В М Костюченко - Державне фінансування структурної переорієнтації зовнішньої торгівлі аналіз стану та перспективи розвитку - страница 1

Страницы:
1  2  3 

ВІСНИК ЖДТУ № 4 (54)

Економічні науки

УДК 336.71 (477)

Костюченко В.М., д.е.н., доц.,

Київський національний торговельно-економічний університет

ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕОРІЄНТАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ: АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Статтю присвячено дослідженню теоретичного та практичного аспектів державного фінансування зовнішньої торгівлі, проаналізовано стан державного фінансуванні в особі єдиного фінансового агента, сформульовані пропозиції щодо напрямів державної підтримки структурної переорієнтації зовнішньої торгівлі

Постановка проблеми. Структурна переорієнтація зовнішньої торгівлі України передбачає залучення різноманітних за своїми джерелами фінансових ресурсів. Характер діяльності із забезпечення структурної переорієнтації зовнішньої торгівлі фінансовими ресурсами утворює певну систему зв'язків між учасниками цього процесу - систему фінансування структурної переорієнтації зовнішньоторговельної діяльності. Основними елементами цієї системи виступають фінанси її учасників, фінансові інструменти, які опосередковують рух фінансових ресурсів, та фінансові механізми. Зважаючи на особливості формування фінансових ресурсів у процесі своєї діяльності окремі учасники фінансової системи керуються різними мотивами щодо фінансового забезпечення структурної переорієнтації зовнішньоторговельної діяльності, що зумовлює різноманіття умов надання фінансових ресурсів.

Учасниками-кредиторами системи фінансування структурної переорієнтації зовнішньої торгівлі можуть виступати: офіційні інституції: уряди країн, міжнародні організації, міжнародні союзи; приватні інституції: банки, фінансові установи, кредитні спілки, страхові компанії та фонди, експортери, імпортери, торговельні посередники; інші інституції: громадські організації, інвестори тощо.

Основним фінансовим інструментом забезпечення фінансування структурної переорієнтації зовнішньої торгівлі є кредитування зовнішньої торгівлі. Кредитування зовнішньої торгівлі - надання кредитів учасникам зовнішньоторговельних операцій для стимулювання та сприяння експорту й імпорту [4]. Кредитування зовнішньої торгівлі ґрунтується на загальних нормах кредиту й означає можливість отримати товари, послуги та гроші з відстроченням платежу на конкретний термін.

Зовнішньоторговельний кредит є окремою формою кредиту і може здійснюватися звичайними банківськими установами. Разом з тим практика довела доцільність створення з цією метою спеціалізованих кредитних установ, що зумовлено специфічними проблемами міжнародної економічної діяльності. На сьогодні система кредитування зовнішньої торгівлі охоплює: комерційні, державні або напівдержавні експортно-імпортні банки, а також спеціальні страхові установи: державні або напівдержавні (Французька компанія страхування зовнішньої торгівлі - КАФАСЕ; Департамент гарантій експортних кредитів - ДГЕК у Великобританії), приватні ("Гермес" у фРн).

Кредитування зовнішньої торгівлі, крім надання позик, передбачає страхування та гарантії, мета яких -зменшення підвищеного ризику зовнішньоторговельних операцій і зрівняння умов роботи підприємств на експорт на внутрішній ринок. Переважно функції кредитування страхування зовнішньоторговельних кредитів закріплен за різними інститутами, проте в окремих країнах вони об'єднуються в одній установі (Експортно-імпортний банк у США, "Контрольбанк" в Австрії).

Різновидами банківського кредиту є експортні кредити, що надаються банками фірмам-учасницям зовнішньоторговельних операцій або банком експортера банку імпортера для кредитування поставок. У такому разі кредитні угоди містять, як правило, список фірм-експортерів, у яких має бути закуплена продукція. Крім експортних, банки надають валютні кредити - позику у певній валюті для погашення зовнішньої заборгованості.

Розрізняють кредити експортеру і кредити імпортеру. Традиційна форма кредитування зовнішньої торгівлі - кредит постачальнику (експортер отримує від національної банківської системи позику й надає відстрочення з платежів своєму клієнту).

З 1960 у міжнародній практиці набув поширення кредит імпортеру - кредит, наданий банками або іншими спеціалізованими організаціями країни-експортера не експортеру, а безпосередньо іноземному покупцеві, який розплачується з національним постачальником. Мета такого кредиту - полегшити фірмам-експортерам ризик фінансування особливо великих і довготермінових операцій.

Важлива роль у кредитуванні зовнішньої торгівлі належить державі. Діяльність держави концентрується переважно на довготерміновому кредитуванні експорту і страхуванні експортних кредитів і охоплює такі напрями:

1) сприяння комерційному та банківському кредитуванню національного експорту переобліком векселів експортерів у центральному банку, а також рефінансуванням середньо- й довготермінових банківських кредитів державними та напівдержавними установами;

2) надання кредитів експортерам під низькі відсотки за рахунок державного бюджету;

3) організація страхування фірмових та банківських експортних кредитів.

Для цього створюють державні або напівдержавні організації, які діють від імені та за рахунок держави, покриваючи всі збитки з кредитних операцій. Страхують як економічні (неплатоспроможність позичальника, відмова від платежу чи прийняття товару покупцем, несприятливі зміни валютних курсів), так і політичні (війни, революції, запровадження валютного контролю тощо) умови.

Стан вивчення проблеми. Вивченню питань, пов'язаних із сутністю та особливостями фінансового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньої торгівлі, присвячено чимало наукових досліджень як у зарубіжній, так і у вітчизняній економічній літературі.

Найбільш вагомий внесок у дослідження з проблематики фінансового забезпечення розрахункових відносин зробили відомі вітчизняні вчені: В. Базилевич, О. Береславська,    М. Білик,    І. Бураковський,    В. Вергун,

0. Гребельник, Г. Кірєйцев, Б. Івасів, О. Кириченко, А. Кредісов, І. Лютий, Т. Майорова, Ю. Макогон, В. Міщенко, А. Мороз, В. Новицький, В. Онищенко, А. Поддєрьогін, Л. Примостка,      І. Пузанов,      Л. Руденко,      М. Савлук,

1. Софіщенко, А. Філіпенко, Я. Жаліло та ін.

За кордоном проблематиці фінансового забезпечення ЗЕД присвятили свої праці Л. Дробозіна, О. Кирєєв, Л. Красавіна, В. Слєпов, західні науковці Д. Болл, В. Дюваль, К. Редхед, Д. Річардсон, В. Саймон, Дж.Ф. Сінки, М.С. Томсетт, Дж.Й. Фіннерті, Ч.У. Хілл, С. Хьюз, Ф. Лі Ченг та інші. У зарубіжній літературі, на відміну від вітчизняної, більше уваги приділяється питанням організації і управління фінансовими, кредитними ресурсами та майном з боку учасників зовнішньоторговельних операцій, страхових та інших фінансових компаній.

Однак, як у вітчизняній, так і у зарубіжній економічній науці наразі бракує досліджень комплексного характеру, що аналізують системний характер фінансового забезпечення суб'єктів зовнішньоторговельних відносин у контексті сучасних тенденцій глобального розвитку.

Мета дослідження. Аналіз поточного стану державного фінансування зовнішньої торгівлі та формулювання пропозицій щодо державної підтримки фінансування структурної переорієнтації зовнішньої торгівлі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В дослідженнях даної проблеми в останніх публікаціях науковці аналізують досвід окремих зарубіжних країн у сфері державної підтримки експорту та окреслюють можливі напрями їх адаптації до реалій української економіки [2], розглядають сучасний механізм стимулювання експорту,

© Костюченко В.М., 2010зосереджуючи увагу на такому інструменті впливу на експорт як пільгове кредитування [6 ], обґрунтовують концепцію сучасної системи фінансування зовнішньої торгівлі як сукупності трьох ключових підсистем (фінансування торговельної діяльності, фінансування розвитку зовнішньої торгівлі та підсистеми, що їх регулює - нормативно-правових актів державного та міжнародного рівнів) [1].

Викладення основного матеріалу дослідження. Трактування зовнішньоекономічної діяльності як діяльності суб'єкта господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудованої на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. за № 959-ХІІ [4], накладає істотний відбиток на систему фінансування цієї діяльності, визначає її значну специфіку порівняно з системою фінансування діяльності, зорієнтованої на внутрішній ринок.

З точки зору фінансового менеджменту діяльності підприємства, фінансування - це заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в фінансових ресурсах, які включають у себе їх мобілізацію, повернення, а також відносини між підприємством та надавачами цих ресурсів, які з цього випливають [9, с. 5].

У Бухгалтерському словнику за редакцією Ф.Ф. Бутинця під фінансуванням розуміють: 1) забезпечення фінансовими ресурсами економіки держави, соціальних потреб і програм, виробництва продукції, науково-технічних досліджень, будівництва й переобладнання підприємств тощо; 2) забезпечення підприємств грошовими коштами з визначених джерел на конкретні цілі [3, с. 185].

А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко у "Фінансовому словнику" фінансування трактують як "забезпечення фінансовими ресурсами економіки держави, соціальних потреб і програм, виробництва продукції, науково-технічних досліджень, будівництва й переобладнання підприємств, а також утримання бюджетних організацій тощо. Джерелами фінансування є власні грошові накопичення підприємств (прибуток, амортизаційні відрахування) та кошти державного бюджету" [ 5, с. 468].

І.Я. Софіщенко фінансування зовнішньоторговельної діяльності розглядає як сукупність заходів із забезпечення фінансовими ресурсами процесу купівлі або продажу товарів та послуг на зовнішніх ринках [9, с. 6].

С.Е. Пивоваров, Л.С. Тарасевич, А.І. Майзель наводять визначення експортного фінансування як залучення, забезпечення і використання фінансових коштів в цілях здійснення експортної угоди. У основі такої угоди може лежати не лише торгівля товарами народного споживання, але і постачання машин і устаткування, продаж нематеріального майна (права, ліцензії) [7, с. 257].

На нашу думку, фінансування зовнішньоторговельної діяльності слід розглядати як процес забезпечення фінансовими ресурсами суб'єктів господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності для здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Фінансування зовнішньоторговельної діяльності здійснюється через основний інструмент фінансового забезпечення - кредитування зовнішньої торгівлі. Кредитування зовнішньої торгівлі - складна й розгалужена система, що розвивається і вдосконалюється. В Україні Кабінет Міністрів розглядає питання надання гарантій або забезпечення погашення заборгованості українських юридичних осіб. Єдиним діючим фінансовим агентом Кабінету Міністрів України є

Державний експортно-імпортний банк України (Ексімбанк), який супроводжує чинні внутрішні та зовнішні кредитні угоди надані під гарантію Уряду.

Державний експортно-імпортний банк України (Ексімбанк) створений 3 січня 1992 р., на основі відділення Зовнішекономбанку колишнього СРСР на Україні, у формі акціонерного товариства, 100 % акцій якого належить державі в особі Кабінету Міністрів. 5 травня 2009 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2009 року № 375, згідно з якою Укрексімбанку змінено його повну назву з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство шляхом внесення відповідних змін до Статуту банку [10].

Місія Банку - сприяти розвитку економіки України та бізнесу клієнтів, переважно експорто-орієнтованих та імпортозамінних галузей економіки, шляхом кредитування і банківського обслуговування фінансових операцій клієнтів, підтримки національного експортера, програм енергоефективності та виконання функції фінансового агента Уряду України.

Структура ПАТ "Укрексімбанк" складається з Головного банку, 30 філій та 100 відділень та 2 представництв за кордоном (м. Лондон і м. Нью-Йорк) і охоплює практично всю територію України. Від дня заснування Банк незмінно входить до групи найбільших системних банків України, має найпоширенішу в Україні мережу банків - кореспондентів (понад 800 банківських установ у різних країнах світу). Станом на 01.01.2010 серед банків України пАт "Укрексімбанк" посідає третє місце - за обсягом отриманого прибутку, шосте - за розміром балансового капіталу та обсягом чистих активів банку.

Органами управління ПАТ "Укрексімбанк" відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" є Наглядова рада та Правління. Відповідно до чинного законодавства до складу Наглядової ради державного банку має входити 15 членів Наглядової ради, призначених Верховною Радою України, Президентом України і Кабінетом Міністрів України на паритетній основі. Фактично (станом на 01.01.2010) до складу Наглядової ради ПАТ "Укрексімбанк" входить 10 осіб, призначених Президентом України і Верховною Радою України. До складу Правління Банку входять 10 членів, які є співробітниками банку.

ПАТ "Укрексімбанк" орієнтований, передусім, на обслуговування зовнішньоекономічної діяльності держави. Попри негативні тенденції у світовому фінансовому секторі, що стали відчутними в Україні на початку осені 2008 року, ПАТ "Укрексімбанк" продемонстрував достатньо ефективну діяльність (табл. 1).

ПАТ "Укрексімбанк" спеціалізується на обслуговуванні експортно-імпортних операцій і має великий досвід роботи у сфері міжнародних розрахунків. У складі зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "Укрексімбанк" можна виділити наступні форми: експорт та імпорт капіталу; наукова та науково-технічна кооперація з іноземними суб'єктами; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами; кредитні та розрахункові операції. Обсяги цих операцій наведено в табл. 2.

інших зобов'язань уряду України іноземним кредиторам для

Таблиця 1. Динаміка основних балансових показників діяльності ПАТ "Укрексімбанк" за 2005 - 2009 рр.

Показники

 

Значення за період, млн. грн.

 

 

Темп приросту %

 

 

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Загальні зобов'язання

9309,0

16795,3

26031,0

43754,2

46327,5

80,42

54,99

68,09

5,88

Власний капітал

1067,2

1854,3

2563,4

4505,7

10869,4

73,76

38,24

75,77

141,24

Кредити клієнтам

7028,0

13566,6

21768,4

37242,6

48308,7

93,04

60,46

71,09

29,71

Джерело: розраховано автором за даними, оприлюдненими на офіційному сайті ПАТ "Укрексімбанк" Обсяги експорту капіталу ПАТ "Укрексімбанк" зросли капіталу зріс з 2492,1 млн.грн. у 2005 р. до 14077,3 з 2108,4 млн.грн. в 2005 р. до 14492,6 млн.грн. в 2009 р. млн.грн. у 2009 р. Протягом 2005 - 2009 рр. обсяги Зростання відбувалося щорічно, але у 2009 р. темп цього імпортування капіталу були більшими, ніж експортування. зростання значно скоротився і становив лише 29,7 % у Але у 2009 р. - ситуація дещо змінилася. Банком було порівнянні з попереднім роком. Обсяг імпортованого     експортовано більше капіталу, ніж було імпортовано.

Таблиця 2. Обсяги зовнішньоекономічних операцій ПАТ "Укрексімбанк" у 2005 - 2009 рр.

Показники

 

Значення за період, млн.грн.

 

 

Темп приросту %

 

 

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2006

2007

2008

2009

 

 

 

 

 

 

рік

рік

рік

рік

Експорт капіталу

2108,4

4070,0

6530,5

11172,8

14492,6

93,0

60,5

71,1

29,7

Імпорт капіталу

2492,1

5229,4

8197,4

15652,6

14077,3

109,8

56,8

90,9

-10,1

Міжнародні

256,2

511,7

831,0

1371,2

2333,0

99,8

62,4

65,0

70,1

фінансові операції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обсяг операцій з цінними паперами

158,2

346,1

488,8

891,7

1372,4

118,8

41,2

82,4

53,9

на експорт

102,8

225,7

317,7

585,8

892,0

119,5

40,8

84,4

52,3

на імпорт

55,4

120,4

171,1

305,9

480,3

117,5

42,1

78,8

57,0

Обсяги міжнародних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кредитно-розрахункових

76,3

108,8

157,8

163,5

215,8

42,7

45,0

3,6

32,0

операцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом:

5249,3

10612,2

16694,4

30143,5

33863,5

102,2

57,3

80,6

12,3

Обсяги міжнародних фінансових операцій банку також щорічно зростали. Загалом за 2005 - 2009 рр. вони зросли з 256,2 тис.грн. до 2333,0 тис.грн. Зростання також спостерігалося за операціями банку з цінними паперами як на експорт так і на імпорт. Обсяги міжнародних кредитно-розрахункових операцій зросли з 76,3 млн.грн. у 2005 р. до 215,8 млн.грн. у 2009 р. Загальний обсяг зовнішньоекономічних операцій банку зріс з 5249,3 млн.грн. у 2005 р. до 33863,5 млн.грн. у 2009 р.

Фінансування зовнішньої торгівлі є одним із основних напрямів діяльності ПАТ "Укрексімбанк". Завдяки досвіду та репутації у сфері документарних операцій і операцій торговельного фінансування ПАТ "Укрексімбанк" посідає провідні позиції на цьому ринку в Україні. У 2009 році обсяги документарних та гарантійних операцій збільшились у порівнянні з минулим роком на 35 %. Послуги ПАТ "Укрексімбанк" у галузі торговельного фінансування є привабливими для експортерів та імпортерів завдяки високому рівню обслуговування, конкурентоспроможним тарифам, а також професійному рівню та кваліфікації працівників банку, які допомагають клієнтам мінімізувати ризики та обрати найбільш прийнятний варіант фінансування.

Для забезпечення ефективної зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств ПАТ "Укрексімбанк" пропонує широкий спектр послуг торговельного фінансування з використанням документарних акредитивів, усіх видів банківських гарантій, а також складних продуктів фінансування експортних та імпортних контрактів, що структуруються індивідуально, залежно від умов кожного окремого контракту. Сьогодні серед таких продуктів ПАТ "Укрексімбанк" пропонує: постекспортне фінансування шляхом  негоціації (оплати) документів;

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

В М Костюченко - Державне фінансування структурної переорієнтації зовнішньої торгівлі аналіз стану та перспективи розвитку

В М Костюченко - Джерела фінансування інноваційного розвитку суб'єктів підприємництва в україні правовий аспект

В М Костюченко - Факторингові операції в системі фінансово-правового забезпечення зовнішньоторговельної діяльності