К В Ткаченко - Державна підтримка експорту за допомогою страхування світовий досвід - страница 1

Страницы:
1 

Врегулювання існуючих недоліків у вітчизняному законодав­стві, в діяльності страховиків при виборі адекватної програми пе-рестрахувального захисту дозволить підвищити ефективність пе-рестрахувальних відносин з вітчизняними страховиками та іно­земними партнерами.

Література

1. Підсумки діяльності страхового ринку України в 2006—2011 роках. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/734.html

2. Закон України «Про страхування» (зі змінами) // www.rada.gov.ua / Законодавство України.

3. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С. Осадець. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. К.: КНЕУ, 2002. — 599 с.

4. Калмыкова О.А. Перестрахование договоров страхования жизни.// Страховое дело. — 2004. — апрель, С. 32—34.

5. Постникова И. Тенденции развития перестраховочных рынков Росии и Украины в 2003—2011 годах. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.forINSURER.com.

6. Шумелда Я. П. Страхування: Навчальний посібник. Видання дру­ге, розширене. — К.: Міжнародна агенція «БІЗОН», 2007. — 384 с.

Статтю подано до редакції 10.10.2012 р.

УДК 368

Ткаченко К.В., аспірантка кафедри страхування, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ЕКСПОРТУ ЗА ДОПОМОГОЮ СТРАХУВАННЯ: СВІТОВИЙ ДОСВІД

АНОТАЦІЯ. У статті розглядається світовий досвід державної під­тримки експорту за допомогою страхування та можливість його застосуванні в Україні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: СОТ, страхова компанія, страхування експорту.

АННОТАЦИЯ. В статье рассматриваются мировой опыт государс­твенной поддержки экспорта страхования и возможности его ис­пользования в Украине.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: ВТО, страхова компания, страхование экс­порта.

© К. В. Ткаченко, 2012

299

SUMMARY. The article considers the global state support of exports by insurance and the possibility of its use in Ukraine.

KEY WORDS: WTO, insurance company, export insurance.

Постановка проблеми. Стимулювання експорту є важливою частиною торговельної політики багатьох країн. Експорт готової продукції розглядається як основа економічного росту будь-якої країни, і уряди докладають значних зусиль для його стимулю­вання.

Однією з основних форм сприяння розвитку експорту є функ­ціонування комплексної системи стимулювання експорту, що пе­редбачає комплексне використання механізмів експортного кре­дитування й страхування експортних ризиків з підтримкою дер­жави. У частині державної підтримки експорту за допомогою страхування Україна далеко відстає навіть як від країн Заходу, так і країн СНД (наприклад, Білорусь, Казахстан, Росія, Узбекис­тан). У нашій країні система страхування експорту фактично пе­ребуває на початковому етапі свого становлення та потребує нау­кового обґрунтування.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Страхування експорт­них кредитів розглядаються небагатьма авторами. Йому присвя­чено праці Волосович С.В., Карякіна М.В., Клапківа М.С., Креді-сова А.І., Пушкарьова В.І., Чернової Г.В. та інших. Віддаючи шану існуючим науковим дослідженням, слід зауважити, що страхування експортних кредитів є перспективним для подаль­ших наукових пошуків.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження світо­вого досвіду державної підтримки експорту за допомогою страхування.

Виклад основного матеріалу дослідження. На сьогодні Україна є членом Світової організації торгівлі (СОТ), що, у свою чергу, вимагає у подальшому застосовувати механізми та проце­дури, які є офіційно визнаними цією організацією. Крім того, з набуттям Україною членства у СОТ гостро постає питання щодо необхідності скасування діючих пільг, які застосовуються для окремих галузей економіки, оскільки Україною в ході переговор­ного процесу щодо вступу до цієї організації було взято ряд зо­бов'язань, зокрема, в частині щодо незастосування пільг як засо­бу державної підтримки національного товаровиробника. При цьому єдиним офіційно визнаним СОТ і діючим механізмом державної підтримки експорту є страхування та кредитування експорту.

Відповідно до вимог СОТ форми державної підтримки експорту регулюються Угодою по субсидіях і компенсаційних мірах SCM Agreement*). Зокрема, у ньому наводиться список експорт­них субсидій, що є забороненими. Країна—учасник СОТ, що вважає, що їхнє застосування іншою країною ущемляє її інтере­си, може запровадати санкції СТО проти іншої країни, тобто вве­сти захисні заходи (компенсаційні мита). У число заборонених субсидій, відповідно до Угоди, попадає (за деякими виключен­нями) така діяльність [1]:

здійснення урядами (або спеціальними інститутами, конт­рольованими урядами) програм гарантування або страхування експортних кредитів, програм страхування або гарантування втрат від збільшення вартості експортних товарів у порівнянні з контрактними цінами або програм страхування або гарантування валютних ризиків з використанням ставок премій, недостатніх для покриття довгострокових операційних витрат і збитків по цих програмах;

надання урядами (або контрольованими урядом інститута­ми) експортних кредитів по ставках нижче ринкової вартості за­лучення засобів.

Міжнародна практика свідчить, що державна підтримка екс­порту в країнах членах ОЕСР через страхування експортних контрактів забезпечується в середньому близько 3 % обсягу що­річного експорту .

Система державної підтримки у вигляді страхування та креди­тування експорту через експортно-кредитні агенства (ЕКА) є важ­ливим чинником стимулювання експортної діяльності і діє у ба­гатьох країнах світу [2, с. 61].

Перше офіційне експортно-кредитне агентство, британське ECGD (Департамент гарантування експортних кредитів), було засновано ще в 1919 році. До початку 1970-х років у більшості країн ОЭСР діяли власні ЕКА. В останні десятиліття офіцій­ні експортні кредитні агентства були засновані в багатьох краї­нах, що розвиваються, як важливий інструмент просування екс­порту.

Через механізм ЕКА держава захищає і комерційні банки (найчастіше, це державні експортно імпортні банки), що беруть безпосередню участь у процесі кредитування експорту, полег­шуючи, таким чином, доступ експортерів до фінансових ресурсів. Вигода для імпортерів при цьому також очевидна: завдяки наяв­ності гарантій з боку ЕКА західні банки, які виступають з боку експортерів, фінансують покупців за нижчими ставками [3, с. 3].

Існують наступні інституціональні моделі ЕКА [4, с. 55]:

— департамент уряду або вид послуг, що надаються урядом. Серед країн ОЕСР тільки у Великобританії й Швейцарії функціо­нує такий організаційний варіант ЕКА. У деяких країнах, що роз­виваються, послуги по експортному кредитуванню реалізуються через центральний банк або міністерства торгівлі або промисло­вості;

— корпорації або агентства, власником яких є держава. Най­поширеніше надання послуг експортного кредитування через не­залежну установу, що належить державі. Однак і при цьому є різ­ні інституціональні варіанти. Деякі агентства надають тільки страхування тільки кредити, інші ж поєднують надання обох ви­дів послуг. В Азії в багатьох країнах діють окремі установи для здійснення прямого кредитування й страхування (наприклад, у Китаї, Індії, Індонезії, Японії, Кореї й ін.);

— приватна компанія як агент. У деяких країнах уряд укладає угоду з приватним страховиком, який проводить первісний аналіз ризиків і пропонує уряду ті або інші стратегії.

Ринок приватного експортного страхування є дуже вузьким, можна сказати, природно монополізованим, адже лідерами є страхові компанії так званої «великої трійки», до якої входять групи компаній Euler Hermes (34,9 % світового ринку), Atradius (24,8 %), COFACE (17,9 %). Кожна із груп об'єднує велику кіль­кість страхових компаній світу, що обумовлює статус міжнарод­них страхових груп. У докризовий період страхування експорту здійснювала низка передових універсальних страхових компаній, проте на даний час вони «здали» свої позиції у даній галузі [4, с. 12].

З іноземного досвіду слід зазначити, що компанії зі страху­вання експорту, які знаходяться в частковій чи повній приват­ній власності, несуть відповідальність власними коштами тіль­ки за страхування короткострокових комерційних ризиків (рідше середньострокових). Жодна з них не здійснює страху­вання політичних і довгострокових комерційних ризиків за власний рахунок. Ці ризики страхуються за рахунок спеціаль­но створених бюджетних чи позабюджетних фондів, а устано­ви виступають в ролі адміністратора страхування від імені держави [3, с. 3].

Традиційно ЕКА виступають в ролі страховиків вищого рівня, оскільки працюють з ризиками, які приватні страховики покрива­ти відмовляються. До таких відносять комерційні та політичні ризики.

До комерційних ризиків відносяться ризики, пов' язані з не­гативним фінансовим станом компанії-партнера (неплатоспро­можність, банкрутство, неможливість виконання прийнятих на себе грошових зобов' язань за контрактом) або ж тривалий де­фолт.

Політичні ризики включають у себе загальні політичні ризики (війна, інші збройні конфлікти, революція, громадські завору­шення, націоналізація, експропріація або інші події, результати яких прирівнюються до експропріації), ризики конвертації і ва­лютні ризики (неможливість конвертувати депоновану в інозем­ній валюті суму з причин коливання обмінного курсу в результаті законодавчих дій влади), втрата права отримання платежу через оголошення договору недійсним з політичних причин, втрата то­варів перед моментом передачі іноземному покупцеві (включаю­чи через певні політичні проблеми).

Таким чином, практично в кожній розвинутій країні світу функ­ціонує механізм державної фінансової підтримки експортної діяль­ності, який є найважливішою складовою національної системи стимулювання експорту (включає також організаційні, адмініст­ративні, інформаційно-консультаційні та інші заходи державної підтримки).

Фінансова підтримка експорту — одне з пріоритетних напрям­ків політики уряду щодо забезпечення високої конкурентоспро­можності національних компаній на світовому ринку, що дозво­ляє їм досягати успіху в гострій конкурентній боротьбі і отриму­вати вигідні замовлення. Ця підтримка сприяє розширенню та підвищенню стійкості зовнішньоторговельних потоків, що грають зростаючу роль у сучасному економічному розвитку [6,

с. 19].

Одним з головних її видів виступає фінансова підтримка у формі страхування експортних кредитів, що дозволяє захистити експор­терів від ризиків, що виникають при експортному кредитуванні.

Висновки з проведеного дослідження. Проведений аналіз свідчить про важливість заходів з боку держави щодо запрова­дження в Україні підтримки експорту за допомогою страху­вання. Вони сприяють диверсифікованості економіки нашої країни й підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світових ринках, наближають інституціональну організацію зовнішньоторговельної діяльності до міжнародних стандартів і характеризуються високими показниками очікува­ної ефективності.

Література

1. Гаврилов Н., Беляков И. Государственная поддержка промыш­ленного экспорта в России // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://institutiones.com/industry/615-gosudarstvennaya-podderzh ka-exporta.html

2. Карякин М. Страхование политических рисков внешнеторговых операций и международный инвестиций (вопросы теории и методоло­гии). М.: Арвуар консалтинг, 2002. — 144 с.

3. Барабаш К.С. Експортні кредитні агентства: відношення до України // IBCONTACTS OBSERVER. — 2011. — №1. — С. 3-4.

4. Wang J.Y., Mansila M., Kikuchi У., Choudhury S. Officially Supported Export Credits in a Changing World / IMF. June 2005.

5. Дорофеєв О. Договір дорожче грошей // [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://ibcontacts.com.ua/dogovir_dorozhche_hroshey/

6. Шеколинский Н.Н. Экспортные кредитные агентства как меха­низм государственной финансовой поддержки экспорта : диссертация кандидата экономических наук : 08.00.14. — М., 2006.

Статтю подано до редакції 08.10.2012 р.

УДК 368

Чаплигін К.М., здобувач кафедри макроекономіки та державного управління, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», заступник начальника другого інспекційного відділу на ринку страхування департаменту страхового регулювання

та нагляду Нацкомфінпослуг

НОВАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

АНОТАЦІЯ. У статті розглянуто новації державного регулювання ринку фінансових послуг України, проаналізовано їх законодавчо-нормативне забезпечення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: державне регулювання, ринок фінансових по­слуг, нормативно-правове забезпечення, заходи впливу.

АННОТАЦИЯ. В статье рассмотрены новации государственного регулирования рынку финансовых услуг Украины; проанализиро­ваны законодательное и нормативно-правовое обеспечение.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: государственное регулирование, рынок фи­нансовых услуг, нормативно-правовое обеспечение, меры воз­действия.

© К. М. Чаплигін, 2012

304

Страницы:
1 


Похожие статьи

К В Ткаченко - Державна підтримка експорту за допомогою страхування світовий досвід