М І Філон, О Є Хомік - Сучасна українська мова лексикологія - страница 20

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 

голосний (про голос, звук, який добре чути) - громохкий (сильний, різкий); горицвіт (весняна рослина з великими жовтими квітами) - Аданіс-жовтоцвіт (те саме); докоряти - журити;

виразник (той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки) - речник (книжн.).

 

 

Завдання 3.   Утворіть усі можливі антонімічні пари до поданих слів, визначити семантичний та структурний тип антонімів: непритомніти, тихий, фронт, битися.

Завдання 4. Знайдіть у поданому тексті слова, здатні до омонімії, визначте тип парадигматичних стосунків між ними (тип омонімів).

Коли потяг у даль загуркоче, пригадаються знову мені дзвін гітари у місячні ночі, поцілунки й жоржини сумні (В.Сосюра).

 

 

Завдання 5. Доведіть можливість омонімії поданих слів, визначте тип омонімічних зв'язків:

шотландка, шкода, сталі, фокус, мала, бокс.

 

 

Завдання 6. Зробіть частковий (за семантичними властивостями) лексикологічний аналіз виділеного слова.

Доводилось мені бачити, як мужня людина, директор одного степового колективу, після кількаденного лютування стихії стояв і плакав над погубленими посівами, а молода лісосмуга біля нас ледь виднілася вершечками дерев із-під барханів наметеної пилюки (О. Гончар).

 

 

Варіант 3

Завдання 1. Визначте синонімічну домінанту й побудуйте синонімічний ряд з поданими словами. Визначте тип синонімічних стосунків між членами синонімічного ряду:

артист (розм.), єзуїт (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину), лицемір (у значенні «нещира людина»), фарисей (книжн., у значенні «лицедій, дворушник, облудник»).

 

 

Завдання 2. Поясніть різницю у значеннях синонімів і визначте тип синонімічних зв'язків між поданими словами:

мерзлий - одубілий;

боротьба (активне тривале суперництво протилежних або ворожих сил) -борня (поет.); вада - дефект;словник - лексикон (книжн.).

 

 

Завдання 3. Утворіть усі можливі антонімічні пари до поданих слів, визначте семантичний та структурний тип антонімів:

атака, боротися, сухий, мовчати.

 

 

Завдання 4. Знайдіть у поданому тексті слова, здатні до омонімії, визначте тип парадигматичних стосунків між ними (тип омонімів).

У той день, коли із заходу, обережно постукуючи колесами, прийшов перший ешелон з пораненими бійцями, ніколи ще не бачив вокзал стільки люду.

 

Завдання 5. Доведіть можливість омонімії поданих слів, визначте тип омонімічних зв'язків:

клич, слід, пара, стигнути, бокс, засипати.

 

 

Завдання 6. Зробіть частковий (за семантичними властивостями) лексикологічний аналіз виділеного слова.

Над хвилястими обрисами засніжених лісів почала грати срібна креш: спочатку затремтіли окремі вогники, їхні окремі іскри, розбризкуючись у повітрі, перекидалися з верху на верх, аж поки вся синява не запалила свої мерехтливі свічада, аж поки на землю з гілок не почали зриватися живі, неначебто відлиті з сонця краплини (М. Стельмах).

 

 

Варіант 4

Завдання 1. Визначте синонімічну домінанту й побудуйте синонімічний ряд з поданими словами. Визначте тип синонімічних стосунків між членами синонімічного ряду:

вояк (військовослужбовець або учасник боїв; воєн), боєць, воїн, зборонець (заст.), вояка (розм.), ратоборець (заст., уроч.), воячисько (фам.), ратник (заст.), оборонець.

Завдання 2. Поясніть різницю у значеннях синонімів і визначте тип синонімічних зв'язків між поданими словами:

догана - прочуханка;

виголошувати (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням та ін.) - віщати (заст., уроч.); злодій -ракло (вульг.).

 

 

Завдання 3. Утворіть усі можливі антонімічні пари до поданих слів, визначити семантичний та структурний тип антонімів:

лютий, захист, розпускати, теплий.

 

 

Завдання 4. Знайдіть у поданому тексті слова, здатні до омонімії, визначте тип парадигматичних стосунків між ними (тип омонімів).

Запах диму був не такий невиразний і нудний, як удень, коли його забивало сонце, а гостріший і приємніший.

 

Завдання 5. Доведіть можливість омонімії поданих слів, визначте тип омонімічних зв'язків:

качка, заводити, кришка, жати, бокс.

 

 

Завдання 6. Зробіть частковий (за семантичними властивостями) лексикологічний аналіз виділеного слова.

Отак і ми можемо творити добро для ближнього, для навколишнього чудодійного світу природи й людей (Л. Павленко).

 

 

Варіант 5

Завдання 1. Визначте синонімічну домінанту й побудуйте синонімічний ряд з поданими словами. Визначте тип синонімічних стосунків між членами синонімічного ряду:ректи (заст., поет.), віщати (заст., уроч.), проголошувати, промовляти, ораторствувати, проказувати, виголошувати - (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.).

 

Завдання 2. Поясніть різницю у значеннях синонімів і визначте тип синонімічних зв'язків між поданими словами:

каганець (невеликий світильник) - сліпушка (розм.);

будова   (взаємне   розташування   частин   у   складі   чого-небудь) -архітектоніка (спец.); чорт - джус (діал.); виразний - експресивний.

 

 

Завдання 3. Утворіть усі можливі антонімічні пари до поданих слів, визначте семантичний та структурний тип антонімів:

відразливий (про людину), боягуз, свіжий, організовувати.

 

 

Завдання 4. Знайдіть у поданому тексті слова, здатні до омонімії, визначте тип парадигматичних стосунків між ними (тип омонімів).

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє, радіють люде, що одпочунуть, а я дивлюся ... і серцем лину в темний садочок на Україну (Т. Шевченко).

 

 

Завдання 5. Доведіть можливість омонімії поданих слів, визначте тип омонімічних зв'язків:

ківі, вигадувати, метр, тост, запирати.

 

 

Завдання 6. Зробіть частковий (за семантичними властивостями) лексикологічний аналіз виділеного слова.

Надія тримала в закоцюблих пальцях шматки ватманського паперу, хукала в кулачки, раз по раз притуляючи їх до уст (В. Качкан).

Модуль 3

 

Лексика сучасної української літературної мови з погляду

 

її походження

Дидактична мета:

>- засвоєння теоретичних відомостей про походження лексичного складу

сучасної української літературної мови; >- формування вмінь і навичок визначати та характеризувати лексичні

одиниці з погляду їх походження; >- збагачення словникового складу мовця. Студенти повинні знати:

•S відомості про походження та розвиток лексичного складу сучасної

української літературної мови;

                 особливості   формування   лексичного   складу   сучасної української літературної мови на основі успадкованої лексики;

                 основні тематичні групи успадкованої лексики;

■S історичні шари успадкованої лексики та їх місце і роль у розвитку

лексичного складу української мови; ■S джерела запозичення лексики, відомості про основні групи запозичень

з індоєвропейських мов;

                 формальні та семантичні ознаки запозиченої лексики;

                 особливості освоєння запозиченої лексики.

Студенти повинні вміти:

                 виявляти в тексті запозичену та успадковану лексику;

                 визначати джерело походження запозиченої лексики;

                 добирати до запозичених слів українські відповідники;

■S добирати слова з іншомовними коренями та пояснювати їхнє значення;

                 характеризувати функції та семантичні властивості успадкованої та запозиченої лексики української мови.

Зміст

1.    Генезис лексичного складу сучасної української мови.

2.    Успадкована лексика в складі сучасної української мови.

 

2.1.     Індоєвропейська лексика.

2.2.     Праслов'янська (спільнослов'янська) лексика.

2.3.     Власне українська лексика

 

2.4.        Успадкована лексика як джерело збагачення лексичного складу сучасної української мови.

2.5.        Успадкована лексика як чинник формування національної мовної картини світу.

Рекомендована література. Питання для самоконтролю.

3.  Запозичена лексика в сучасній українській мові.

3.1.     Проблеми термінологічного позначення лексики, запозиченої з інших мов.

3.2.     Запозичення у складі сучасної української мови.

 

3.2.1.     Запозичення зі старослов'янської мови.

3.2.2.     Запозичення з латинської мови.

3.2.3.     Запозичення з грецької мови.

3.2.4.     Запозичення із тюркських мов.

3.2.5.     Запозичення із германських мов.

3.2.6.     Запозичення із польської мови.

3.2.7.     Запозичення із французької мови.

3.2.8.     Запозичення з англійської мови.

3.2.9.     Запозичення з інших мов.

3.3.  Особливості освоєння запозичених слів.
Рекомендована література.

Питання для самоконтролю. 1. Генезис лексичного складу сучасної української мови

1 Сучасна українська літературна мова : Лексика і фразеологія [за заг. ред. академіка І. К. Білодіда]. К. : Наук. думка, 1973. — С. 101 — 150 ; Волох О. Т. Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія / О. Т. Волох // Сучасна українська літературна мова : Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Словотвір / О. Т. Волох. К., 1986. — С. 152—171 ; Сучасна українська мова: Підручник

[О. Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін. ; за ред. О. Д. Пономарева. — 3-тє вид., пререроб.]. К. : Либідь. С. 67 — 74 ; Сучасна українська літературна мова: Підручник [М. Я. Плющ. - 5-те вид., стер.].К. : Вища шк., 2005. — 126 — 132 ; Януш Я.В. Сучасна українська мова. Ч.1. Курс лекцій: Навч. посібник.К. : ІЗМН, 1996. — С. 59—66 та інші.


 

 

Однією з важливих тем курсу «Лексикологія сучасної української мови» є характеристика словникового складу за походженням. Лексика сучасної української мови як цілісна лінгвальна величина формувалася протягом багатьох віків на основі різних джерел. У найзагальнішому плані висвітлення означеної теми передбачає загальний поділ лексичного складу сучасної української літературної мови на запозичену та успадковану (незапозичену) лексику з подальшою характеристикою кожної з виділених груп. Такий принцип послідовно застосовується при написанні багатьох підручників і посібників з лексикології1. При цьому необхідно уникати кількох негативних моментів, що можуть призвести до спрощеного, однобічного висвітлення теми. Значні складнощі при її вивченні зумовлюються відсутністю усталених поглядів на походження тих чи інших слів, їх належності до запозиченої чи успадкованої лексики, визначення конкретних джерел запозичення. Не менш важливим є врахування і того очевидного факту, що різні шари незапозиченої лексики (лексика, успадкована з індоєвропейського лексичного фонду, що вживається в усіх сучасних індоєвропейських мовах; лексика, належна до праслов'янського шару; власне українська лексика) функціонували в українській мові протягом тривалого періоду історичного розвитку. У процесі цього розвитку одні слова зберігають своє значення, інші -змінюють, зазнаючи розширення, звуження, зміщення, пристосовуючись до лексико-семантичної системи в цілому. Крім того, зміни в найдавніших за походженням   словах   можуть   стосуватися   не   тільки   значення,   а йстилістичного забарвлення слова. Наприклад, із двох назв батько і тато друга назва є конотативно маркованою в українській мові. Це слово має виразне індоєвропейське походження і представлене в різних мовах (п. tata, ч. tata, с-х. mama, рос. тятя, лувійське tati, д.-інд. tata, гр. гага, лат. tata, алб. tat, корн. tat, англ. dad). Тому, говорячи про успадковану лексику, яка становить найдавніший шар українського словникового складу, обов'язково слід мати на увазі, що сам факт збереження в сучасній українській мові давніх за походженням слів ще не означає їх цілковитої незмінності. Семантичні зрушення могли відбуватися і на рівні денотату, коли стара назва позначала новий для нього предмет (стіл), і на рівні сигніфікату, що пов'язане зі зміною поняттєвого змісту слова.

Індоєвропейська лексика, яка ставала основою для утворення номінацій, що через посередництво праслов'янської мови були успадковані давньоукраїнською мовою, а згодом новою українською мовою, теж зазнавала певних семантичних змін. Наприклад, сучасна лексема дерево продовжує праслов'янське *dervo, що розвинулося з індоєвропейського *ddru і містило компоненти «дерево, дуб».

1 До таких праць, зокрема, належать:

Очерки по сравнительной семасиологии германских, балтийских и славянских языков / А. П. Непокупный, Н. Н. Быховец, В. А. Пономаренко и др. — К. : Довіра, 2005. — 367 с ; Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / В. Н. Манакин. — К. : Знання, 2004. — 326 с. ; Всуп до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов [за ред. О. С. Мельничука]. — К. : Наук. думка; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, 1996. — 595 с ; Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов / Э. Бенвенист. — М. : Прогресс, 1995. — 456 с ; Бурлак С.А. Параллели между славянскими и германскими языками: индоевропейское наследие и типологическое сходство / С. А. Бурлак, А. С. Мельников, А. В. Циммерлинг // Славянская языковая и этноязыковя системы в контакте  с  неславянским  окружением.   [отв. ред.


Таким чином, системний адаптований до вузівського курсу огляд лексики української мови з погляду її походження передбачає висвітлення питань, більшою чи меншою мірою пов'язаних із загальною проблемою реконструкції словникового складу мови і проникненням в історію слів. Ця проблема знаходить своє висвітлення в цілому ряді монографічних досліджень, теоретичні положення і практичний матеріал яких має важливе значення для формування сучасних уявлень про склад української лексики за походженням1.

1.2. Успадкована лексика в складі сучасної української мови 1.2.1. Індоєвропейська лексика

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 


Похожие статьи

М І Філон, О Є Хомік - Сучасна українська мова лексикологія