П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

На рівні практичної діяльності вважаємо за доцільне створення у закладі освіти цілісної системи навчання і підтримки обдарованої особистості на ос­нові розробки і запровадження у навчальний процес відповідних стратегій навчання, спеціально розроблених методик, спрямованих на розвиток здіб­ностей та обдарувань учнів (студентів), організації цілеспрямованої підгото­вки викладачів до роботи з обдарованою молоддю.

В Україні накопичено значний науково-методичний потенціал щодо на­вчання і виховання обдарованих студентів, котрий реалізується як у цілесп­рямованій роботі кафедр освітнього закладу, так і в діяльності окремих ви­кладачів. На жаль не завжди така робота координується адміністрацією ВНЗ чи спеціально створеним для відповідної функції підрозділом університету.

Традиційно провідним напрямом навчання обдарованих студентів зали­шається залучення їх до науково-дослідної роботи у наукових гуртках та проблемних групах, участі в конкурсах наукових робіт та олімпіадах із спе­ціальності, у студентських наукових конференціях. Серед стратегій навчан­ня обдарованих студентів частіше використовуються збагачення змісту на­вчального матеріалу, поглиблене вивчення предмету, диференціація та ін­дивідуалізація навчання.

Однак, визнаючи ефективність проблемності у навчанні, більшість ви­кладачів частіше застосовують інформаційно-ознайомлювальні методи. Органі­зація навчання обдарованих студентів передбачає, в основному, підготовку для студентів диференційованих завдань різного рівня за умови традиційно­го їх поділу на академічні групи. Лише в деяких вищих навчальних закладах реалізується навчання обдарованих студентів за індивідуальними програма­ми та поділ їх на спеціальні групи за рівнем здібностей. Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності обдарованих студентів відрізняються різ­номанітністю і, як правило, мають професійну спрямованість. Як засвідчило дослідження, цілеспрямоване навчання обдарованих студентів у більшості університетів здійснюється за власної ініціативи викладачів і студентів, оскі­льки адміністрацією не приділяється необхідної уваги цьому напряму робо­ти.

1 Рабочая концепция одарённости / Д.Б. Богоявленская, А.В. Брушлинский; научн. ред. В.Д. Шадриков. - М.: ИЧП "Магистр", 1998. - 68 с.


На нашу думку розвиток обдарованості майбутнього спеціаліста потре­бує створення у ВНЗ цілісної, самокерованої системи, яка передбачала б ви­явлення та підтримку обдарованої молоді; розвиток та реалізацію її здібнос­тей; стимулювання творчої роботи студентів та викладачів; активізацію на­вчально-пізнавальної діяльності молоді; формування резерву для вступу у ВНЗ, магістратуру та аспірантуру, підготовку наукових та педагогічних кад­рів. Ця система повинна охоплювати заклади освіти різних рівнів акредитації: середня школа, профільний ліцей, училище, коледж, вищий навчальний за­клад, заклади післядипломної освіти. І починати необхідно ще із середньої школи, де повинна бути організована цілеспрямована робота щодо виявлен­ня серед старшокласників обдарованих учнів і створені умови для їх профе­сійної орієнтації на відповідну діяльність.

Вважаємо, що цьому процесу сприятимуть побудова цілісної багатофак-торної моделі обдарованого майбутнього спеціаліста, а також розробка та впровадження педагогічних технологій навчання, заснованих на активізації, індивідуалізації та диференціації навчально-пізнавальної діяльності студен­тів. Передумовами для реалізації означеної проблеми у Житомирському державному університеті імені Івана Франка (далі ЖДУ), які створювалися впродовж останнього десятиріччя, стали: вивчення проблеми творчості як засобу особистісного росту і гармонізації людських стосунків; дослідження природи обдарованості, її структури та передумов розвитку; проведення за­ключних етапів Всеукраїнської студентської олімпіади з педагогіки, матема­тики, іноземної мови, що дало можливість розробити конструктивні підходи до їх організації; розробка та впровадження у навчально-виховний процес університету новітніх педагогічних технологій навчання, якими передбача­ється індивідуалізація навчання студентів, розвиток їх творчого потенціалу, максимальне врахування природних задатків та здібностей тощо.

1 Бобир О. В. Особистісні характеристики юнацтва з різними формами обдарованості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / О.В. Бобир. - Харків, 2005. - 22 с.; Зазимко О.В. Психологічні основи ідентифікації технічної обдаровано­сті в юнацькому віці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 "Педагогі­чна та вікова психологія" / О.В. Зазимко. - Київ, 2003. - 25 с.; Рудик Я.М. Організаційні форми надання вищими навчальними закладами додаткових освітніх послуг обдарованим студентам: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Я.М. Рудик. - К., 2006. - 20 с.


Враховуючи актуальність означеної проблеми та об'єктивну потребу в обдарованих, творчо працюючих фахівцях у ЖДУ у 2002 році розроблено Положення про роботу з обдарованою студентською молоддю (див. Додаток А), у 2003 році створено Науково-методичний центр роботи з обдарованою студентською молоддю, а також обгрунтовано Концепцію роботи ВНЗ з об­дарованою студентською молоддю. В основу концепції покладено положен­ня про те, що обдарованість - це системна якість психіки, яка здатна розвива­тися впродовж життя людини за умови врахування впливових чинників, що сприяють цьому процесу на кожному з вікових етапів становлення особистос­ті. Тому при розробці концепції враховано особливості прояву обдарованості у студентському віці1, до яких відносимо: зростання й збагачення обдарованос­ті; становлення, формування спеціальних схильностей і здібностей; позитив­ний образ "Я"; впевненість у своїх здібностях; сила характеру; наявність чіт­ких домагань (у тому числі професійний вибір); енергійне зростання мора­льних та інтелектуальних сил і можливостей; легкість засвоєння нових ідей і знань, комбінування знань оригінальними способами; гнучкість у концепці­ях, способах дій, соціальних ситуаціях; активність, наполегливість, енергій­ність, схильність до ризику; нетерплячість під час виконання рутинної робо­ти, надання переваги складним завданням; незалежність у судженнях, пове­дінці; високий рівень розвитку навичок спілкування, відкритість, доброзич­ливість, розвинене почуття гумору; жива й безпосередня уява; емоційність; характерні особливості розуміння та інтерпретацій подій тощо.

Цілеспрямована діяльність ЖДУ з обдарованою студентською молоддю здійснюється нині на основі Концепції роботи з обдарованою студентською молоддю, мета якої полягає у забезпеченні максимального розвитку особис­тості студента, який має високий рівень здібностей в одній чи кількох сферах з урахуванням його індивідуальних особливостей; підтримки обдарованої студентської молоді шляхом створення умов для її творчого, інтелектуально­го, духовного і фізичного розвитку.

Основними завданнями цієї роботи є: визначення стратегії щодо підтримки та напрямів роботи з обдарованими студентами; удосконалення норматив­ної бази університету щодо організації та поліпшення науково-методичного забезпечення роботи з обдарованою молоддю; створення загальноуніверси-тетської системи виявлення обдарованої молоді та ідентифікації їх здібнос­тей; розробка нових напрямів роботи з обдарованою молоддю шляхом ство­рення науково-методологічного підгрунтя для розвитку ефективних систем виявлення, навчання і професійної орієнтації обдарованої молоді; оновлен­ня та удосконалення змісту, форм та методів роботи з обдарованою молод­дю; залучення обдарованої учнівської молоді (старшокласників) до творчих проектів з метою задоволення потреби у професійному самовизначенні та творчій самореалізації; піднесення статусу обдарованої молоді та її настав­ників; координація діяльності адміністрації, факультетів, кафедр універси­тету, місцевих органів виконавчої влади, навчальних закладів м. Житомира та Житомирської області, громадських організацій з питань розвитку та під­тримки обдарованої молоді; поглиблення регіонального та міжнародного співробітництва у сфері нових педагогічних технологій навчання і вихован­ня обдарованої молоді.

Основними ідеями даної концепції є положення про те, що

Обдарованою є практично кожна людина, однак кожна обдарована по-своєму. Завдання педагога полягає у тому, щоб допомогти особистості, що формується, виявити і максимально розвинути її домінуючі здібності й об­дарування.

Розвиток обдарованості майбутнього спеціаліста потребує створення у ВНЗ цілісної системи, яка передбачає виявлення та підтримку обдарованої молоді, розвиток та реалізацію її здібностей, стимулювання творчої роботистудентів та викладачів, активізацію навчально-пізнавальної діяльності мо­лоді.

Запропонована концепція грунтується на системному підході до вивчен­ня педагогічних явищ та процесів, що дозволяє забезпечити ефективність навчально-пізнавальної, наукової і практичної роботи студентів, спрямова­ної на реалізацію особистісного і діяльнісного підходів; сприяє не тільки фо­рмуванню знань, умінь і навичок, але й розвитку обдарувань, творчого мис­лення майбутнього фахівця, інтелектуалізації його особистості, спонукає до творчої самостійної пошукової діяльності.

Реалізація Концепції здійснюється за такими напрямами:

удосконалення нормативної бази університету щодо підтримки обда­рованої молоді (розробка Положення про роботу з обдарованою студентсь­кою молоддю, концепції діяльності Науково-методичного центру роботи з обдарованою студентською молоддю тощо);

формування основ системи виявлення, навчання і підтримки обдаро­ваної студентської молоді, її соціального захисту;

видання сучасних підручників, посібників, розроблення технічних за­собів навчання, навчальних програм спецкурсів, факультативів, спрямова­них на розвиток здібностей обдарованої молоді та підготовки майбутніх учителів до роботи з обдарованими дітьми;

створення мережі навчальних закладів для апробації та запровадження сучасних методик виявлення, навчання та виховання обдарованої молоді;

залучення обдарованої молоді до науково-дослідницької, експеримен­тальної, творчої діяльності;

•   проведення загальноуніверситетських олімпіад, творчих конкурсів, конкурсів-захистів наукових робіт, турнірів і фестивалів, забезпечення участі обдарованої молоді у міжнародник інтелектуальних і творчих змаганнях;

сприяння наступності у системі роботи з обдарованою молоддю загаль­ноосвітніх, позашкільних, у тому числі початкових спеціалізованих мистець­ких, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;

модернізація вищої освіти відповідно до сучасних вимог, розширення системи підготовки педагогічних кадрів, що працюють з обдарованою мо­лоддю;

популяризація здобутків обдарованої молоді, поширення досвіду робо­ти педагогічних і науково-педагогічних працівників;

використання міжнародного досвіду підтримки і роботи з обдарованою молоддю.

Для успішного розвитку обдарованості кожного студента у ВНЗ має бути створено відповідні умови і враховано цілий ряд впливових чинників, серед яких можна визначити як внутрішні, так і зовнішні, а саме: надання всебічної допомоги студентам у виявленні домінуючих здібностей та розвитку схильно­стей; урахування спадкових даних - біофізіологічні, анатомо-фізіологічні особ­ливості організму (задатки) - які є передумовою розвитку здібностей; ство­рення розвивального середовища - стимулюючого оточення, яке відповідає роз­витку відповідних здібностей; розробка психологічного та методичного супроводу обдарованої особистості, індивідуальних програм навчання і розвитку; орга­нізація цілеспрямованого виховного впливу на розвиток здібностей та обдарувань за умови єдності у діяльності викладачів, студентів, керівництва навчального закладу, органів студентського самоврядування, позанавчальних структур; включення студентів до різноманітних видів діяльності з метою набуття ними певного досвіду їх виконання, стимулювання їх активності, що сприятиме дієвому розвитку їх потенційних можливостей; розвиток емоційно-вольової сфери студентів, що проявляється у наполегливості щодо виконання завдань, у прагненні до змагань, упевненості у своїх силах і здібностях, повазі до ін­ших, емпатійному ставленні до людей, терпимості до особливостей інших людей, схильності до самоаналізу, толерантному ставленні до критики, гото­вності поділитися речами й ідеями, незалежності у мисленні і поведінці, по­чутті гумору; формування відповідної системи цінностей, що відображається у розвитку реалістичної „Я"- концепції, внутрішньої мотивації, яка зумовлю­ється ціннісними змістами індивідуальної свідомості, автономністю, самодо­статністю, незалежністю від ситуативних чинників, спрямованістю у майбу­тнє; уникнення чиннику випадковості шляхом свідомої підготовки викладача до відповідної роботи (створювати ситуації, в яких студент міг би реалізуватися „у потрібному місці у потрібний час", стати для нього „Своїм Учителем"); створення системи стимулювання творчості студентської молоді; спеціальна пі­дготовка викладача до роботи з обдарованою молоддю.

Відповідна робота щодо навчання і виховання обдарованих та здібних студентів має здійснюватися за умови взаємодії, взаєморозуміння, узгоджено­сті діяльності всіх учасників навчального процесу.

Організація роботи з розвитку здібностей і обдарованості майбутніх учи­телів здійснюється у три етапи: діагностичний, формуючий, мотиваційно-стимулюючий.

Першим етапом роботи з обдарованими студентами є діагностичний - ви­явлення студентів, які мають здібності до певних видів діяльності, відрізня­ються нестандартністю мислення та творчим підходом до вирішення про­блем. Зазначимо, що, діагностиці приділяється особлива увага, як необхід­ному та одному з найважливіших компонентів у системі роботи сучасної вищої школи. Вважаємо, що діагностика обдарованості повинна бути ком­плексною, послідовною, різноманітною та поетапною. Виявлення обдарова­ності залежить від багатьох чинників, тому необхідно використовувати всі можливі джерела інформації про студента. Тільки після зіставлення інфор­мації, отриманої з різних джерел, можна робити відповідні висновки [60]. Лише на основі всебічної діагностики розпочинається розробка конкретних індивідуальних програм розвитку особистості обдарованого студента з її психолого-педагогічним забезпеченням.

Другим етапом роботи з обдарованими студентами є формуючий (ство­рення умов для повноцінного інтелектуального, фізичного, духовного роз­витку обдарованої молоді), який знаходить своє відображення у навчальнихпланах, програмах, формах та методах роботи, мета яких - створити сприят­ливий розвивальний простір для самореалізації, задоволення потреб у нових знаннях, спілкуванні, самовираженні, вихованні взаємовідносин тощо.

Провідними стратегіями у побудові процесу навчання обдарованої молоді вважаємо:

Поглиблення, при якому передбачено більш докладне вивчення навча­льних дисциплін з певних галузей знань студентами, які виявили до неї під­вищений інтерес. Це сприяє формуванню високого рівня компетентності у відповідній галузі знань, створює умови для інтелектуального розвитку май­бутніх фахівців.

Збагачення, що орієнтоване на якісно вищий рівень змісту освіти з вихо­дом за межі традиційної тематики за рахунок міждисциплінарних зв'язків. Передбачає оволодіння студентами різноманітними способами і прийомами розумової дослідницької діяльності. Може здійснюватися як у межах тради­ційного освітнього процесу, так і під час участі студентів у дослідницьких проектах, спеціальних інтелектуальних тренінгах тощо.

Проблемність навчання, що передбачає стимулювання особистісного роз­витку студентів в умовах застосування педагогами оригінальних методів по­дання матеріалу, пошуку нових значень і альтернативних інтерпретацій ба­зових понять, використання дослідницьких методів у процесі навчання то­що. Виступає компонентом збагачених програм або існує як самостійна тре-нінгова програма.

Принципового значення набуває проблема організації навчання обдарова­них студентів. Досі залишається дискусійним питання чи повинен обдарова­ний студент навчатися у звичайній академічній групи, чи необхідно створю­вати групи відповідно до здібностей студентів, окремо виділяючи групи об­дарованих. Нами було вивчено ефективність поділу студентів на гомогенні групи під час вивчення предметів педагогічного циклу. Дослідження прово­дилося впродовж 1999-2002 н.рр. під час вивчення студентами предметів пе­дагогічного циклу. Основними критеріями відповідного поділу студентів було обрано їх активність та ініціативність під час практичних занять, рівень креативності (здатність продукувати нові цікаві ідеї). Помічено, що у групі "неактивних" студентів з часом активізуються і проявляють свої здібності ті особистості, які до того на фоні більш активних однолітків демонстрували певну пасивність. Це спостереження знайшло своє підтвердження у дослі­дженнях науковців кафедри практичної психології ЖДУ (Н. Портницька), які шляхом тривалого моніторингу дійшли висновку: якщо із групи студентів виключити особистість з ознаками обдарованості, яка задавала тон у навчанні (лі­дирувала), її місце з часом займає інша особистість, що також буде демонструвати ознаки обдарованості. Отже, поділ студентів на гомогенні групи створює умови для прояву здібностей тих майбутніх учителів, які у гетерогенній групі зна­ходилися у "тіні" більш активних і розкутих однокурсників.

Водночас подібна практика позбавляє обдарованих студентів можливості спілкування з іншими однокурсниками і тим самим перешкоджає взаєморо­зумінню серед молоді. За такої взаємоізоляції студенти із середніми здібнос­тями не отримують необхідних стимулів до роботи, які виникають при взає­модії з більш обдарованими однолітками, що, у свою чергу, позбавляє їх мо­жливостей набуття необхідного досвіду професійної діяльності. Крім того, подібна практика породжує інтелектуальний снобізм з боку обдарованих студентів і комплекс неповноцінності в їх однолітків із середніми здібностя­ми. До того ж, опинившись серед інших обдарованих студентів, деякі з них потерпають від зниження свого статусу, оскільки не для всіх обдарованих си­туація постійного інтелектуального змагання виявляється цілком сприятли­вою.

Було зроблено висновок, що студенти мають навчатися в гетерогенних групах, в яких все одно відбувається певний поділ за здібностями, оскільки більш здібні студенти обирають для себе більш складні навчальні завдання. Однак за цих умов вибір належить самим студентам, а не нав'язується їм ви­кладачами. У цьому випадку у менш яскравих студентів не виникає почуття безнадійності, яке вони відчувають, коли їх об'єднують в одну групу всупе­реч їх бажанню. Робота з обдарованими студентами відбувається і за спеціа­льними програмами, які акцентують увагу на певних сильних сторонах осо­бистості (посилююча модель), або на слабких (коригуюча модель), посилю­ють сильні сторони, щоб компенсувати слабкі (компенсуюча модель).

1 Вітанчук Л.А. Форми та методи навчання обдарованої студентської молоді [Електрон-ный ресурс] // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К.: Інститут інноваційних тех­нологій і змісту освіти, 2005. - Вип. 41. - Режим доступу до журн.: // http //www. agronmc. com.ua/nmcprop/pr_os_41.html.; Зазимко О.В. Психологічні основи ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / О.В. Зазимко. - Київ, 2003. - 25 с.; Рудик Я.М. Організаційні форми надання вищими навчальними закладами додаткових освітніх послуг обдарованим студентам: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Я.М. Рудик. - К., 2006. - 20 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи