrigalo, A.I. Galashko, G.L. Nikulina, N.M. Philatova, S.A. Pashkevich, D.P. Pertsev HYGIENIC SUBSTANTIATION OF REQUIREMENTS TO RATION OF WEIGHT-LIFTING'S SPORTSMEN

On the basis of the investigations, which were conducted, it was substantiated ration's trend sports­men of arm sport and weight-lifting sport as factor, which increase effect of training. Key words: sportsmen, nutrition, weight-lifting sports.

Поступила 06.07.10

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА І КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА. 2010. № 4 (49)

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л В Подрігало, О І Галашко, Н М Філатова - Гігієнічне обґрунтування вимог до раціону спортсменів силових видів спорту