А М Галіахметов - Транспорт і транспортна інфраструктура - страница 35

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43 

553

563

573

4

504

514

524

534

544

554

564

574

5

505

515

525

535

545

555

565

575

6

506

516

526

536

546

556

566

576

7

507

517

527

537

547

557

567

577

8

508

518

528

538

548

558

568

578

9

509

519

529

539

549

559

569

579

501.      Між скляною пластинкою й плосковипуклою лінзою, що ле­жить на ній, перебуває рідина. Знайти показник заломлення рідини, якщо радіус r3 третього темного кільця Ньютона при спостереженні у відбитому

світлі з довжиною хвилі А = 0,6 мкм дорівнює 0,28 мм. Радіус кривизни лінзи R = 0,5 м.

502.      На тонку плівку в напрямку нормалі до її поверхні падає моно­хроматичне світло з довжиною хвилі А = 500 нм. Відбите від неї світло максимально посилене внаслідок інтерференції. Визначити мінімальну товщину dmin   плівки, якщо показник заломлення матеріалу плівки

n = 1,4.

503.      Відстань L від щілин до екрану в досліді Юнга дорівнює 1 м. Визначити відстань між щілинами, якщо на відрізку довжиною І = 1 см укладається N = 10 темних інтерференційних смуг. Довжина хвилі А = 0,7 мкм .

504.      На скляну пластину покладена опуклою стороною пласкоопукла лінза. Зверху лінза висвітлена монохроматичним світлом довжиною хвилі А = 500 нм. Знайти радіус R лінзи, якщо радіус четвертого, темного кільця Ньютона у відбитому світлі г4 = 2 мм.

505.      На тонку гліцеринову плівку товщиною d = 1,5 мкм нормально до її поверхні падає біле світло. Визначити довжини хвиль X променів ви­димої ділянки спектру (0,4 < А < 0,8 мкм), які будуть ослаблені в резуль­таті інтерференції.

506.      На скляну пластину нанесений тонкий шар прозорої речовини з показником заломлення n = 1,3. Пластинка висвітлена паралельним пуч­ком монохроматичного світу з довжиною хвилі А = 640 нм, який падає на пластинку нормально. Яку мінімальну товщину dmin повинен мати шар,

щоб відбитий пучок мав найменшу яскравість?

507.      На тонкий скляний клин падає нормально паралельний пучок світла з довжиною хвилі А = 500 нм. Відстань між сусідніми темними ін­терференційними смугами у відбитому світлі b = 0,5 мм . Визначити кут а між поверхнями клину. Показник заломлення скла, з якого виготовле­ний клин, n =1, 6 .

508.      Пласкоопукла скляна лінза с f = 1 м лежить опуклою стороною на скляній пластинці. Радіус п'ятого темного кільця Ньютона у відбитому світлі   r5 = 1,1 м. Визначити довжину світлової хвилі X.

509.       Між двома плоскопаралельними пластинами на відстані L = 10 см від межі їхнього зіткнення знаходиться дріт діаметром d = 0, 01 мм, утворюючи повітряний клин. Пластини висвітлюються нор­мально падаючим монохроматичним світлом ( А = 0, 6 мкм). Визначити ширину b інтерференційних смуг, що спостерігаються у відбитому світлі.Устаткування для спостереження кілець Ньютона освітлюється нормально падаючим монохроматичним світлом ( А = 590 нм ). Радіус кривизни R лінзи дорівнює 5 см. Визначити товщину d3 повітряного про­міжку в тому місці, де у відбитому світлі спостерігається третє світле кі­льце.

510.       Яке найменше число Nmin штрихів повинна містити дифрак­ційна гратка, щоб у спектрі другого порядку можна було бачити роздільно дві жовті лінії натрію з довжинами хвиль А1 = 589,0 нм і А2 = 589,6 нм? Яка довжина І таких грат, якщо постійна гратки d = 5 мкм ?

511.       На поверхню дифракційної гратки нормально до її поверхні падає монохроматичне світло. Постійна дифракційної гратки в n = 4,6 рази більше довжини світлової хвилі. Знайти загальне число М дифракційних максимумів, які теоретично можна спостерігати в даному випадку.

512.       На дифракційну гратку падає нормально паралельний пучок білого світла. Спектри третього й четвертого порядку частково наклада­ються один на одного. На яку довжину хвилі в спектрі четвертого поряд­ку накладається межа (А = 780 нм) спектру третього порядку?

513.       На дифракційну гратку, яка містить n = 600 штрихів на мілі­метр, падає нормально біле світло. Спектр проектується вміщеній поблизу гратки лінзою на екран. Визначити довжину І спектра першого порядку на екрані, якщо відстань від лінзи до екрана L = 1,2 м. Межі видимого спектру: А чер = 780 нм; А ф = 400 нм.

514.       На грань кристала кам'яної солі падає паралельний пучок рент­генівського випромінювання. Відстань d між атомними площинами дорів­нює 280 пм. Під кутом 6 = 65° до атомної площині спостерігається диф­ракційний максимум першого порядку. Визначити довжину хвилі X рент­генівського випромінювання.

515.       На непрозору пластину з вузькою щілиною падає нормально плоска монохроматична світлова хвиля ( А = 600 нм ). Кут відхилення променів, які відповідають другому дифракційному максимуму, ф = 20°. Визначити ширину а щілини.

516.       На дифракційну гратку, яка містить n = 100 штрихів на 1 мм, нормально падає монохроматичне світло. Зорова труба спектрометра на­ведена на максимум другого порядку. Щоб навести трубу на інший мак­симум того ж порядку, її потрібно повернути на кут Дф = 16°. Визначити довжину хвилі А світла, яка падає на гратку.

На дифракційну гратку падає нормально монохроматичне світ­ло ( А = 410 нм ). Кут Дф між напрямами на максимуми першого й другогопорядків дорівнює 2°21 . Визначити число n штрихів на 1 мм дифракцій­ної гратки.

519.        Постійна дифракційної гратки в n = 4 рази більше довжини світлової хвилі монохроматичного світла, нормально падаючого на її по­верхню. Визначити кут а між двома першими симетричними дифракцій­ними максимумами.

520.        Відстань між штрихами дифракційної гратки d = 4 мкм . На грати падає нормально світло з довжиною хвилі А = 0,58 мкм. Максимум якого найбільшого порядку дає ця гратка?

521.        Пластинку кварцу товщиною d = 2 мм помістили між парале­льними ніколями, в результаті чого площина поляризації монохроматич­ного світла повернулася на кут ф = 53°. Якої найменшої товщини dmin

треба взяти пластинку, щоб поле зору поляриметра стало зовсім темним?

522.        Паралельний пучок світла переходить з гліцерину в скло так, що пучок, відбитий від межі розподілу цих середовищ, виявляється максима­льно поляризованим. Визначити кут у між падаючим та заломлених пуч­ками.

523.        Кварцову пластинку помістили між схрещеними ніколями. При якій найменшій товщині dmin кварцовою пластини поле зору між ніколями

буде максимально просвітлене? Постійна обертання а кварцу дорівнює 27 град/мм.

524.        При проходженні світла через трубку довжиною І1 = 20 см, що містить розчин цукру концентрацією С1 = 20 %, площина поляризації сві­тла повернулася на кут ф1 = 13,3°. В іншому розчині цукру, налито в труб­ку довжиною І2 = 15 см, площина поляризації повернулася на кут ф2 = 5,2°. Визначити концентрацію С2 другого розчину.

525.        Пучок світла послідовно проходить через два ніколя, площини пропускання яких утворюють між собою кут ф = 40° . Приймаючи, що коефіцієнт поглинання & кожного ніколя дорівнює 0,15, знайти, у скільки разів пучок світла, що виходить з другого ніколя, ослаблений у порівнян­ні з пучком, що падає на перший ніколь.

526.        Кут падіння є променя на поверхню скла дорівнює 60°. При цьому відбитий пучок світла виявився максимально поляризованим. Ви­значити кут є 2 заломлення променя.

Кут а між площинами пропускання поляроїдів дорівнює 50° . Природне світло, проходячи через таку систему, послаблюється в n = 8 рази. Нехтуючи втратою світла при відбиванні, визначити коефіцієнт пог­линання к світла в поляроїда.528.   Пучок світла, що йде в скляній посудині з гліцерином, відбива-
ється від
дна посудини. При якому куті є падіння відбитий пучок світла
максимально поляризований?

529.   Пучок світла переходить з рідини в скло. Кут падіння є В пучка

і                   

дорівнює 60°, кут заломлення є2 = 50°. При якому куті падіння є В пучок світла, відбитий від межі розподілу цих середовищ, буде максимально поляризований?

530.      Пучок світла падає на плоскопаралельну скляну пластину, нижня поверхня якої знаходиться у воді. При якому куті падіння єВ світ­ло, відбите від межі скло-вода, буде максимально поляризоване?

531.      Частка рухається зі швидкістю и = с /3, де с — швидкість світу у вакуумі. Яку частку енергії спокою становить кінетична енергія частин­ки?

532.      Протон з кінетичною енергією Т = 3 ГеВ при гальмуванні втра­тив третину цієї енергії. Визначити, у скільки разів змінився реля­тивістський імпульс а -частинки.

533.      Яку прискорюючу різницю потенціалів повинен подолати елек­трон для того, щоб мати швидкість, яка дорівнює 0,9 с?

534.      Визначити відношення релятивістського імпульсу р-електрона з кінетичною енергією Т = 1,53 МеВ до комптонівського імпульсу m0c електрона.

535.       Швидкість електрона и = 0,8 с (де с — швидкість світу у ва­куумі). Знаючи енергію спокою електрона в мегаелектрон-вольтах, визна­чити в тих же одиницях кінетичну енергію Т електрона.

536.       Протон має імпульс р = 469 МеВ/с. Яку кінетичну енергію необхідно додатково надати протону, щоб його релятивістський імпульс зріс удвічі?

537.    Електрон рухається в однорідному магнітному полі з індукцією

B = 5 -10-2 Тл по колу радіуса R = 4 -10-2 м. Знайти кінетичну енергію електрона.

538.       Яку швидкість р (у частках швидкості світла) потрібно повідо­мити частці, щоб її кінетична енергія дорівнювала подвоєній енергії спо­кою?

539.       Релятивістський електрон мав імпульс р1 = mс. Визначити кін­цевий імпульс цього електрона (в одиницях mс), якщо його енергія збільшилася в n = 2 рази.

540.      Релятивістський протон мав кінетичну енергією, що дорівнює енергії спокою. Визначити, у скільки разів зросте його кінетична енергія, якщо його імпульс збільшиться в n = 2 рази.Обчислити справжню температуру Т вольфрамової розпеченої стрічки, якщо радіаційний пірометр показує температуру Трад = 2,5 кК.

Прийняти, що поглинальна здатність для вольфраму не залежить від час­тоти випромінювання й дорівнює at = 0,35.

542.      Чорне тіло має температуру Т1 = 500 К. Яка буде температура Т2 тіла, якщо в результаті нагрівання потік випромінювання збільшиться в n = 5 разів?

543.      Температура абсолютно чорного тіла Т = 2 кК. Визначити дов­жину хвилі Аm на яку припадає максимум енергії випромінювання, і спек­тральну щільність енергетичної світності (випроміненості) (гАТ )max для

цієї довжини хвилі.

544.      Визначити температуру Т та енергетичну світність (випроміне-ності) Re абсолютно чорного тіла, якщо максимум енергії випромінюван­ня припадає на довжину хвилі А m = 600 нм.

545.      З оглядового віконця печі випромінюється потік Фе = 4 кДж/хв.

Визначити температуру Т печі, якщо площа віконечка S = 8 см2.

546.         Потік випромінювання абсолютно чорного тіла Фе = 10 кВт. Максимум енергії випромінювання припадає на довжину хвилі Аm = 0,8 мкм. Визначити площу S випромінюючої поверхні.

547.      Як і в скільки разів зміниться потік випромінювання абсолютно чорного тіла, якщо максимум енергії випромінювання переміститься з червоного  кордону видимого  спектру (Аm1 = 780 нм)  на фіолетову

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43 


Похожие статьи

А М Галіахметов - Транспорт і транспортна інфраструктура

А М Галіахметов - Молекулярна фізика і термодинаміка

А М Галіахметов - Розділи класична механіка і молекулярна фізика та термодинаміка