В О Осмятченко - Дефініції в трактуванні автоматизованої форми обліку - страница 1

Страницы:
1  2 

ГАЛУЗЕВА, МІЖГАЛУЗЕВА ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Література

1. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»: за ста­ном на 10 верес. 2003 р. / Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 // Орієнтир. — 2003. — № 193 (15 жовтня). — С. 5-11. — (Дод. до газ. «Урядовий кур'єр»).

2. Быкова В. Г. Інноваційне управління ресурсним обміном в економічних системах /

B. Г. Бикова, Є.В. Курячий, Ю.М. Ряснянський // Фінанси України. — 2009. — № 3. —

C. 101-108.

3. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / [Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко, Я.В. Коваль, О.С. Новоторов, М.М. Паламарчук]. — К.: РВПС України, 1999. — 716 с.

4. Манцуров І. Г. Статистика економічного зростання та конкурентоспроможності краї­ни [монографія] / Манцуров Ігор Германович. К.: КНЕУ, 2006. — 392 с.

5. Фукс А. Е. Оцінка і амортизація основного капіталу в умовах ринкових відносин / А.Е. Фукс // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки: збірник наукових праць. — Луцьк: Ред.-вид. відділ ВДУ ім. Лесі Українки, 1997. — С. 27-30.

6. Статистичний щорічник України за 2007 рік / Державний комітет статистики Украї­ни / [за ред. О.Г. Осауленка]. — К.: Видавництво «Консультант», 2008. — 572 с.

7. Диба В. М. Класифікація та оцінка основних засобів / В.М. Диба // Економіка та під­приємництво: зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 4 / Відп. ред. С.І. Дем'яненко. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 205-213.

8. Наказ Фонду державного майна України, Державного комітету з питань науки і техноло­гій «Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріальних активів» від 27.07.1995 р. № 969/97, зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. — Режим доступу: liga.

9. Лопатников Л. И. Экономико-математический словарь: словарь современной эконо­мической науки / Л.И. Лопатников. — [5-е изд., перераб. и доп.] М.: Дело, 2003. — 520 с.

10. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Глен А. Велш, Деніел Г. Шорт [пер. з англ. О. Мінін, О.Ткач.]. К.: Основи, 1997. — 943 с.

11. Применение МСФО: В 3 ч. Ч. 1. / Пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. — 1124 с.

12. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк.К.: Знання, 2007. — 1072 с.

13. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: [у 4-х т.] / [За заг. ред. О.Д. Святоцького]. — (Наук.-практ. вид. Т. 4: Оцінка інтелектуальної власності. Бух­галтерський облік та оподаткування / О.Б. Бутнік-Сіверський, О.П. Гавриленко, С.О. Дов­гий [та ін.]); [за ред. О.Б. Бутніка-Сіверського, О.Д. Святоцького.]. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. — 352 с.

14. Наказ Фонду державного майна України, Державного комітету з питань науки і тех­нологій «Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріальних активів» від 27.07.1995 р. № 969/97, зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. — Режим до­ступу: liga.

Надійшла до редакції: 30.11.2009

УДК 657 В. О. Осмятченко, докторант,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ДЕФІНІЦІЇ В ТРАКТУВАННІ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ФОРМИ ОБЛІКУ

У статті розглянуто основні теоретико-методологічні підходи, щодо автоматизованої форми бухгалтерського обліку та розроблено математичні моделі представлення фор­ми АСБО, які дозволили сформулювати вимоги до побудови форми автоматизова­ного обліку, а саме: наукове узагальнення й спадкоємність основних тенденцій у роз­витку попередніх форм обліку; мінімізація використовування ручної праці в обліково­му процесі; використовування передових методів обліку (балансового, нормативного та ін.); застосування раціональної технології процесів обробки облікової інформації; орієнтація обробки облікових даних на отримання інформації для ухвалення управ­лінських рішень.

© В. О. Осмятченко, 2010

В статье рассмотренные основные теоретико-методологические подходы, относитель­но автоматизированной формы бухгалтерского учета и разработаны математические модели представления формы АСБУ, которые позволили сформулировать требования к построению формы автоматизированного учета а именно: научное обобщение и пре­емственность основных тенденций в развитии предыдущих форм учета; минимизация использования ручного труда в учетном процессе; использование передовых методов учета (балансового, нормативного и др.); применение рациональной технологии про­цессов обработки учетной информации; ориентация обработки учетных данных на по­лучение информации для принятия управленческих решений.

In the articles considered, in relation to the automated form of record-keeping and the mathematical models of presentation are developed forms of the automated system of record-keeping, which allowed to formulate basic teoretiko-metodologichni approaches requirement to the construction of form of the automated account namely: scientific generalization and succession of basic tendencies is in development of previous forms of account; minimization of the use of hand labour is in a registration process; use of front-rank methods of account (balance, normative but other); application of rational technology of processes of treatment of accounting information; an orientation of processing of registration data is on the receipt of information for acceptance of administrative decisions.

Ключові слова: автоматизована система бухгалтерського обліку, автоматизована фор­ма бухгалтерського обліку, бухгалтерський облік, програмне забезпечення, електронно об­числювальні машини.

Ключевые слова: автоматизированная система бухгалтерского учета, автоматизиро­ванная форма бухгалтерского учета, бухгалтерский учет, программное обеспечение, элект­ронный вычислительные машины.

Keywords: automated system of record-keeping, automated form of record-keeping, record-keeping, software, electronic calculable machines.

Постановка проблеми у загальному викладі та її зв'язок із важливими науко­вими і практичними завданнями. Необхідно відзначити, що бухгалтерський облік можна охарактеризувати, як складну трирівневу систему. Перший рівень — мето­дичний, другий — технічний (форма обліку), третій — організаційний.

Тому питання про форму обліку є одним із основних у бухгалтерському обліку. Із появою автоматизованих систем бухгалтерського обліку виникає необхідність теоретичної розробки цього питання. А саме в розробці принципів та основних ви­мог до побудови форми автоматизованого обліку.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Фор­ма бухгалтерського обліку ґрунтується на балансовому узагальненні, забезпечує своєчасність, повноту та реальність відображення господарських коштів та їх руху і залежить від технічних засобів.

Протягом багатьох століть відмінності в техніці обліку визначали форми органі­зації поточних рахункових записів, які відомі в теорії й практиці обліку як форми рахівництва. Форма базується на балансовому узагальненні, на технічних засобах й утілює основні організаційні початки обліку. З розвитком рахівництва змінювалося саме уявлення про форму обліку. До появи карткових систем форми обліку розріз­нялися тільки будовою синтетичних книг і порядком рахункових записів у них. Так, аналітичний облік при всіх книжкових формах [Мнюх В.К., 1925 р.] (старої й нової італійської, німецької, французької, американської та інтегральної) вівся майже однаково. У ранніх вітчизняних роботах з обліку не давалося визначення поняття «форма рахівництва». Тільки у працях проф. А.М. Галаган наголошується, що сукупність записів, які розглядаються з погляду порядку й способу їх виконан­ня, утворює те, що носить назву форми рахівництва. І далі, А.М. Галаган називає формою бухгалтерського обліку сукупність рахункових формулярів, що відобра­жають рух засобів цього підприємства, і певну організацію взаємозв'язку між ни­ми. Проф. Н.А. Кипарисов (1922 р.) в одній із своїх перших робіт писав, що відмін­ності форм обліку залежать від способу користування тими або іншими книгамисистематичного обліку, від тієї або іншої комбінації цих книг. Недостатньо чітке визначення форми обліку зустрічається в більш пізніх роботах ряду авторів. Так, А.І. Лозинський (1928 р.) вважав, що форми обліку розрізняються зовнішньою по­будовою облікових записів і сукупністю облікових реєстрів, на яких ці записи про­водяться. Проф. Я.М. Гальперін (1938 р.) під формою бухгалтерського обліку ро­зумів певний порядок організації хронологічного й синтетичного запису в поточному обліку. Проф. Н.А. Блатов (1926 р.) форму обліку визначав як сукуп­ність практичних методів і прийомів ведення основних книг, за допомогою яких здійснюється ця система. З появою карткових форм рахівництва (картково-ордерної, копіробліку, картково-шахової) змінюються принципи організації аналі­тичного обліку, взаємний зв' язок реєстрів і способи запису в них. Трансформується й визначення поняття «форма рахівництва». Розгорнені визначення форми бухгал­терського обліку, що включають поняття аналітичного й синтетичного обліків, ми зустрічаємо в роботі Н.А. Леонтьєва, В.Е. Кедрова й С.А. Щенкова (1938 р.). Вони підкреслюють, що основними ознаками, що визначають ту або іншу форму обліку, є: структура синтетичних реєстрів, взаємозв' язок реєстрів синтетичного й аналіти­чного обліку, зовнішня форма реєстрів і спосіб запису. Аналогічне визначення фор­ми обліку подано в роботі Н.Р. Вейцман (1937 р.). Це визначення форми обліку зберігалося до тих пір, поки не виникла необхідність його подальшого розширення й зв' язку з появою таблично-перфокартної форми обліку, принципово відмінній від попередніх форм обліку системою реєстрів синтетичного й аналітичного обліків, а також технікою первинного спостереження. Визначення форми обліку стає різно­бічне. Так, наприклад, проф. Н.Д. Цемко (1960 р.) вважає, що «основними ознака­ми», що характеризують форму бухгалтерського обліку, є: кількість хронологічних реєстрів, структура й зовнішній вигляд облікових реєстрів, форми й послідовність зв' язку облікових реєстрів з документами, а також внутрішнього зв' язку окремих реєстрів між собою. П.С. Безруких (1966 р.) зазначає, що будова реєстрів, їх взає-мозв' язок і послідовність записів являють собою суть форми бухгалтерського облі­ку. А. І. Сумцов (1964 р.) під формою обліку розуміє сукупність облікових реєстрів, що використовуються для ведення облікових записів у певній послідовності й вза-ємозв' язку із застосуванням подвійного запису. Більшість авторів у галузі теорії обліку стоїть на тих же позиціях: А. А. Василяускас (1975 р.), Р. Гофман, Г. Капе­люш (1966 р.), Н.Н. Грабова (1972 р.), М.В. Дмитрієв (1968 р.) та ін. Цікава точка зору К.П. Нарибаєва (1966 р.), що визначив форму бухгалтерського обліку як сукуп­ність способів і методів ведення облікових операцій за допомогою різної техніки. По суті з ним солідарний Д.І. Пільменштейн (1974 р.). У його роботах під формою бухгалтерського обліку розуміється сукупність методик і технічних засобів, ужи­ваних для отримання початкової інформації про господарські операції, обробки її й використовування з метою управління економічною діяльністю. У поняття форми бухгалтерського обліку включається первинний облік, ведення реєстрів, застосу­вання різних способів угрупування й зведення облікових даних. Аналіз визначень форми бухгалтерського обліку показує, що із застосуванням обчислювальної техні­ки змінювався і їх зміст. Якщо раніше (в 30-х роках XX століття) під формою ро­зумілися сукупність і поєднання різних видів облікових реєстрів, послідовність і способи виробництва записів, то на сьогодні форму розуміють як сукупність мето­дів облікових записів (В.Г. Макаров, М.С. Бєлоусов та ін.). Проф. Я.В. Соколов під формою обліку розуміє все те, що лежить між первинними носіями облікової інфор­мації і бухгалтерським звітом [4 с. 568]. При цьому запис в облікові реєстри відсо­вується на другий план, а система записів стає залежною від вживаної техніки. В умовах ручної обробки облікової інформації реєстром був матеріальний носій облі­кових записів. Форма реєстрів, система записів у них, зв' язки між окремими реєст­рами виражали зміст форми обліку. При машинній обробці облікові записи відо­бражаються на машинних носіях, зв' язки операцій задані в машинній системі.

Проф. А.А. Додонов писав, що нова форма рахівництва повинна передбачати «вы­полнение всех учетных работ, начиная с выписки первичных документов и кончая получением необходимой сводки отчетных данных с помощью вычислительных машин» [3 с. 42]. Тому форма обліку по суті є технологією переробки початкової облікової інформації. Особливість технологічного процесу визначає те, що відріз­няє одну форму від іншої. Форма обліку повинна відповідати можливостям обчис­лювальної техніки. Розвиток форми обліку визначається також поряд інших чинни­ків — організацією збору первинної інформації, ступенем використовування технічних засобів, обсягом робіт, що механізуються, й ін. Усі ці питання вимагають комплексного вирішення. Для того, щоб створити форму бухгалтерського обліку, необхідно визначити склад і структуру облікових реєстрів (статичних елементів), призначених для угрупування в необхідних розрізах господарських операцій; зада­ти послідовність етапів віддзеркалення (починаючи від первинної реєстрації) кож­ного господарського акту, тобто відтворити динаміку перетворень облікових реєст­рацій. В умовах автоматизації визначальними чинниками для завдання форми бухгалтерського обліку є не стільки структура реєстрів, їх зовнішня форма й спосіб отримання, скільки розробка методики проектування робочого варіанту технологіч­ного процесу обробки облікової інформації від первинної реєстрації до отримання всіх форм звітності. Найпоширенішими формами обліку є: меморіально-ордерна, журнально-ордерна й таблично-перфокарточна (А.Л. Бикова (1962 р.), М.З. Вейс-ман (1961 р.), Г. Гофман (1950 р.), Р. Гофман, С. Капелюш (1966 р.), В.І. Ісаков, В.П. Подельський (1968 р.)). Імітація їх на ЕОМ недоцільна, оскільки нова техніка, природно, породжує нову технологію. Теоретико-методологічною основою дослі­дження є теорія наукового пізнання та теорія системних досліджень. У процесі до­слідження автоматизованої системи бухгалтерського обліку використано методи емпіричного та теоретичного дослідження, а саме: моделювання, аналізу та синте­зу, індукції та дедукції, аналогії, абстрагування та конкретизації. Метою цієї статті є розробка теоретико-методологічних підходів до автоматизації бухгалтерського обліку, через дефініції в трактуванні його форми.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отри­маних наукових результатів. Для обґрунтовування принципів нової форми облі­ку, названої із застосуванням ЕОМ, проаналізуємо існуючі три форми обліку. Перш за все слід відділити технологічні риси, що відображають обробку інформації, і ме­тодологічні правила, оскільки вони залишаються без змін в умовах застосування будь-якої техніки, що робить ефективною технологію бухгалтерського обліку. З ці­єю метою наведемо декілька схем, що відображають отримання вихідних реєстрів бухгалтерського обліку. При цьому зробимо акцент на формальну сторону, на ос­новні етапи отримання бухгалтерського балансу й звітних документів. Для отри­мання результуючих документів бухгалтерського обліку початковою є інформація первинних документів. Надалі будемо користуватися такими характеристиками до­кументів: А — найменування документа; В — дата його формування; С — змістов­на частина, тобто первинний документ — це {А, В, С}. Зупинимося на аналізі ме­моріально-ордерної форми бухгалтерського обліку. При цій формі обліку (рис. 1) на підставі первинних документів складається меморіальний ордер. Домовимося, що його ідентифікатором буде Д. Для опису меморіального ордера з первинних до­кументів будуть потрібні характеристики А, B сума S, що входить у зміст З, і пара чисел (а, в), що має назву кореспондуючих рахунків. Для ідентифікації (а, в) необ­хідна довідкова інформація, яка встановлює однозначну відповідність характерис­тик первинного документа А, В з кореспондуючими рахунками (а, в), віднесення суми із змісту З документів відповідно на дебет рахунку а і кредит рахунку в. Отримання меморіального ордера дозволяє здійснити наступний етап — форму­вання контрольно-шахової відомості. В останню входять наступна інформація з меморіального ордера: ідентифікатор Д, дата В, сума S із С, відповідна (а, в); а, в збезлічі Е всіх синтетичних рахунків. На підставі контрольно-шахової відомості складається обігова відомість. Початковими для цього є дата В, суми S, відповідні різним парам (а, в), які потім підсумовуються за в при фіксованих а, і, таким чи­ном, виходять дебетові обіги S1a.

Довідкова інформація про відповідність

характеристик первинних документів парі кореспондуючих рахунків{ А, В, С }

> {а, в}

Меморіальний ордер Д, В, А (а, в) S є C

Довідкова інформація про відповідність рядків

балансу групам синтетичних рахунків

Контрольно-шахова відомість

(а, в) а, в є Е, В, Д, S

Обігова відомість за синтетичними рахунками

а є , Sio, S2o, Ка

І

Бухгалтерський баланс, звітні документи

Рис. 1. Обробка інформації при меморіально-ордерній формі обліку

Потім вони підсумовуються за в при різних а і виходять кредитові обіги S2в. Для а = в відповідне сальдо R а = S1 а - S2 а. Аналогічно одержуємо обігову відо­мість за аналітичними рахунками. Для цього достатньо мати в своєму розпоря­дженні довідкову інформацію про відповідність кожного синтетичного рахунку групі аналітичних рахунків. Хай li-ий синтетичний рахунок li сE, тоді li ^{ li 1, //2,..., lij }, де lij є jаналітичний рахунок, відповідний li-му синтетичному рахун­ку. Інформація оборотної відомості служить початковою для складання бухгалтер­ського балансу й інших звітних документів. Для отримання вказаних документів необхідна інформація про відповідність рядка балансу групі рахунків. Використо­вуючи цю інформацію, знаходять відповідні сальдо для рядка балансу. Для цього сальдо Ка підсумовується за рахунками а, відповідними фіксованому рядку балан­су. Таким чином, при меморіально-ордерній формі обліку інформація з первинних документів відповідно до технології обробки проходить декілька проміжних етапів для отримання вихідних реєстрів обліку (бухгалтерського балансу і звітних доку­ментів); ці проміжні етапи зводяться до заповнення ордерів, оборотних відомостей, контрольно-шахової відомості і є трудомісткими процесами; інформація, що вико­ристовується, перетвориться за допомогою обчислювальних і логічних операцій.

У зв' язку з цим з' являється можливість отримання вихідних реєстрів обліку на ос­нові інформації первинних документів. При цьому використовується довідкова ін­формація, яка складається з: відповідності характеристик первинних документів кореспондуючим рахункам; відповідності груп аналітичних рахунків синтетичним рахункам; періодичності отримання звітних документів, що дозволяє виділити гру­пу відповідних первинних документів за датою формування; відповідності рядків балансу групам синтетичних рахунків. При журнально-ордерній формі обліку на першому етапі (рис. 2) на підставі первинних документів складаються журнали-ордери, ідентифікатори яких надалі називатимемо 5. Із форми журналу-ордера ви­ходить, що в його ідентифікатор 5 повинні входити відповідні синтетичні рахунки. Для цього вся безліч Ei синтетичних рахунків розбивається на непересічні підмно-жини Ei, відповідні журналам-ордерам з ідентифікаторами 5i. Таким чином, в іден­тифікатор 5i i-го журналу-ордера входять синтетичні рахунки з множини Ei.

Довідкова інформація про відповідність групи синтетичних рахунків журналу-ордеру

 

Первинні документи

(А, В, С)

 

 

 

а, в журнал - ордер а, в є Ei, B Д(4ъ lx2, ... lxi), S

Довідкова інформація про відповідність характеристик первинних документів парі

кореспондуючих рахунків

(А, В, С) -> (а, в)

І

Головна книга а є E, B, S^,

S2w Ro

Т

Бухгалтерськ. баланс, звітні документи

Рис. 2. Обробка інформації при журнально-ордерній формі обліку

Використовуючи довідкову інформацію про однозначну відповідність характе­ристик {А, В, С} первинних документів кореспондуючим рахункам (а, в) (як і при меморіально-ордерній формі обліку), можемо отримати i-й журнал-ордер з іденти­фікатором 5i, куди входить ідентифікатор журналу-ордера, пари кореспондуючих рахунків (5, в), відповідних i-му журналу-ордеру, (а, в є Ei), дата B і суми S з пер­винних документів, відповідні (а, в). Другим етапом у технології отримання вихід­них реєстрів обліку при журнально-ордерній формі обліку є формування головної книги. У ній відображаються обороти з дебету й кредиту і сальдо для кожного фік­сованого синтетичного рахунку з множини E. Хай а є Е, тоді знаходяться відповід­ні йому журнали-ордери, підсумки яких для синтетичного рахунку з дебету й кре­диту S1c і S2 а увійдуть до змісту головної книги. Використовуючи S1c і S2ct, знахо­димо сальдо R = S1c - S2c. Таким чином, головна книга містить наступне: а — з безлічі всіх синтетичних рахунків, дебетовий обіг S1c, кредитовий обіг — S2c і сальдо Ка. Використовуючи інформацію головної книги, складемо бухгалтер­ський баланс та інші звітні документи. При журнально-ордерній формі обліку по­трібно складати обігові відомості в розрізі аналітичних рахунків. Останні включають інформацію первинних документів, інформацію про відповідність характеристик первинних документів кореспондуючим рахункам. Обігові відомості за аналітич­ними рахунками служать для контролю результатів головної книги й обігової відо­мості за синтетичними рахунками. Аналізуючи схему обробки інформації при жур­нально-ордерній формі обліку, можна зробити такі висновки: інформація з первинних документів технологічно проходить декілька проміжних етапів дляотримання результуючих документів обліку (бухгалтерського балансу й звітних документів); проміжні етапи зводяться до заповнення журналів-ордерів, головної книги і є трудомісткими процесами; інформація, що використовується, перетворю­ється із застосуванням обчислювальних і логічних операцій. З' являється можли­вість отримання вихідних реєстрів обліку на основі інформації первинних докумен­тів за допомогою операцій, що витікають із методологічних основ ведення бухгал­терського обліку. Для цього використовується та ж довідкова інформація, що і при меморіально-ордерній формі обліку. Поява перфораційних машин вимагала розро­бки нової форми обліку таблично-перфокартної. Початкова інформація для отримання різного роду облікових реєстрів зафіксована в первинних і нормативно-довідкових документах. Використовуємо ті ж формальні характеристики первин­них документів, що і при розглянутих формах обліку. На основі довідкових даних про відповідність характеристик документа бухгалтерським рахункам {А, В, С}> (а, в) (рис. 3) інформація з документів переноситься на машинний носій.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В О Осмятченко - Дефініції в трактуванні автоматизованої форми обліку

В О Осмятченко - Теорія систем в методології бухгалтерського обліку