С М Ілляшенко - Інноваційний менеджмент підручник - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

Аналогічно, інноваційний проект може завершуватися етапом комер­ційного виробництва (комерціалізації інновації), а може - продажем патенту на нові технічні і (або) технологічні рішення, або ж ліцензії.

Можливі варіанти дій підприємств-інноваторів із традиційним (пов­ним) і зміщеним початком-закінченням інноваційного циклу показані на рис. 3.5 (етапи інноваційного циклу на рисунку подано укрупнено в порівнянні з рис. 3.4).

 

Обсяг збуту, нат. од.
Т

Рис. 3.5. Варіанти інноваційного циклу [25] На рис. 3.5 прийняті такі позначення:

Ті - інноваційний цикл, який закінчується продажем ліцензії на право виробництва нового товару;

Т2 - інноваційний цикл, який закінчується продажем патенту на техніч­ні і (або) технологічні рішення;

Тз - інноваційний цикл, що починається придбанням патенту на нове технологічне чи технічне рішення і закінчується продажем ліцензії на право виготовлення нового товару;

Т4 - інноваційний цикл, що починається придбанням ліцензії і закінчу­ється комерційним виробництвом нового товару;

Т5 - інноваційний цикл, що починається придбанням патенту і закінчу­ється комерційним виробництвом;

Тщ - повний інноваційний цикл від генерації ідей до розгортання коме­рційного виробництва нового товару.

Розглянемо більш детально етапи повного ІЦ (рис. 3.4).Аналіз відповідності внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім.

Для цього зіставляють ринкові можливості і загрози із сильними і слабкими сторонами діяльності підприємства. На цій основі виявляють, наскільки іс­нуючі та перспективні напрямки і види діяльності підприємства відповідають умовам і ситуації, що склалася на ринку. За результатами аналізу визначають види діяльності які слід згортати (для них немає сприятливих умов, або ж умови погіршуються), а які слід розвивати (для їх реалізації є сприятливі умови, або спостерігається їх поліпшення). Отримані результати використо­вуються для обґрунтування необхідності розробки інновацій конкретної спрямованості відповідно до відібраних для подальшого аналізу напрямків і варіантів інноваційного розвитку (видів діяльності).

Оцінку відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, які генеруються ринком, можна проводити методом SWOT-аналізу.

Генерація ідей інновацій. Пошук можливостей реалізації визнаних прийнятними варіантів розвитку шляхом створення і просування інновацій на ринку передбачає визначення джерел ідей інновацій і методів генерації ідей. Ідея - загальне уявлення про товар, який можна запропонувати на рин­ку.

Основними джерелами ідей інновацій є:

-                     результати аналізу потреб споживачів, у тому числі прихованих чи потенційних, які виявлені внаслідок маркетингових ринкових досліджень;

-                     торговий персонал і дилери підприємства (вони найкраще знають потреби споживачів завдяки постійному контакту з ними);

-                     результати аналізу розробок у галузі науки і техніки (патенти, на­укові публікації, звіти про НДР і ДКР і т. ін.), проведеного методом кабінет­них досліджень;

-                     розробки науково-технічних працівників самого підприємства (винаходи й раціоналізаторські пропозиції);

-                     результати аналізу діяльності конкурентів, у тому числі аналізу їхніх перспективних розробок;

-                     результати ситуаційного й імітаційного моделювання поведінки споживачів у сьогоденні і майбутньому;

-                     результати аналізу тенденцій розвитку науково-технічного про­гресу, а також змін технологічної, економічної, соціальної, політичної, куль­турної, правової, екологічної, демографічної й інших складових середовища господарювання.

Існує багато методів генерації інноваційних ідей (інтуїтивних і упоряд­кованих), серед останніх найбільшу популярність одержали (див. табл. 3.1): поліпшення прототипу, мозкова атака, синектика, ліквідація тупикових ситу­ацій, морфологічні карти [23]. На цьому етапі забороняється будь-яка крити­ка ідей, оскільки мета етапу - згенерувати максимально можливу їх кількість.

Відбір ідей інновацій. На даному етапі з усього розмаїття нових ідей відбирають ті, що прийнятні для конкретного підприємства.Тобто здійснюється перевірка щодо спроможності реалізації ідей інно­вацій, спрямованих на розвиток існуючих ринкових можливостей. Перевірка може бути виконана на основі:

-                    
оцінки відповідності інноваційних ідей вимогам, що були визнані адек­ватними в аналогічних ситуаціях;

-                     оцінки відповідності інноваційних ідей заздалегідь обумовленим вимо­гам;

порівняння інноваційних ідей за встановленим переліком критеріїв і їх показників та вибору оптимальних.Попередня оцінка сформульованих інноваційних ідей передбачає оде­ржання відповідей на такі питання:

-                     чи можливий в майбутньому ринок для інновації;

-                     чи існує технічна й економічна можливість розроблення, виробництва і просування інновації на ринок;

-                     чи буде інновація приносити прибуток і як це позначиться на діяльнос­ті підприємства?

Такого роду оцінки виконуються найчастіше за допомогою експертно­го методу, оскільки на даному етапі дуже великий вплив елементів невизна­ченості внаслідок наявності неточної, неповної і суперечливої інформації, що супроводжує можливу інновацію, процес її розроблення і просування на рин­ку. З огляду на суб'єктивізм експертної оцінки, її результати прямо залежать від кваліфікації і досвіду експертів. У групу експертів доцільно включати фа­хівців з відповідної наукової галузі і суміжних науково-технічних галузей, маркетингу, інноваційного менеджменту, економіки, виробничників та інших фахівців, які раніше брали участь у проведенні такого роду оцінок, і, по мож­ливості, потенційних споживачів.

З метою об'єктивізації оцінку можна виконувати в такій послідовності:

-                     виділити оціночні показники;

-                     визначити найкращі значення показників із усіх порівнюваних іннова­ційних ідей;

-                     визначити вагові характеристики показників;

-                     розрахувати підсумкову (інтегральну) оцінку за допомогою одного з відомих методів, наприклад, методом відстаней. У такому випадку елементи суб'єктивізму збережуться в цілому лише щодо вибору оціночних показників і визначення їх вагових характеристик.

У разі поєднання в одній особі розробника і виробника інновацій необ­хідно здійснювати перевірку можливості генерації, сприйняття ідей і задумів новацій та