М І Філон, О Є Хомік - Сучасна українська мова лексикологія - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 

 

 

Окремим різновидом метафори є функціональне перенесення найменувань з одного предмета чи явища на інші. Це перенесення здійснюється на основі подібності функцій двох явищ дійсності. Так, функціональне перенесення спостерігаємо, наприклад, у таких реченнях, як: Вантажник після важкого робочого дня пішов підкріпитися у їдальню (робітник, який виконує вантажно-розвантажувальні роботи). На вантажник робітники поставили величезні мішки з цементом (спеціальний пристрій на машині для вантаження).

Метонімія - це різновид переносних значень, що ґрунтується на основі суміжності двох об'єктів. Суміжність може бути просторовою, часовою, атрибутивною, інструментальною, причиново-наслідковою тощо. Як і метафора, метонімія характеризується такими ознаками: 1) належністю до певного мовного рівня (лексична, граматична, синтаксична); 2) за стилістичною характеристикою (загальномовна та індивідуально-авторська); 3) за особливостями суміжності, що лежать в основі перенесення; 4) за специфікою зв'язку із мовним і ситуативним контекстом (метонімія власне лексична, конструкційно зв'язана, ситуативно зумовлена).

Метонімічні лексичні транспозиції властиві для значень більшості повнозначних частин мови - іменників, прикметників, дієслів.

Наведемо характерні метонімічні конструкції полісемії, що відображають розвиток лексичної семантики у сфері іменників, прикметників, дієслів.

Для іменників, наприклад, властивими є такі види метонімічних перенесень:

1)   матеріал — виріб із цього матеріалу (видобувати золото - ходити в золоті);

2)   дерево — деревина із цього дерева (росте сосна - заготовлено багато сосни);

3)   природний мінерал — виріб із цього матеріалу (видобувати кришталь -завезли красивий кришталь);

4)   рослина — плоди цієї рослини (абрикос - рослина і плід цієї рослини);

5)   плоди рослини напій із цих плодів (випити каву);

6)   рослина квітка цієї рослини (на полі ростуть ромашки - ромашки зів 'яли);

7)   тварина хутро цієї тварини (побачити лисицю - шуба з лисиці);

8)   тварина м'ясо тварини (ряба курка - з 'їсти курку);

9)   тканина виріб із цієї тканини (оксамит - красива тканина - ходити в оксамиті);

 

10)                      орган тіла — захворювання органа (серце можна назвати мотором людини - у нього серце);

11)                      музичний інструмент — людина, яка грає на цьому інструменті (нова скрипка - він давно вже став першою скрипкою);

12)                      опредмечена дія результат дії (вишивка тривала дуже довго -вишивка була дуже красива);

13)                      опредмечена дія місце дії (вхід - дія і місце, куди заходять);

14)                      час дія, що відбувається в цей час (обід - це час, коли відбувається споживання їжі - усі пішли на обід);

15)                      приміщення — люди, які перебувають у цьому приміщенні (аудиторію було добре відремонтовано - уся аудиторія уважно слухала лектора);

16)                      приміщення — меблі, що знаходяться у ньому (кухня була простора - ми купили нову кухню);

17)           назва установи або організації — люди, які там працюють

(Міністерство сільського господарства - міністерство приїхало з перевіркою);

18)                       назва військового підрозділу люди, які там служать (рота є підрозділом у складі батальйону - уся рота виконала нормативи на відмінно);

19)                       військове звання — людина, яка має таке військове звання (випускники вищих навчальних закладів отримали звання лейтенантів - на збори запрошують лейтенантів);

20)                       наукове звання людина, яка має таке наукове звання (кандидат філологічних наук - я вже кандидат філологічних наук);

21)                       характер людина, яка має такий характер (флегматик - один із психічних типів людини - флегматиків на цю роботу не беруть);

22)                       особливість зовнішності — людина, яка має таку зовнішність (брюнет - це людина з темним волоссям - у кімнату зайшов брюнет);

23)                       властивість голосу — людина, яка співає таким голосом (бас -низький чоловічий голос - у театр прийшов новий бас);

24)                       розділ науки — предмет, що вивчається, — підручник із цього предмету (граматика - розділ мовознавства - на другому курсі вивчаємо граматику - усі отримали в бібліотеці граматику);

25)                       ім'я (прізвище) автора його винахід чи твори (Леся Українка -відома письменниця - вивчити Лесю Українку);

26)                       назва предмета — уміст цього предмета (нова чашка стояла на столі - випив чашку);

27)                       назва літературного жанру — твір, що написаний у такому жанрі (у ХХ ст. в українській літературі активно розвивався роман - залишити роман вдома);

28)                       частина тіла — деталі одягу на цих частинах (забити лікті -протерлися лікті);

29)                      знак — позначуване ним (п'ятірка - це назва цифри і числа -під'їхала п'ятірка);назва заходу — учасники цього заходу (конференція відбудеться у вересні - конференція підбила підсумки);

30)                      установа приміщення цієї установи (Національний банк України - у банку кипіла робота);

31)                      частина країни її територія адміністративно-територіальні одиниці, на які поділяється територія (значна площею область - Харківська область);

32)                      столиця уряд цієї країни (почалися переговори Києва з Москвою);

33)                      дія — суб'єкт дії (бути в караулі - караул змінився);

34)                      дія об'єкт дії (прийти на сніданок - смачний сніданок);

35)                      дія засіб дії (ґрунтовка підлоги - масляна ґрунтовка);

36)                      сторона світу — вітер з тієї сторони (беремо курс на норд - подув норд);

37)                      танок — музика до нього (усі трохи втомилися від фокстроту -з парку почулися звуки фокстроту);

38)                      фарба картини, намальовані цією фарбою (купити акварель -його акварелі всім сподобалися).

Прикметникова метонімія зазвичай зумовлюється суміжністю не самих ознак, а характеризованих прикметниками предметів. Іноді вона відбувається і в предикативній позиції: Вона байдужа до нього - Він байдужий їй.

Найбільш продуктивними метонімічними конструкціями у сфері прикметників є такі транспозиції:

1)  який має якусь властивість, рису характеру (про істоту) — той, що
характеризується цією властивістю, якістю
(розумна людина - розумна
стаття; сміливий воїн
- сміливий виступ);

2)           той, що викликає певні почуття, стан — той, хто перебуває у цьому стані — той, що виражає цей стан (сумна розмова - сумна людина - сумні очі);

3)           який має певну властивість — призначений для нього (святковий день -святковий одяг);що стосується об'єкта — що стосується суб'єкта (Нобелівська премія -нобелівський лауреат);

4)           ознака предмета — ознака дії предмета (солодкий сон - солодке спання).

Для дієслів властивими, зокрема, є такі види метонімічних перенесень:

1)           обробляти певним способом — виготовляти у такий спосіб (варити картоплю - варити суп);

2)           обробляти певним способом — ліквідувати у такий спосіб (зашивати сорочку - зашивати дірку);

3)           обробляти певним способом — видаляти у такий спосіб (полоти грядку - полоти лободу);

4)           обробляти певним способом — отримувати у такий спосіб (вижати лимон - вижати сік);

5)           зачиняти — створювати перешкоду для дії (зачиняти двері - зачиняти кімнату);

6)           діяти — мати здатність до такої дії (співати пісню - хлопець співає у значенні «має здібність до співу» );

7)           діяти певним способом — виражати що-небудь у такий спосіб (дівчина плаче дрібними слізьми - було тяжко, але ніхто не плакав);

8)           рухатися переміщатися у певному напрямку (Дніпром пливуть човни - човен пливе до берега);

9)           діяти певним способом — виготовляти, робити щось у такий спосіб (довбати камінь - довбати отвір);

10)       діяти певним способом — добувати або виготовляти що-небудь у такий спосіб (бити по дереву - бити олію);

11)       бути зайнятим якоюсь розумовою діяльністю мати результати цієї діяльності (усі думали над вирішенням завдання - я і сам так думаю);

12)      мати певну інформацію — бути впевненим у чомусь, завдяки цій інформації (учителеві потрібно багато знати - я знаю, що ...);бути в певному стані — займатися якоюсь справою (піклуватися самому за ким-небудь - піклуватися коло кого-небудь);

13)      видавати які-небудь звуки — інформувати кого-небудь за допомогою цих звуків (дитина кричала - вартовий кричав про небезпеку);

14)      зазнавати якихось змін — гинути в результаті цих змін (сорочка швидко сохне на сонці - уся городина сохне без дощу).

 

 

Окремо від метонімії дослідники розглядають синекдоху, під якою розуміють вид перенесення, що полягає в заміні назви цілого назвою частини або навпаки. У широкому розумінні синекдоха є різновидом метонімії, оскільки вона ґрунтується на суміжності двох явищ. Синекдоха заснована на кількісному зіставленні, тому вона часто реалізується у вживанні однини замість множини або навпаки: Начальство щось записувало у блокноті і просило зайти через тиждень (А. Макаренко). Край наш половці руйнують, Нападають на селян. Топче ниви, палить села Половецький дикий хан

(О. Олесь).

Кількісне зіставлення виявляє себе при утворенні стійких словосполучень метонімічного характеру. Наприклад: ноги моєї тут не буде; мати руку десь. Заміна цілого на частину або частини на ціле характеризує також розвиток лексичних значень слова, що відзначаються різним ступенем узагальнення. Одне зі значень слова може виражати родове поняття, а інші - видове. Наприклад: жінка - 1. Особа жіночої статі. 2. Доросла на відміну від маленької дитини. Чоловік - 1. Людина. 2. Особа чоловічої статі.

До явища синекдохи належать також види переносних значень типу душа, голова та інші. Наприклад: душа - 1. Психічний стан, загальне внутрішнє спрямування, свідомість 2. Про чуйну людину. Голова - 1. Частина тіла людини. 2. Розумна людина.

Різноманітність метафоричних і метонімічних перенесень значень зумовлюється особливостями пізнавальної діяльності людини, що спрямована на виділення, осмислення та позначення явищ дійсності.

Рекомендована література

 

 

Основна література

1.            Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры / Н. Д. Арутюнова // Res philological : Филол. исслед. — М. ; Л., 1990. —

С. 71 -- 88.

2.            Арутюнова Н. Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) / Н. Д. Арутюнова // Лингвистика и поэтика. — М., 1979. — С. 147—174.

3.            Жоль К. К. Мысль, слово, метафора : Проблемы семантики в философском освещении / К. К. Жоль. — К. : Наук. думка, 1984. — 303 с.

4.            Кочерган М. П. Слово і контекст : (Лексична сполучуваність і значення слова) / М. П. Кочерган. — Львів : Вища шк., 1980. — 184 с.

5.            Русанівський В. М. Закономірності розвитку значення слова / В. М. Русанівський // Укр. мова і літ. в шк. — 1981. — № 4. — С. 27—36.

6.            Русанівський В. М. Збагачення й оновлення мови / В. М. Русанівський // Укр. мова і літ. в шк. -- 1976. -- № 8. -- С. 47--57.

7.            Русанівський В. М. Семантичні процеси розвитку української лексики / В. М. Русанівський // Історія української мови : Лексика і фразеологія. К., 1983. — С. 660—715.

8.            Русанівський В. М. Структура лексичної і граматичної семантики / В. М. Русанівський. -- К. : Наук. думка, 1988. -- 240 с.

9.            Скляревская Г. Н. Метафора в системе языка / Г. Н. Скляревская. — СПб. : Наука, 1993. — 150 с.

10.        Сучасна українська літературна мова : Підручник для вузів [ колект. авт. Грищенко А. П., Мацько Л. І., Плющ М. Я., Тоцька Н. І., Іздиган І. М. ; за заг. ред. А. П. Грищенка]. К. : Вища шк., 2002. — 439 с.

11.        Тараненко А. А. Языковая семантика в ее динамических аспектах : (Основные семантические процессы) / А. А. Тараненко. -- К. : Наук.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 


Похожие статьи

М І Філон, О Є Хомік - Сучасна українська мова лексикологія