С М Ілляшенко - Інноваційний менеджмент підручник - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

6

де P°dij, B°dij та Pndij - Bngij - оптимістичні та песимістичні значення ве­личин Р і В відповідно, розраховані для і-го періоду реалізації проекту.

Значення Bdi та Ясдопі визначають виходячи зі специфіки діяльності конкретного підприємства в конкретних умовах ринку, які очікуються в і-му році реалізації проекту. Сумарну величину відносного ризику за період реалі­зації проектів диверсифікації слід визначати за такою формулою:

Ra =                    аа------------- . (5.15)

ZZfe - B„j)(і + p У

i=1 j=1

 

У неї підставляється сумарна величина аа, яку слід обчислювати за формулою:

т    N  /          \                    T    N   , ч

ZZP - в%  +р У-ZZP - ві  +рУ

аа = -------------------------------- -6-^------------------------ (5.16)

Укрупнений алгоритм проведення розрахунків щодо вибору оптималь­ного варіанту стратегій диверсифікації подано на рис. 5.15.

Необхідно зазначити, що у блоці 5 у формулу 7 підставляють очікувані значення величин Pdj і Вді], розраховані за формулами 5.9-5.10. Для практич­них розрахунків формула (5.7) у цьому випадку може бути трансформована до вигляду:

T    N                            T    N                        T N

ZZ - +р) - +4 -ZZ рн - +р) -і +ZZ рд71- +р)-і

P1 очік    T    N                            T    N                        T    N                    '          (5 )

ZZ + Р) ' + 4-ZZв£ + р)-і +ZZвд77- + Р)-іВикладений методичний підхід до побудови економіко-математичних моделей для обґрунтування вибору стратегій диверсифікації за критерієм ри­зик/результат з урахуванням обмежень на величину ризику і ресурсне забез­печення дозволяє обрати оптимізувати портфель бізнес-проектів, що склада­ється з традиційних і інноваційних товарів.

 

 

 

 

S = 1,S

2

Визначення прогнозованих значень величин Рд і Вд для і-го періоду реаліза­ції jСБО чи СЗГ для номінального, песимістичного і оптимістичного сценаріїв роз­витку подій на ринку відповідно (О , П , Н та Ов, Пв, Нв)

 

3

Обчислення очікуваних значень величин результатів та витрат кожної СБО чи СЗГ для кожного періоду реалізації проекту (формули 5.9-5.12)4


ТОбчислення величин Rci , формули (5.13-5.14)

 

5

Аналіз проекту диверсифікації за допомогою авторської моделі (цільова функ­ція - (5.7), обмеження - (5.8))

6

7

Вибір кращого з проектів (з усієї їх множини S) за min значення відносного ризику, формула 5.2


Рис. 5.15. Укрупнена блок-схема алгоритму вибору оптимального варі­анту стратегій диверсифікації


5.4. Проектне управління інноваціями на підприємстві

Проектне управління інноваційною діяльністю виконується в руслі ко­рпоративної інноваційної стратегії і з урахуванням вимог стратегії управлін­ня портфелем бізнес-проектів (див. рис. 5.3). Особливістю проектного рівня управління інноваціями є оперативне й адекватне реагування на зміни зовні­шніх і внутрішніх умов господарювання, які не завжди можна однозначно оцінити (у багатьох випадках оцінка має ймовірнісний характер). Відповідно, проектне управління слід розглядати як відкриту, динамічну, адаптивну сис­тему ймовірнісного характеру.

Принципова схема проектного управління інноваційною діяльністю подана на рис. 5.16.


Обчислення сумарної величини ризику (формули (5.15-5.16))Портфель може містити кілька інноваційних проектів, різних за масш­табами, термінами життєвого циклу, що знаходяться на різних його етапах, з різним ступенем значущості для підприємства-інноватора. Відповідно, реалі­зація цих проектів може відбуватися послідовно, паралельно, паралельно-послідовно (рис. 5.17). Якому з варіантів слід надати перевагу, визначається за результатами оцінки техніко-економічної ефективності з урахуванням ре­сурсних, ринкових та інших обмежень (див. п. 5.3).

Кожна зі схем має свої переваги і недоліки. Наприклад:

-                     послідовна - усі зусилля зосереджені на одному проекті, а не розпоро­шуються; затримки з виконанням, наприклад, 1-го проекту не призводять до необхідності перерозподілу ресурсів усередині проекту; наступні проекти враховують недоліки попередніх тощо;

-                     паралельна - не втрачається час на очікування черги реалізації проек­тів; можна забезпечити певну уніфікацію проектних рішень і збільшити їх "серійність", що дозволить зменшити витрати тощо;

-                     паралельно-послідовна - дозволяє врахувати часові і ресурсні обме­ження та раціоналізувати проектні роботи.

 

 

Інноваційна стратегія підприємстваПортфель бізнес-проектів


Ринкові умови

Рис. 5.16. Схема управління інноваційним проектом

 

 

Для оцінки успіху (невдачі) проекту слід застосовувати комплекси кри­теріїв, кожен з яких враховує різні фактори, що дозволяє різнобічно проана­лізувати і оцінити інноваційний проект. У загальному випадку проект оці­нюють за такими групами критеріїв [8, 11, 24, 29, 30, 31, 56, 61, 70]:

-                     1. Критерії, що враховують специфіку підприємства-інноватора:відповідність проекту стратегії розвитку підприємства, її цілям, іміджу, традиціям;

-                     прийнятність внесення змін у стратегію розвитку підприємства, що можуть бути спричинені інноваційним проектом, який розглядається;

-                     прийнятність проекту з позицій відношення підприємства до ін­новацій і ступеня їх радикалізації;

-                     відповідність проекту стратегічній поведінці підприємства щодо ризику: неприйняття ризику, схильність до ризику, нейтральне ставлення;

-                     відповідність часових характеристик проекту вимогам підприєм­ства.

 

Проект 1    \-- ►!    Проект 2    \----------- ►   ...             ►!    Проект N

 

а) послідовна схема реалізації інноваційних проектів

 

 

Проект 1

 

 

Проект N

 

б) паралельна схема реалізації інноваційних проектівПроект 1    j      ►[    Проект 3

____ І______

\    Проект 2    \- ► ...

 

 

Проект N-2   І       Проект N

--------- V_____

ПроектN-1в) паралельно-послідовна схема реалізації інноваційних проектів

Рис. 5.17. Схеми реалізації інноваційних проектів 2. Ринкові (маркетингові) критерії:

-                     відповідність нової (модернізованої ) продукції, що передбачена інноваційним проектом потребам споживачів;

-                     прогнозована місткість ринку, тенденції її зміни, діапазон і хара­ктер коливань попиту;

-                     очікувана частка ринку підприємства-інноватора, цільова для но­вих видів продукції, як вплине їх поява на існуючі продукти;

-                     тривалість життєвого циклу нової продукції і його етапів;

-                     відповідність ціни запитам споживачів, економічне і психологіч­не сприйняття ціни споживачами;

-                     можливість реалізації інновації існуючими методами і каналами

-                     збуту;відповідність існуючим методам просування нової продукції на ринку;

 

-                     конкурентні позиції підприємства і нового продукту;

-                     відповідність проекту інтересам суб'єктів інноваційного процесу, можливість їх задовольнити (методику оцінки відповідності див. у [20]);

-                     сценарії розвитку подій на ринку та їх імовірності, імовірність успіху інноваційного проекту за кожним зі сценаріїв та середньозважена.

 

3.    Науково-технічні критерії:

-                     відповідність проекту інноваційній стратегії підприємства;

-                     техніко-технологічна можливість реалізації проекту;

-                     патентна чистота і захищеність проекту;

-                     забезпеченість проекту науково-технічними ресурсами (кадри, дослідницька база, прилади і обладнання; інформаційна база і т.п.);

-                     перспективи проекту для подальшого розвитку на його основі, його вплив на інші проекти.

4.    Фінансово-економічні критерії:

-                     вартість проекту (у цілому, за видами робіт і етапами);

-                     фінансова забезпеченість проекту (у цілому, а також його окре­мих робіт і етапів);

-                     економічна ефективність проекту: NPV, PP, PI, IRR;

-                     прийнятний для підприємства рівень ефективності;

-                     вартісна оцінка ризику.

5.    Виробничі критерії:

-                     техніко-технологічна забезпеченість;

-                     кадрова забезпеченість (кількісні і кваліфікаційні показники, дос­від);

-                     відповідність проекту виробничим потужностям;

-                     забезпеченість сировиною, матеріалами і комплектуючими.

6.    Критерії стану інноваційного середовища:

-                     відповідність проекту державним, регіональним і місцевим про­грамам;

-                     наявність і достатність інфраструктурного забезпечення;

-                     можливість державної підтримки (фінансування, пільги тощо);

-                     відповідність проекту економічній, політико-правовій, природно-екологічній, соціально-демографічній, техніко-технологічній складовим се­редовища господарювання.

Негативна оцінка інноваційного проекту хоча б за одним із перерахо­ваних критеріїв є підставою для поглибленого аналізу можливостей його ре­алізації. Для порівняння альтернативних проектів їх слід оцінювати за усім комплексом критеріїв, застосовуючи для цього методи згортання їх показни­ків в один інтегральний і визначати їх шанси на успіх. Приклад застосування одного з таких методів подано в практикумі (його можна застосовувати і для одного окремо взятого проекту).До групи, що провадить оцінку проекту, доцільно включати [8]: фахів­ців у відповідній науково-технічній галузі, а також у суміжних галузях; кори­стувачів (споживачів) інновацій, як результатів реалізації проектів; фахівців з менеджменту й економіки; осіб, що брали участь у проведенні подібних оці­нок; фахівців, які володіють досвідом у галузі формування науково-технічної політики підприємств і установ. Оцінювання інноваційних проектів потребує налагодження міжособистісних і міжгрупових відносин фахівців. Вона до­зволяє врахувати думки представників різних підрозділів підприємства, спо­живачів і інших зацікавлених осіб.

Важливе значення для управління інноваційним проектом має прогно­зування тривалості його ЖЦ. Метою прогнозування ЖЦ є визначення ймові­рної тривалості його етапів та часових параметрів переходу між ними для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Прогнози складають на ос­нові аналізу темпів розвитку НТП, динаміки потреб і запитів споживачів, те­нденцій змін характеристик макро- і мікросередовища господарювання (для кожного з їх складових та елементів), наявних і перспективних можливостей підприємства-інноватора та його економічних контрагентів. При цьому вра­ховують структуру ЖЦ інноваційного проекту [46]:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

С М Ілляшенко - Оцінка ефективності та оптимізація портфеля замовлень науково-виробничого підприємства

С М Ілляшенко - Сутність структура й методичні основи оцінки інтелектуального капіталу підприємства

С М Ілляшенко - Теоретико-методичні засади оцінки ринкової адекватності ідей і задумів товарних інновацій

С М Ілляшенко - Управління вибором цільового ринку для реалізації інноваційного потенціалу підприємства

С М Ілляшенко - Формування і розвиток цільових ринків