Н М Кузьмина - Деякі методичні аспекти навчання використання інформаційних систем в управлінні - страница 1

Страницы:
1  2 

Кузьміна Н.М

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Деякі методичні аспекти навчання використання інформаційних систем в управлінні

підприємством

Одним із завдань навчання студентів курсу «Інформаційні системи і технології в економіці» у педагогічному університеті є оволодіння та ефективні застосування сучасних інформаційних систем, технологій та моделей, що використовуються в різних галузях економіки, зокрема в управлінні підприємством [1]. При цьому предметом даної дисципліни є інструментальні системи загального призначення, наприклад, табличні процесори, спеціалізовані системи роботи з кадрами, бухгалтерського обліку, управління підприємством, програмні засоби управління бізнес-проектами, такі як Person Pro, 1С:Підприємство, АБ ОФІС 2000, Project Expert та інші.

Зрозуміло, що даний перелік програмних засобів не вичерпує величезний обсяг програмної продукції для автоматизації управлінської діяльності на підприємствах.

При цьому, якщо використанню вузькоспеціалізованих інформаційних систем, що призначені, наприклад, для виконання фінансово-облікових функцій, можна навчати на прикладі однієї системи, то з потужними інтегрованими інформаційними системами, призначеними для управління великими підприємствами, транснаціональними компаніями, цілими галузями економіки тощо можна ознайомитись тільки в режимі демонстраційних версій, роликів та ін. На це є об'єктивні причини: дуже висока вартість таких продуктів, складність впровадження, недостатнє технічне забезпечення навчального закладу, обмежена кількість навчальних годин тощо.

З іншого боку зрозуміло, що студентам економічних спеціальностей педагогічних вузів необхідно мати глибокі теоретичні знання і практичні навички щодо використання сучасних інформаційних систем в управлінні підприємством. Адже студенти педагогічно університету - це майбутні вчителі, економіки та інформатики, математики та економіки середніх шкіл, ліцеїв, коледжів, технікумів тощо з профільним економічним навчанням, вони будуть безпосередньо готувати майбутніх фахівців-управлінців, підприємців, або самі будуть працювати економістами, менеджерами у державному чи приватному секторах економіки.

Тому пропонується під час лекційних занять детально розглянути такі питання:

- класифікацію   сучасних   інформаційних   систем,   що   використовується   в управлінні підприємством, та їх відповідні характеристики ;

- стандарти   якості,   яким   повинні   задовольняти   інформаційні   системи   в управлінні підприємством і проблеми їх вибору ;

- проблеми впровадження інформаційних систем в управлінні підприємством. Відповідно на лабораторних заняттях студенти навчаються:

- працювати з системою Person Pro - робота відділу кадрів;

- розв'язувати фінансово-облікові задачі в системі 1С:Підприємство;

- складати бізнес-плани, аналізувати їх і виконувати управління бізнес-проектами в системі Project Expert;

- працювати з окремими модулями на прикладі демонстраційної версії малої інтегрованої інформаційної системи «Галактика».

Розглянемо основні питання, які стосуються даної теми.

Класифікація сучасних інформаційних систем в управлінні підприємством та їх відповідні

характеристики

Інформаційні системи в управлінні підприємством (менеджменті) більш відомі під застарілою назвою АСУП - автоматизовані системи управління підприємством. Вони уже понад 20 років успішно використовуються в різних галузях економіки.

Ще в 70-80 роках минулого століття академік В.М. Глушков у зв'язку з різким збільшенням об'ємів даних, що опрацьовувалися на підприємствах, ввів поняття автоматизованої системи управління підприємством, і відмітив, що до впровадження АСУП підприємство повинно готуватися заздалегідь, оскільки не можливо ефективно автоматизувати безлад [2]. Очевидно, що впорядкованість робочих і управлінських процесів є найважливішою передумовою їх ефективної автоматизації і полегшує психологічне навантаження на персонал при переході на автоматизовані процедури управління.

З того чау еволюція інформаційних систем в управлінні підприємством пройшла декілька етапів: від простих систем опрацювання даних до інтегрованих систем, побудованих на сучасній апаратній та програмній базі.

В умовах ринкової економіки додатковими факторами, що сприяли появі сучасних інформаційних систем в управлінні підприємством, стали все більше зростаюча конкуренція і територіальна розсіяність великих західних і особливо транснаціональних корпорацій.

Перспективні типи інформаційних систем, які побудовані на клієнт-серверній архітектурі, поділяються на 2 основних класи: інтегровані та вузькоспеціалізовані системи.

1-й клас. До інтегрованих систем належать так звані корпоративні інформаційні системи (КІС).

Корпоративними інформаційними системами (КІС називають інтегровані інформаційні системи, за допомогою яких підтримуються всі бізнес-процеси і всі управлінські процеси корпорації (підприємства).

КІС інтенсивно витісняють традиційні АСУП у сфері управління виробництвом, на їх основі підтримуються всі конкретні бізнес-процеси підприємствзабезпечується виконання найбільш відповідних функцій, таких як:

- складання і аналіз консолідованого балансу та аналітичних звітів;

- управління фінансами і персоналом,

- управління собівартістю,

- управління торгівельними операціями тощо.

Характерною їх особливістю є придатність до використання в територіально розподілених структурах.

В Україні найбільшого поширення набули такі корпоративні ІС:

- система R3 компанії SAP AG;

- система «Галактика» корпорації Галактика;

- BAAN-IV - американсько-голландської компанії BAAN;

- SCALA шведської компанії Bestlutsmodeller AB;

- ORACLE Application - пакет бізнес прикладних програм американської корпорації ORACLE;

- ABD - інформаційна система української фірми «ИНЭК». 2-й клас є досить широким. Сюди можна віднести:

- ІС для автоматизації банківської діяльності;

- ІС, які використовуються для ведення статистики;

- ІС для фінансового і бухгалтерського обліку, наприклад, 1С:Підприємство, FinExpert, SoNet;

- ІС в маркетингу, наприклад, Project Marketing;

- ІС в інвестиційному менеджменті, наприклад, Project Expert, тощо.

Зауважимо, що кількість різновидів таких систем постійно збільшується, а діапазон функціональних характеристик розширюється.

В свою чергу, інтегровані ІС поділяються на малі, середні та великі (див. табл. 1).

Табл.1Класифікація систем управління підприємством (СУП)

 

Вузькоспеціалізова

Інтегровані інформаційні системи (КІС)

 

ні ІС

Малі

Середні

Великі

Системи

управління

підприємством

1С:Підприємство, БЕСТ,БЕСТ-4, БЕСТ-Маркетинг, RS-Bank ,Office Tools, АБ Офіс 2000 , Парус, Компас, Віртуоз, X-

DOOR, DeloPro

Супер менеджер, Акцент та ін.

Concorde XAL,

Інфософт, Navision,

Exact, Scala,

Галактика,

FinExpert,

SunSystems,

SyteLine,

Axapta(Navision

гол.)

J.D.Edwards, Platinum

SQL,Miracle5

SAP R/3, Baan, Oracle Application

Складність впровадження

До 1 міс.

Поетапне, 4 міс. і більше

Поетапне, 6-9 міс.

Поетапне, складне, 9-12 міс.

Орієнтовна вартість

$200-5000

5-30 тис.долл (для івітчизняних), 15­100 тис. долл. (для західних систем)

100 - 200 тис.долл.

100 тис.- 1 млн. долл.

Таким чином, згідно табл.1 нині на ринку України можна виділити кілька груп СУП: Вузькоспеціалізовані інформаційні системи - це фінансово-управлінські системи (здебільшого вітчизняного виробництва), призначені для ведення обліку в одному або кількох напрямках:

- кадри;

- бухгалтерія;

- закупки;

- склади;

- продажі;

- фінанси тощо.

У цьому програмному секторі на вітчизняному ринку домінує пакет «1С Підприємство» російської фірми 1С в основному завдяки своїй невеликій вартості і доступності. Серед його переваг слід відмітити також гнучкість налаштування до особливостей підприємства, зрозумілість інтерфейсу, зокрема для бухгалтера, швидкий прогрес версій.

Український продукт «АБ Офіс 2000», розроблений львівською фірмою «АБ Система», за насиченням інтерфейсом, а також за кількістю реалізованих функцій (продажі, реалізації, послуги) не поступається системі «1С». До його недоліків слід віднести відсутність належної рекламноїкомпанії та методичних розробок для бухгалтерів щодо його використання, чим певне і пояснюється його відставання щодо об'ємів продаж.

Другу групу малих інтегрованих систем можна назвати виробничими системами. Для цих систем характерне поетапне впровадження за час до півроку і вартість в діапазоні від 5 до 30 тис. дол. для російських і вітчизняних систем і від 15 до 100 тис. дол. - для західних в залежності від конфігурації.

В малих інтегрованих системах об'єднуються як фінансово-управлінські, наприклад, Finexpert, так і виробничі системи: Інфософт, Concorde XAL, Scala, Navision.

Більш детально особливості цього класу будуть розглянуті далі на прикладі системи «Галактика».

До середніх і великих інтегрованих систем належать виробничі системи, призначені в першу чергу для управління і планування виробничого процесу, хоча в них глибоко розроблені і функції обліку. Ці системи орієнтовані на використання на одному або кількох типах підприємств. В них практично завжди використовується технологія клієнт-сервер, що передбачає роботу з великими об'ємами даних і запитів і дозволяє оптимізувати інтенсивність їх передавання.

Третя група середніх інтегрованих систем менш за інші представлена на українському ринку, оскільки за вартістю ці продукти наближаються до великих систем (від 100 до 200 тис.дол.), а за функціями мало відрізняються від систем попередньої групи. Однак, система «Miracle 5» має кілька успішних впроваджень на вітчизняних підприємствах. Продукти американської фірми Platinum Software також широко відомі і використовуються для автоматизації фінансового і управлінського обліку, бюджетного планування, торгівлі, маркетингу і продажів. Існують версії цього продукту для малих і середніх підприємств. Продукти цієї групи, зазвичай, впроваджуються поетапно за час від півроку до року.

Четверта група великих інтегрованих систем розрахована на великі холдингові компанії, фінансово-промислові групи і транснаціональні компанії.. Для цих систем характерне складне поетапне впровадження за час від 1 року і довше. їх вартість знаходиться в діапазоні від 100 тис. до 1 млн. дол. в залежності від конфігурації. Більш детально особливості цього класу будуть розглянуті далі на прикладі системи «R/3» німецької фірми SAP AG.

Серед українських та російських КІС, представлених на вітчизняному ринку, до класу інтегрованих можна віднести такі: «Інфософт», «Галактика», «Finexpert». Вартість проекту на їх базі значно нижча, ніж при використанні будь-яких західних КІС, але при цьому за функціональністю, дещо слабші.

Стандарти якості, яким повинні задовольняти інформаційні системи в управлінні підприємством і проблеми їх вибору Для західних компаній стало очевидним, що ядром КІС має бути нова методика управління підприємством, що регулюється новими промисловими стандартами. І такі промислові стандарти були розроблені  і введені в дію в  багатьох західних компаніях,  де почали впровадження інформаційних систем.

Відмітимо, що лише небагато зарубіжних систем, що пропонуються на вітчизняному ринку, відповідають своєрідним світовим стандартам якості у даній предметній галузі: 1) MRP (Material Requirements Planning) - планування потреб в матеріалах; 2) MRP II (Manufacturing Resource Planning) - виробництво і управління ресурсами; 3) ERP (Enterprise Resource Planning t) - управління ресурсами підприємства, де зібрані перевірені на практиці розумні принципи, моделі і процедури управління та контролю, використання яких сприяє підвищенню показників фінансово-економічної діяльності підприємства.

Розглянемо коротко суть кожного з цих стандартів.

На початку 60 років минулого століття комп'ютери почали використовуватись для планування виробничих процесів. Необхідність автоматизації планування була викликана дисбалансом постачання комплектуючих, що призводило або до надлишкових запасів на складі, або до призупинення виробництва в зв'язку з їх відсутністю. Це сприяло появі методології MRP(Material Requirements Planning), що в дослівному перекладі означає планування потреб у матеріалах. Реалізація цієї методології передбачала автоматизоване оптимальне регулювання кількості комплектуючих деталей у виробничому процесі за допомогою спеціальної MRP -програми. MRP-методологія базується на 2-х найважливіших принципах:

■ Логіці «залежного попиту», тобто потреба в товарі визначає попит на його компоненти;

■ Постачати необхідні компоненти якомога пізніше, щоб зменшити рівень запасів.

На початку 80-х років минулого століття з'явилася концепція MRP II (Manufacturing Resource Planning), в якій об'єктами планування стали вже весь виробничий цикл і всі виробничі ресурси підприємства, починаючи від закупівлі сировини і закінчуючи відвантаженням готової продукції. В цілому ця методологія і розроблений на її основі стандарт були націлені на планування функціонування підприємства в натуральних показних і фінансове планування в вартісних показниках (грошовому еквіваленті). Стандарт передбачає 16 груп функцій, яким повинна задовольняти MRP II- система - від планування продажу до оцінки результатів функціонування.

Розглянемо основні компоненти системи, побудованої за стандартом MRP II:

- модуль бізнес-планування призначений для формування плану виробництва на вищому

рівні;

- модуль планування попиту призначений для прогнозування попиту на визначений

період;

- модуль планування продаж і виробництва призначений для перетворення бізнес-плану в план продаж і виробництва основних видів продукції і побудови плану-графіка випуску

продукції;

- модуль планування потреб в матеріальних ресурсах призначений для визначення кількості і термінів постачання матеріальних ресурсів, необхідних для випуску продукції;

- модуль планування виробничих потужностей призначений для порівняння існуючих потужностей з запланованим випуском продукції і в випадку необхідності формування вимог в їх нарощуванні;

- модуль управління замовленнями призначений для порівняння потреб клієнтів із запланованим випуском продукції;

- модуль оцінки виконання признаяений для порівняння реального виконання всіх перерахованих вище планів і внесення коректив в процес їх виконання у випадку необхідності.

Експлуатація MRP II - систем виявила їх слабкі сторони, що зводяться до наступного:

1) орієнтація системи на управління підприємством на основі лише існуючих замовлень ускладнює середньострокове, а тим більше довгострокове планування. Хоча в системі й існує модуль планування потреб, він не використовується безпосередньо в плануванні виробництва;

2) відсутній зв'язок між системами проектування і виробництва, що призводить до зростання проектних витрат при одночасному зменшенні виробничих витрат;

3) немає зв'язку між виробничою системою і системою управління фінансами і кадрами.

Все це призвело до подальшого розвитку промислових стандартів для КІС. Згодом з'явилася нова концепція управління підприємствами ERP (Enterprise Resource Planning). Системи цього типу в значно більшій мірі орієнтовані на роботу з фінансовими показниками для розв'язування завдань управління великими корпораціями з територіально розподіленими ресурсами. В загальних рисах систему ERP можна розглядати як інтегровану сукупність наступних основних підсистем:

• управління фінансами;

• управління матеріальними потоками;

• управління виробництвом;

• управління проектами;

• управління сервісним обслуговуванням;

• управління якістю;

• управління персоналом.

В цілому методологія ERP себе виправдала і була визнана промисловим стандартом управління підприємством. Але і тут, з розвитком ринкової економіки, виявилися недоліки, оскільки в системі беруться до уваги в основному внутрішні фактори виробництва і майже повністю ігноруються зовнішні фактори. Зокрема, в ній відсутній модуль логістики для підтримки ланцюжка «постачальник-виробник-покупець», і модуль маркетингу. Крім того, в системі погано аналізуються зміни зовнішньої кон'юнктури ринку.

Подальшим розвитком методології ERP стала концепція CSRP (Customer Synchronized Resource Planning), що у дослівному перекладі означає планування ресурсів (підприємства), синхронізоване з попитом. Основа цієї концепції і її головна перевага полягає у врахуванні попиту в процесі виробництва. І це логічно, адже в умовах ринкової економіки треба, щоб хтось купував продукцію. Тут покупець може втручатися навіть у виробничий ритм, якщо його вимоги до кількості або якості продукції змінились, оскільки в цих системах процес планування виробництва має щоденний цикл, і вимоги споживача враховують в реальному часі.

CSRP - це по суті перша бізнес-методологія, що орієнтована на інтереси покупця у всіх процесах управління бізнесом. Тут вся увага переноситься від планування виробництва до планування замовлень [5].

Зауважимо, що малі інтегровані системи (Табл.1) в основному відповідають стандарту MRP II і частково стандарту ERP. Середні інтегровані системи - стандарту ERP, великі інтегровані системи -стандарту ERP і частково новішим стандартам, зокрема CSRP.

Корпоративна система «Галактика»

Корпоративна система «Галактика» була розроблена однойменною російською фірмою в 1995 р. і досі інтенсивно розвивається, маючи в своєму активі більше 400 впроваджень. На основі цієї програмної системи забезпечується комплексна підтримка більшості завдань, що виникають на різних стадіях управлінського циклу. Ця система реалізована в архітектурі клієнт-сервер і функціонує на базі сучасних серверів баз даних (Microsoft SQL і Oracle).

Система «Галактика» має модульну архітектуру, і замовник може вибрати конфігурацію системи залежно від своєї технології управління. З модулів зібрано два основних варіанти системи: «Галактика-Виробництво»  -  призначена для промислових компаній,     і «Галактика-фінанси»­призначена для торгових і сервісних фірм, що не мають власного виробництва. Крім того, в процесі накопичення досвіду впровадження, корпорація «Галактика» пропонує вже готові і апробовані рішення в області машинобудування, енергетики тощо.

Система «Галактика-Виробництво» відповідає стандарту MRP II і складається з наступних модулів [3 ]:

«Управління замовленнями». За допомогою цього модуля здійснюється реєстрація клієнтів (покупців продукції), прогнозується попит на продукцію, що випускається, формується план відвантаження і плануються ресурси для реалізації замовлень. Він дозволяє сформувати єдиний портфель замовлень і оперативно реагувати на зміну попиту. Його використання також дає можливість планувати і контролювати виконання замовлення від його розміщення до відвантаження клієнтові;

«Специфікації продуктів». Цей модуль призначений для опису складу продукції і технології її виготовлення, а також забезпечення оперативного доступу до цих даних всіх зацікавлених служб підприємства;

«Планування виробництва». Цей модуль призначений для планування основного виробництва, формування виробничої програми, оцінювання завантаженості виробничих потужностей, визначення забезпеченості виробничої програми матеріальними і трудовими ресурсами, потреб в закупівлі матеріалів і комплектуючих виробів з урахуванням стану зроблених запасів, формування заявок підрозділів на матеріально-технічне забезпечення;

• «Матеріально-технічне забезпечення». Цей модуль призначений для формування плану постачання підрозділів і плану закупівель з врахуванням запасів і очікуваних надходжень матеріалів. Його використання дає можливість зібрати всі заявки підрозділів на МТЗ в єдиний портфель і контролювати виконання плану постачання і закупівель, оптимізувати рівень матеріальних запасів;

«Виробничий облік». Цей модуль призначений для контролю за поточним станом виробництва, ведення щодобового бухгалтерського і управлінського обліку руху і використання матеріальних цінностей, випуску продукції і надання послуг. У ньому передбачено формування змінних звітів виробничих підрозділів, облік руху напівфабрикатів в цехах, облік незавершеного будівництва тощо;

• «Управління ремонтами». Цей модуль призначений для формування графіків капітальних і планово-попередніх ремонтів, враховування витрат на ремонтні роботи,підвищення ефективності використання виробничих потужностей, скорочення збитків від простоїв устаткування;

«Контроллінг». Цей модуль призначений для ведення оперативного обліку економічної ситуації на підприємстві, моделювання економічних показників за різними варіантами планування, забезпечення оперативних розрахунків фактичних показників, контролю рентабельності підприємства як в цілому, так і за окремими замовленнями, групами товарів, напрямами виробництва. Модуль є ефективним засобом зменшення витрат і контролю за собівартістю продукції.

Система «Галактика-фінанси» фактично відноситься до першого класу (фінансово-управлінських) систем і призначена для управління фінансовими ресурсами підприємства. За її допомогою можна оцінити розмір річного прибутку, перевитрати підрозділами виділених лімітів, ризики неплатоспроможності, збалансувати графік платежів і т.д. В системі пердбачено підтримку класичного управлінського циклу: планування фінансів, оперативний фінансовий менеджмент, фінансовий аналіз, коригування фінансових планів. «Галактика-фінанси» складається з наступних модулів:

■ «Управління бюджетом». Цей модуль призначений для планування і складання бюджету, моделювання різних варіантів бюджету. Крім того, тут формуються фактичні показники бюджету, проводиться моніторинг і аналіз його виконання, а також виконується його коригування;

■ «Платіжний календар». Цей модуль є робочим інструментом фінансового менеджера. За його допомогою здійснюється збирання, формування, затвердження і узгодження заявок на платежі, що поступають з підрозділів, формується рішення про оплату, будуються і збалансовуються графіки платежів;

■ «Фінансовий аналіз». Цей модуль призначений для забезпечення консолідуваної фінансової звітності підрозділів і формування підсумкової звітність підприємства. Тут розраховуються, інтерпретуються і аналізуються фінансові показники на основі оперативних господарських даних.

Цим переліком не вичерпується склад і функції системи «Галактика», оскільки більшості підприємств потрібно управляти не тільки виробництвом і фінансами, але і всіма іншими сторонами функціонування. Тому корпорація «Галактика» запропонувала розбити основний цикл управління (див. рис. 1) на контури управління і підтримувати кожен контур відповідним набором модулів. До основних контурів управління належать:

> Контур управління виробництвом (виробничий), який підтримується за допомогою модулів, що входять до складу системи «Галактика-Виробництво»;

> Контур управління фінансами, який підтримується за допомогою модулів, що входять до складу системи «Галактика-фінанси» (на рис. 1 включений до складу адміністративного контуру);

> Бухгалтерський контур, де автоматизується весь комплекс завдань бухгалтерського обліку, зокрема для холдингів і територіально розподілених компаній. Відповідний набір модулів містить засоби роздільного ведення бухгалтерського і податкового обліку;

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Н М Кузьмина - Деякі методичні аспекти навчання використання інформаційних систем в управлінні