А В Шкумова - Дебіторська та кредиторська заборгованості як об'єкти обліку й управління підприємством - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 657.36

Ш кумова А . В.

Магістр 2 курсу факультету обліку і аудиту ХНЕУ

ДЕБІТОРСЬКА   ТА КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНОСТІ ЯК ОБ'ЄКТИ ОБЛІКУ Й  УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Анотація. Розглянуто рекомендації щодо формування та обліку дебіторської і кредиторської заборгованостей, п ід х о д и до управління ними. Обґрунтовано необхідність погодженого управління дебіторською та кредиторською заборгованостями на підприємствах як напрям підвищення їх прибутковостій опт им із а ції грошових потоків.

Аннотация. Рассмотрены рекомендации по формированию и учету дебиторской и кредиторской задолженностей, подходы к управлению ими. Обоснована необходимость согласованного управления дебиторской и кредиторской задолженностями на предприятиях как направление повышения их прибыльности и оптимизации денежных потоков.

Annotation. The methodological basis for the formation and accounting for receivables and payables, and approaches to managing them are considered. The n e c e s s ity of coordinated management of

receivables and payables at the enterprises as the method of their profitability in c re a s in g a n d c a s h flo w

o p tim iz a tio n is p ro v e d .

Ключові слова:  дебіторська   заборгованість,   кредиторська заборгованісті, о б л ік , у п р а в л ін н я .

Однією з найактуальнійших проблем є підвищення ефективності використання ресурсів і проведення погодженої політики управління дебіторською та кредиторською заборгованостями, що сприяє можливості забезпечення належного рівня прибутку й оптимального розміру вільних коштів з урахуванням пріоритетів  базових цілей підприємства.

Питанням обліку дебіторської і кредиторської заборгованостей приділяли увагу як вітчизняні, так і заруб іж ні науковці. Серед них варто зазначити праці Ф. Бутинця, Н. Ткаченко, Є. Панченко, Л. Каніщенко, К. Сурніної, І. Бланка, Л. Лігоненко, В. Ковальової, В. Бочарова та таких іноземних вчених - економістів, як : Е. Вілсон, Е. Брігхем, Р. Брейлі, Дж. ван Хорн та ін. [1   - 3].

Проте поряд з вирішенням загальних питань недостатньо розглянуто облік та аналіз динаміки дебіторської та кредиторської заборгованостей за останній період, їх спів в ід ношення та погодженість управління.

Мета   статті полягає  у  виявленні загальних  тенденцій  обсягів  дебіторської та

©  Шкунова А. В. ,2012

кредиторської заборгованостей   підприємств   України   за   останній   період, розкриттіосновних аспектів процесу управління дебіторською та кредиторською заборгованостями на рівні підприємств, обґрунтуванні необхідності погодженого управління  ними .

Завдання дослідження: 1) проаналізувати динаміку обсягів дебіторської та кредиторської заборгованостей на підприємствах України за останній період; 2) дослідити оптимальність співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей; 3) з'ясувати особливості погодженого управління дебіторською та кредиторською заборгованостями.

Об'єктом дослідження є облік і управління дебіторською та кредиторською заборгованостям и.

Предметом дослідження є необхідність погодженого обліку та управління дебіторською   і кредиторською заборгованостями.

Сьогодні питання управління дебіторською та кредиторською

заборгованостями постало особливо гостро, що пов'язано із проблемами несвоєчасних платежів, повернення боргів у неповному обсязі, виникнення сумнівних боргів як наслідку світової економічної кризи. Одним з найважливіших показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, є розрахунки з дебіторам и

і кредиторами. Велика сума заборгованостей, які існують між українськими підприємствами, призводить до сумнівно відомої кризи неплатежів. Криза неплатежів призводить до гальмування розвитку ринків, на яких працюють підприємства , внаслідок недоотримання грошових коштів, які б могли бути вкладені у подальший розвиток . Плат іж на криза є одним з найбільших негативних явищ у національній економіці в цілому. Взагалі питання дебіторської заборгованості є дуже важливими і актуальним для функціонування будь - якого підприємства, особливо в сучасних кризових та посткризових умовах ведення бізнесу.

Використовуючи статистичні дані з офіційних джерел [4], виявлено, що протягом досліджуваних 2008 - 2011 років сума кредиторської заборгованості українських підприємств перевищує суму дебіторської заборгованості. Це співвідношення наочно проілюстровано на рис. 1.

1800000 -1600000 -1400000 -1200000 -1000000 -800000 -600000 -400000 -200000 -0 -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г

 

 

□ Дебіторська заборгованість, млн. грн.

□ Кредиторська заборгованість, млн. грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2008 рік

2009 рік         2010 рік

2011 рік

 

Рис. 1. Співвідношення  кредиторської та дебіторської заборгованостей підприємств України за 2008 - 2011 рр.

Протягом 2008 - 2010 років відмічається поступове зростання обсягів дебіторської та кредиторської заборгованостей . Така динаміка викликана рядом негативних факторів: погіршенням платіжних можливостей покупців продукції, постійно зростаючою конкуренцією, консолідацією посередників збутової діяльності всередині країни, високими темпами інфляції, нестабільністю валютного курсу національної   грошової   одиниці,    невідповідністю    між    стадіями    руху оборотногокапіталу підприємств різних галузей [5]. Протягом 2011 року спостерігається зменшення дебіторської та кредиторської заборгованостей, що викликано скороченням  обсягів виготовлення  й реалізації продукції.

Одним з негативних факторів взаємних неплатежів є наявність збиткових підприємств, які у зв'язку з відсутністю обігових коштів здійснюють взаємокредитування один одного. Так, наприклад, збиткове підприємство ПАТ " Лисичанський склозавод " Пролетар ій " має таке співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей  (рис. 2).

Нормативне значення цього показника визначено в межах 1,5 - 2 [6]. Тобто нормальним вважається стан, коли кредиторська заборгованість перевищує дебіторську не більше ніж у два

рази, але не менше ніж у 1,5 раза . Як видно з рис. 2 , кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську , і це свідчить про нестабільний фінансовий стан підприємства. Зменшення обсягів дебіторської заборгованості викликане скороченням обсягів реалізації продукції, обумовлене ціновою

неконкурентоспроможністю підприємства. Значне зростання кредиторської заборгованості пов'язане з великою сумою кредитів, необхідних підприємству для розрахунків з кредиторами та налагодження виробництва.

600000 500000 -400000 -300000 -

200000 100000 0

Л

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Дебіторська заборгованість, тис. грн.

Кредиторська заборгованість, тис. грн.

Рис. 2. Співвіднош ення  кредиторської та дебіторської заборгованостей на ПАТ " Лисичанський   склозавод  " Пролетарій " за 2009 - 2011 рр.

Для того щоб не допустити кризового стану, пов'язаного з неплатежами, необхідне погоджене управління дебіторською і кредиторською заборгованостями на підприємстві.

Отримання платежів від дебіторів є одним з основних джерел надходження коштів на підприємство, тому виручка від продажу є головним засобом для погашення всіх видів кредиторської заборгованості. Надходження грошових коштів в ід продажу визначає можливості підприємства

щодо погашення боргів кредиторам. Як правило, більша частина дебіторської заборгованості формується як борги покупців. Установлення з покупцями таких договірних відносин, що забезпечують своєчасне і достатнє надходження коштів для здійснення платежів кредиторам , - головне завдання управління рухом дебіторської заборгованості. Управління рухом кредиторської заборгованості - це встановлення таких договірних відносин з постачальниками, які ставлять строки і розміри платежів підприємству залежно від надходження коштів від покупців. Отже, йдеться про одночасне управління рухом як дебіторської, так і кредиторської заборгованостей [7].

В економічній і фінансовій літературі можна зустріти різні, на перший погляд, підходи до погодженого управління дебіторською та кредиторською заборгованостями   на  рівні підприємств.

Ряд авторів розглядають процес управління з позиції погодження швидкості обороту дебіторської та кредиторської заборгованостей [ 8 ]. Основний акцент у цьому підході роблять на погодженості руху дебіторської та кредиторської заборгованостей, що знаходить в ід ображення у сформованій сумі вільних коштів і рівні платоспроможності у кожному розглянутому періоді. У розвитку першого підходу варто розглядати значущість грошових потоків як інструмента управління не тільки коштами, але й діяльністю підприємства в цілому [9]. Розглядаючи взаємозв'язок руху дебіторської та кредиторської заборгованостей як єдиний процес, умовою його оптимізації є узгодження матеріальних і фінансових потоків. Дотримання балансу між припливом і відпливом коштів, як за розміром, так і за строками, - це основне завдання управління, що впливає на параметри економічної ефективності. Трохи ширше розглядає підходи до управління дебіторською та кредиторською заборгованостями група авторів монограф ії " Управління витратами " [10]. Орієнтуючись також на швидкість обороту заборгованостей, автори акцентують увагу на необхідності порівняння доходу, що одержаний від збільшення обсягу продажів за умови надання товарних кредитів і зростання кредиторської заборгованості, з витратами на їх формування, використання, повернення та прямі втрати від списання, сплати штрафів і недотримок. У цьому разі критерієм прийняття рішень є показники рентабельності [9].

Управління дебіторською та кредиторською заборгованостями тісно пов'язане з необхідністю обліку, запобіганням та зниженням значного кола ризиків: кредитного, ринкового, ризику втрати ліквідності, операційного і юридичного. Кредитний ризик - це ризик того, що контрагент не виконає зобов'язання на вказану дату. Ринковий ризик пов'язаний зі змінами ринкових цін, процентних ставок, курсу валют та ін. Ризик втрати ліквідності обумовлений неможливістю погасити свої зобов'язання активами в конкретний момент часу. Операційний ризик нерозривно пов'язаний з якістю управління, якістю контролю, роботою конкретних виконавців, їх мотивацією та ін. Ю ридичні ризики визначаються чинним законодавством, його недосконалістю, а також якістю роботи юридичних служб підприємства зі складання договорів і т. д. Вигоди, витрати та втрати, яких може зазнати будь - яке підприємство у тій чи іншій господарській ситуації, безперечно, слід враховувати у процесі прийняття управлінських рішень [9]. У зв'язку з цим у ході дослідження були систематизовані вигоди, витрати та втрати, пов'язані з процесом управління дебіторською та кредиторською заборгованостями на підприємствах, що відображено  в таблиці.

Наведені міркування дозволяють зробити висновки щодо змісту погодженого управління дебіторською та кредиторською заборгованостями в системі управління підприємством.

Таблиця

Систематизація вигід, витрат, втрат, які слід  враховувати  під  час прийняття

р і ш е н ь

щодо управління дебіторською  та кредиторською заборгованостями

Види вигід

Д ебіторська

Кредиторська


витрат і втрат

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

А В Шкумова - Дебіторська та кредиторська заборгованості як об'єкти обліку й управління підприємством