С М Ілляшенко - Інноваційний менеджмент підручник - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

4)                 виробничі приміщення та лабораторна база, у яких на обмежений тер­мін на правах оренди розміщають малі інноваційні фірми, яким на пільгових умо­вах надаються матеріально-технічні, фінансові, інформаційні та ін. ресурси, кон­салтингова, сервісна та ін. підтримка з метою сприяння комерціалізації науково-технічних розробок, винаходів, ноу-хау тощо.

 

11.  Інноваційна культура підприємства чи установи - це:

1)                 накопичені знання, досвід, переконання, особливості поведінки і вза­ємовідносин персоналу (менеджерів, інженерно-технічних працівників, робітни­ків), систему його мотивації, порядки в організації тощо, які характеризують сту­пінь сприятливості окремих працівників, груп працівників (підрозділів) і органі­зації в цілому до нововведень, готовність втілити їх у нові продукти, технології, управлінські рішення тощо;

2)                  складова частина інноваційного потенціалу, яка характеризує рівень освітньої, загальнокультурної та соціально-психологічної підготовки особистості й суспільства в цілому до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах. Інноваційна культура відображає цін­нісну орієнтацію людини на нововведення, закріплену в мотивах, знаннях, умін­нях і навичках, а також зразках і нормах поведінки. Вона відіграє роль соціокуль-турного механізму регуляції інноваційної поведінки людини;центри фінансової відповідальності, які дозволяють самореалізувати підприємницькі ініціативи окремих, найбільш талановитих, менеджерів щодо стратегічного розвитку бізнес-портфеля, або стратегічної бізнес-одиниці, підви­щити їх відповідальність, сумлінність виконання службових обов'язків, ефектив­ність аналізу бізнес-середовища; прискорити процес реакції на запити потенцій­них споживачів та вмотивованість налагодження управлінської діяльності з дося­гнення максимального кінцевого результату;

3)                  взаємозв'язаний комплекс дій задля забезпечення умов тривалого ви­живання і розвитку підприємства на ринку на основі створення і впровадження інновацій.

 

12.  Виберіть правильні рекомендації щодо застосування продуктової інно-
ваційної стратегії:

1)                 змішана стратегія, рекомендована для підприємств, які впроваджують радикальні інновації;

2)                 захисна стратегія, рекомендована для невеликих підприємств, які не­спроможні самостійно організувати великомасштабне впровадження своїх розро­бок;

3)                 наступальна стратегія, рекомендована для підприємств, які мають си­льні науково-дослідні і дослідно-конструкторські підрозділи і відповідну базу;

4)                 наступальна стратегія, рекомендована для підприємств, що мають си­льні маркетингові підрозділи, стійкі до конкурентного тиску, здатні активно про­тидіяти конкурентам.

 

13.  Виберіть варіант з правильним переліком груп критеріїв відбору іннова-
ційних проектів:

1)                 критерії, що враховують специфіку підприємства-інноватора; ринкові (маркетингові) критерії; науково-технічні критерії; фінансово-економічні крите­рії; виробничі критерії; критерії стану інноваційного середовища;

2)                 критерії, що враховують кадрове забезпечення проекту; ринкові (мар­кетингові) критерії; науково-технічні критерії; фінансово-економічні критерії; критерії рівня ризику; критерії сприятливості середовища;

3)                 критерії, що враховують рівень державної підтримки підприємства-інноватора; критерії споживчої готовності; науково-технічні критерії; фінансово-економічні критерії; виробничі критерії; критерії розташування відносно ринку збуту;

4)                 відповідність проекту державним, регіональним і місцевим програ­мам; наявність і достатність інфраструктурного забезпечення; можливість держа­вної підтримки (фінансування, пільги тощо); відповідність проекту економічній, політико-правовій, природно-екологічній, соціально-демографічній, техніко-технологічній складовим середовища господарювання.

 

1)                 14.        Який з наведених методів прогнозування життєвого циклу інноваційно-
го проекту не належить до групи методів експертної оцінки?
Метод морфологічного аналізу;

2)                 метод "Дельфі";

3)                 адаптивний метод;

4)                 метод розробки сценаріїв.

 

15.  Виберіть правильне твердження:

1)                 венчурні підприємства працюють на етапах інноваційного циклу, по­чинаючи з аналізу відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім до етапу зростання обсягів збуту;

2)                 підприємства-патієнти здійснюють діяльність на етапі зрілості життє­вого циклу, орієнтуються на вузький вибірковий сегмент ринку;

3)                 підприємства-експлеренти працюють на етапі виведення нового това­ру на ринок, спеціалізуються на створенні нових або радикальних трансформаціях старих ринків (сегментів ринку);

4)                 підприємства-комутанти працюють на етапі зростання обсягів збуту і орієнтуються на специфічні запити споживачів.

 

16.  Який тип підприємств-традиціоналістів, що працюють у зоні середнього
і низького ризику і масового попиту, указано неправильно?

1)                  "сателіти";

2)                  "масовики";

3)                  "хамелеони";

4)                  "генерики".

 

17.  Команда інноваційного проекту - це:

1)                 сукупність працівників, які виконують проект на всіх його етапах;

2)                 працівники, які виконують роботи проекту творчого характеру;

3)                 сукупність працівників, які виконують функції управління проектом та його персоналом;

4)                 усі особи, що працюють над проектом і які підпорядковані проектно­му менеджеру.

 

18.  Який з указаних типів спільної діяльності в команді вказаний правиль-
но?

1)                  спільно-індивідуальний, який характеризується мінімальною взаємо­дією між учасниками команди, кожен виконавець виконує свою роботу та пред­ставляє результати власної праці;

2)                  спільно-індивідуальний, який характеризується обов'язковою участю кожного члена команди у розв'язанні спільного завдання, при цьому інтенсив­ність праці приблизно однакова для всіх;

спільно-взаємодіючий, який характеризується співавторством кожно­го члена команди в розробках команди;4) спільно-взаємодіючий, який характеризується обов'язковою участю кожного члена команди у розв'язанні спільного завдання, при цьому інтенсив­ність праці приблизно однакова для всіх.

 

19.  Який тип спільної діяльності в команді вказаний неправильно?

а. авторитарна, яка передбачає одноосібне прийняття рішень лідером колективу, а співробітники виконують його без заперечень. Основний важіль управління - постійний жорсткий контроль за виконанням рішень;

2)                 ринкова, яка передбачає прийняття рішень відповідно до ринкових вимог, основним важелем управління є пряма економічна вигода (матеріальна ви­нагорода);

3)                 демократична, яка передбачає участь у прийнятті рішень усіх членів команди, основним важелем управління є урахування думок і ініціативи членів команди (колективний розум і колективна ініціатива);

4)                 діалогова, яка передбачає розподілення управлінських функцій, які можуть бути використані лише за активної участі всіх суб'єктів управління. Ос­новним важелем управління є унікальні знання членів команди.

 

20.  Виберіть правильний варіант:

1)                 лідерство - це процес правового впливу керівника на основі наданої йому влади (вищим керівництвом чи командою, яка його обирає);

2)                 лідерство - це вибір адекватного стилю керівництва, під яким розумі­ють стійку систему способів, методів і форм впливу керівника, що відрізняє й ви­діляє його управлінську поведінку;

3)                 лідерство - це процес психологічного впливу однієї людини на інших під час їх спільної життєдіяльності, який звідбувається на основі сприйняття та наслідування, зараження (певною ідеєю, видом діяльності, стилем життя чи пове­дінки тощо), навіювання, переконання;

4)                 лідерство - це одноособове ухвалення керівником усіх рішень, жорст­кий контроль за їх виконанням, загроза покарання за неналежне виконання поста­влених завдань.

 

21.  Виконання яких з указаних типів завдань слід делегувати?

1)                 важливі і термінові;

2)                 важливі, але такі, що не є терміновими;

3)                 з малим ступенем важливості, але термінові;

4)                 важливі, із середнім терміном виконання.

 

 

22. Який з типів конфлікту невластивий проектній команді?

1)                 внутрішньоособистісний, який спричиняється суперечливістю вимог до працівника або ж коли вимоги суперечать його цінностям чи інтересам;

2)                 міжособистісний, що спричиняється зіткненням інтересів, поглядів, цінності тощо двох і більше працівників;міжгруповий, що спричиняється розбіжностями інтересів формальних і неформальних груп;

3)                 зовнішньоособистісний, який спричиняється суперечливістю вимог до працівника або ж коли вимоги суперечать його цінностям чи інтересам.

 

23. Укажіть фази життєвого циклу проекту, виділені згідно з рекомендація­ми Всесвітнього банку:

1)                 передінвестиційна, інвестиційна, експлуатаційна;

2)                 проектування, виготовлення, комерціалізація;

3)                 розробка, інвестування, виготовлення, експлуатація;

4)                 проектна, інвестиційна, комерційна.

 

24. Укажіть неправильний    варіант дій щодо вказаних співвідношень суб'єктивної і об'єктивної якості інновації:

1)                 висока, висока - зберігати досягнуті конкурентні переваги;

2)                 висока, низька - зберігати рівень якості;

3)                 низька, висока - поліпшувати зв'язки зі споживачами;

4)                 низька, низька - знижувати витрати та ціни.

 

25. Який з механізмів мобілізації залучених коштів для фінансування інно­вацій указаний неправильно?

1)                 залучення коштів від емісії цінних паперів;

2)                 розширення уставного фонду за рахунок додаткових внесків;

3)                 інвестування за рахунок реалізації облігацій підприємства;

4)                 залучення коштів від розміщення цінних паперів на вторинному рин­ку.

 

26.  Який з інноваційних ризиків, спричинених факторами макросередовища
вказаний, вказано неправильно?

1)                 економічний;

2)                 соціально-політичний,

3)                 природно-економічний;

4)                 посередницький.

 

27.    Який з вказаних об'єктів не відноситься до об'єктів інтелектуальної вла­сності?

 

-                     винаходи;

-                     корисні моделі;

-                     породи тварин;

-                     найменування товару.

28.    Який з указаних об'єктів належить до об'єктів промислової власності?

 

1)                 географічне зазначення;

2)                 бази даних;комп'ютерні програми;

3)                 комерційні таємниці.

 

29.  Укажіть правильне визначення складу організаційного капіталу як під-
системи інтелектуального капіталу підприємства:

1)                  організаційний капітал: знання, навички, досвід, ноу-хау, творчі здат­ності, креативний спосіб мислення, моральні цінності, культура праці та ін.;

2)                  організаційний капітал: патенти, ліцензії, ноу-хау, програми, товарні знаки, промислові зразки, технічне й програмне забезпечення, організаційна стру­ктура, корпоративна культура й т.п.;

3)                  організаційний капітал: зв'язки з економічними контрагентами (поста­чальниками, споживачами, посередниками, кредитно-фінансовими установами, органами влади та ін.), інформація про економічних контрагентів, історія взаємин з економічними контрагентами, торговельна марка (бренд);

4)                  організаційний капітал: зв'язки з економічними контрагентами (поста­чальниками, споживачами, посередниками, кредитно-фінансовими установами, органами влади та ін.), організаційна структура, корпоративна культура, моральні цінності, культура праці та ін.

 

30.  Який з указаних видів ефектів інноваційного проекту важче за все оці-
нити кількісно?

1)                 науковий;

2)                 економічний;

3)                 соціальний;

екологічний.ПІСЛЯМОВА

 

Основою конкурентного успіху національних економік і окремих суб'єктів господарювання є здатність і спроможність розробити, виготовити й просувати інноваційну продукцію на національному та світовому ринку. Причому продук­цію не лише технічно досконалі й ефективні у виготовленні, а таку, що задоволь­няє наявні і перспективні запити споживачів більш ефективним, ніж конкуренти, способом, або ж формує ці запити - для радикальних інновацій.

З цих позицій у підручнику викладено теоретико-методичні основи і прик­ладні аспекти курсу "Інноваційний менеджмент". Висвітлено сутність і зміст ін­новаційного менеджменту, його роль в управлінні інноваційним розвитком підп­риємств і установ, етапи еволюції в системі стратегічного управління.

Значна увага приділена теоретико-методологічним основам інноваційного розвитку: викладено результати порівняльного аналізу шляхів розвитку економіч­них систем (екстенсивного, інтенсивного і інноваційного науково-технічного), пі­дходів до періодизації суспільного розвитку з позицій теорії інновацій. Розкрито сутність концепції технологічних укладів і їх зміни в процесі розвитку суспільст­ва. Висвітлено методичні засади врахування концепції технологічних укладів при виборі стратегій розвитку суб'єктів господарювання.

Розкрито сутність інноваційного процесу як об'єкта інноваційного менедж­менту, детально проаналізовано різновиди функціональної послідовності його етапів, можливі варіанти інноваційного циклу. Наведено підходи до оцінки рин­кової адекватності інновацій на його ранніх етапах.

Викладено принципи і методи державного регулювання інноваційної діяль­ності в Україні і світі. Розглянуто роль, функції й основні елементи інноваційної інфраструктури України.

Істотна увага приділена стратегічному і проектному управлінню інновацій­ною діяльністю на підприємстві, питанням оптимізації портфеля його бізнес-проектів, методичним інструментам, що застосовуються для розробки інновацій­ної стратегії на корпоративному, бізнес-рівні, товарному рівні тощо. Виконано де­тальний аналіз і запропоновано рекомендації із застосування основних типів то­варних інноваційних стратегій. Наведено критерії оцінки та відбору інноваційних проектів, викладено підхід до їх розрахунку і аналізу. Розглянуто основні методи прогнозування ЖЦ інноваційного проекту, підходи до визначення характеру ЖЦ.

Розглянуто основні типи організаційних структур управління інноваційним процесом, організаційні форми інноваційного бізнесу, у т.ч. новітні, що дістали визнання в умовах становлення постіндустріальної (інформаційної) економіки. Викладено концептуальні засади формування команди інноваційного проекту, ро­зкрито проблеми лідерства при виконанні інноваційних проектів і програм. Пока­зано роль інноваційної культури у формуванні інноваційно-сприятливого середо­вища на сучасному підприємстві. Висвітлено проблеми конфліктів у ході реаліза­ції інноваційних проектів, розкрито сутність методів їх вирішення.

Викладено підходи до виділення етапів розроблення та реалізації інновацій­ного проекту, розкрито зміст основних етапів. Розглянуто методи забезпеченняякості інноваційного проекту й інноваційної продукції. Детально проаналізовано джерела і механізми фінансування інноваційного проектів. Значна увага приділе­на ризикам інноваційних проектів: класифікації, причинам виникнення, видам прояву, методам аналізу та зниження.

Значне місце в підручнику посідає висвітлення ролі інтелектуального капі­талу як основи інноваційного розвитку підприємств та установ. Розкрито поняття інтелектуального капіталу, проаналізовано його структуру, подано основні мето­ди його оцінки та управління. Розглянуто основні види об'єктів інтелектуальної власності, при цьому головну увагу було приділено об'єктам промислової власно­сті, викладено підходи до їх комерціалізації та основні види ефектів від їх викори­стання (застосування).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

С М Ілляшенко - Оцінка ефективності та оптимізація портфеля замовлень науково-виробничого підприємства

С М Ілляшенко - Сутність структура й методичні основи оцінки інтелектуального капіталу підприємства

С М Ілляшенко - Теоретико-методичні засади оцінки ринкової адекватності ідей і задумів товарних інновацій

С М Ілляшенко - Управління вибором цільового ринку для реалізації інноваційного потенціалу підприємства

С М Ілляшенко - Формування і розвиток цільових ринків