І В Ходан - Державна підтримка підприємницької діяльності в умовах фінансової кризи - страница 1

Страницы:
1  2 

Стратегія економічного розвитку України, вип. 24—25 (2009)

4. Инвестиции в энергоэффективность. Устранение барьеров. Секритариат Энергети­ческой Хартии. — 2004. — 178 с.

5. Малышева Н. Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе. К., 1996. — 233 с.

6. Михайлова С. Опыт стран Европы и Азии в сфере энергосбережения // http://esco-ecosys.narod.ru/2007_8/art071.htm

7. Суходоля О., Іншеков Є. Енергоефективність по-японськи, або система «випереджен­ня кращих показників» // День. — 2007. — № 190 (3 листопада).

8. Тебин Н. П. Энергосбережение как средство энергобезопасности // http://esco-ecosys.narod.ru/2008_5/art048.htm

9. Углубленный обзор политики и программ в области энергоэффективности. Словацкая Республика. Секритариат Энергетической Хартии. — 2008. — 112 с. С. 46, 52.

11. http://www.cdie.gov.ua/NAER/?mod=index&id=328

12. http://www.minfin.gov.ua/control/uk/archive/docview?typeId=29713

13. http://www.minfin.gov.ua/control/uk/archive/docview?typeId=51351

14. http://www.minfin.gov.ua/control/uk/archive/docview?typeId=59112

15. http://www.minfin.gov.ua/control/uk/archive/docview?typeId=66717

16. The Rood Towards an Energy-Efficient Future. Energy Charter Secretariat. Brussels. 2003. — 175 p.

Стаття надійшла до редакції 13.10.2009 р.

УДК 338.246 І. В. Ходан, здобувач

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Розглянуто основні заходи, які прийняті з боку держави, з метою підтримки, допомоги та стимулювання діяльності суб'єктів підприємництва у сучасних умовах фінансової кризи в Україні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: державна підтримка, підприємництво, система підтримки суб'єктів господарювання, нормативно-правова база, податкова та фінансово-кредитна політика, фінансова криза.

У складній кризовій ситуації, що склалася в Україні, суб'єкти малого та серед­нього підприємництва, на відміну від великого бізнесу, неспроможні самостійно протистояти численним проблемам. Тому, в даній ситуації означені підприємниць­кі структури потребують підтримки з боку держави, оскільки малі та середні під­приємства складають основу економіки. Вони забезпечують розвиток країни, якщо в ній створено умови для ефективної діяльності суб'єктів господарювання.

Проблемам державного регулювання та підтримки суб'єктів підприємництва присвячуються праці таких учених, як Л. Воротіна, З. Варналій, О. Барановський, Ю. Єхануров, В. Геєць та ін. Проте на даний час гостро назріла потреба в антикри-зових діях держави стосовно регулювання та підтримки підприємництва. Саме цим питанням присвячується дана стаття.

Метою статті є висвітлення особливостей державної підтримки підприємництва в умовах фінансової кризи, які напрямлені на допомогу суб' єктам малого та серед­нього бізнесу, а також підвищення ефективності їх функціонування.

Державна підтримка являє собою, з одного боку, державне регулювання підпри­ємницького сектору економіки, що передбачає свідоме формування державними структурами правових, економічних та організаційних умов становлення і розвитку підприємництва, а з іншого — створення стимулів використання матеріальних і фі­нансових ресурсів, які залучаються у сферу підприємництва на пільгових засадах

© І. В. Ходан, 2009або безоплатно[1]. Ми погоджуємося з думкою З. С. Варналія щодо визначення основ­них характерних ознак державної підтримки, та зазначимо, що вона є механізмом, який забезпечує умови для розвитку діяльності суб'єктів підприємництва шляхом запровадження державних програм у різних сферах господарювання.

На сьогоднішній день виникають дискусії щодо необхідності державної підтрим­ки суб'єктів підприємництва в умовах фінансової кризи в Україні. Так, існують ду­мки, що під час кризи підприємницькі структури повинні самостійно шукати шля­хи виходу з неї, оскільки це призведе до банкрутства неприбуткових суб' єктів гос­подарювання, які звільнять підприємницький простір для «сильніших», цим самим створюючи умови для подальшого розвитку останніх[2]. На нашу думку, в сучасних умовах фінансової кризи в Україні підтримка підприємництва з боку органів дер­жавної влади є життєво важливою необхідністю і запорукою розвитку вітчизняного виробництва, пошуку шляхів запобігання банкрутству, підвищення життєвого рів­ня населення тощо. Такої думки дотримується О. С. Шнипко[3], відзначаючи, що си­стема державної підтримки підприємництва є важливою складовою механізму його державного регулювання і являється пріоритетним важелем виходу суб' єктів під­приємницької діяльності з кризи. Місце держаної підтримки в державному регулю­ванні економіки пропонуємо зобразити за допомогою схеми, чого не зроблено ра­ніше іншими дослідниками з цього питання (рис. 1).

Макро-економічний аналіз

Механізми забезпечення регулювання

 

 

 

 

 

 

Штрафи

 

Контроль

 

Підтримка

 

Пільги

Рис. 1. Державна підтримка в державному регулюванні економіки

Аналізуючи схему, зазначимо, що державна підтримка суб'єктів підприємниць­кої діяльності займає важливе місце серед багатьох механізмів забезпечення регу­лювання економіки з боку держави. Розвиток підприємництва та національної еко­номіки країни в цілому, на наш погляд, залежить від ефективного застосування інструментів системи державної підтримки підприємництва.

Зокрема до інструментів прямої державної підтримки відносять:

— організаційну підтримку підприємництва (створення бізнес-інкубаторів, центрів підтримки підприємництва);

— прийняття нормативно-правових актів, тобто цільове законодавче супрово­дження процесів відтворення та нарощування виробничих можливостей суб'єктів підприємництва (система податкових пільг, додаткові джерела фінансування, не пов'язані з фінансовою діяльністю підприємців);

— політичне супроводження у формі регуляторної політики, основною метою якої є використання комплексу різноманітних та узгоджених між собою заходів, що призначені скоротити вплив негативних факторів зовнішнього середовища.

Непряме втручання держави у діяльність суб'єктів підприємницької діяльності полягає в її участі у створенні та функціонуванні кредитних інституцій, технопар-ків, інноваційних та інвестиційних фондів тощо[4].

Досягти високої ефективності підприємницької діяльності можна шляхом роз­робки та забезпечення належної дії регуляторних механізмів, спрямованих на орга­нізаційно-правову, економічну, фінансову, інтелектуальну підтримку розвитку під­приємництва[5].

Серед економічних інструментів найбільш важливими є мотивація науково-технічного розвитку, енергозбереження, протидія монополістичним явищам, ін-фраструктурна підтримка розвитку підприємницької діяльності, у тому числі кад­рове та наукове забезпечення підвищення ефективності господарювання, тощо.

Щодо фінансових інструментів, у першу чергу, потрібно відмітити стимулююче оподаткування бізнесу, зокрема малого; концептуально переосмислити фінансову підтримку розвитку підприємництва, мікрокредитування, перерозподіл фінансових потоків між державними та недержавними секторами економіки; вирішити питання відносно участі держави в капіталі приватних структур, санації та банкрутства збит­кових підприємств, розвитку фондового ринку (у сегменті продажу приватизованих об'єктів) та ринку нерухомості; забезпечити зростання інвестиційної привабливості вітчизняного ринку та залучати інвестиції для його розвитку.

Основним завданням і органів влади, і відповідних інституцій, і освітянських установ щодо інтелектуальної підтримки розвитку малого підприємництва за су­часних умов має бути розкриття та підтримка підприємницького потенціалу.

Виходячи з вищезазначеного, складові елементи системи державної підтримки суб' єктів підприємницької діяльності пропонуємо подати у вигляді наступної схе­ми (рис. 2).

Система підтримки суб'єктів підприємництва

Формування нормативно-правової бази

Удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики

Сприяння впровадженню технологій та інновацій

Стимулювання зовнішньоекономічної діяльності

Підготовка та перепідготовка кадрів

Рис. 2. Система державної підтримки суб'єктів підприємництва

На наш погляд, необхідно звернути увагу на проблему формування нормативно-правової бази. З метою оптимізації регулюючої ролі держави у сфері підприємниц­тва протягом останніх років сформувалась нормативно-правова база. Основні зако­ни України у сфері розвитку підприємництва сформували підходи до прийняття рішень у сфері державної регуляторної політики та забезпечили участь суб' єктівгосподарювання у цьому процесі[6]. Актуальною проблемою на сьогодні є забезпе­чити покращання якості самих регуляторних актів для того, щоб унеможливити дії, які є неефективними, недоцільними та не сприяють розвитку підприємництва[7].

На даний час в умовах кризи Верховною Радою України здійснюються антикри­зові заходи на підтримку суб'єктів підприємницької діяльності, а саме розглянуто і прийнято законопроект, яким планується зменшити наслідки фінансової кризи для малого та середнього підприємництва[8]:

1) зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізич­них осіб-підприємців» передбачають, що принцип «єдиного вікна» реалізується че­рез визначення єдиного документа, що підтверджує взяття на облік новоствореного суб'єкта господарювання — виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, яка подаватиметься фінансовій установі для відкриття розрахункового рахунку. Зазначений документ має замінити цілий пакет документів — довідки органів податкової служби, статистики, фондів соці­ального страхування та не потребуватиме додаткових витрат;

2) до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» запропоновано нову статтю, яка встановлює строк видачі документів дозвільного характеру протягом 10 робочих днів;

3) зміни до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності» передбачають скасування ліцензування тих видів господарської діяльності, здійснення яких не порушує основних принципів державної політики у сфері ліцен­зування, не загрожує життю та здоров'ю громадян, навколишньому середовищу та безпеці держави. Зокрема, це стосується турагентської діяльності, оптової торгівлі насінням, імпорту та виробництва хімічних джерел струму, виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт.

Удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики для регулювання діяльності суб'єктів підприємництва в умовах фінансової кризи має важливе зна­чення. На початку 2008 року в Україні налічувалося понад 2 млн 640 тис. суб'єктів малого та середнього бізнесу. Його частка в обсягах реалізованої продукції та на­даних послуг становила 74,2 %. У сфері малого та середнього бізнесу працевлаш­товані майже десять мільйонів працівників, а це більше половини зайнятого насе­лення[9].

На наш погляд, існує потреба у визначенні окремих галузей економіки, які в першу чергу потребують підтримки з боку держави. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємств у національній економіці в умовах кризи свід­чить, що низький рівень рентабельності мають сільськогосподарські підприємст­ва, підприємства теплоенергетики. Енергетична стратегія України передбачає щорічні інвестиції в електроенергетику не менше 10 млрд грн. В дійсності, за ми­нулі чотири роки капіталовкладення не перевищили 3 млрд грн. Експерти вважа­ють, що найпривабливішими для інвестування є сфера технологій, охорона здо­ров' я та нафтогазовий сектор.

Сьогодні саме українські виробники складної сільськогосподарської техніки по­требують уваги надання державної фінансової підтримки галузі. Щоб створити один зернозбиральний комбайн потрібно, крім головного виробництва, залучити понад 60 суміжних підприємств. Тобто, виробництво єдиного в Україні зернозби­рального комбайну має мультиплікативний ефект для всієї економіки. А це — де­сятки тисяч робочих місць та сотні мільйонів гривень податків та зборів, перерахо­ваних у бюджети всіх рівнів.

О. Кужель вважає, що державна допомога повинна виділятися підприємцям пріоритетних галузей економіки. На сьогодні потрібно скорегувати державну полі­тику у сфері виробництва і спрямувати її у бік максимального залучення ресурсно­го потенціалу регіонів, а також ефективного використання науково-технічного та інноваційного потенціалів, що підвищить конкурентоспроможність. Пряма фінан­сова допомога підприємцям з державного бюджету у 2009 році запланована у роз­мірі 400 тис. грн, проти 2 млн грн у 2008 р. З місцевих бюджетів на допомогу ма­лому бізнесу має виділятися не менше 0,5 % доходів відповідних бюджетів.

У період фінансової кризи приймаються заходи щодо удосконалення податкової політики держави. Зокрема, одним з недоліків вітчизняної регуляторної політики є неефективне функціонування податкової системи. За цим показником Україна за­ймає 174-те місце серед 179 країн, що були обстежені Світовим Банком[10] та 145-е місце із 181 країни в рейтингу сприятливих умов ведення бізнесу. В таких умовах держава і окремий підприємець не можуть оперативно протистояти кризовим яви­щам.

Криза поставила більшість підприємців перед дилемою — продовжувати плати­ти податки чи йти в тінь. За даними Рахункової палати України уже біля 40 % під­приємців працюють у тіні. Тому необхідно провести податкову реформу — прий­няти єдиний Податковий кодекс та змінити систему адміністрування. Противники податкової реформи вважають, що обсяги фіскальних зборів в Україні складають 40 % ВВП, що відповідає показникам багатьох європейських країн. Але при цьому не говориться, що в Європі на сплату податків приходиться максимум 40 % вало­вих витрат підприємців, а в Україні цей показник сягає 60 %.

Для держави зростання виробництва асоціюється із посиленням економічної по­тужності та розширенням бази оподаткування, що, у свою чергу, дозволяє ефектив­ніше розв'язувати внутрішні та зовнішні проблеми. У разі пріоритетності зростан­ня бюджетних доходів держава підвищує податки, забезпечує свою діяльність фі­нансовими ресурсами, але підриває інвестиційні можливості підприємництва і, тим самим, негативно впливає на довгострокові виробничі стратегії. Усе це свідчить про необхідність визначення оптимального розміру податкового навантаження, що відповідає як тактичним завданням наповнення бюджету, так і довгостроковим стратегічним інтересам розвитку підприємництва.

Завдання впорядкування податкової системи не один рік стоїть перед урядом та державою, і є особливо важливим для людей, бізнес яких існує завдяки спрощеній системі оподаткування. На порядку денному прийняття податкового кодексу. Під­тримку з боку підприємців викликають закладені в ньому механізми стимулювання інвестиційної діяльності та поступове зниження податкового навантаження. Хоча повертаючись до спрощеної системи, не можна не відзначити, що податкове наван­таження фактично збільшується, оскільки соціальні внески й ресурсні платежі виво­дяться за межі єдиного податку. Потребує врегулювання орендна плата за торговель­ні місця та вартість послуг ринків. Нині вони є необгрунтованими і надто високими. Обтяжливими для підприємців є й розміри земельного податку та орендної плати, ставки яких зросли в минулому році. Вищенаведене потребує аналізу чинного подат­кового законодавства та розробки економічно обґрунтованих ставок[11].

Існує точка зору щодо активізації підприємницької діяльності шляхом прийнят­тя антикризової програми, яка має фіскальний, регуляторний, інвестиційний та мо­нетарний характер у всіх галузях. Насамперед для підприємців було б вигідним за­провадити мораторій на введення нових податків і зборів до припинення кризовихтенденцій в економіці. Суттєвою підтримкою реального сектора економіки у ниніш­ній ситуації може стати й звільнення від податку на прибуток суми реінвестицій в основні фонди виробництва, виключення з бази оподаткування витрат на іннова­ційний розвиток[12].

Під час кризи суб'єкти підприємницької діяльності стикаються з низкою проб­лем, особливо останнім часом ускладнилася співпраця з банками, які значно під­вищили відсоткові ставки за кредитами (табл. 1). Крім того через девальвацію грив­ні підприємства не можуть повертати кредити, взяті в іноземній валюті.

Таблиця 1

ПРОЦЕНТНІ СТАВКИ ЗА КРЕДИТАМИ В ЕКОНОМІКУ ЗА ДАНИМИ СТАТ ИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ СТАНОМ НА 15 ВЕРЕСНЯ 2009 РОКУ13 (СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНІ СТАВКИ В РІЧНОМУ ОБЧИСЛЕННІ) %

Валюта

Юридичні особи

Нефінансові корпорації

Домашні господарства

гривня

18,0

18,99

23,50

долар США

10,5

9,42

15,14

євро

15,9

8,61

16,54

У 2009 році банківські кредитні програми для корпоративного сектору подорож­чали порівняно з 2007-м — початком 2008-го рр. приблизно в 1,5 разу. Зараз відсо­ткові ставки за кредитами для великих компаній становлять 20—25 % річних у гривні (рік тому кредитні відсотки були на рівні 15—17 %). Банківські кредити ма­лим та середнім компаніям сьогодні обходяться дорожче, ніж великому бізнесу: від 30 % до 50 % річних у гривні. Середньозважена ставка кредитування в АПК стано­вить 32 %, у меблевій галузі — 42 %. Втім, позичальники, які отримують виручку в інвалюті, можуть розраховувати на досить привабливі за нинішніми мірками умови кредитування: 15—17 % у євро або доларах (із грудня банки кредитують в інвалюті лише компанії, які мають стабільні валютні надходження).

З наведеного випливає, що на сьогодні підприємницькому сектору без держав­ної підтримки не обійтися. Крім того, як вважає президент Українського союзу промисловців та підприємців А. Кінах, не можна надалі відкладати створення дер­жавної фінансово-кредитної інфраструктури підтримки експорту та державного ін­вестування у формі державного банку розвитку[13].

Зазначимо, що з метою підтримки малих та середніх підприємств підписана Де­кларація про встановлення співробітництва між урядом та Єврокомісією щодо по­літики у цій сфері. Підписання декларації — початок реального обміну досвідом для підтримки малого та середнього бізнесу та налагодження практичної роботи між структурами Євросоюзу і Держкомітетом з питань регуляторної політики та підприємництва.

У сфері підтримки суб' єктів підприємництва сформувалась наступна система: малі підприємства працюють за спрощеною системою оподаткування, яка не по­требує ведення бухгалтерії. Нині цією системою користується понад 2,7 млн фірм. У сільськогосподарській сфері для підприємств діє система зменшення відсотків за кредитами. Крім того, малим підприємствам надано право без оподаткування вво­зити новітню техніку, яка не виробляється в Україні[14].

24 лютого 2009 року. — № 33. — С. 8.

Таким чином, розгляд та аналіз основних заходів держави, з метою підтримки та стимулювання діяльності суб' єктів підприємництва в умовах фінансової кризи дає можливість зробити наступні висновки:

1) зростає актуальність, роль і значимість державної підтримки суб' єктів під­приємництва для розвитку національної економіки;

2) у зв' язку з низькими показниками рентабельності першочергової підтримки з боку держави потребують сільськогосподарські підприємства, підприємства тепло­енергетики, сфера технологій, нафтогазовий сектор, виробники складної сільсько­господарської техніки тощо;

3) проводяться заходи щодо удосконалення нормативно-правової бази функціо­нування суб' єктів підприємництва, зокрема, прийнято законопроект яким планується зменшення наслідків фінансової кризи для малого та середнього підприємництва;

4) державна підтримка суб' єктів господарювання включає важелі податкової політики держави, яка передбачає проведення податкової реформи — прийняття єдиного Податкового кодексу, що стане для підприємців механізмом стимулюван­ня інвестиційної діяльності та поступового зниження податкового навантаження;

5) фінансово-кредитна політика має важливе значення щодо регулювання діяль­ності суб' єктів підприємництва і здійснюється у формі прямої фінансової допомоги підприємцям з державного бюджету та місцевих бюджетів, а також проявляється у співпраці суб' єктів господарювання з банками, які значно підвищили відсоткові ставки за кредитами, що обмежує діяльність підприємців.

Стаття надійшла до редакції 06.10.2009 р.

УДК 336.22:352 Т. О. Королюк, аспірантка

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ЯК ІНСТРУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Стаття присвячена дослідженню проблем місцевого оподаткування. Розглянутий вітчиз­няний та світовий досвід бюджетної (фіскальної) децентралізації, її роль у соціально-економічному розвитку місцевості.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: місцеві податки і збори, бюджетна (фіскальна) децентралізація, міс­цевий бюджет, трансферти, оподаткування.

Сьогодні все більше загострюється проблема дієвості місцевих податків і зборів, що потребує уточнення функціональної ролі кожного виду місцевого податку, ви­значення оптимальної кількості, величини ставок, визначення взаємозв' язку між рівнем суспільних послуг, які надаються на певній території, з податковими зусил­лями населення тощо. Діюча система оподаткування в Україні не дає змоги місце­вій владі самостійно забезпечити фінансовими ресурсами завдання та обов' язки, покладені на них. Це обумовлено низкою причин, однією серед яких є високий рі­вень концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни. Звідси зрос­тає необхідність перерозподілу державного бюджету у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій для покриття дефіциту місцевих бюджетів, що не завжди є доцільним.

Проблемам результативності податкової політики та, зокрема, місцевого подат­кового адміністрування приділяють увагу відомі зарубіжні та вітчизняні вчені-економісти: І. Кант, Дж. Кейнс, А. Лаффер, Л. Олсон, А. Сміт, Ч. Тібу, Х. Циммер-манн, О. Василик, О. Данілов, І. Луніна, О. Кириленко, С. Онисько, В. Піхоцький, В. Федосов, Л. Швайка та ін. Однак існує ще низка питань у системі місцевого оподаткування, які вимагають подальшого наукового підходу до їх вирішення.

© Т. О. Королюк, 2009


[1] Мале підприємництво: основи теорії і практики: Монографія / З. С. Варналій. — 4-те вид., стер. — К.: Знання, 2008. — 302 с. — С. 72.

[2] И. Акимова, заместитель председателя комитета ВР по вопросам экономической политики: «Нерентабельные предприятия должны признать себя банкротами» // Бизнес. — № 26. — 29.06.2009. — С. 10.

Шнипко О. С. Державна підтримка вітчизняного виробника як засіб забезпечення його конкурентоспро­можності // Фінанси України. — № 11. — 2008. — С. 34-39.

[4] Корнух О. Державна підтримка розвитку малого підприємництва в Україні: сутність, форми та напрями // Економіка і держава. — 2008. — № 7. — С. 82-84.

[5] Легоненко Л. Стратегія державної підтримки підприємницької діяльності в Україні // Вісник Київського національного торгово-економічного університету — 2006. — № 4.

[6] Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»; Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»; Закон України «Про основні засади державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні»: Відомості Верховної Ради України. 2005. — № 48.

[7] Відомості Верховної Ради України. 2004. — № 9. Ст. 79.

[8] Корніюк О. Антикризові заходи: на підтримку підприємця... // Бухгалтерія (додаток до газети «Бизнес»).

20099. — № 6. — С. 70-71.

[9] Дацюк Л. Олександра Кужель: Комітет «фільтруватиме» шкідливі для бізнесу рішення / Урядовий кур'єр. —

24 лютого 2009 року. — № 33. — С. 8.

[10] Ващенко К. Напрями вдосконалення державної регуляторної політики щодо розвитку підприємництва // Вісник Київського національного торгово-економічного університету — 2007. — № 4.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І В Ходан - Державна підтримка підприємницької діяльності в умовах фінансової кризи

І В Ходан - Політика державної підтримки підприємництва в контексті податкового кодексу