М І Філон, О Є Хомік - Сучасна українська мова лексикологія - страница 12

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 

В честь волі нової хвалу співець заграє На вільних струнах вільними руками (Леся Українка). Сто гордих Колосів над збіглими віками. Сто гордих дум на гордому чолі! (М. Вінграновський). Пече землю сонце, пече безробітних голод і злість, печуть нуждарів-селян злидні і передневок (П. Козланюк). Син коваля, він сам став у лави ковалів народного щастя... (П. Тичина).

 

 

Завдання 16. Складіть речення, вживаючи подані слова в прямому і переносному значеннях. З'ясуйте тип переносного значення, поясніть відповідь.

Чужий, близький, минати, корінь, хвіст, валити, пожежа, грати, лити, кипіти, гризти.

 

Завдання 17. Які усталені асоціації пов'язані зі словами береза, кіт, жаба, тополя, персик. Проілюструйте це мовним матеріалом. Доведіть, що ці асоціації мають стійкий характер.

 

 

Завдання 18. Поясніть особливості виникнення внутрішньої форми поданих слів? Чим відрізняються ці слова у плані співвідношення внутрішньоїформи і лексичного значення? На чому основана внутрішня форма слів? На суб'єктивних або об'єктивних ознаках предмета? На суттєвих чи асоціативних ознаках? На рівні первинної чи вторинної номінації? Мотивована основа взята в прямому чи переносному значенні? Метафоричному чи метонімічному?

Зарізати (на іспиті), одноденка, пастух, вікно (пропуск в заняттях), плавати (на іспиті), ну і фрукт!

 

 

Завдання 19. Який тип зв'язку між значеннями багатозначного слова лежить в основі поданих випадків уживання виділених слів. Визначте модель перенесення.

Фронт будівельних робіт перемістився на околицю міста. До нього донісся оксамитовий голос найчарівнішої дівчини на світі. Після чаю вона лягла відпочивати. У сусідки було чисте, без зморшок обличчя. Тепер він у моїх руках. Це були зовсім темні люди. Сергійко вчора розірвав лікоть. Хвороба підкосила його. У нашому інституті сталася шумна подія. Марійка піде сьогодні робити хімію. Це був дуже голодний рік.

 

 

Завдання 20. Визначте семантичну структуру слова та встановіть види перенесень для кожного значення полісемічного слова.

Градус - 1. Одиниця виміру плоского круга, що дорівнює 1/90 частині прямого кута. 2. Одиниця виміру температури. 3. Одиниця виміру дуги кола, що дорівнює 1/360 довжини кола. 4. Умовна одиниця вмісту алкоголю в деяких напоях. 5. Ступінь або міра чого-небудь. 6. заст. Підвищення в класі, на якому стоять стіл і крісло вчителя.

Граматика - 1. Один із розділів мовознавства, що вивчає будову і форму слова, речення, словосполучення. 2. Навчальний предмет цієї науки. 3. Підручник з цього навчального предмета. 4. Будова і форма слова, речення, словосполучення. 5. іст., розм. Третій із семи класів духовного та єпархіального училища.

Завдання 21. Доведіть можливість появи метонімічного значення у поданих словах.

Бас, хліб, горло, Київ, зміна, вальс, газета, емаль, охорона, година.

 

 

Завдання 22. У підкреслених словах визначте метафоричні або метонімічні види перенесень. Поясніть, на основі яких особливостей можливі такі переноси. Якщо слово подано у прямому значенні, зазначте це.

легкий вантаж, з легким серцем, легка хода, легкий кашель; чорна, родюча земля, рідна земля, далекі землі (країни); холодна роса, холодне ставлення; красива тарілка, з'їв тарілку; зашивати спідницю, зашивати дірку; голова людини, таблетки від голови; видобувати срібло, ходити в сріблі; рання весна, весна юності; гарячий суп, гаряче серце; старий чоловік, старий лист; тихий дощ, тиха вулиця, тиха людина; холодна вода, холодна розмова; співати колядки, діти співають; рука ляльки, мати руку скрізь; ростуть троянди, зів 'ялі троянди; дівчина плаче, душа плаче; моя сім 'я, мовна сім 'я; тихий дощ, тиха вулиця; сонце світить, сонце надії, сонце в душі; листя тремтить, тремтіти від страху; теплий кожух, кожух кулемета; ростуть айстри, зів 'яли айстри; полоти город, полоти бур 'ян; красива рука, упізнати руку майстра; молодий лейтенант, звання лейтенанта; вітер шепоче, дівчина шепоче; людина іде, час іде; сонце сміється, дитина сміється; птах летить, думка летить; ніч темна, душа темна; тепле літо, тепле почуття; світлий клас, клас дружній, веселий; протікає вода, протікає стеля; сильний бас, народний бас; банан - тропічна рослина, з'їсти банан; солодке варення, солодка розмова; сухий одяг, сухий хліб, суха мова; важка сумка, важка робота, важке почуття; дитина кричить, серце кричить; металевий ніж, металевий блиск в очах; велика чашка, випив чашку; шкіра облазить, спина облазить; стара семінарія, семінарія святкує своє сторіччя; обід тривав не довго, батькові принесли обід.

Модульні завдання

 

 

Варіант 1

Завдання 1. Доведіть полісемію поданих слів, увівши їх до складу речення. При переносному вживанні визначте тип, модель конструкцій багатозначності:

картина, співати, блискавка.

Завдання 2. Серед наведених фразеологізмів знайдіть вираз, у якому слово-компонент має фразеологічно зв'язане значення. Відповідь обґрунтуйте.

Мозолити очі, очі стулити, очі відкрити комусь на щось.

Завдання 3. Доведіть можливість виникнення синтаксично зумовленого значення у слова сокіл.

Завдання 4. Визначте семантичну структуру слова та види переносних значень (метафора, метонімія, синекдоха, функціональний перенос).

Оселя - 1. Житловий будинок із двором, господарськими будівлями і городом; дворище, садиба; 2. Приміщення для проживання людей; житло. 3. Селище, поселення.

Варіант 2

Завдання 1 . Доведіть полісемію поданих слів, увівши їх до складу речення. При    переносному    вживанні    визначте    тип,    модель конструкцій багатозначності: золотий, летіти, листок.

Завдання 2. Серед наведених фразеологізмів знайдіть вираз, у якому слово-компонент має фразеологічно зв'язане значення. Відповідь обґрунтуйте. Щурити очі, очі замилювати кому, очі закривати на щось.

Завдання 3. Доведіть можливість виникнення синтаксично зумовленого значення у слова шовковий.

Завдання 4. Визначте семантичну структуру слова та види переносних значень (метафора, метонімія, синекдоха, функціональний перенос).

Наряд - 1. Завдання, розпорядження про виконання якої-небудь роботи. 2. Документ, розпорядження про видачу або відправку яких-небудь матеріалів і т. ін. 3. Виконання певних обов'язків (переважно військових) за особливим дорученням. 4. Група військовослужбовців, підрозділ, який виконує військові обов'язки за особливим дорученням.

 

 

Варіант 3

Завдання 1 . Доведіть полісемію поданих слів, увівши їх до складу речення. При переносному вживанні визначити тип, модель конструкцій багатозначності:

гострий, обгортати, вікно.

Завдання 2. Серед наведених фразеологізмів знайдіть вираз, у якому слово-компонент має фразеологічно зв'язане значення. Відповідь обґрунтуйте.

Язик до Києва доведе, вертітися на язиці, гострий на язик.

Завдання 3. Доведіть можливість виникнення синтаксично зумовленого значення у слова везти.

Завдання 4. Визначте семантичну структуру слова та види переносних значень (метафора, метонімія, синекдоха, функціональний перенос).

Колотити - 1. Розміщувати що-небудь рідке. 2. Певним способом виготовляти (про масло). 3. Викликати неспокій, незадоволення, незгоду; підбурювати про кого-, чого-небудь. 3. Бити кого-небудь.

 

 

Варіант 4

Завдання 1 . Доведіть полісемію поданих слів, увівши їх до складу речення. При переносному вживанні визначити тип, модель конструкцій багатозначності:

сивий, орел, плакати.

Завдання 2. Серед наведених фразеологізмів знайдіть вираз, у якому слово-компонент має фразеологічно зв'язане значення. Відповідь обґрунтуйте.

Бити байдики, бити по кишені, бити зорю, бити через край.

Завдання 3. Доведіть можливість виникнення синтаксично зумовленого значення у слова вітер.

Завдання 4. Визначте семантичну структуру слова та види переносних значень (метафора, метонімія, синекдоха, функціональний перенос).

Лійка - 1. Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою. 2. Посудина із впаяною в неї трубкою, переважно з ситечком, для поливання чого-небудь. 3. геол. Один із видів підземних печер. 4. діал. Груздь. 5. Черпак для виливання води.

 

 

Варіант 5

Завдання 1 . Доведіть полісемію поданих слів, увівши їх до складу речення. При переносному вживанні визначити тип, модель конструкцій багатозначності:

чорний, бігти, стіна.

Завдання 2. Серед наведених фразеологізмів знайдіть вираз, у якому слово-компонент має фразеологічно зв'язане значення. Відповідь обґрунтуйте.

Залишитися з носом, відвертати носа, клювати носом, комар носа не підточить.

Завдання 3. Доведіть можливість виникнення синтаксично зумовленого значення у слова смола.

Завдання 4. Визначте семантичну структуру слова та види переносних значень (метафора, метонімія, синекдоха, функціональний перенос).

Напрям - 1.Лінія руху або лінія розміщення кого-, чого-небудь. 2. Шлях діяльності,   розвитку   кого-,    чого-небудь,    спрямованість   якоїсь дії.

3.  Суспільна,   наукова,  літературна  і  т.ін.   школа,   течія, угруповання.

4.  Ділянка фронту, що розгортає воєнні дії в який-небудь бік.

Модуль 2

Системні зв'язки у лексичному складі сучасної української мови

Дидактична мета:

>- засвоєння теоретичних відомостей про системні зв'язки в лексичному складі сучасної української літературної мови: синонімію, антонімію та омонімію як вияви парадигматичних відношень;

>- формування вмінь і навичок визначати та характеризувати вияви системних відношень у лексичному складі сучасної української мови;

>- удосконалення культури мовлення на лексичному рівні. Студенти повинні знати:

•S відомості про основні погляди на парадигматичні відношення в лексиці;

•S зміст і обсяг понять синонімія, антонімія, омонімія, паронімія;

        причини і шляхи розвитку парадигматичних відношень;

        структурно-семантичні, генетичні види антонімічних та омонімічних лексичних одиниць;

        причини появи евфемізмів і перифраз;

        стилістичні функції синонімів, антонімів, омонімів, паронімів у сучасній українській літературній мові.

Студенти повинні вміти:

        відрізняти абсолютні синоніми від часткових;

■S розмежовувати омонімічні слова від полісемічних; •S виявляти та характеризувати різні види синонімів;

        визначати структуру синонімічного ряду та відмінності між його членами;

        виявляти логічну основу антонімії, характеризувати структурні та семантичні типи лексичних антонімів;

        з'ясовувати залежність антонімії та синонімії від багатозначності;

        розпізнавати омонімічні одиниці в тексті;визначати походження та структуру лексичних омонімів;

        розпізнавати та пояснювати паронімічні одиниці в тексті;

        добирати   слова   для   ілюстрації   усіх   виявів   системних зв'язків у лексичному складі сучасної української літературної мови.

 

 

Зміст

1.  Синонімія в сучасній українській мові.

1.1.    Парадигматичні зв'язки в лексиці.

1.2.    Синонімія як один із різновидів парадигматичних зв'язків.

1.3.    Основні підходи до вивчення синонімії.

1.4.    Критерії синонімічності.

1.5.    Поняття синонімії. Лексична синонімія.

1.6.    Джерела і причини виникнення синонімів.

1.7.    Типи синонімів.

1.8.    Синонімічний ряд і його будова.

1.9.    Функції синонімів.

1.10.   Евфемізми та перифрази.
Рекомендована література.
Питання для самоконтролю.

 

 

2.  Явище антонімії в лексичному складі сучасної української мови.

2.1.     Поняття про антонімію.

2.2.     Логічна основа антонімії. Критерії антонімічності лексичних одиниць.

2.3.     Семантичні типи лексичних антонімів.

2.4.     Структурні типи лексичних антонімів.

2.5.     Енантіосемія та оксюморон. Рекомендована література. Питання для самоконтролю.

3. Омонімія та паронімія в лексико-семантичній системі сучасної української мови.

3.1.  Омонімія як мовне явище.

3.2.    Лексична омонімія: визначення, критерії розпізнавання лексичних
омонімів.

3.3.    Типи омонімів.

3.4.    Джерела та шляхи розвитку лексичних омонімів.

3.5.    Явище паронімії в українській мові. Рекомендована література.

Питання для самоконтролю.

 

 

1. Синонімія в сучасній українській мові 1.1. Парадигматичні зв'язки в лексиці

 

Лексико-семантичну систему української мови, як і будь-якої іншої мови, не можна розглядати поза її зв'язком із людським чинником у мові. Уся мовна система в її структурно-семантичному, граматичному, стилістичному та функціональному виявах об'єктивується в мовній свідомості. У найширшому розумінні носієм цієї свідомості є народ, що становить певний лінгвокультурний тип. Носієм цієї свідомості є й окремий мовець. У колективній свідомості слово існує як мовне явище, а у лінгвальному вимірі воно є складником лексико-семантичної структури мови, існує в тісному зв'язку з іншими словами. Цей зв'язок має різний характер. З одного боку, він визначається особливостями сполучуваності самого слова, його здатністю утворювати певні синтагми (і тоді ми говоримо про синтагматичні відношення), з іншого боку, зв'язки слова визначаються його здатністю утворювати певні групи слів. В останньому випадку йдеться про парадигматичні зв'язки. Парадигматичні зв'язки між словами виникають на основі семантичної спільності слів, тотожності або близькості їх значень, характеру асоціацій, можливості утворювати опозиційні відношення, протиставлятися, групуватися на основі спільності денотату або належності до однієї позамовної сфери дійсності. У будь-якому разі парадигматичні відношення є такою онтологічною властивістю лексико-семантичної структури мови, що знаходить своє характерне відображення у свідомості людини як репрезентанта всієї мовної спільноти. При цьому слово може мати різні виміри, а відтак і бути складником різних лексичних угрупувань, які ще називають лексико-семантичними парадигмами. Це значить, що одне й те ж слово на основі різних критеріїв може належати до лексико-семантичних парадигм слів із близьким значенням (синонімічні відношення), протилежним значенням (антонімічні відношення), слів, що позначають певний фрагмент позамовної дійсності   та об'єднуються спільною темою (лексико-тематичнівідношення). Таким чином, синонімія є лише одним із різновидів парадигматичних відношень у лексиці.

 

 

1.2.   Синонімія як один із різновидів парадигматичних зв'язків

 

 

Синонімія виявляється на різних рівнях мови - морфемному, словотвірному, лексичному, фразеологічному та стилістичному. Отже, про явище синонімії можна вести мову в найширшому плані і розглядати її як категорійне мовне явище. Тому широке визначення синонімів репрезентує поняття в його категорійній сутності: «Синоніми - це слова (переважно однієї частини мови) або їхні окремі значення, а також стійкі словосполучення, афікси, словотворчі типи, граматичні форми, зокрема синтаксичні конструкції, що при повній чи частковій формальній відмінності мають тотожні значення (із можливими відмінностями в стилістичних і граматичних характеристиках та в сполучуваності)»1. Водночас можна вести мову про синоніми одного рівня мови - лексичні, граматичні, синтаксичні тощо. Теоретичні проблеми синонімії чи не найповніше розроблені на матеріалі лексичних синонімів. Це можна пояснити тим, що синонімія найповніше виявляється в лексичному складі мови.

 

 

1.3.   Основні підходи до вивчення синонімії

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 


Похожие статьи

М І Філон, О Є Хомік - Сучасна українська мова лексикологія