С М Ілляшенко - Інноваційний менеджмент підручник - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

Зниження собівартості продукції при використанні ІС може відбуватися внаслідок:

-                     скорочення термінів і витрат ресурсів при освоєнні виробництва но­вих і модернізованих виробів на основі широкого застосування типових рішень;

-                     уніфікації й стандартизації методів рішень поставлених завдань;

-                     оптимізації управлінських рішень на основі математичних методів і засобів комп'ютерної техніки;

-                     підвищення творчої частини роботи виконавців завдяки автоматизації нетворчих робіт;

-                     автоматизації оформлення текстової й графічної документації;

-                     автоматизації процесів пошуку, обробки й видачі інформації за запи­тами користувачів;

-                     підвищення якості документації, точності розрахунків;

-                     зниження впливу суб'єктивних факторів при виконанні типових, а от­же таких, що піддаються автоматизації, робіт;

-                     створення єдиного банку довідкових даних і знань, що напрацьову­ються.

-        Витрати на ІС у своєму складі містять:   капітальні (одноразові):

-                     витрати на будівництво будинків і споруджень (якщо ІС вимагає до­даткових площ);

-                     витрати на придбання й доставку комп'ютерної техніки, у тому числі периферійних пристроїв і комплектуючих, а також офісного устаткування;

-                     витрати на придбання програмного забезпечення (ПЗ) загального при­значення, що поставляється не разом з комп'ютерною технікою;

-                     витрати на придбання прикладного або розроблення спеціального ПЗ;

-                     витрати на встановлення, налагодження й настроювання ІС під конк­ретні умови експлуатації;

-                     витрати на первинне інформаційне насичення ІС (наприклад, підгото­вку довідників) і т.д;

поточні:

-                     витрати на утримання будинків і споруджень (якщо потрібне викорис­тання додаткових площ);

-                     заробітна плата з нарахуваннями обслуговуючому персоналу;

витрати на навчання й перепідготовку персоналу;-      витрати на ремонт, технічне обслуговування й модернізацію 1С, у то­му числі амортизаційні відрахування;

витрати на електроенергію;

-                     витрати на одержання інформації з віддалених джерел, наприклад, че­рез Internet;

-                     вартість підготовки документів на паперових і електронних носіях;

-           витрати на поточне інформаційне забезпечення ІС і т.д. Витрати в i періоді можуть бути розраховані за формулою:

 

(10.6)

 

де Кі і Сі - капітальні й поточні витрати в i періоді.

У розрахунках ураховують тільки ті витрати й результати, які прямо пов'я­зані з ІС.

Дані міркування справедливі й для розрахунку інших оціночних показників. ІС ефективна за таких умов:PI


1=0

n

ї Р-(і + р) 1

a i

£B-(і+p) 1

i=0 1


> і..


 

(10.7)- IRR > р,


(10.8)де IRR визначається з рівняння (10.9).Т—1г- = о.

1=0  + IRR)1


(10.9)

 

- Т


їв -(і+р) 1 -fp -(і+р) 1

1=0

Рт+і (і + р)-{m+X)


 

+ m < n,


 

(10.10)де m - номер розрахункового року (рис. 10.11). Цифрами на рис. 10.11 поз­начені дисконтовані витрати й результати за періодами (роками) життєвого циклу ІС (тис. грн).
15 5

Розрахунковий рік (4-й)

18

10

Рік окупності (5-й)

Сума результатів (5+10+18) більше

суми витрат (10+15)


30Рисунок 10.11. Схема визначення номера розрахункового року

Викладений підхід до оцінки економічного ефекту й ефективності може бути використаний при обґрунту­ванні рішень про доцільність впровадження ІС, а також при виборі кращих з альтернативних варіантів.

 

 

10.3. Тести для перевірки рівня знань

 

1.  Інновація - це:

1)                  результат діяльності щодо технічного або технологічного вирішення конкретного завдання, що дає позитивний ефект, поліпшує якість продукції чи змінює умови праці:

2)                  кінцевий результат діяльності, що спрямована на створення й викори­стання нововведень, втілених у вигляді вдосконалених чи нових товарів (виробів чи послуг), технологій їх виробництва, методів управління на всіх стадіях вироб­ництва і збуту товарів, які сприяють розвитку й підвищенню економічної ефекти­вності виробництва та споживання або забезпечують соціальний чи інший ефект;

3)                  новинка, кінцевий метод, принцип, новий порядок, винахід, новий продукт, процес тощо якісно відмінні від попереднього аналога, які є результатом інтелектуальної діяльності, завершених наукових досліджень і розробок;

4)                  роботи творчого характеру, що пов'язані з науковим пошуком, прове­денням досліджень, експериментів з метою розширення наявних і отримання но­вих знань, втіленням їх у нові (удосконалені) вироби і технології, методи управ­ління тощо, науковим обґрунтуванням інноваційних проектів.

 

2.  Основний механізм розвитку економіки (за Й. Шумпетером) - це:

1)                  конкуренція, заснована на інноваціях, яка призводить до "творчого руйнування" вже сформованих галузей і ринків, а також творчість людини, нова-тора-підприємця, здатного втілити нові ідеї в ефективні економічні рішення;

2)                  комплекс сполучених технологічно однорідних сукупностей процесів постачання, виробництва і споживання, які пристосовані один до одного і мають однаковий техніко-технологічний рівень;

3)                  інновації, які враховують особливості певних галузей, ринків, їх сег­ментів чи ніш;

комплекс взаємопов'язаних ресурсів і здатності до їх реалізації, що визначає спроможність інноватора (інтелектуальну, технологічну, інформаційну, науково-дослідницьку, економічну тощо) приводити у відповідність до зовнішніх внутрішні можливості розвитку на основі постійного пошуку, використання й ро­звитку нових сфер і способів ефективної реалізації наявних і перспективних рин­кових можливостей.

 

3.  Цикли М. Кондратьєва - це:

1)                 коливання економічної кон'юнктури з періодом у 3-4 роки, які пов'язані із запізнюванням за часом (тимчасовими лагами) руху інформації, що впливає на прийняття управлінських рішень;

2)                 коливання економічної кон'юнктури з періодом у 7-11 років, протя­гом яких спостерігається коливання не просто в рівні завантаження існуючих ви­робничих потужностей (і, відповідно, в обсязі товарних запасів), але й коливання в обсягах інвестицій в основний капітал;

3)                 хвилеподібні коливання економічної кон'юнктури тривалістю 40-60 років, які пов'язані з НТП і спричинені різного роду нововведеннями (в основно­му, найважливішими - базисними), вони розподіляються в часі нерівномірно і з'являються групами (кластерами);

4)                 часові лаги між прийняттям інвестиційних рішень і зведенням відпо­відних виробничих потужностей (а також між зведенням і запуском відповідних потужностей), при цьому додатковий лаг формується й між спадом попиту й лік­відацією відповідних виробничих потужностей.

 

4.  Технологічний уклад - це:

1)                 сучасна концепція національної конкурентоспроможності, що базу­ється на ефективній реалізації у світовому поділі праці порівняльних інновацій­них переваг, причому не стільки природних (статичних), які забезпечені географі­чним розташуванням, наявною ринковою інфраструктурою, продуктивними си­лами тощо, а вирішальною мірою, - динамічних, які створюються в процесі фор­мування конкурентної інноваційної політики;

2)                 комплекс сполучених самодостатніх і самовідтворювальних техноло­гічних сукупностей на однорідній технологічній базі, які розглядаються як авто­номний ланцюжок однорідних технологічних процесів виготовлення будь-якої продукції, об'єднаний із суміжними технологічними процесами в галузях поста­чальниках і галузях-споживачах;

3)                 початок формування нових технологічних сукупностей (вони спричи­нені впровадженням базисних інновацій), які радикально відрізняються від тра­диційного технологічного оточення, нові технологічні сукупності не створюють самовідтворювальної цілісності і поєднані з традиційними;

4)                 основа виникнення, розвитку і зміни технологічних систем, що ґрун­тується на базисних інноваціях, які поєднують у собі досягнення науки і техніки, втілені в нові товари, технології, методи управління тощо і сукупності споживчих властивостей, що відповідають наявним і прогнозованим запитам споживачів.

 

1)                 5.          Ядро відомих технологічних укладів у порядку їх виникнення становлять:паровий двигун, верстати; текстильні машини; двигун внутрішнього згорання, нафтохімія; електродвигуни, сталь; мікроелектронні компоненти; інфо­рмаційна революція;

2)                 текстильні машини; паровий двигун, верстати; електродвигуни, сталь; двигун внутрішнього згорання, нафтохімія; мікроелектронні компоненти; інфор­маційна революція;

3)                 текстильні машини; паровий двигун, верстати; двигун внутрішнього згорання, нафтохімія; електродвигуни, сталь; інформаційна революція; мікроелек-тронні компоненти;

4)                 паровий двигун, верстати; текстильні машини; електродвигуни, сталь; двигун внутрішнього згорання, нафтохімія; мікроелектронні компоненти; інфор­маційна революція.

 

6.  Чим пояснюється велика кількість етапів інноваційного циклу, зокрема
тих, що передують власне виготовленню нового продукту?

1)                 необхідністю підготувати виробництво до освоєння виробництва но­вого продукту;

2)                 необхідністю підготувати кадри для розробки і виготовлення нового продукту;

3)                 намаганням як можна раніше "відкинути" неприйнятні варіанти інно­вації, залишивши тільки ті, шанси на реалізацію яких є максимальними;

4)                 намаганням підвищити конкурентоспроможність нового продукту.

 

7.  Чим пояснити особливо високий ступінь ризику невдалого завершення
інноваційного проекту на початкових етапах його реалізації?

1)                 недостатньою підготовленістю системи виробництва і збуту продук­ції;

2)                 наявністю значної кількості неповної, неточної та суперечливої інфо­рмації, на основі якої приймаються рішення;

3)                 переважно впливом елементів суб'єктивізму в процесі прийняття важ­ливих рішень менеджером проекту;

4)                 недостатнім урахуванням характеру процесів, що відбуваються на ри­нку.

 

8.  Укажіть неправильний варіант послідовності етапів інноваційного циклу:

1)                  аналіз відповідності внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім; генерування ідеї інновації; відбір прийнятних ідей; патентування; продаж патен­ту;

2)                  аналіз відповідності внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім; генерування ідеї інновації; відбір прийнятних ідей; бізнес-аналіз;

3)                  бізнес-аналіз; розроблення інноваційного продукту; ринкові випробу­вання інноваційного продукту; продаж ліцензії;

аналіз відповідності внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім; генерування ідеї інновації; відбір прийнятних ідей; бізнес-аналіз; аналіз відповід­ності внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім; генерування ідеї інновації; відбір прийнятних ідей; бізнес-аналіз; розгортання комерційного виробництва ін­новаційного продукту.

 

9.  Які з перерахованих функцій не належать до інноваційної інфраструкту-
ри?

1)                 підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації підприємців та інших учасників інноваційного процесу;

2)                 захист прав інтелектуальної власності;

3)                 захист прав споживачів;

4)                 просування інноваційних проектів, науково-технічних розробок і нау-коємної продукції.

 

10.  Технопарки - це:

1)                 розгалужені територіальні організаційні структури, створені на базі населеного пункту або ж такі, що утворюють такий населений пункт навколо се­бе;

2)                 організаційні структури, які охоплюють наукові установи, ВНЗ, підп­риємства, інформаційно-виставочні комплекси, служби сервісу тощо, об'єднані організаційно і територіально в локальний науково-технічний комплекс;

3)                 сукупність політичних, економічних, правових, управлінських, фінан­сових, інформаційних, наукових та інших інститутів ринку інновацій, що ство­рюють умови для ефективної реалізації інноваційної діяльності;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

С М Ілляшенко - Оцінка ефективності та оптимізація портфеля замовлень науково-виробничого підприємства

С М Ілляшенко - Сутність структура й методичні основи оцінки інтелектуального капіталу підприємства

С М Ілляшенко - Теоретико-методичні засади оцінки ринкової адекватності ідей і задумів товарних інновацій

С М Ілляшенко - Управління вибором цільового ринку для реалізації інноваційного потенціалу підприємства

С М Ілляшенко - Формування і розвиток цільових ринків