С М Ілляшенко - Інноваційний менеджмент підручник - страница 33

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

-                     патієнти; працюють на етапі зростання обсягів збуту, орієнтуються на вузький вибірковий сегмент ринку;

-                     віоленти; крупні підприємства, які займаються крупносерійним та масовим виробництвом продукції середньої якості за середніми цінами, яка приз­начена для широкого кола споживачів і може швидко отримати їх визнання. Пра­цюють на етапі зрілості товару;

-                     комутанти; працюють на етапі виведення товару з ринку, орієнту­ються у своїй діяльності на споживачів-аутсайдерів і задовольняють їх специфічні потреби.

 

Парето принцип - 20% зусиль зосереджених на пріоритетних напрямках діяльності забезпечують 80% результату.

 

Підходи до забезпечення якості продуктових інновацій (еволюція):

-                     контроль якості на основі дотримання її вимог, що подані у відповід­ній технічній документації;

-                     забезпечення якості на основі дотримання стандартів ISO 9000;

-                     загальний контроль якості (TQC);

-                     загальне управління якістю (TQM).

 

Планування інноваційної діяльності на підприємстві (етапи):

1.                  Планування продуктово-ринкового портфеля підприємства: товарної номенклатури, товарного асортименту, окремих товарних одиниць.

2.                  Формування пакету продуктово-ринкових інноваційних пропозицій.

3.                  Відбір найбільш раціональних (з огляду на зовнішні та внутрішні умови) інноваційних пропозицій.

4.                  Складання орієнтовного графіка виконання робіт з розроблення, виго­товлення і просування на ринку товарних інновацій.

 

Потенціал інноваційного розвитку - комплекс взаємопов'язаних ресурсів і здатності до їх реалізації, що визначає спроможність інноватора (інтелектуальну, технологічну, інформаційну, науково-дослідницьку, економічну тощо) приводити у відповідність до зовнішніх внутрішні можливості розвитку на основі постійного пошуку, використання й розвитку нових сфер і способів ефективної реалізації на­явних і перспективних ринкових можливостей. Його складові-підсистеми: іннова­ційний, ринковий, виробничо-збутовий потенціали.

 

Потенціал інноваційний розроблювача інновацій - можливість втілення досягнень науки і техніки в конкретні товари, здатні задовольнити запити спожи­вачів.Потенціал виробничо-збутовий - технічна і економічна можливість, а та­кож економічна доцільність інноватора розробити (хоча це і не обов'язково, оскі­льки нові ідеї, технології і т.п. можна придбати), виготовити і просувати інновації на ринку.

 

Потенціал ринковий - наявність підкріпленого купівельною спроможніс­тю попиту, фактичного чи потенційного, або ж можливості формування попиту (для принципово нових товарів), що визначає можливості ринку сприйняти інно­вації певного типу і спрямованості, які може розробити і запропонувати на ринку конкретний товаровиробник.

 

Промисловий зразок - нове художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і відповідає вимогам технічної естетики, по­дане до реалізації промисловим способом і дає позитивний ефект (наприклад, мо­дель автомобіля, літака, електропобутового приладу, малюнок килима тощо). Промисловий зразок вирішує художню, а не технічну задачу.

 

Рівні забезпечення якості товарних інновацій:

-                    якість інноваційного проекту, яка забезпечується на етапах розробки технічної документації (конструкторської, технологічної), залежить від проектно-конструкторського рішення виробу, є мірою відповідності нового товару запитам споживачів;

-                    якість виготовлення, яка забезпечується на етапах виготовлення това­рної інновації, залежить від технологічного обладнання, технологій та кваліфіка­ції виробників (інженерів, робітників, працівників, що здійснюють контроль і приймання готових виробів), є мірою точності відповідності інновації вимогам технічної документації;

-                    якість обслуговування, яка забезпечується на етапах сервісного обслу­говування споживача (передпродажного та післяпродажного), залежить від рівня сервісу, кваліфікації персоналу, що здійснює сервісне обслуговування, якості екс­плуатаційної та ремонтної документації. Вона є мірою відповідності рівня сервісу очікуванням споживачів.

 

Розвиток інноваційний, спирається на безупинні пошук і використання нових способів і сфер реалізації потенціалу підприємства у змінних умовах зов­нішнього середовища в межах обраної місії та прийнятої мотивації діяльності, пов'язаний з модифікацією існуючих і формуванням нових ринків збуту.

 

Розвиток інтенсивний науково-технічний, передбачає використання до­сягнень науки і техніки для вдосконалення конструкцій і технологій виробництва традиційних (модернізованих) продуктів з метою зниження собівартості їх вироб­ництва, підвищення якості, а в підсумку - підвищення конкурентоспроможності.Розвиток екстенсивний, передбачає розширення обсягів виробництва і збуту продукції. Відбувається в умовах ненасиченого ринку, за відсутності гост­рої конкуренції, в умовах певної стабільності середовища господарювання. Пов'язаний зі зростаючими витратами ресурсів.

 

Технологічний уклад - комплекс сполучених самодостатніх і самовідтво-рювальних технологічних сукупностей на однорідній технологічній базі. При цьому технологічна сукупність розглядається як автономний ланцюжок однорід­них технологічних процесів виготовлення будь-якої продукції, об'єднаний із су­міжними технологічними процесами в галузях-постачальниках і галузях-споживачах.

 

Технопарки - організаційні структури, до складу яких входять наукові установи, ВНЗ, підприємства, інформаційно-виставочні комплекси, служби серві­су тощо, об'єднані організаційно і територіально в локальний науково-технічний комплекс. Вони пов'язують науку з виробництвом, користуються податковими та іншими пільгами.

 

Технополіс:

-                          розгалужена територіальна організаційна структура, створена на базі населеного пункту або ж така, що утворює такий населений пункт навколо себе;

-                          конгломерат розміщених на одній території дослідницьких установ та фірм, зацікавлених у швидкій комерціалізації нових ідей.

 

Товарна марка - назва, термін, символ, дизайн, упаковка або їх комбінація, що застосовуються для ідентифікації товару та його виробника (продавця) і до­зволяють відрізняти товар від інших. Захисту підлягають товарні знаки, тобто за­реєстровані у встановленому порядку позначення (наприклад, назва швейної ма­шини ZINGER; знак, що являє собою коло, поділене на три однакових сектори -автомобіль "Мерседес", фірмові скляні пляшки Кока-Коли тощо).

 

Фази економічних циклів - чотири фази: пік, спад, дно і підйом - у всіх циклах змін кон'юнктури (циклах ділової активності); більшою мірою ці фази ха­рактерні для циклів Жюгляра.

 

Фази технологічного укладу:

-                     фаза зародження - розпочинається формування нових технологічних сукупностей (вони зумовлені впровадженням базисних інновацій) які радикально відрізняються від традиційного технологічного оточення;

-                     фаза росту - відбувається інтенсивна дифузія базисних інновацій, формування базисних технологічних сукупностей і їх комплексів;

фаза зрілості - спостерігається розширене впровадження базисних та поліпшуючих інновацій, хоча і менш інтенсивно ніж у попередній фазі;- фаза спаду - вичерпується потенціал технологічних сукупностей сто­совно економічного росту.

 

Фірмове найменування - буква, слово, набір букв чи слів (наприклад, Сумське АТ "СЕЛМІ", яке утворене на основі абревіатури Сумського заводу елек­тронних мікроскопів).

 

Цикли Жюгляра - середньострокові коливання економічної кон'юнктури з періодом у 7-11 років. У межах циклів Жюгляра спостерігаються коливання не просто в рівні завантаження існуючих виробничих потужностей (і, відповідно, в обсязі товарних запасів), але й коливання в обсягах інвестицій в основний капітал.

 

Цикли Кітчина - короткострокові коливання економічної кон'юнктури з періодом у 3-4 роки. Механізм цих циклів пов'язують із запізнюванням за часом (тимчасовими лагами) руху інформації, що впливає на прийняття управлінських рішень.

 

Цикли М. Кондратьєва (великі цикли, або довгі хвилі кон'юнктури) - хви­леподібні коливання економічної кон'юнктури тривалістю 40-60 років. Вони є за­кономірним явищем, пов'язані з НТП і викликані різного роду нововведеннями (в основному, найважливішими - базисними), які розподіляються в часі нерівномір­но і з'являються групами (кластерами), при цьому науково-технічні зміни тісно пов'язані із соціально-економічними. Кожна хвиля складається з висхідної і спад­ної частини.

Перед початком висхідної хвилі кожного великого циклу (інколи на самому його початку) спостерігаються значні зміни суспільно-економічного розвитку, зо­крема значні зміни техніки і технологій виробництва та обміну (спричинені знач­ними винаходами і відкриттями), умов грошового обігу, посилення ролі окремих країн у світовому господарському житті.

Спадна частина хвилі великого циклу зумовлена тим, що пануючий техно­логічний уклад дійшов до свого піку і повного вичерпання потенціалу, а новий уклад ще тільки формується.

 

Цикли Кузнеця - коливання економічної кон'юнктури з періодом у 15-20 років, що спричинені процесами розвитку (формування) чи згортання відповідної ринкової інфраструктури.ДОДАТКИДодаток А

Порівняльний аналіз методів вибору стратегічних напрямів інноваційного

розвитку

 

Таблиця А.1. Характеристики методів

 

Назва методу

Галузь застосування

Переваги

Недоліки

1

2

3

4

SWOT-аналіз

Вибір напрямків і варіа­нтів розвитку ринкових можливостей підприємс­тва

Простота і наочність аналізу. Можливість застосування для всіх товарів і ринків

Орієнтація на зростання. Ураху­вання лише двох факторів: товар -ринок

GAP-аналіз

Вибір прогалин ринку, які можна заповнити новою (модернізованою) продукцією

Простота. Дозволяє виявити напрямки вдосконален­ня товарної інноваційної політи­ки

Орієнтація на прибуток. Складно­щі і невисока точність прогнозу­вання життєвого циклу товару

Стратегічна модель Пор­тера

Вибір конкурентних стратегій

Простота і наочність. Придат­ність як для великих, так і для малих підприємств

Урахування лише двох факторів: рентабельність, частка ринку

Матриця Пі­тера Т. Фітц­Роя

Вибір шляхів досягнення конкурентних переваг

Простота. Широта використання

Урахування лише двох факторів: відносна диференціація продукції і її відносна ціна

Матриця БКГ

Аналіз ефективності то­варної номенклатури (СБО) і вибір шляхів удосконалення товарної політики

Простота, незначні витрати, об'єктивність. Можливість зба­лансувати товарну номенклату­ру (товарний портфель)

Обмеженість критеріїв, спроще­ність аналізу і рекомендацій. Оріє­нтація на галузі масового вироб­ництва. Не враховує стану галузі. Неможливість довгострокового прогнозування розвитку СБО. За­гальний характер рекомендацій

Матриця "Мак Кінсі -Дженерал Електрик"

Аналіз ефективності то­варної номенклатури (СБО) і вибір детальних шляхів удосконалення товарної політики

Детальність аналізу (за більшою кількістю факторів), можливість оцінки проміжних позицій. Гну­чкість. Можливість обґрунтова­ного перерозподілу коштів у найбільш ефективні СБО

Складнощі побудови. Труднощі врахування великої кількості кри­теріїв. Суб'єктивізм у визначенні показників. Статичний характер моделі. Рекомендації мають зага­льний характер

Матриця "Shell - DPM"

Вибір стратегії розвитку виходячи з перспектив­них чи поточних цілей

Можливість застосування на будь-якій фазі життєвого циклу попиту, порівняння СБО, що знаходяться на різних його фа­зах. Зведення балансу грошових потоків шляхом розвитку перс­пективних СБО

Недоліки двох попередніх. Неточ­ність результатів порівняння СБО різних галузей

STP-аналіз

Визначення цільових ринків, їх сегментів чи ніш

Детальність аналізу, достовір­ність. Можливість точно визна­чити своє місце на ринку і орієн­товно оцінити попит

Складнощі застосування для ради­кальних інновацій

Матриця "ро­звороту" Ч. Хофера

Вибір управлінської концепції виходу з кризи

Можливість знайти оригінальне, нетривіальне рішення виходу із кризи

Загальний, мало деталізований характер рекомендацій

Матриця Arthur D. Little

Аналіз портфеля замов­лень та вибір раціональ­ної стратегії диверсифі­кації

Поєднує стратегічне і оператив­не планування. Дета-лізований характер рекомендацій. Можли­вість застосування на корпора­тивному і бізнес-рівнях. Дозво­ляє раціоналізувати портфель замовлень за стадіями розвитку галузі

Обмеженість використання в ос­новному високотехнологіч-ними галузями з коротким життєвим циклом товарів. Неможливість використання в ситуаціях зміни життєвого циклу галузі


Продовження табл. А.1Додаток Б

Показники ресурсної і потенційної частини підсистем інтелектуального капіталу підприємства

 

Таблиця Б.1. Показники оцінки елементів людського капіталу (ЛК) як підсистеми інтелектуального капіталу підприємстваЕлементи ЛК


__________________ Оціночні показники

Потенціальна (ресурсна) складова  Інтелект працівників


Показник IQ (індивідуально для кожного працівника й середній по під-
розділу або організації)
        Знання

Навички

Досвід

 

 

Ноу-хау

 

 

Творчі здатності
Креативний спосіб мислення
Критичне ставлення до авто-
ритетів
_________________


Кількісні показники: рівень освіти, кваліфікації, виробничого стажу (загального й відповідно до профілю діяльності підприємства) і т.п.

Якісні показники: досвід роботи в закордонній фірмі, виготовлення
продукції на експорт, проходження персоналом курсів підвищення ква-
ліфікації тощо
______________________________________________

Частка працівників, що мають знання, які можна передати тільки безпо­середньо від людини до людини шляхом демонстрації певних прийомів

роботи, особливостей технології тощо_________________________

Показники раціоналізаторської й винахідницької активності, які харак­теризують схильність до генерування нових знань, рівень оригінальності розробок тощоМоральні цінності Культура праці


Кількісні показники: частка браку в роботі, наявність претензій і позо­вів з боку споживачів, оптимальність трудових дій і т.п.

Якісні показники: поведінка на роботі й у побуті, обов'язковість у від­носинах з колегами й діловими партнерами, організація робочого місця йт.д.Здатність вийти за межі ная­вних знань і досвіду Прагнення до самореалізації й визнання

Спрямованість на результат Результативність праці Здатність до тривалої мобілі­зації й зосередження Безперервне самонавчання й самовдосконалення Здатність до прогнозування в умовах невизначеності Відчуття затребуваності знань, досвіду та ін. Творчо активний вік більшо­сті персоналу (у середньому 25-45 років)

Бажання й здатність переда-
ти знання, навички, досвід та
інше учням і колегам
_____


_________ Здатнісна складова_________________________________

Показники індивідуальної (щоб не враховувати організаційний капітал) результативності і якості праці працівників відповідних категорій, сту­пеня відповідності їхніх знань і вмінь вимогам ринку (напрямок і вели­чина вектора освіти й самоосвіти), вікової структури, результативності діяльності з підготовки учнів, ступеня визнання колегами й т.п.Таблиця Б.2. Показники оцінки елементів організаційного капіталу (ОК) як підси­стеми інтелектуального капіталу підприємства

 

Оціночні показники

2Патенти Ліцензії Ноу-хау Товарні знаки Промислові зразки


_______ Потенціальна (ресурсна) складова__________________________

Якісна оцінка: наявність права власності на патенти, промислові зразки, ноу-хау, товарні знаки, що свідчить про високий рівень організаційного капі­талу й ступінь його правової захищеності.

Кількісна оцінка (вартісна): витратний метод, метод доходів (звільнення від роялті), метод аналогій, визначення ринкової вартості тощоІнформаційне забезпе­чення (технічна части­на)

Технічне забезпечення Програмне забезпечення


Показники оснащеності сучасними засобами комунікації й зв'язку (порівняно
з кращими підприємствами та організаціями на ринку або в галузі). Рівень
інформаційного, програмного, технічного забезпечення систем підтримки
прийняття рішень доцільно визначати за допомогою коефіцієнтів їхньої про-
гресивності, оновлюваності й т.п. Доцільним є порівняння техніко-
економічних параметрів програм, комп'ютерної техніки, інформаційних баз
даних і знань із кращими зразками або тими, які використовують лідери
рин-
ку
або галузі  Інформаційне забезпе­чення (власне інформа­ційна частина)


Коефіцієнт повноти інформації, що розраховується як відношення обсягу ін­формації, наявної в особи, яка приймає рішення (ОПР) до загального обсягу інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення.Коефіцієнт точності інформації, що розраховується як відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної інформації. Коефіцієнт суперечливості інформації, що розраховується як відношення кількості наяв­них незалежних свідоцтв на користь ухвалення рішення до загальної кількос­ті незалежних свідоцтв [8]Конструкторська і тех­нологічна документація

 

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

С М Ілляшенко - Оцінка ефективності та оптимізація портфеля замовлень науково-виробничого підприємства

С М Ілляшенко - Сутність структура й методичні основи оцінки інтелектуального капіталу підприємства

С М Ілляшенко - Теоретико-методичні засади оцінки ринкової адекватності ідей і задумів товарних інновацій

С М Ілляшенко - Управління вибором цільового ринку для реалізації інноваційного потенціалу підприємства

С М Ілляшенко - Формування і розвиток цільових ринків