П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Тому підготовка майбутнього вчителя початкової школи до розвитку ін­телектуальної обдарованості учнів на основі технологічного підходу перед­бачає дослідження всіх аспектів цього процесу, починаючи з постановки ці­лей, проектування, організації навчального процесу до перевірки ефектив­ності створеної дидактичної системи.

Цільовий компонент передбачає проектування стратегічних, тактичних та оперативних цілей навчання студентів відповідно до розробленої моделі го­товності майбутнього вчителя початкової школи до розвитку інтелектуаль­ної обдарованості учнів.

Мотиваційний компонент охоплює чинники, які спонукають студентів до цілеспрямованої і систематичної роботи з інтелектуально обдарованими учнями у практичній діяльності.

Змістовий компонент передбачає удосконалення змісту курсів "Педаго­гіка" та "Історія педагогіки" щодо збагачення його інформацією про особли­вості навчання і виховання обдарованих учнів, а також розробку спеціально­го курсу "Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до роботи з ін­телектуально обдарованими учнями".

Діяльнісно-операційний компонент вміщує різноманітні види, форми, ме­тоди, засоби, прийоми професійно-педагогічної підготовки майбутніх учи­телів, які спрямовані на реалізацію мети і завдань підготовки майбутнього вчителя початкової школи до розвитку інтелектуальної обдарованості учнів. Серед них ділові ігри, тренінги, дискусії, індивідуальні, творчі завдання, мі-кровикладання, моделювання, завдання творчого та дослідницького харак­теру тощо. При цьому студенти оволодівають комплексом різноманітних ме­тодів, прийомів, засобів, які допоможуть їм організувати педагогічно доціль­ну взаємодію з інтелектуально обдарованими учнями. Такий підхід дозволяє поставити і майбутніх педагогів у такі умови, де б кожен з них міг реалізува­ти свої можливості, виробити власну позицію, переконання щодо роботи з обдарованими учнями, формуватися як учитель-професіонал.

Контрольно-оцінний компонент спрямований на здійснення контролю та оцінки рівня готовності майбутнього вчителя початкової школи до розвитку інтелектуальної обдарованості учнів; відповідної корекції цього процесу.

Схарактеризуємо докладніше основні компоненти пропонованої тех­нології.

Цільовий компонент технології. Під час проектування цілей та завдань процесу підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з об­дарованими учнями було використано логіку таксономії навчальних цілей, розроблену групою американських учених під керівництвом Б. С. Блума у когнітивній сфері. Відповідно до визначених цілей технологічного процесувиділяються рівні сформованості у студентів знань з проблеми обдарованос­ті. В остаточному варіанті технологічна побудова системи цілей розділу, ви­значених через певні види діяльності студентів, має такий вигляд (див. Таб­лицю 1):

Таблиця 1

Категорії цілей у пізнавальній сферіКАТЕГОРІЇ ЦІ­ЛЕЙ


ЗМІСТОВНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КАТЕГОРІЙ НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙРепр одуктивний рівень (знання)


Знають визначення основних понять проблеми обдарованості -
здібності, обдарованість, інтелектуальна обдарованість, види та
сфери обдарованості, ознаки обдарованості, діагностика обда-
рованості тощо. Висвітлюють впливові чинники розвитку обда-
рованості особистості. Визначають стратегії, форми, методи,
засоби розвитку обдарованості.
      Адаптивний рі­вень (розуміння)


Розуміють природу обдарованості людини. Визначають та інте­рпретують сутність основних понять проблеми на основі їх ка­тегорійного аналізу. Пояснюють залежність процесу розвитку обдарованості особистості від взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників. Усвідомлюють специфіку кожного із різновидів обда­рованості.Конструктивний рівень (застосування)


Складають психологічну характеристику обдарованих учнів.
Використовують знання сутності основних понять проблеми у
процесі рішення педагогічних ситуацій під керівництвом ви-
кладача, застосовуючи при цьому традиційні форми, методи і
засоби для розв'язування стандартної проблеми.
  Творчий рівень (аналіз)


Зіставляють категорії "задатки", "здібності", "обдарованість", "та-
лановитість", "геніальність", визначають взаємозв'язок між ними.
Аналізують наукову літературу з проблеми обдарованості, виді-
ляючи основне, акцентуючи увагу на особливостях роботи вчи-
теля початкової школи з обдарованими учнями. Використову-
ють набуті знання у нестандартних ситуаціях, при розв'язуванні
складних педагогічних проблем під керівництвом викладача,
застосовуючи при цьому нестандартні прийоми і засоби.
          Дослідницький рівень (синтез)


Встановлюють логіко-структурну залежність між основними
поняттями проблеми. Розробляють структурні схеми організації
роботи окремого вчителя та навчального закладу в цілому з роз-
витку обдарованості учнів, пишуть реферати з проблеми обда-
рованості, виступають з доповідями, повідомленнями. Розроб-
ляють індивідуальні програми розвитку обдарованої особистос-
ті. Узагальнюють результати своєї роботи.
           Оцінно-узагальнюючий рівень (оцінка)


Оцінюють значення своїх знань з проблеми обдарованості у ці-
лісній системі професійної підготовки, грунтуючись на чітких
критеріях оцінки. Оцінюють позицію відомих педагогів та су-
часних дослідників щодо підходів до проблеми навчання обда-
рованих учнів. Оцінюють результати власної діяльності.
           Серед загальних цілей підготовки майбутнього вчителя початкової шко­ли до роботи з обдарованими учнями можна визначити такі:ознайомлення з основними поняттями проблеми обдарованості; фо­рмування розуміння їх сутності; усвідомлення цілей, завдань, специфіки процесу навчання інтелектуально обдарованих учнів;

стимулювання у студентів інтересу до процесу спілкування з обдаро­ваною особистістю і розвиток у них позитивного ставлення до цієї категорії учнів;

підготовка майбутнього вчителя до свідомого вибору оптимальних форм, методів, засобів навчання обдарованого учня.

Поглиблюючи набуті знання з педагогіки при вивченні спецкурсу "Пі­дготовка майбутнього вчителя початкової школи до роботи з обдарованими учнями", майбутні вчителі мають:

ознайомитися з проблемою обдарованості та станом її вирішення в Україні;

усвідомити сутність загальної та спеціальної обдарованості та їх різ­новидів;

ознайомитися із особливостями психології обдарованих дітей, зокре­ма молодших школярів;

оволодіти знаннями, які характеризують цілі та принципи організації навчання інтелектуально обдарованих дітей різних вікових груп;

усвідомити основні стратегії, форми та методи навчання обдарованих учнів;

аналізувати особливості роботи педагога з обдарованими учнями та способи організації навчального процесу з ними;

застосовувати набуті знання при розв'язанні педагогічних задач та моделюванні елементів навчального процесу з обдарованими дітьми при підготовці та проведенні практичних занять.

Таким чином, основним завданням пропонованої технології є підготов­ка кваліфікованого педагога, який глибоко володіє теоретичними знаннями щодо проблеми обдарованості та може реалізувати їх у практичній діяльнос­ті.

Принципи організації педагогічного процесу.

Принцип гуманізації - полягає в орієнтації навчально-виховного процесу на особистість учня, що виявляється у виборі змісту, методів, засобів навчан­ня і виховання. Учень знаходиться в центрі освітнього процесу. Цей прин­цип реалізується у виборі профілю класу, викладача з профільної дисциплі­ни, свободі ухвалення рішення продовжити освіту в профільному класі або повернутися в традиційну систему навчання, в адаптації обдарованого учня до форм навчання, характерних для ВНЗ.

Принцип індивідуалізації - полягає в обліку психологічних індивідуаль­них відмінностей учнів: їх темпераменту, типу мислення, динаміки психіч­них процесів і так далі. Індивідуалізація ОУ полягає в педагогічній (для пси­хологотипу) підтримці, розробці індивідуальних освітніх маршрутів, підборі педагогічного інструментарію для контролю і корекції ходу і результатів процесу навчання і виховання.

Принцип диференціації - це такий підхід до навчання і виховання, який враховує відмінність учнів. Для навчання ОУ застосовується як внутрішня, так і зовнішня диференціація. Використовуються адаптивні різнорівневі фо­рми навчання і контролю.

Принцип гуманітаризації - полягає в переважанні наук, пов'язаних з ви­вченням суспільства, культури, історії народу в навчальних планах. У зага­льноосвітній блок профільних і передпрофільних класів включені такі пре­дмети, як "Світова художня культура", "Культура спілкування" та ін. Крім того, цей принцип реалізується через заходи позакласної роботи.

Змістовий компонент технології. Підготовка майбутнього вчителя поча­ткової школи до роботи з інтелектуально обдарованими учнями реалізується у процесі викладання педагогічних дисциплін і охоплює такі складові: осно­вні навчальні курси "Педагогіка", "Історія педагогіки", "Вступ до спеціальнос­ті", "Основи педагогічної майстерності", спецкурс "Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до роботи з інтелектуально обдарованими учня­ми", педагогічна практика, а також проведення студентами експерименталь­ної роботи, написання на основі цього наукових статей, рефератів, курсових, дипломних бакалаврських та магістерських робіт.

Удосконалення зміст основних курсів педагогічних дисциплін і введен­ня для студентів IV курсу інституту педагогіки спеціального курсу, було без­посередньо спрямовано на підготовку майбутнього вчителя до роботи з інте­лектуально обдарованими учнями. Так, до основного курсу "Педагогіка" бу­ло внесено доповнення у такі теми: "Школяр, його розвиток і виховання", "Планування роботи класного керівника", "Педагогічна діагностика в роботі класного керівника", "Розумове виховання школярів", "Зміст освіти у сучасній школі", "Форми організації навчання", "Методи та засоби навчання", "Індиві­дуальна робота з учнями".

У темі "Школяр, його розвиток і виховання" звертається увага майбутніх учителів до сутності понять "задатки", "здібності", "обдарування". Студенти аналізують та зіставляють ці категорії, доходячи висновку, що обдарованість - це рівень розвитку здібностей особистості, який перевищує середній рівень і дозволяє людині досягати високих результатів у певному виді діяльності. Майбутні вчителі знайомляться із видами здібностей, зокрема, аналізуються загальні та спеціальні здібності, що виступають передумовами для розвитку різних видів обдарованості. Поряд із загальними, що впливають на станов­лення особистості учня, студенти характеризують чинники, що входять до структури обдарованості: когнітивні, особистісні, соціальні. На практичному занятті з цієї теми студентам пропонується провести невеличке дослідження: побудувати генеалогічне древо своєї родини; проаналізувати, що вони успа­дкували від своїх батьків та прадідів (при цьому використовується опорнасхема заняття стосовно тих якостей, що передаються генетично). Особлива увага звертається на здібності до певних видів діяльності. У кінцевому ре­зультаті студенти складають таблицю та роблять відповідні висновки.

Тема "Планування роботи класного керівника" доповнена відомостями про сутність індивідуального плану розвитку особистості інтелектуально обда­рованого учня, принципами та правилами побудови тощо. На практичному занятті студенти складають "Карту обдарованої дитини", на основі якої здій­снюється моніторинг досягнень учнів упродовж їх навчання у школі. Карта включає такі положення, як: загальні відомості про дитину (ПІП, дата наро­дження, домашня адреса, навчально-виховний заклад, який відвідував до вступу до школи тощо); дані про сім'ю та сімейне виховання; статус дитини у сім'ї (єдина, старша, молодша дитина); статус сім'ї, в якій виховується дитина (повна, неповна, багатодітна); стан здоров'я і фізичний розвиток дитини (зір, слух, моторно-рухова система, вади мовлення, кризові та психотравмуючі ситуації у житті дитини); сформовані інтереси та спеціальні здібності дити­ни (академічна сфера - лінгвістичні, літературні, суспільні, природничі, економічні, математичні; сфера руху та художньої діяльності - образотворчі, вокальні, музичні, хореографічні, акторські, спортивні); особливості психо­логічної адаптації до навчальної діяльності у щколі (рівні: повний, вираже­ний, помірний, початковий, відсутність адаптації); особливості психологічної адаптації до класного колективу (рівні: лідер, популярний, малопопулярний, ізольований).

На основі психолого-педагогічного спостереження за розвитком особи­стості школяра фіксується ряд показників. При цьому враховуються думки людей, які безпосередньо спілкуються з дитиною, а саме: шкільного психоло­га, педагогів, батьків. Усі вони, незалежно один від одного, характеризують рівень розвитку дитини за такими критеріями: загальна орієнтація у навко­лишньому середовищі (високий, середній, низький рівень); інтелектуальний розвиток; комунікативні здібності; самокритичність оцінювання своїх дій та вчинків; цілеспрямованість, наполегливість; орієнтація на здобуття макси­муму необхідної інформації; культура мовлення; особливості нервової сис­теми, темпераменту (врівноваженість, неврівноваженість, слабкість нервової системи, правша, лівша, рівень творчого розвитку).

Далі наводяться відомості про рівень психічного розвитку дитини за такими показниками: системність знань, увага, гнучкість мислення, логіка, пам'ять, спостережливість, уміння аналізувати, робити висновки, встановлю­вати зв'язки між подіями, причиною і наслідками тощо.

В індивідуальній картці учня фіксуються результати інтелектуального марафону впродовж терміну, передбаченого програмою. Особлива увага приділяється розвитку інтересів учнів шляхом їх участь у роботі гуртків, фа­культативів, клубів, секцій тощо. Окрім того, формулюються висновки стосо­вно здібностей учня до занять науковою працею за допомогою ряду показ­ників, зокрема: уміння висловлювати думки чітко і ясно; рівня розвитку мо­торної пам'яті; розуміння абстрактних понять; здатності до узагальнення;зацікавленості науково-популярною літературою; вміння формулювати мету та завдання дослідження, планувати свою діяльність; схильності до експери­ментування; потребою у пошуку нестандартних рішень; потребою у нових знаннях тощо. Окремо вказуються тема наукового дослідження, наявність наукових статей, інших робіт.

Результатом проведеної роботи є індивідуальні рекомендації стосовно розвитку інтелектуальних та творчих здібностей кожної дитини.

Тема "Педагогічна діагностика в роботі класного керівника" доповнена діа­гностиками здібностей учнів. Зокрема, майбутні вчителі знайомляться із та­кими відомими методиками: психологічні тести (тестові методики Г. Айзенка, прогресивні матриці Равена, опитувальник домінуючих здібнос­тей Ґ. Гарднера та інші), призначені для вивчення логічності мислення учнів, визначення коефіцієнта інтелектуальності, розподілу здібностей тощо. На практичних заняттях студенти навчаються користуватися цими методиками, перевіряючи власний рівень розвитку інтелектуальних, творчих, доміную­чих здібностей тощо.

Вивчаючи тему "Розумове виховання школярів" майбутні вчителі поглиб­люють свої знання щодо розуміння сутності понять "інтелект", "інтелектуа­льні здібності", інтелектуальний розвиток", "інтелектуальна обдарованість" тощо. Глибоко аналізуються сучасні підходи до розуміння природи інтелек­ту, зокрема дослідження Г. Айзенка, Ґ. Ґарднера тощо. Студенти знайомлять­ся із формами і методами виховної роботи класного керівника щодо інтелек­туального розвитку учнів різних вікових груп.

До змісту теми "Зміст освіти у сучасній школі" внесено корективи щодо стратегій навчання обдарованих дітей, зокрема інтелектуально обдарованих. Майбутні вчителі дізнаються, що у зарубіжній школі найчастіше використо­вують такі стратегії навчання обдарованих дітей як прискорення, збагачен­ня, поглиблення, проблемність тощо. На практичному занятті студенти ана­лізують зміст сучасних підручників для початкової школи, визначаючи мож­ливості реалізації названих стратегій у навчанні учнів молодших класів.

Теми "Форми організації навчання" та "Методи та засоби навчання" збага­чені матеріалом, який розкриває необхідність застосування для навчання ін­телектуально обдарованих учнів творчих методів навчання, які спрямовані на визнання раніше невизнаних або невикористаних можливостей; вихован­ня поваги до бажання дітей самостійно працювати; формування вміння стримуватися від втручання у процес творчої діяльності; надання дитині свободи вибору; індивідуалізацію навчальної програми залежно від особли­востей учня тощо. Студенти дізнаються, що у роботі з обдарованими дітьми можуть бути використані різноманітні форми навчання: фронтальні (диску­сії, елементи проблемного навчання, дидактичні ігри), групові (парні, пос­тійні групи зі зміною функцій їх учасників, поділ класу на групи з однако­вим завданням, з різним завданням), індивідуальні тощо. Аналізується поте­нціал самостійної роботи інтелектуально обдарованих учнів, позакласної та позашкільної роботи (виконання учнем позанавчальних завдань; відвідуваннягуртка, клубу, секції або участь у тематичних масових заходах (вечорах лю­бителів літератури, математики, природи та ін.); огляди-конкурси тощо.

Тема "Індивідуальна робота з учнями" безпосередньо присвячена особли­востям роботи вчителя з обдарованими дітьми. На цьому занятті формують­ся уявлення студентів про сучасні концепції обдарованості особистості, осо­бливості прояву обдарованості, її види та сфери, можливості розвитку обда­рованості, зокрема, розвитку когнітивної сфери особистості, та про можли­вості становлення обдарованості дітей в контексті навчально-виховного про­цесу.

Отже, удосконалення змісту основного курсу "Педагогіка" дозволяє да­ти майбутньому вчителю загальне уявлення про сутність обдарованості, на­вчити студентів ідентифікувати її види, ознайомити із основними стратегія­ми, формами, методами та засобами навчання і виховання обдарованих уч­нів.

Курс "Історія педагогіки" також було збагачено відомостями про розви­ток і становлення уявлень відомих педагогів і мислителів минулого про при­роду обдарованості, про необхідність та специфіку навчання і виховання об­дарованих дітей тощо. Студенти дізнаються про думки філософів Давнього світу Сократа, Платона, Аристотеля, Квінтіліана про обдаровану особистість, її особливості та способи навчання. При вивченні творчості Я.А. Коменського, Дж. Локка, Й.Г. Песталоцці та інших виданих педагогів майбутні вчителі аналізують праці цих мислителів, звертаючи увагу на їх поради щодо організації навчання учнів цієї категорії.

Для поглибленого вивчення майбутніми вчителями початкової школи проблеми навчання обдарованих учнів нами розроблено спеціальний курс "Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до роботи з інтелектуально обдарованими учнями", який студенти можуть обрати на 4 курсі. Він виклада­ється у 7-8 семестрах, для його вивчення відводиться 72 години: лекції - 22 год., семінари - 22 год., самостійна робота - 28 годин.

За своєю структурою представлена програма відповідає вимогам до професійної підготовки майбутнього педагога, доповнює базові навчальні курси "Педагогіка", "Історія педагогіки", "Вступ до спеціальності", "Основи педагогічної майстерності" у вищих навчальних закладах, поєднує традицій­ні підходи з інноваційними процесами, які відбуваються в освіті.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи