М І Філон, О Є Хомік - Сучасна українська мова лексикологія - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 

2)    комплементарна протилежність, що характеризує відношення між
протиставлюваними видовими поняттями, які доповнюють одне одного до
родового поняття і за своєю природою є максимальними, граничними. Між
такими поняттями немає проміжних складників. Родове поняття вичерпується
змістом двох протиставлюваних понять:
живий - мертвий; босий - взутий;

3)    векторна протилежність, що характеризує протилежність різних за своєю спрямованістю дій, рухів, координат. Наприклад: входити - виходити; підійматися - спускатися;

4)    конверсивна протилежність, що описує певні семантичні відношення з точок зору різних учасників ситуації: програвати - перемагати; купувати -продавати.

Наведені протилежності є важливою логічною умовою визначення антонімів. Оскільки антонімія є мовним явищем, то і критерії антонімічності повинні ґрунтуватися не тільки на особливостях логічних відношень між явищами, що позначаються певними словами, а й ураховувати цілий ряд інших чинників, а саме: лексико-семантичні, граматичні та функціональні.

Лексико-семантичними критеріями виділення лексичних антонімів є:

1)    належність слів до однієї тематичної групи;

2)    протилежна семантика;

3)    тотожні стилістичні властивості;

4)    однакові градуальні та експресивні ознаки. Граматичними критеріями виділення лексичних антонімів є:

 

1)    належність до однієї частини мови;

2)    однакова лексична сполучуваність і замкнута структура. Функціональними   критеріями   виділення   лексичних   антонімів є:

 

1)    однакова стилістична маркованість;

2)    спільні функціональні стилі вживання;

3)    відтворюваність у мовленні.

Застосування цих критеріїв дозволяє більш чітко з урахуванням власне мовних чинників виявити весь спектр семантичних протилежностей міжсловами, особливо в тих випадках, коли ознака, що виражається значенням слова, виявляє здатність до ступеневого зростання або спаду. У таких випадках лексична антонімія відображає симетричні відношення між членами певної градаційної шкали, на якій розташовуються лексичні одиниці.

Симетричність цих відношень дозволяє виділити антонімію типу холодний - гарячий; льодяний (дуже холодний) - вогняний (дуже гарячий).

 

 

2.3. Семантичні типи лексичних антонімів

 

 

У семантичному плані виділяються:

1)    контрарні антоніми, або градуальні. Основою цих антонімів є контрарна протилежність. Наприклад: великий - малий; сміливий - боягуз; багато -мало;

2)    комплементарні антоніми. Основою цих антонімів є комплементарні відношення між двома поняттями. Наприклад: зрячий - сліпий; чоловік -жінка; брат - сестра;

3)    векторні антоніми. Семантичною основою цих антонімів є векторні відношення між поняттями. Векторні антоніми, цілком природно, позначають протилежно спрямовані дії, напрями, ознаки тощо. Наприклад: запитувати -відповідати; вгору - вниз; одружуватися - розлучатися; правий - лівий.

Векторні антоніми надзвичайно тісно пов'язані з визначенням певних координат - часових або просторових. Наприклад: тут - там; початок -кінець. Тому серед векторних антонімів можна виділити окремий підклас -координатні антоніми, які виникають на основі особливостей визначення різної спрямованості точок відліку при встановленні певних відношень між словами;

конверсивні антоніми. Вони відображають відношення протилежності з погляду їх суб'єктно-об'єктного смислового наповнення. Головною особливістю таких антонімів є мовний опис однієї ситуації за допомогою двох речень, у яких конверсивні антоніми репрезентують один і той же змісту різних планах і разом із тим змінюють суб'єктно-об'єктні відношення. Наприклад: «Динамо» виграє у «Чорноморця» і «Чорноморець» програє «Динамо».

Конверсивні антоніми позначають одне і те ж позамовне явище різними сигніфікативними явищами: вигравати (перемагати, здобувати перемогу) -програвати (зазнавати поразки).

Антонімія виявляється у словах різної частиномовної належності. Однак не всі слова однаковою мірою виявляють здатність до антонімії. Так, не утворюють антонімів такі слова: іменники з конкретним значенням (ложка, борщ, стіл), відносні прикметники (дерев'яний, бавовняний), порядкові та означено-кількісні числівники (перший, двадцять), багато дієслів, що позначають конкретні дії (варити, замітати, читати), займенники, що не мають співвідносних за протилежністю відповідників (увесь, кожний) тощо.

Іменники, що не утворюють антонімічних зв'язків у своєму прямому значенні, можуть набувати таких зв'язків у результаті переосмислення прямого значення. Наприклад: орел у переносному значенні «сміливий» є антонімом до слова заєць «боязкий».

При визначенні антонімічності слів у їх переносних значеннях особливо важливо брати до уваги стилістичні, емоційно-експресивні характеристики слова, оскільки симетричність повинна стосуватися всіх компонентів лексичного значення. Одним із важливих чинників виникнення антонімії є розвиток багатозначності слова. Набуття словом нових значень приводить до розширення їх сполучуваності в мові, появи нових системних відношень, уходження до нових лексико-семантичних груп слів. Полісемічне слово може входити в антонімічні стосунки з різними словами залежно від змістового наповнення кожного конкретного значення. Наприклад, слово гарячий у сучасній українській мові має кілька значень, що відповідно утворюють різні антонімічні пари:

         гарячий (який має високу температуру; сильно нагрітий) - холодний;

         гарячий (сповнений енергії, пристрасний) - байдужий;

• гарячий (запальний, жвавий, рухливий) - млявий, пасивний.

 

 

Багатозначне слово може вступати в антонімічні відношення з іншими значеннями іншого слова, тобто полісемічне слово протиставляється іншому полісемічному слову в усіх або кількох його значеннях. Наприклад:

 

Близький

Далекий

1. Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий.

1. Який знаходиться, відбувається на великій відстані.

2. Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться.

2. Віддалений у часі //Який знаходиться у перспективі; майбутній.

3. Який перебуває у прямих родинних стосунках із ким-небудь.

3. Віддалений у роді; малоспоріднений.

4. Зв'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю ідей, інтересів.

4. Який не думає про що-небудь, не має наміру робити щось.

 

Інший характер парадигматичних зв'язків мають ті багатозначні слова, окремі значення яких утворюють антонімічні відношення з різними словами. Наприклад:

свіжий хліб - черствий хліб; свіжий хліб - вчорашній хліб; свіже повітря - затхле повітря;

свіжа білизна - брудна білизна, свіжа білизна - стара білизна;

свіжа думка - стара думка; свіжа думка - застаріла думка;

свіже обличчя - виснажене обличчя, свіже обличчя - заспане обличчя, свіже обличчя - змарніле обличчя.

Отже, антонімія лексичних одиниць демонструє характерні відношення між лексичними значеннями, що становлять результат пізнання людиною різних сторін явищ об'єктивної дійсності.

2.4.  Структурні типи лексичних антонімів

 

 

За структурою антоніми поділяються на однокореневі та різнокореневі. Різнокореневі антоніми утворилися внаслідок семантичних процесів у мові, зокрема формування відношень протилежності між лексичними одиницями. Різнокореневі антоніми займають важливе місце серед антонімів української мови. Серед них виділяються ті антонімічні пари, що мають дуже давню історичну глибину і сформувалися в межах праслов'янської мови (молодий -старий; чоловік - жінка; чорний - білий; колись - тепер; далекий -близький). Такі різнокореневі антоніми в лексико-семантичній системі сучасної української мови є своєрідними точками культурного тяжіння. Вони утворюють опозиції, що є визначальними не тільки для власне мовної системи, а й для різних картин світу - фольклорної, міфологічної, художньої.

Іншу групу антонімів складають однокореневі антоніми. Засобом творення однокореневих іменникових, прикметникових, прислівникових, дієслівних антонімів є, наприклад, префікси без, а, анти, де: український -антиукраїнський; логічний - алогічний. Наведемо найбільш характерні словотвірні засоби, за допомогою яких утворилися антоніми, належні до іменникових, дієслівних і прикметникових антонімів.

Так, для іменникових антонімів таким словотвірним засобом є:

пари префіксів:

 

анти-

«іншомовний префікс є синонімом префікса проти»

(антивітаміни, антифашистський)

про-

«іншомовний префікс, що означає в інтересах, на боці, для»

(провітаміни; профашистський)

в- (уві-, вві-, у-) «вказує на направленість в середину чого-небудь»

(вхід; вбирання; увезення)

ви-

«вказує на протилежний напрямок руху або звільнення від чого-небудь»

(вихід; вибирання; вивезення)


від-

«вказує на зняття чогось»

(відкривання; відклеювання)

на-

«вказує на рух накривання чогось»

(накривання; наклеювання)

гіпер-

«іншомовний префікс, що вказує на підвищення, надмірність»

(гіпертонія; гіпервітаміноз)

гіпо-

«іншомовний префікс, що вказує на зниження, нестачу»

(гіпотонія; гіповітаміноз)

де-

«іншомовний префікс, що вказує на припинення, усунення чогось»

(девальвація; дегенерація)

ре-

«іншомовний  префікс,  що означає зворотну або повторювану дію» (ревальвація; регенерація)

диз-(дис-)

«іншомовний префікс, що вказує на порушення, поділ, розлад»

(дисгармонія; дизасоціація)

безпрефіксний корінь (гармонія; асоціація)

екстра-

«вказує на винятковість, небувалість» (екстраактивність )

не-

«вказує на заперечення»

(неактивність)

за-

«вказує   на  місце   перебування за межами чогось»

(загір'я; запілля)

перед-

«вказує    на    перебування перед чимось»

(передгір 'я; передпілля)

ім-

«іншомовний префікс, що вказує на проникнення кудись»

(імпорт)

екс-

«іншомовний префікс, що вказує на вихід із чогось»

(експорт)

контр-

«іншомовний     префікс,     що є

безпрефіксний корінь


синонімом префікса проти- »

(контратака; контрреволюція)

(атака; революція)

пре-

«іншомовний префікс, що вказує на передування»

(препозиція; префікс)

пост-

«іншомовний префікс, що вказує на наступність»

(постпозиція; постфікс)

• пари суфіксів:

-еньк- (оньк-) «суфікс      іменників чоловічого, жіночого   родів,   що    вказує на здрібнілість, пестливість»

(козаченько; дівчинонька)

-ищ-

«суфікс      іменників чоловічого, жіночого    родів,   що    вказує на згрубілість»

(козачище; дівчище)

-еньк-

«суфікс іменників чоловічого роду, що      вказує      на здрібнілість, пестливість»

(паниченько; козаченько )

-юг-

«суфікс іменників чоловічого роду, що вказує на згрубілість»

(панюга; козарлюга)

-ець-

«суфікс іменників чоловічого роду, що      вказує      на здрібнілість, пестливість»

(вітерець; морозець)

-ищ-

«суфікс іменників чоловічого роду, що вказує на згрубілість»

(вітрище; морозище)

-ик-

«суфікс іменників чоловічого роду, що      вказує      на здрібнілість, пестливість»

(гарбузик; котик; козлик)

-ищ-

«суфікс іменників чоловічого роду, що вказує на згрубілість»

(гарбузище; котище; козлище)

-ик-

-яг-


«суфікс іменників чоловічого роду, що      вказує      на здрібнілість, пестливість»

(хвостик)

«суфікс іменників чоловічого роду, що вказує на згрубілість»

(хвостяга)

-к-

«суфікс іменників жіночого роду, що вказує на здрібнілість, пестливість»

(бабка; ручка; хмарка)

-ищ-

«суфікс іменників жіночого роду, що вказує на згрубілість»

(бабище; ручище; хмарище)

Дієслівні однокореневі антоніми утворюються за допомогою таких пар префіксів:

ви-

«вказує на напрямок руху на верх чогось»

(виїздити; вилізти; викотити)

з- (с-)

«вказує на протилежний напрямок»

(з 'їздити, злізти; скотити)

ви-

«вказує на рух із середини чогось»

(вибивати; вибрести; викрутити)

за-

«вказує на рух до середини чогось)

(забивати; забрести; закрутити)

від- (віді-) «вказує на віддалення»

(відійти; відтягнути)

до- (ді-)

«вказує на наближення»

(дійти; дотягнути)

від-

«вказує на зняття чогось»

(відкривати; відклеювати)

на-

«вказує на рух накривання чогось»

(накривати; наклеювати)

від-

«вказує на віддалення від чогось»

(відбігати; відлазити)

під-

«вказує на наближення чогось»

(підбігати; підлазити)

на-

«вказує на додатковість чогось»

з- (с-)

«вказує на зменшення чогось»


(навантажити; натягати)

(звантажити; стягати)

на-

«вказує на додатковість чогось»

(навантажити; накладати)

роз-

«вказує на зменшення чогось»

(розвантажити; розкладати)

недо-

«вказує на не довершення чогось»

(недобрати; недовантажувати)

пере-

«вказує на перебільшення чогось»

(перебрати; перевантажувати)

при-

«вказує на збільшення»

(прибувати; прибути)

«вказує на зменшення»

(убувати; убути)

недо-

«вказує на недостачу, незакінчення чогось»

(недов'язати; недогодувати)

об-

«вказує на перевершення чогось, на кругову дію»

(обв'язати; обгодувати)

Для  прикметникових  антонімів   властиві  такі  пари антонімічних префіксів:

без-

«вказує на відсутність, заперечення чогось»

(безапеляційний; безкультурний)

безпрефіксна основа (апеляційний; культурний)

воз-

«вказує на згуртування»

(возз 'єднаний)

роз-

«вказує на відокремлення»

(роз'єднаний)

до-

«вказує на передування у чомусь» (дореволюційний; дореформний)

після-

«який          відбувається після попереднього»

(післяреволюційний; післяреформений)


до-

«вказує на передування у чомусь»

(добуржуазний; довоєнний)

по-

«який          відбувається після попереднього»

(побуржуазний; повоєнний)

на-

«вказує на знаходження зверху» (наземний; настільний)

під-

«вказує на знаходження нижче»

(підземний; підстільний)

перед-

«який передує чомусь»

(передгрозовий; передобідній)

після-«який іде за чимось»

(післягрозовий; післяобідній)

перед-

«який передує чомусь»

(передінфарктний)

пост-«який іде за чимось»

(постінфарктний)

і суфіксів:

-еньк-

«виражає     значення зменшення, пестливості»

(довгенький; товстенький)

-елезн-

«вказує на великі розміри»

(довжелезний; товстелезний)

-есеньк-

«вказує на здрібнілість»

(старесенький; довгесенький)

-езн-

«вказує на збільшення»

(старезний; довжезний)

-ісіньк-

«вказує на здрібнілість»

(отакісінький; товстісінький)

-езн-

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 


Похожие статьи

М І Філон, О Є Хомік - Сучасна українська мова лексикологія