А М Галіахметов - Транспорт і транспортна інфраструктура - страница 2

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43 

Енергетичні зони в кристалах. Розподіл електронів по енергетичним зонам. Валентна зона й зона провідності. Метали, діелектрики та напів­провідники. Власна провідність напівпровідників. Квазічастинки - елек­трони провідності й дірки. Ефективна маса електрона в кристалі. Доміш-кова провідність напівпровідників. Електронний і дірковий напівпровід­ники. Контактні явища. Контакт електронного й діркового напівпровідни­ка (р-п-перехід) та його вольт-амперна характеристика. Фотоелектричні явища в напівпровідниках. Люмінесценція твердих тіл.

Елементи фізики атомного ядра й елементарних частинок Заряд, розмір і маса атомного ядра. Масове й число заряду. Момент імпульсу ядра та його магнітний момент. Склад ядра. Роботи Іваненко та Гейзенберга. Нуклони. Взаємодія нуклонів і поняття про властивості та природу ядерних сил. Дефект маси й енергія зв'язку ядра. Закономірності й походження альфа -, бета-і гамма-випромінювань атомних ядер. Ядерні реакції та закони збереження. Реакція поділу ядер. Ланцюгова реакція по­ділу. Поняття про ядерну енергетику. Реакція синтезу атомних ядер. Проблема керованих термоядерних реакцій. Елементарні частинки. Їх кла­сифікація та взаємна перетворюваність. Чотири типи фундаментальних взаємодій: сильні, електромагнітні, слабкі й гравітаційні. Поняття про ос­новні проблеми сучасної фізики й астрофізики.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.    За час вивчення курсу загальної фізики студент-заочник повинен представити до навчального закладу в залежності від спеціальності від трьох до чотирьох контрольних робіт.

2.    Номери завдань, які студент повинен включити в свою контроль­ну роботу, визначаються за таблицями варіантів (див., наприклад, с. 35).

3.    Контрольні роботи потрібно виконувати у шкільному зошиті, на обкладинці якої навести відомості за таким зразком:

«Студент будівельного факультету «Автомобільний транспорт» ДВНЗ аДі ДонНТУ Кисельов О. В. Шифр 257320 Адреса: м. Маріуполь Донецької обл., вул. Остапенко, 5, кв. 10. Контрольна робота № 1 з фізи­ки».

4.    Умови завдань у контрольній роботі треба переписати повністю без скорочень. Для зауважень викладача на сторінках зошита залишати поля.

5.    В кінці контрольної роботи вказати, яким підручником або навча­льним посібником студент користувався при вивченні фізики (назва під­ручника, автор, рік видання). Це робиться для того, щоб рецензент у разі потреби міг вказати, що слід студенту вивчити для завершення контроль­ної роботи.

6.    Висилати на рецензію слід одночасно не більше однієї роботи. Щоб уникнути одних і тих самих помилок, чергову роботу слід висилати тільки після отримання рецензії на попередню.

7.    Якщо контрольна робота при рецензуванні не зарахована, студент зобов'язаний подати її на повторну рецензію, включивши в неї ті завдан­ня, вирішення яких виявилися невірними. Повторну роботу необхідно по­дати разом з незарахованою.

8.    Зараховані контрольні роботи подаються екзаменатору. Студент повинен бути готовий під час іспиту дати пояснення по суті рішення за­дач, що входять до контрольної роботи.

9.    Рішення завдань слід супроводжувати короткими, але вичерпними поясненнями; в тих випадках, коли це можливо, дати креслення, що вико­нане за допомогою креслярського приладдя.

 

10.     Розв'язувати завдання треба у загальному вигляді, тобто висло­вити шукану величину в буквених позначеннях величин, заданих в умові завдання. При такому способі розв'язування не проводять обчислення проміжних величин.

Після отримання розрахункової формули для перевірки правиль­ності її слід підставити в праву частину формули замість символів вели­чин позначення одиниць цих величин, провести з ними необхідні дії й упевнитися в тому, що отримана при цьому одиниця відповідає шуканійвеличині. Якщо такої відповідності немає, то це означає, що завдання ви­конано невірно (див. приклад 3 на с. 55).

12.     Числові значення величин при підстановці їх в розрахункову формулу слід подавати тільки в одиницях СІ. Як виняток, допускається виражати в будь-яких, але однакових одиницях числові значення однорід­них величин, що стоять у чисельнику та знаменнику дробу й мають одна­кові ступені (див. приклад 6 на с. 25).

13.     Під час підстановки в розрахункову формулу, а також під час за­пису відповіді числові значення величин слід записувати як добуток де­сяткового дробу з однією значущою цифрою перед комою на відповідний

ступінь десяти. Наприклад, замість 3520 треба записати 3,52-10   , замість

0,00129 записати 1,29-10 _3 і т.п.

Обчислення за розрахунковою формулою треба проводити з до­триманням правил наближених обчислень (див. у «Задачнике по физике» А. Г. Чертова, А. А. Воробьева. Приложение о приближенных вычисле­ниях). Як правило, остаточну відповідь слід записувати з трьома значу­щими цифрами. Це відноситься і до випадку, коли результат отриманий із застосуванням калькулятора.1 ФІЗИЧНІ ОСНОВИ КЛАСИЧНОЇ МЕХАНІКИ

 

 

1.1 Основні формули

 

Кінематичне рівняння руху матеріальної точки                                (центру мас твердого
тіла) вздовж осі х:

 

х = f(t),                                                                              (1.1)

де f (t) - деяка функція часу. Проекція середньої швидкості на вісь x:

/   \   Ax                                                                                  ,

Ы<і-2)

 

Середня шляхова швидкість:

 

<«> = £.                                                                                  (1.3)

 

де As - шлях, пройдений точкою за інтервал                                      часу At. Шлях As на
відміну від різниці координат
Ax = х2 - х1 не може спадати й приймати
негативні значення, тобто
As > 0.

Проекція миттєвої швидкості на вісь х:

 

 

и-=(1.4)

Проекція середнього прискорення на вісь х:

 

k> = . (1.5)

w/ At

Проекція миттєвого прискорення на вісь х:

 

«х =—тг.                                                                            (1,6)
dt

 

Для прямолінійного рівнозмінного руху вздовж осі х:

 

u x =Uox + axt;                                                                  (1.7)

 

A> = v0xt + ^, (1.8)де иx та uox - кінцева та початкова швидкості, відповідно. Кінематичне рівняння руху матеріальної точки по колу:

ф = / (t);                        r = R = const. (1.9)

Модуль кутової швидкості:

ю = ^. (1.10) dt

 

Модуль кутового прискорення:

 

8 = ^. (1.11)

dt

Формули рівнозмінного обертального руху тіла навколо нерухомої

осі:

<э = се>0 +8t; (1.12) 8t 2

ф = «0 +^2~, (1.13)

 

де ю та ю0 - кінцева та початкова кутова швидкість, відповідно. Зв'язок між модулями лінійних та кутових величин, що характери­зують рух точки по колу:

 

D = G)R;      aT= = 8R;      an =ю2 R, (1.14) dt

 

де и - модуль лінійної швидкості;

a% та an - модулі тангенціального і нормального прискорень;

се> - модуль кутової швидкості ;

є - модуль кутового прискорення;

R - радіус кола.

Модуль повного прискорення:

a = 4an2 + ax2        або       a = R>/82 +ю4 . (1.15) Кут між повним a і нормальним an прискореннями:

ос = arccos (an / a).                                                            (1.16)

 

Кінематичне рівняння гармонічних коливань матеріальної точки:x = A cos (<$t + ф),


15

(1.17)де х - зміщення; А - амплітуда коливань; оо - кутова або циклічна частота; Ф - початкова фаза.

Швидкість і прискорення матеріальної точки, що здійснює гармо­нічні коливання:

и = _Асо sin (ot + ф);       a = _Ао2cos (ot + ф).        (1.18)

Додавання гармонічних коливань одного напрямку й                             однакової

частоти:

а) амплітуда результативного коливання:А = ,JА2 + А22 + 2А1А2cos (ф2 _ ф1)

б) початкова фаза результативного коливання:

 

А^іп ф1 + А2sin ф2

2

Ф = arctg

A1cos ф1 + А2 cos ф


(1.19)

 

 

 

 

(1.20)Траєкторія точки, яка бере участь у двох взаємно перпендикулярних коливаннях:

 

х = A1cos cot;       у = А2cos (ot + ф):А2

а)   у = х, якщо різниця фаз ф =0;

А1

А2

б)  у = _—х, якщо різниця фаз ф = ± т;

А


(1.21)

 

 

(1.2 2

х у

— + А

 

Рівняння плоскої біжної хвилі:


(1.23)у = А cos ю


(1.24)де _у - зміщення будь-якої з точок середовища з координатою x у мо-

мент tи


швидкість поширення коливань у середовищі.Зв'язок різниці фаз Аф коливань з відстанню Ах між точками сере­довища, відрахованих у напрямку поширення коливань:

Аф = ^Ах, (1.25) де А - довжина хвилі.

Імпульс матеріальної точки масою m, що рухається зі швидкістю и:

 

р = ти. (1.26)

 

Другий закон Ньютона:

 

dp = Fdt, (1.27)

 

де F - вислідна сила, що діє на матеріальну точку. Сили, що розглядаються в механіці: а) сила пружності:

 

F = -кх, (1.28)

 

де к - коефіцієнт пружності (у разі пружини - жорсткість); x - абсолютна деформація; б) сила тяжіння:

 

F = mg;

 

в) сила гравітаційної взаємодії:

 

F = Gmm^, (1.29) r

де G - гравітаційна постійна; m1 і m2 - маси взаємодіючих тіл;

r - відстань між тілами (тіла розглядаються як матеріальні точки). У разі гравітаційної взаємодії силу можна виразити також через напруженість G гравітаційного поля:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43 


Похожие статьи

А М Галіахметов - Транспорт і транспортна інфраструктура

А М Галіахметов - Молекулярна фізика і термодинаміка

А М Галіахметов - Розділи класична механіка і молекулярна фізика та термодинаміка