П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 31

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

2 Там само. - С. 198-300.

3 Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно-ориетированного образовния // Педагогика. -1997. -№4. - С.14.


Гуманістична спрямованість передбачає, що переживання людини світу в собі і себе в світі є об'єктивною реальністю, що приймає найрізноманітнішіформи, оскільки визнає унікальність особистості людини у всіх її виявах у складній системі людських стосунків1.

Місію такої школи, яка здатна впровадити ідеї гуманістичної особистіс-но орієнтованої педагогіки, реалізують сьогодні заклади нового типу - гімна­зії, ліцеї, колегіуми, школи-комплекси, авторські школи, які перетворились у справжні науково-дослідницькі центри апробації нового змісту навчання, педагогічних технологій, глибокого осмислення інноваційних процесів, сти­мулювання ініціативи вчителя і учня, розвитку їх потенційних можливостей. У таких школах нового типу діють свої універсали - об'єктивно існуючі зага­льні положення -імперативи:

>   духовний імператив, що визначає людину як суб'єкт культури і влас­ної життєтворчості;

>   гуманістичний і демократичний імператив, який передбачає розк­риття людської суті в кожному, розвиток здібностей, творчого потенціалу;

>   комунікативний імператив, спрямований на розуміння себе, іншого, культури, природи, космосу, себе і світі;

>   особистісно-діяльнісний імператив, що вимагає реалізації себе як мік-рокосму2 через діалогічні, ігротехнічні, проективні, дослідницькі технології, де людина виступає як головний інформаційний знак.

1 Белухин Д.Н.. Основи личностно ориентированной педагогики: Курс в лекций. Ч.1. -М.: Изд.-во "Институт практической психологи", Воронеж: НПО "МОДЭК: 1996. - С. 9.

2 Єрмаков І.Г. Нова школа нової України на зламі століть/ / Постметодика. - 1996. - №№4. - С. 23-28.

3 Колесникова И.А. Педагогическая реальность: опыт межпарадигмальной рефлексии. Курс лекций по философии педагогіки. - СПб.: "ДЕТСТВО-ПРЕСС", 2001. - С. 23.


Саме ці імперативи задають парадигму особистісно орієнтованого на­вчання, яку ми розглядаємо як певний зразок типологічних особливостей та сутнісних ознак існування суб'єкта педагогічної діяльності у просторі педа­гогічного буття3.Школа - це майстерня, де формується думка підро­стаючої генерації, треба міцно тримати її в руках, як­що не хочеш випустити з рук майбутнього

А. Барбюс

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

 

 

   Інтеграція науки та виробництва - інноваційна модель сучасного освітнього простору країни

Фундаменталізація та інтеграція навчально -виховного процесу - інноваційні напрями розвитку вищої освіти

Обдарована молодь - національний скарб України

Художньо-технічна та народна художня творчість -важливий чинник фахової підготовки майбутнього вчителя

Підготовка магістрів в умовах ступеневої освіти

Полікультурна підготовка студентів у системі вищої освіти

Культурні осередки освітнього простору: центри полоністики, юдаїки, богемістики

Новітні засоби професіоналізації та соціалізації майбутніх фахівців: юридична клініка, студентський євроклуб, студентська соціальна службаДубасенюк О.А., Костюшко Ю.О.

 

ЖДУ ІМ. І. ФРАНКА ЯК МОДЕЛЬ РЕГІОНАЛЬНОГО ІННОВАЦІЙНОГО КОНСАЛТИНГОВОГО ЦЕНТРУ РЕГІОНУ

 

 

Стрімкий розвиток сучасних знань та технологій вимагає синтезу науки і виробництва, що реалізується на рівні технопарків та консалтингових центрів, які є осередками науково-технологічних досліджень країн і регіонів.

Житомирський державний університет імені Івана Франка постає певною моделлю регіонального інноваційного консалтингового центру регіону, який реалі­зовано на основі двох навчально-науково-виробничих комплексів, технопар­ку, Поліського інноваційного центру освіти та розвитку, консорціуму вищих навчальних закладів та функціонує на базі різних форм міжнародної науко­вої співпраці, науково-методичних університетських й міжвідомчих науково-дослідних центрів та лабораторій.

Найважливішою одиницею цього поліструктурного інноваційного кон­салтингового утворення став навально-науково-виробничий комплекс "По­лісся". Згідно з Положенням, затвердженим Міністерством освіти і науки України, комплекс "Полісся" забезпечує координацію спільної діяльності на­вчальних закладів, сприяє впровадженню ступеневої підготовки майбутніх фахівців за наскрізними навчальними планами і програмами та ефективно­му використанню науково-педагогічних кадрів навчально-лабораторної та виробничої бази, соціальної інфраструктури; організації підвищення квалі­фікації викладачів навчальних закладів, спільному проведенню науково-дослідних робіт, апробації та використанню результатів наукових дослі­джень, розробці навчально-методичного забезпечення тощо.

Комплекс "Полісся" об'єднав понад 20 навчальних закладів області різних рівнів акредитації - від дитячого садка (який працює за системою вальдорф-ської педагогіки) до Інституту післядипломної педагогічної освіти. Діяль­ність Комплексу спрямована не лише на реалізацію системи неперервної освіти, якісний відбір абітурієнтів на навчання в університеті, а й на започа-ткування низки важливих комплексних науково-педагогічних проектів.

Основними напрямами діяльності комплексу "Полісся" стали:

1.      розробка та підготовка навчально-методичного забезпечення педаго­гічного процесу;

2.      стажування співробітників на базах Комплексу;

3.      організація навчальної та педагогічної практики студентів;

4.      робота з обдарованою учнівською та студентською молоддю;

5.      проведення конференцій, семінарів, "круглих столів", курсів з актуа­льних проблем діяльності Комплексу, підготовка, видання та реалізація практичних рекомендацій, підготовка науково-методичних збірників з дос­віду роботи Комплексу;

організація спільних виховних заходів;7. заслуховування звітів окремих членів Комплексу, факультетів, ка­федр, інших структурних підрозділів Комплексу про виконання запланова­них спільних навчальних, наукових, виховних заходів.

Діяльність комплексу "Полісся" здійснюється згідно з планом, який обго­ворюється та затверджується головою ради комплексу - ректором універси­тету на першому засіданні. Раз у місяць проводяться засідання комплексу, на яких обговорюються програми спільних наукових досліджень, результати вступних іспитів до університету, питання упровадження модульно-рейтингової системи у навчальний процес; питання щодо особливостей ро­боти з обдарованою молоддю, проблеми диференційованого підходу в на­вчальному процесі та інше. Однією із форм проведення засідань Комплексу є проведення "круглих столів" з актуальних проблем освіти, зокрема з тем "Ос­новні засади та способи реалізації освітніх технологій у загальноосвітніх школах та вищих навчальних закладах у контексті Болонського процесу", "Про критерії оцінювання знань випускників ЗОШ і абітурієнтів", "Реалізація ідей педагогіки співробітництва у навчально-виховному процесі", "Зовнішнє незалежне тестування як один з чинників якості освіти" та інші. Під час засі­дань постійно проводяться презентації наукового та навчально-методичного доробків викладачів університету та навчально-методичного забезпечення навчальних закладів - членів комплексу, працюють виставки наукових робіт тощо.

У рамках Комплексу організовується спільна робота науковців та педаго­гів у науково-методичних лабораторіях, проводяться спільні міжнародні та всеукраїнські конференції, "круглі столи" та виставки-презентації творчих робіт учнів навчальних закладів. Члени Комплексу беруть участь у щоріч­ному методичному ярмарку університету. При кафедрі методики викладан­ня іноземних мов і прикладної лінгвістики успішно працюють три науково-методичні лабораторії "Інноваційні технології навчання іноземної мови в початковій школі" (керівник - проф. Л. Калініна), "Проблеми навчання іно­земних мов у полілозі культур" (керівник - доц. І. Самойлюкевич), "Форму­вання професійної компетенції майбутнього вчителя іноземної мови засоба­ми сучасних технологій" (керівник - ст. викладач Л. Березенська). Лаборато­рії постійно проводять виїзні засідання у Коростишівському педагогічному коледжі імені Івана Франка. Працюють науково-методичні лабораторії у Бе­рдичівському коледжі, обласному педагогічному ліцеї, гуманітарній гімназії № 1, ліцеї № 25, гуманітарній гімназії № 23, міському колегіумі (м. Житомир).

Члени Комплексу беруть участь у діяльності університетського Науково-методичного центру роботи з обдарованою студентською молоддю, а також Науково-методичної лабораторії "Освітньо-виховна система Полісся".

Крім того в університеті діє науково-виробничий комплекс "ЖДУ ім. І.Франка - ВАТ "Електровимірювач", який здійснює виробництво навча­льного обладнання для кабінетів фізики загальноосвітніх шкіл, яке розроб­ляється викладачами кафедри фізики університету. Для впровадження в за­гальноосвітніх і вищих навчальних закладах України електронних вимірю­вальних приладів на ВАТ "Електровимірювач" на теперішній час налагодже­но випуск такого обладнання: мікрокулонометр, мілівеберметр, мілівольт­метр, пікофарадометр, секундомір, калібратор струму, калібратор напруги на 30 В, калібратор напруги на 2000 В. Для лабораторного практикуму випу­скається також допоміжне обладнання: вимірювальний конденсатор, тороїд, соленоїд з вимірювальною котушкою, намагнічуюча й вимірювальна котуш­ка, розбірний трансформатор, набір конденсаторів на підставках, магазин ємностей, магазин опорів. Запропонований комплект приладів забезпечує чутливість, точність і надійність вимірювань з електрики і магнетизму.

Науково-виробничий комплекс бере участь у Державній Комплексній програмі "Забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих на­вчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін". До кабінетів фізики загальноосві­тніх і професійно-технічних навчальних закладів постачаються набірні поля "Школяр" і лабораторні електровимірювальні прилади. У подальшому пла­нується розширювати можливості використання набірного поля "Школяр" у гуртковій і позакласній роботі з фізики за рахунок введення нових модулів і зовнішніх елементів.

Відділення інноваційних технологій і змісту освіти Інституту інновацій­них технологій і змісту освіти спільно з комісією засобів навчання та шкіль­ного обладнання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України розглянуло зразок лабораторного приладу "Набірне поле "Школяр" з "Блоком живлення 43008-У", який схвалено до використання в закладах освіти України.

Крім того науковцями і конструкторами Науково-виробничого комплек­су було розроблено комплект "Мілівебраметр і калібратори струму та напру­ги" з додатковим обладнанням для вищих навчальних закладів. Новинкою стало представлене набірне поле "Електроніка", призначене для використан­ня в коледжах, технікумах, професійно-технічних навчальних закладах при вивченні основ електроніки і проведенні лабораторних робіт з дослідження властивостей радіоелементів, логічних елементів, побудови схем з їх викори­станням. Загальноосвітні навчальні заклади м. Житомира у 2010 році забез­печено електровимірювальними приладами та набірними полями "Школяр" та "Електроніка". Для кабінетів фізики було також виготовлено окремі при­лади: секундомір з цифровою індикацією, пікофарадометр з цифровою ін­дикацією, демонстраційний цифровий ампервольтомметр.

У 2010 році університетом спільно з Національним агроекологічним уні­верситетом (м. Житомир) та підприємствами м. Житомира створено науко­вий технічний парк "Полісся". Пріоритетними напрямами діяльності науко­вого парку є економічно і соціально зумовлені наукові, науково-технічні та інноваційні напрями діяльності, що відповідають меті створення наукового парку, враховують потреби регіону та узгоджуються з напрямами діяльності, визначеними законами України "Про пріоритетні напрями інноваційної ді­яльності в Україні", "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" таіншими законодавчими актами України в науковій, науково-технічній та ін­новаційній сферах. Цей технопарк організовано з метою:

-  розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні, ефек­тивного та раціонального використання наявного наукового потенціалу, ма­теріально-технічної бази для комерціалізації результатів наукових дослі­джень і їх впровадження на вітчизняному та закордонному ринках;

-  стимулювання інноваційної діяльності по активізації структурних зру­шень в економіці регіону;

-  формування сприятливого середовища для вже існуючих малих і серед­ніх інноваційних компаній;

-  інтенсифікації розробок, виробництва і впровадження наукоємної кон­курентоспроможної продукції;

-  координації і взаємного погодження дій засновників та учасників нау­кового парку, спрямованих на задоволення потреб внутрішнього ринку та нарощування експортного потенціалу України;

-  організаційного удосконалення інноваційної діяльності та комерційно­го трансферу науково-технічних розробок;

-  залучення внутрішніх та іноземних інвестицій для вирішення завдань, що стоять перед науковим парком;

-  організації промислового випуску та широкого використання іннова­ційних продуктів наукового парку.

Значну роботу у структурі консалтингової діяльності проводить універ­ситетський Поліський інноваційний центр освіти та розвитку (керівник центру - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології і педагогіки Ю. С. Костюшко). Метою Центру є: ініціювання, координація досліджень у галузі інноваційних технологій освіти і розвитку та їх утілення в практику функці­онування освітніх структур. Результати діяльності висвітлюються у щоріч­ному альманасі „Інноваційні технології освіти та розвитку", проводяться се-мінари-тренінги для вчителів шкіл.

Головним напрямом наукової та організаційної діяльності є ініціювання та координація проведення наукових досліджень у галузі освітніх інновацій та підготовка спеціалістів до їх реалізації шляхом: залучення до проведення досліджень викладачів та студентів вищих навчальних закладів м. Житоми­ра, кращих педагогів, психологів та соціальних працівників області; співпра­ці з громадськими організаціями та державними установами для досягнення поставленої мети; розробки, накопичення, впровадження та розповсюджен­ня інформації з проблем інноваційних технологій освіти та розвитку.

Так, у 2009 році була проведена регіональна науково-практична конфе­ренція "Інновації в системі менеджменту освіти". У 2010 року - семінар для директорів ліцеїв і гімназій Житомирської області - "Інновації в системі су­часної освіти". Також останніми роками був організований цикл семінарів-тренінгів для батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу: "Втілен­ня ідей гуманістичної педагогіки в практику сімейного виховання", "Конс­труктивна взаємодія батьків з дітьми у ситуації конфлікту", "Монологічні тадіалогічні стратегії психолого-педагогічних впливів в умовах сімейного вихо­вання".

Крім того, проведено цикл семінарів для методистів дошкільних навча­льно-виховних закладів на тему "Сучасні інноваційні виховні технології: тео­рія і практика", для вихователів продовженого дня на тему "Практика вирі­шення міжособистісних конфліктів вихователя з учнями в поза навчальній діяльності".

Важливою подією у 2010 році на рівні області стали семінар із заступни­ками директорів з науково-методичної роботи ліцеїв і гімназій області на те­му "Інновації в системі менеджменту освіти" та науково-практична конфере­нція "Освіта для сталого розвитку".

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи