Д В Лісничий - Дендроніми у поетичних текстах першої половини хх століття (семантичний і функціональний аспекти) - страница 1

Страницы:
1  2  3  4 

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

ЛІСНИЧИЙ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 811.161.2'373 (043)

ДЕНДРОНІМИ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ (СЕМАНТИЧНИЙ І ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ)

10.02.01 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, професор

Козачук Ганна Олександрівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри української мови

доктор філологічних наук, професор Тараненко Олександр Онисимович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри загального та українського мовознавства

кандидат філологічних наук, доцент Тодор Олена Григорівна, Національний університет „Києво-Могилянська академія", доцент кафедри української мови

Захист відбудеться "21" червня 2007 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Кив, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий "_18_" _травня_2007 року.

Офіційні опоненти:

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

А.В. Висоцький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Своєрідну групу лексики української літературної мови, що впродовж останніх десятиліть є об'єктом досліджень багатьох лінгвістів, становлять фітоніми (назви рослин) і зокрема дендроніми (назви деревних рослин). Ряд наукових праць присвячено етимологічному аналізу й дослідженню шляхів формування цієї групи лексики у системі народних і нормативних назв рослин (В. Махек, В. А. Меркулова, А Й Капська, Л Д. Почепцова, І. В. Сабадош та ін.). Проблеми, пов'язані з історією формування ботанічної термінології (номенклатури), розглядаються у працях І. Г. Верхратського, О. С. Роговича, Л О. Симоненко, З. Г. Коломієць, С. Л. Адаменко та ін.. Словотвірний аналіз ботанічної номенклатури діалектних і нормативних назв рослин здійснили Я В. Закревська М. М Фещенко, Т. В. Слободянок, А. М Шамота та ін. У центрі уваги інших досліджень - фразеологізми з юмпонентами-фпонімами, а також фітоніми у паремології, які вивчаються крізь призму їхнього етнокультурного змісту й національного менталітету (Н Д Петрова, В. Д Ужченко та ін.). Популярний аспект дослідження фітонімів різних мов - їхні символічні конотації, у яких відбиваються фрагменти національних метафоричних картин світу (М. М. Маковський, О. І. Сімович, І. В. Шапошникова та ін.). У деяких етнографічних джерелах символічні значення фітонімів розглядаються у контексті символіки рослин (М. Ф. Золотницький, Ш. Піклз, С. П. Красиков, С. Каннінгем, А. Топачевський та ін.). Семантика і функції рослинних символів у контексті традиційної календарної обрядовості українського народу стали об'єктом зацікавлення М О. Дикарєва, М І Костомарова, Г. О. Булашева, В. Т. Скуратівською, Е. Є. Гаврилюк та ін Національну специфіку семантики українських, англійських і німецьких назв рослин досліджує І Е. Подолян шляхом зіставлення пов'язаних з ними уявлень, які існують у свідомості сучасних носіїв трьох мов. Питання семантики, ареалогії назв рослин, а також їх синонімів, які функціонують в окремих діалектах, розглядають Я В. Закревська, Г. О. Козачук, Л Д Фроляк, Г. К Смик, Л А. Москаленко, О. Ф. Миголинець та ін

Попри велику роботу, здійснену у напрямі опису ботанічної лексики, деякі питання залишаються нез'ясованими. Зокрема, група слів на позначення назв рослин у поетичних творах комплексно не досліджувалася. У мовознавстві наявні лише поодинокі дослідження семантики та функціонування рослинних назв у монографії М. Н. Епштейна щодо системи пейзажних образів у російській поезії та дисертаціях О. Ю. Дубовик на матеріалі американської поезії ХХ ст., І. І. Коломієць на матеріалі українських поетичних творів ІІ половини ХХ ст. і В. В. Галайчука в українських фольклорних текстах. Актуальність теми дисертаційного дослідження вмотивована потребою комплексного аналізу дендронімів у лексичній системі української мови та необхідністю детального розгляду закономірностей їхньої синтагматичної характеристики, з'ясування їхніх образно-виражальних можливостей у поетичних текстах.

Українське письменство І половини ХХ ст. характеризується значним оновленням усього художньо-естетичного контексту. Модернізм як культурно-історичне явище збагатив мелос українського вірша, його тропіку, формальні прийоми, евфоніку, сприяв витонченості у звукописі та ритмомелодиці. Удосконалення літературної техніки, властиве українській поезії цієї доби, вдало поєднувалося з лексичним збагаченням літературних творів за рахунок активного використання лексичних неологізмів, оказіоналізмів, іншомовнихзапозичень, професіоналізмів і зокрема назв трав'янистих і деревних рослин, що робить літературу цього періоду плідним джерелом для дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з науковою проблемою кафедри української мови Інституту української філології НПУ імені М. П. Драгоманова "Теоретичні і лінгводидактичні проблеми граматики і лексикології" та полягає у дослідженні семантичних і функціональних особливостей дендронімів у складі лексико-семантичного класу (ЛСК) на основі поетичних творів І половини ХХ ст. Тема дисертації затверджена Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 7 від 14 лютого 2001 року) та схвалена Координаційною радою "Українська мова" Інституту української мови НАН України (протокол № 11 від 7 листопада 2002 року). Тема дисертації уточнена Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 2 від 25 вересня 2003 року).

Об'єктом дослідження є назви деревних рослин, виявлені в поетичних творах І половини ХХ ст. і тлумачних словниках української мови.

Предмет дослідження становлять семантичні та функціональні особливості дендронімів як одиниць поетичного мовлення.

Мета роботи полягає у з'ясуванні складу, особливостей структури та семантичної організації лексико-семантичного класу назв деревних рослин у сучасній українській літературній мові та семан-тико-стилістичного потенціалу дендронімів у поетичних творах І половини ХХ ст.

Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

1) встановити принципи та критерії виокремлення дендронімів із загального лексичного складу української мови;

2) визначити статус і структуру ЛСК "Назви деревних рослин";

3) здійснити системний аналіз семного складу дендронімів;

4) виявити зв'язки ЛСК назв деревних рослин з іншими лексико-семантичними утвореннями на основі омонімії;

5) дослідити парадигматичні зв'язки в структурі ЛСК назв деревних рослин: особливості синонімічних відношень між дендронімами та контекстуальних антонімічних відношень дендронімів;

6) охарактеризувати напрямки й особливості метонімічної і метафоричної транспозицій як засобів формування похідних значень полісемічних назв деревних рослин та їх частин;

7) виявити й описати синтагматичні характеристики дендронімів у складі художніх метафор і системі перифрастичних найменувань.

Джерельну базу дослідження становлять оригінальні (без урахування поетичних перекладів) поетичні твори І половини ХХ ст., у яких простежується продуктивність уживань 173 родових назв деревних рослин та 11 назв їх сортів, а також 44 синонімічних назв і 73 варіантів у номінативній, стереотипічній, символічній, емоційно-експресивній, естетичній та асоціативно-характеризуючій функціях (на загальному тлі 7884 фіксацій, а саме 6118 основних і 1766 словотвірних форм). Опрацьовано тексти поезій 51 авторитетного поета. У процесідослідження було використано "Словник української мови" в 11-ти томах (К.: Наук. думка, 1970-1980) (СУМ; усього зафіксовано 317 дендронімів), "Словарь української мови" в 4-х томах за редакцією Б. Д. Грінченка, інші тлумачні словники, а також словники іншомовних слів, епітетів, метафор, символів та антонімічні, синонімічні, фразеологічні, термінологічні, етимологічні (ЕСУМ та ін.), морфемні, словотвірні, етнолінгвістичні, енциклопедичні.

Методи та прийоми дослідження. Науковий аналіз здійснено на основі врахування положень про зв'язок мови і мислення, співвідношення форми і змісту мовних одиниць, а також розуміння поетичного мовлення як специфічної форми словесної творчості, позначеної підвищеною емоційністю та образністю, насиченої тропами, стилістичними фігурами, перейнятої шляхетною фонікою, що задовольняє реалізацію естетичних потреб та уподобань мовців. Відповідно до мети і завдань дослідження використано метод синхронного лінгвістичного опису, що включає емпіричні спостереження, прийоми зіставлення, узагальнення, передбачає виявлення дендронімів і їхню систематизацію. Дослідження семантики назв деревних рослин здійснено методом компонентного аналізу, що сприяє визначенню структурних елементів дендронімів. Контекстний метод дозволив визначити специфіку поетичних уживань І половини ХХ ст. і способи включення аналізованих одиниць до мовної тканини поетичного тексту. Застосовуються також прийоми методу лексикографічних дефініцій, опозиційного аналізу та кількісного статистичного методу. Адекватна статистична обробка експериментального матеріалу здійснена в межах алгоритмічного методу зведених таблиць.

Наукова новизна дисертації визначена комплексним аналізом дендронімів у сучасній українській літературній мові. Уперше в українському мовознавстві представлено склад і структуру ЛСК назв деревних рослин, з'ясовано статус аналізованого об'єднання в українській мові, встановлено принципи та критерії його виділення, описано семну структуру. У дослідженні охарактеризовано парадигматичні відношення дендронімів і їхні синтагматичні зв'язки - вживання у прямому значенні у функції елементів українського пейзажу й образне використання у складі стилістичних фігур поетичних текстів.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в поглибленому з'ясуванні системності семантичних об'єднань як цілісних утворень зі своєю внутрішньою структурою, яка співвідносна зі структурою інших лексико-семантичних об'єднань, ґрунтовному дослідженні дендронімів у складі ЛСК "Назви деревних рослин". Комплексний лексико-семантичний і функціональний аналіз дендронімів дає змогу визначити принципи і критерії їх відбору та структурування у сучасній українській літературній мові, вивчити особливості семної організації одиниць ЛСК, з'ясувати й уточнити характеристики парадигматичних і синтагматичних відношень дендронімів як елементів оцінно-естетичної виразності поетичного тексту.

Практичне значення. Дисертація містить матеріали, які можуть бути використані у підготовці підручників і посібників з лексикології, семасіології та стилістики; у процесі викладання курсів мовознавства, сучасної української літературної мови, лінгвістичного аналізу художнього тексту, спецкурсів і спецсемінарів у середній і вищій школі; у написанні курсових і дипломних робіт студентами філологічних спеціальностей; у лексикографічній практиці при уточненні лексикографічних описів та укладанні ідеографічних словників,словників синонімів, контекстуальних антонімів, перифразів, метафор, епітетів, словників мови поезії І половини ХХ ст. тощо.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження викладено у доповідях на звітно-наукових конференціях викладачів, наукових семінарах кафедри української мови НПУ імені М. П. Драгоманова (1999-2006 рр.); на звітно-науковій конференції молодих учених НПУ імені М. П. Драгоманова (травень, 2003 р.); на Х та ХІ Міжнародних наукових конференціях "Мова і культура" імені проф. Сергія Бураго (Інститут міжнародних відносин КНУ імені Т. Шевченка, червень, 2001р.; Інститут філології КНУ імені Т. Шевченка, червень, 2002 р.); на V Міжнародній науково-практичній конференції' "Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: проблеми та перспективи" (НАУ, квітень, 2003 р.); на звітно-науковій конференції молодих учених, присвяченій 170-річчю НПУ імені М П. Драгоманова (травень, 2004 р.); на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка І. К. Білодіда (НАН України, Інститут мовознавства імені О. О. Потебні, вересень, 2006 р.); у процесі викладання курсу "Сучасна українська літературна мова" в Інституті української філології НПУ імені М П. Драгоманова.

Матеріали дисертаційного дослідження були використані у процесі викладання курсу української мови як іноземної студентам Міжрегіональної академії управління персоналом (довідка про впровадження № 640/1 від 12.02.07) і на практично-семінарських заняттях з дисципліни "Українська мова" для студентів Київського національного університету технологій та дизайну (довідка про впровадження № 83-83/694 від 12.02.07).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 17 статтях, опублікованих у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.

Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаної літератури (276 найменувань), списку лексикографічних джерел (71 найменування), списку використаних джерел (95 найменувань) і 29 додатків у вигляді словників і таблиць (оформлені окремим томом; 493 сторінки). Обсяг дисертації без списків використаної літератури, джерел, приміток і додатків - 216 сторінок, загальний обсяг роботи - 312 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ СЕРТАІПЇ

У Вступі обґрунтовується вибір та актуальність теми дослідження, визначається ступінь її наукової розробленості, мета і завдання роботи, окреслюється зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, формулюється її наукова новизна, теоретичне і практичне значення, подається інформація про апробацію та публікації результатів дослідження.

Перший розділ - "Дендроніми в лексичному складі сучасної української мови" - містить розгляд історії та теорії проблеми, огляд напрямів дослідження назв рослин, а також структуру ЛСК "Назви деревних рослин".

У підрозділі 1.1. - "Основні аспекти дослідження дендронімів"- проаналізовано проблеми, пов'язані з етимологічним аналізом і дослідженням шляхів формування цієї групи лексики у системі народних інормативних фітонімів, з історією формування ботанічної номенклатури, ареалогією назв рослин. Розглядається словотвірний аспект: словотвірний аналіз ботанічної номенклатури діалектних і нормативних назв рослин і семантика відфітонімних відносних прикметників. Аналізуються символічні конотації назв рослин, у яких відбиваються фрагменти національних картин світу, фразеологізми з компонен-тами-фітонімами, а також фітоніми у пареміології, які вивчаються крізь призму їхнього етнокультурного змісту й національного менталітету.

Підрозділ 1.2. - "Структура лексико-семантичного класу "Назви деревних рослин " - подає інфрмацію про архісему 'життєва форма рослини', яка лежить в основі структури ЛСК назв деревних рослин, а також про лексико-семантичні групи (ЛСГ), які входять до складу цього класу: 1) назви насіннячкових культур (груша, яблуня та

ін.);

2) назви сортів насіннячкових культур: а) назви сортів яблуні (антонівка, ранет та ін.); б) назви сортів груші (бере, дюшес та ін.); 3) назви екзотичних насіннячкових культур (гранат, папайя та ін.); 4) назви кісточкових культур (кизил, персик та ін); 5) назви сортів кісточкових культур: а) назви сортів абрикоси (мореля та ін.); б) назви сортів вишні (марель, шпанка та ін.); в) назви сортів сливи (ренклод, угорка та ін.); 6) назви екзотичних кісточкових культур (авокадо, манго та ін.); 7) назви екзотичних цитрусових культур (лимон, мандарин та ін.); 8) назви ягідних культур (арус, малина та ін.); 9) назви горіхоплодових культур (горіх, мигдаль та ін.); 10) назви екзотичних горіхоплодових культур (кокосова пальма, фундук та ін.); 11) назви ефіроолійних культур (лаванда, рута та ін.); 12) назви екзотичних ефіроолійних культур (евкаліпт, сандал та ін.); 13) назви рослин, кора, суцвіття, плоди або листя яких використовуються як прянощі (перець, чабер та ін.); 14) назви екзотичних рослин, кора, пуп'янки, суцвіття, плоди або листя яких використовуються як прянощі (ваніль, лавр та ін.); 15) назви екзотичних рослин, плоди або листя яких використовуються для приготування напоїв (кава, чай та ін.); 16) назви некультивованих і культивованих листяних рослин (дуб, клен, тополя та ін.); 17) назви некультивованих і культивованих листяних рослин-екзотів (баобаб, мімоза та ін.); 18) назви декоративних листяних рослин (жасмин, троянда та ін.); 19) назви декоративних листяних рослин-екзотів (камелія, фікус та ін.); 20) назви екзотичних рослин, які дають природний каучук (гевея, тау-сагиз та

ін.);

21) назви екзотичних рослин, які дають волокно (бавовник та ін.); 22) назви хвойних дерев (сосна, ялівець та ін.); 23) назви екзотичних хвойних дерев (араукарія, пінія та ін.); 24) назви деревних ліан (плющ, хміль та ін.); 25) назви сортів деревних ліан (винограду) (аліготе, кишмиш та ін.); 26) назви екзотичних деревних ліан (ківі, ротанг та ін.); 27) назви лікарських рослин і бур'янів (календула, перекотиполе, полин та ін.); 28) назви лікарських рослин-екзотів (елеутерокок, кока та ін.); 29) назви деревних сукулентів-екзотів (каланхое, опунція та ін.).

До периферійної зони ЛСК "Назви деревних рослин" належать: 1) назви екзотичних рослин, хоч деякі з них (наприклад, папайя, пінія, платан, фундук, цитрон та ін.) почали активно з'являтися на території СРСР з початку 90-х рр. ХХ ст. у зв'язку з екстралінгвістичними факторами: розвитком туристичної інфраструктури, легкої промисловості та міжнародних економічних зв'язків; 2) фонетичні, родові, словотвірні варіантні назви дендронімів (наприклад, абрикос - абрикоса, кедр - кедер, мимоза - мімоза, смоква - смоківниця); 3) семантичні (дуб, нелинь

"дуб, з якого не опадає листя" [СУМ, V, 331]; смерека, сигла "смерека, що має тільки верхівкове віття" [СУМ, ІХ, 156]) та абсолютні (нехворощ, чорнобиль; плющ, прочитан; сосна, хвоя) синонімічні назви; 4) односферові метафоризовані похідні значення (видові й сортові назви деревних рослин та їхніх частин; наприклад, метафоричний перенос оливка "субтропічна рослина родини маслинових" — оливка "сорт яблук" на основі подібності шкірки яблук до світло-коричневого з жовтуватим або зеленуватим відтінком кольору недозрілих плодів олійної культури).

Дифузна зона цього ЛСК представлена: 1) похідними лексико-семантичними варіантами ЛСВ, утвореними внаслідок метафоричних переносів, що належать до близькосферових (назви трав'янистих рослин та їхніх частин, грибів і паразитів на рослинах, наприклад: глива "печіночник" <— глива "сорт груші") та різносферових (назви осіб і частин їхнього тіла, хвороб трав'янистих рослин, мінеральних утворень і природних пустот, продуктів матеріальної праці людини, абстрактних понять, наприклад: мімоза "про вразливу, недоторкану людину" — мімоза "рослина, деякі види якої мають властивість згортати листя, коли до неї торкаються"); 2) залежно від видової назви рослина може належати або до деревних, або до трав'янистих рослин (наприклад, полин - трава, напівкущик або чагарник; пасифлора -трав'яниста або деревна ліана); 3) омонімічні до дендронімів лексеми (повні та неповні лексичні та словотвірні омоніми, омоформи, омографи та омофони: горобинний "прикм до горобина" - горобиний "прикм. до горобець"; дерйн "кущ або дерево родини кизилових" - дйрен "поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями"; журавлина "вічнозелена кущова сланка рослина" - журавлина "прикм. до журавель"; коралина "кущ родини жимолостевих з гарними білосніжними ягодами" - коралина "намистина з коралів"; чауш, у "сорт столового винограду' - чауш, а "правовий служитель, розпорядник у Туреччині"; шульга (дал.) "омела" - шульга (заст.) "лівша").

У підрозділі 1.3. - "Семантична структура лексичного значення дендронімів" - розглядаються теоретичні питання лексичного значення слів на позначення назв деревних рослин, їх семного і компонентного аналізу. Аналізуючи дендроніми, зафіксовані "Словником української мови" в 11-ти томах, з'ясовано, що, семантична структура лексичного значення назв деревних рослин представлена 10 інтегральними семами 'характеристика усієї рослини', 'характеристика стовбура (або стебла) й деревини', 'характеристика кори', 'характеристика крони', 'характеристика гілок і пагонів', 'характеристика кореневої системи', 'характеристика листя', 'характеристика квіток', 'характеристика плодів' і 'характеристика насіння', до яких належить 91 диференційна сема.

Серед 317 дендронімів, зафіксованих у СУМ, ЛСВ з 1 семою становлять 1,58 % (5 ЛСВ), з 2 - 12,62 % (40 ЛСВ), з 3 - 15,14 % (48 ЛСВ), з 4 - 17,35 % (55 ЛСВ), з 5 - 19,24 % (61 ЛСВ), з 6 - 16,40 % (52 ЛСВ), з 7 - 9,78 % (31 ЛСВ), з 8 - 5,05 % (16 ЛСВ), з 9 - 2,21 % (7 ЛСВ), з 10 - 0,32 % (1 ЛСВ), з 12 - 0,32 % (1 ЛСВ). Прикладом семисемного ЛСВ є аралія „високий колючий чагарник або деревце з великим листям і дрібними квіточками, зібраними у волоті, яке вирощують переважно як декоративну рослину" [СУМ, ХІ, 667] (семи 'життєва форма рослини', 'галузь використання (застосування) рослини', 'висота стовбура', 'метаморфоз пагонів', 'розмір листя', 'розмір квіток', 'тип суцвіття').

У сучасних тлумачних словниках відобразилася троїста належність назв деревних рослин: до системи загальновживаної лексики (власне лінгвістичний фактор), до ботанічної термінології та класифікації, а також до агрономічної класифікації, підказаної господарським досвідом людини (екстралінгвістичні фактори).

Підрозділ 1.4. - "Особливості синонімічних відношень між дендронімами " - містить огляд різних підходів до явища синонімії, семантичних та абсолютних синонімів до назв деревних рослин. З'ясовуються диференційні ознаки абсолютних і контекстуальних синонімів до дендронімів, розглядається специфіка їх функціонування та стилістичні функції у поетичних творах.

За характером додаткових значень серед синонімічних назв до дендронімів наявні лише поодинокі семантичні, або поняттєві чи ідеографічні синоніми, які виконують уточнювальну функцію і виступають у поетичних контекстах елементами садового, степового й лісового статичних пейзажів, а також вказують на місце висвітлюваних у поезії подій.

У поетичних творах І половини ХХ ст. виявлено 36 пар і груп абсолютних синонімів до дендронімів на основі таких диференцйних ознак: 1) неоднакова активність вживання у різних стилях мовлення (дендроніми як ботанічні терміни та терміни садівництва, слова розмовного характеру, діалектні та народно-поетичні назви, лексичні елементи, властиві поетичній мові); 2) частотність вживання, коли різною частотністю вживання характеризуються, наприклад, синоніми берест (14 непохідних слів і 5 дериватів у творах 10 поетів: В. Свідзинського, Л. Первомайського, Б. Лепкого, С. Гординського та ін.) і карагач (1/0 у М. Бажана); 3) етимологія, шляхи запозичення. Наприклад, дендронім апельсин з'явився в українській мові через російське посередництво з голландської мови - appelsien „китайське яблуко" [ЕСУМ 1, 79]. Лексема помаранча запозичена, можливо, через польське і, частково, німецьке посередництво, з італійської мови: італійське pomarancia складається з основ слів pomo „яблуко" та arancia „апельсин" [ЕСУМ, 4, 508]. Назва оранж -французького походження (orange) [ЕСУМ, 4, 508]; 4) неоднакова активність у літературному мовленні носіїв мови різних регіонів. Така диференціація властива літературному мовленню жителів Наддніпрянщини (вживання компонентів синонімічних рядів апельсин, горобина, лимон, плющ) і Волині, Галичини, Буковини, а також мовленню тієї частини поетів, які перебували в еміграції в Австрії, Німеччині, Польщі, США, Чехословаччині (вживання лексем помаранча, рябина, цитрина, прочитан); 5) відмінність у здатності розвивати похідні значення на основі метафоризації, коли лише один з компонентів групи абсолютних синонімів інжир, смоковниця [смоківниця], смоква, фіга, винна ягода (сушені плоди), має здатність розвивати похідне значення внаслідок метафоричного переносу на основі подібності за формою. Значення ЛСВ фіга 3 (розм.) „стулена в кулак рука так, що великий палець просувається між вказівним і середнім, як знак зневажливого ставлення до кого-небудь" [СУМ, Х, 583] мотивується ЛСВ фіга 2 „„плід південного дерева; інжир" [СУМ, Х, 583]; 6) здатність / нездатність вступати в омонімічні відношення, коли серед компонентів пари абсолютних синонімів арус і веприна (дал.; ягода аґрусу) лише другий компонент виступає словотвірним омонімімом

до веприна1 (рідко) "м'ясо вепра" ЛСГ "М'ясо ссавців; страви з нього"; 7) можливість / неможливість виступати паронімами, коли лише один компонент пари абсолютних синонімів ялина, смерека має здатність виступати паронімом у поезії Б.-І. Антонича: Ой піду я до бору, до бору, подивлюсь на смереки крізь смерк (пароніми смереки - смерк)); 8) сполучуваність (неоднакова здатність виступати компонентом термінологічних словосполучень і ФО), коли у групі абсолютних синонімів троянда, роза, ружа, рожа лише компоненти роза і рожа разом з прикметниками утворюютьгеографічні та ботанічні терміни А роза вітрів' графічне зображення повторюваності напрямів і величин сили вітру у певній точці земної поверхні за певний час" [СУМ, VIII, 600], А гайова рожа (рідко) "шипшина" [СУМ, VIII, 598], А панська (повна)рожа 'троянда" [СУМ, VTH, 598], А собача (польова, дика)рожа "багаторічна невелика рослина родини мальвових переважно з рожевими квітками, яка росте у лісостепових та степових районах" [СУМ, VIII, 598]); 9) валентність основ (відмінність за обсягом словотвірного гнізда), коли словотвірні можливості основ -дерен- і -кизил- збігаються у дериватах І ступеня похідності, а саме відносних прикметниках дерен/овий [СУМ, II, 247] і кизил/ов/ий [СУМ, IV, 148], утворених за допомогою продуктивного суфікса -ов-, і різняться в іменниках І ступеня похідності дерен/івк/а „настоянка на дерені; горілка" [СУМ, II, 247] і кшшь/ник/ „кущ або зарості кизилу" [СУМ, IV, 148], утворених за допомогою продуктивних суфіксів -івк(а) та -ник).

Поодинокі випадки вживання контекстуальних синонімів до дендронімів стосуються дендронімів-символів і зумовлені збігом у межах одного контексту переносних значень цих лексем. Наприклад, фольклорний символ горя, страждання, тяжкого життя полин під впливом символіки лавра у поезії Л. Первомайського, присвяченій подіям і героям Великої Вітчизняної війни, набуває символічного значення „успіх, слава, визнання': Є в степах наших темні могили. Ні хрестів, ні імен. Тільки сиві гіркі полини, Наче слава гірка, сповили їх і тугою вкрили... Інших лаврів не треба безвісним героям війни.

Страницы:
1  2  3  4 


Похожие статьи

Д В Лісничий - Дендроніми у поетичних текстах першої половини хх століття (семантичний і функціональний аспекти)