С М Ілляшенко - Інноваційний менеджмент підручник - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

 

^ -- min. (5.2)Умови оптимальності (крайньою мірою прийнятності) вибору з низки альтернатив проекту диверсифікації за критерієм результативності слід ви­значити за формулою індексу рентабельності (доходності):

 

2Х+Р У

PI = -f1------------ > 1 -> max, (5.3)

Е вдг{і+рУ

i=1

 

де Рд1 і Вді -очікуваний результат та очікувані витрати від диверсифі­кації відповідно в періоді i; Т - тривалість життєвого циклу проекту дивер­сифікації; р - норма дисконту.

Оскільки проект диверсифікації може містити кілька товарів (СБО чи СЗГ), то цільова функція матиме вигляд:

 

T N

Е Е ^ і1+рУ

PIk= ------------------- > 1 -> max, (5.4)

ЕЕ вдг] {1+p У

 

 

де N - кількість СБО (СЗГ), що передбачені проектом диверсифікації

у періоді і.

Як обмеження слід застосувати:

 

<   І1сдоі1 і min,

T N

ЕЕвд«{1 + р) * вд -> opt, (5.5)

i=1 j=1

N

Е Вд« * B, -> opt,

j=1

 

де Rci - загальна величина ризику (її можна розрахувати як очікуване значення втрат з урахуванням імовірності їх виникнення або ж як відносний ризик) у 1-му періоді; Rc^i - допустима величина ризику в періоді і; Вд - ма­ксимально можлива сумарна величина інвестицій у реалізацію проекту диве­рсифікації; Ві - максимально можлива величина інвестицій у реалізацію про­екту диверсифікації в періоді і; Вду - мінімально необхідна величина інвести­цій у реалізацію у-го проекту диверсифікації в періоді і.

Такий підхід дозволяє контролювати не тільки загальну (сумарну, тоб­то за весь період реалізації проекту) ефективність і ризик, але також ризики і ресурсне забезпечення в кожному періоді реалізації проекту. Це дозволяє уникнути поточних, а в перспективі й стратегічних провалів проектів.

Головна проблема полягає у складнощах точного визначення величин Рду і Вді]; а особливо, Rci. Ці складнощі обумовлені можливістю реалізації різ­них сценаріїв розвитку подій у майбутньому і, як наслідок, принциповою не­можливістю однозначної оцінки зазначених величин. З огляду на це і з ура­хуванням рекомендації [24] доцільно визначати кілька найбільш імовірних сценаріїв розвитку подій у майбутньому, імовірність їх реалізації та відпові­дні значення величин Рді]- і Вді]- для цих сценаріїв. За результатами спостере­жень розвитку російської економіки російськими науковцями емпірично ви­значено такі усереднені ймовірності сценаріїв розвитку ситуації на ринку: глибокий спад - 0,05; незначний спад - 0,20; номінальний (найбільш імовір­ний) стан - 0,50; незначний підйом - 0,20; потужний підйом - 0,05. Однак точність такої оцінки є невисокою, хоча її можна прийняти за базову і вноси­ти поправки, які враховують вплив факторів (імовірність їх впливу), що ви­значають процеси розвитку ситуації на ринку. Для цього може бути застосо­ваний метод Байеса, який дозволяє визначати апостеріорну ймовірність пев­ної події чи явища, виходячи з попередньо визначеної апріорної ймовірності (її можна прийняти відповідно до викладеного вище) та ймовірності впливу конкретних факторів (наприклад, інфляції, укріплення позицій гривні віднос­но долара США, вступу України до СОТ та ін.) у бік збільшення (чи змен­шення) вірогідності розвитку конкретного сценарію, що аналізується. Він грунтується на теоремі Байєса [18]:

 

Р(с/ Ф)= р{ф / с )• р{с )=                         р{ф / є} р{с)..................... (56)

р{с/Ф)------------ рф)     р{ф / є )• р{с )+р{ф / неє)-(1-рС ))'                                 ( )

 

де Р(С/Ф) - апостеріорна ймовірність висновку про можливість реалі­зації сценарію С, що аналізується, за наявності свідчення щодо впливу фак­тору Ф; Р(С) - апріорна ймовірність сценарію С за відсутності будь-яких до­даткових свідчень; Р(Ф) - імовірність впливу фактору Ф; Р(Ф/С) - імовір­ність того, що дія фактору впливу Ф має місце, якщо правильним є висновок щодо реалізації сценарію С; Р(Ф/неС) - імовірність того, що вплив фактору Ф мав місце, якщо висновок про реалізацію сценарію С помилковий.

З урахуванням викладеного формули (5.3-5.4) у цьому випадку транс­формуються й набувають вигляду:

-           очікуване значення ( рі^ ) цільової функції (індексу доходності):

 

рі„ :рі*  i*, (5.7)

k=1

 

де рі* - індекс доходності при реалізації £-го сценарію розвитку подій на ринку; ik = Р(С/Ф) - імовірність (апостеріорна) £-го сценарію; k - кіль­кість можливих сценаріїв розвитку подій, що приймаються до уваги;

-   обмеження:

K

Е Rcik * rcдот ->

k =1K f  T    N \

ЕІЕЕBj(1 + P) '    h * Вд - opt, (5.8)

 

Е Вдук • Ik * В, - opt.

k=1

Визначення оптимального проекту диверсифікації з множини їх альте­рнативних варіантів слід здійснювати за алгоритмом, поданим на рис.5.14.

Аналогічним чином слід аналізувати інші проекти диверсифікації з усі­єї множини їх можливих альтернатив. Кращим буде проект, який має краще співвідношення ризик - результат (5.2). При цьому, величина rc)розрахову­ється як середньоквадратичне відношення можливих результатів (за різних сценаріїв розвитку подій) до очікуваного ( рі оч1К).

 

 

Вибір можливих (найбільш вірогідних) сценаріїв та визначення їх апріорних імовірностей, використовуючи рекомендації [24]

-2 *

Визначення факторів впливу (позитивного чи негативного) та оцінка ймовірностей їх дії

-            3                                                                 + =

Обчислення апостеріорних імовірностей сценаріїв можливого розвитку подій за формулою

Байеса (5.6) з урахуванням імовірностей впливу окремих факторів

-4                                                             + =

Визначення прогнозованих значень величин р& і Вд для і-го періоду реалізації (з усієї їх множи­ни Т) jСБО чи СЗГ (із їх множини N) для k-го сценарію розвитку подій (з їх множини К)

-            5 +

Аналіз проекту диверсифікації за допомогою авторської моделі (цільова функція - (5.7), обме­ження - (5.8))

 

Рис. 5.14. Укрупнена блок-схема алгоритму вартісного аналізу проекту диверсифікації

 

При ускладненні визначення сценаріїв можливого розвитку подій на ринку можна обмежитися песимістичним, оптимістичним та найбільш імові­рними сценаріями. Виходячи з допущення (яке підтверджується практикою) про нормальний закон розподілу ймовірностей у економічних процесах, очі­куване значення Рдіу і Вду, а також стандартні відхилення знаходять за такими формулами:

O + 4 ^ H + П     Р° + 4 ^ рн + рП

р = °P + 4        P + Пр  = Р ді] + 4   рді] + рді]                                              (5 9)

6                               6 '

В = °е + 4 H е + П = В° + 4 ^ВН + ВП                                                                   (510)
6 6

О - п     РО - РП

"p =^г~ = —^~                                                                                                (5Л1)

о, =    =         , (5.12)де Op, Пр, Hp - оптимістичне, песимістичне та найбільш імовірні зна­чення результату відповідно; Ов, Пв, Нв - оптимістичне, песимістичне та най­більш імовірні значення інвестиційних вкладень відповідно.

Як правило, у формули підставляють дисконтовані значення величин. У формули 5.4-5.5 підставляють обчислені за формулами 5.9-5.10 значення величин PdiJ- і BdiJ: Величини aPij та aSdj характеризують ризик реалізації конк­ретних проектів диверсифікації в і-му періоді. Вони використовуються при визначенні величини Яві, яку пропонується розрахувати як відносний ризик:

Щ =~N-------- а----------- , (5.13)

Z(p - B    + p)- -

де оег визначається за формулою:

N  /             \                     М  Ґ \

Zfe - в%  +р)- --ZP - ві  +p)- -

аа, = ^------------------------------------------------- , (5.14)

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

С М Ілляшенко - Оцінка ефективності та оптимізація портфеля замовлень науково-виробничого підприємства

С М Ілляшенко - Сутність структура й методичні основи оцінки інтелектуального капіталу підприємства

С М Ілляшенко - Теоретико-методичні засади оцінки ринкової адекватності ідей і задумів товарних інновацій

С М Ілляшенко - Управління вибором цільового ринку для реалізації інноваційного потенціалу підприємства

С М Ілляшенко - Формування і розвиток цільових ринків