П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

5.  Проведення наукових, соціально-психологічних, психолого-педагогічних досліджень соціально-економічного становища, ціннісних орі­єнтацій, життєвих планів студентів, підготовленості їх до життя в соціумі. Використання результатів досліджень у практиці соціальної роботи.

6.  Створення творчих колективів із метою розробки методичних рекоме­ндацій та методичного забезпечення роботи університету з питань соціаль­ної підтримки молоді.

7.  Організація науково-практичних конференцій та семінарів, нарад із питань профілактики, допомоги, реабілітації та надання соціальних послуг молоді, студентським сім'ям.

Апробація, рецензування, підготовка рекомендацій щодо практичного застосування нових методичних, статистичних, екологічних, інформаційнихматеріалів та пропозицій ректорату університету й соціальним службам що­до розв'язання нагальних соціальних проблем.

9. Створення інформаційного банку даних основних завдань та напрям-
ків діяльності студентської соціальної служби для молоді

10. Замовлення та впровадження у життя наукових досліджень у сфері соціальної роботи зі студентською молоддю.

11. Організація роботи волонтерів із числа викладачів та студентів уні­верситету.

12. Створення при СССМ мережі клубів для розвитку інтелектуальних та творчих здібностей студентської молоді.

13. Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості студентської молоді.

Наказ про створення соціальної служби в університеті та Положення про СССМ було підписано ректором університету проф. П. Саухом у червні 2003 р., а уже з жовтня розпочався набір до волонтерського загону СССМ.

При включенні до загону кожний студент зазвичай має власну мотива­цію, суть якої зводиться до реалізації п'яти основних потреб: мати, бути, ро­бити, любити, рости1. Тому при проведенні загальних зборів студентів за­вданням керівництва СССМ було зацікавити їх, пробудити бажання до учас­ті у волонтерському русі. Ми виділяємо певні найвпливовіші стимули для участі у добровільній діяльності студентів.

1. Загальні (визначені А. Капською 2): знання про суспільство і себе, цікаве
дозвілля, нові знайомства, відчуття корисності та потрібності, ділові контак-
ти в соціальній сфері, визначений статус.

2. Специфічні (основані на особливостях діяльності нашої СССМ): мож-
ливість брати участь у безкоштовних курсах "рівний
- рівному" (при СССМ
їх працює більше
10 найменувань, періодичність проведення - 1 раз на тиж-
день студентами-волонтерами, що мають відповідні посвідчення), переваги
при забезпеченні роботою на Молодіжному центрі праці, що планується
створити при СССМ, набуття практичного досвіду (адже університет готує
спеціалістів у галузі освіти і виховання, соціальних педагогів, практичних
психологів).

1 Технологізація волонтерської роботи в сучасних умовах / За ред. проф. А.Й. Капської. -К., 2001. - 140 с.

2 Там само.


Другий основний етап роботи СССМ - навчання волонтерів. Найчастіше воно залежить від виду діяльності, який студенти обрали, і проходить у декі­лькох напрямках: для консультантів телефону довіри працює школа; на со­ціально-психологічному факультеті читається спецкурс "Волонтер" з вулич­ної соціальної роботи; силами Житомирського обласного Центру соціальних служб для молоді та фонду "За здоровий спосіб життя" читаються лекції, проводяться відеолекторії та тренінги за напрямками: "Відлуння" (превенти­вна робота в гуртожитках), "Формування безпечної сексуальної поведінки","Школа лідерів", "Допомога жінкам у створенні власного бізнесу", "Профіла­ктика абортів", "Профілактика ВІЛ/СНІДу".

Весь волонтерський загін (близько 200 осіб) поділено на структурні під­розділи у відповідності з напрямками роботи. Керують підрозділами студен­ти з числа найактивніших.

Основні напрямки роботи СССМ ЖДУ

Телефон довіри

Індивідуальне анонімне консультування молоді з різноманітних питань (конфлікти з батьками, викладачами, міжособистісні конфлікти, страхи, де­пресії тощо). Консультації та психокорекція у важких стресових ситуаціях. Інформаційна підтримка різноманітних починань молоді. Правовий захист студентів, консультації спеціалістів різних напрямків, гарячі лінії з адмініст­рацією, провідними співробітниками університету, спеціалістами соціальних служб, громадських організацій. Соціально-педагогічний патронаж постій­них абонентів. Соціально-педагогічна підготовка консультантів до роботи досвідченими науковцями (лекції) та практиками (практичні та лабораторні заняття). Створення методичного забезпечення роботи волонтерів на теле­фоні довіри. Психопрофілактика та психогігієна консультантів телефону довіри.

Організація і проведення соціологічних досліджень основних проблем студентства.

Молодіжний центр праці

Тимчасове працевлаштування студентської молоді на період літніх кані­кул. Першочергова допомога у працевлаштуванні соціально-незахищеної молоді і волонтерів.

Співпраця з міською службою зайнятості. Працевлаштування молоді на постійну роботу, формування банку вакансій. Контроль за розподілом випу­скників університету. Робота з профілактики торгівлі людьми. Сприяння впровадженню молодіжних підприємницьких ініціатив.

Економічне виховання молоді. Професійна орієнтація молоді, допомога у виборі професії та шляхів її набуття. Проведення психологічної діагностики професійного самовизначення молоді.

Перелік послуг Молодіжного центру праці підприємствам міста: прове­дення масових заходів для молоді, організація діяльності консультативних соціальних пунктів та телефону довіри; проведення тренінгів, семінарів, конференцій з актуальних питань соціально-педагогічної науки; організація дозвілля дітей працівників організацій та установ; гувернерські та репети­торські послуги; допомога у виготовленні та розповсюдженні рекламної та поліграфічної продукції; надання усіх видів соціальної допомоги співробіт­никам організації чи установи.

Курси "рівний-рівному"

Організація безкоштовних непрофесійних курсів за інтересами для воло­нтерів. Можливість отримання професійних навичок роботи для професій­ного зростання у майбутньому. Професійно-орієнтаційна робота. Організа­ція змістовного дозвілля молоді. Виховання відповідальності керівників кур­сів. Естетичний, фізичний, професійний, екокультурний розвиток особисто­сті. Пропагування та формування здорового способу життя. Підвищення престижу професій соціально-педагогічного циклу.

Напрямки роботи курсів: масаж, комп'ютерна грамота, розмовна італій­ська мова, візаж, сурдопереклад, кулінарія, моделювання одягу, бухгалтерсь­кий облік, дефіле, флористика-дизайн, шейпінг.

Вулична соціальна робота

Підготовка вуличних соціально-педагогічних заходів для бездоглядних та без­притульних дітей

Практична (мобільні консультативні пункти, тренінги, рольові ігри) до­помога шкільним психологам та соціальним педагогам міста у превентизації дитячих правопорушень та бездоглядності. Профілактика насильства в ро­динах, робота з розповсюдження знань про права дитини.

Робота з "важкими" підлітками, взаємодія з приймальником-розподільником. Збір речей, літератури та канцелярських товарів для мате­ріальної допомоги безпритульним, дітям-сиротам, дітям з малозабезпечених сімей, біженцям. Організація культурно-масових заходів у дитячому будинку та притулку для неповнолітніх. Індивідуальна виховна і психодіагностична робота з дітьми "груп ризику".

Робота з ветеранами університету

Соціальний патронаж викладачів, які пропрацювали в університеті біль­ше 25 років. Психологічна підтримка людей похилого віку. Збір спогадів про університет для створення книги спогадів.

Сектор "Дозвілля"

Організація вільного часу молоді. Пропаганда культурного дозвілля та здорового способу життя. Інноваційний центр, формування банку ідей. Ор­ганізація та проведення відвідування кінотеатрів, музеїв, виставок, закладів соціального захисту населення м. Житомира, екскурсій по містах України, туристичних походів. Організація дозвілля дітей-сиріт та дітей, позбавлених піклування батьків у дитячому будинку с. Дениші.

Інформаційна служба

Підготовка, випуск та розповсюдження інформаційних бюлетенів "Вісник СССМ", "Перехрестя". Інформаційна та рекламна підтримка підрозділів СССМ. Розробка соціальної реклами.

Пропаганда серед студентства соціально активного способу життя.

Поширення інформації про роботу молодіжних організацій, клубів, спортивних секцій тощо. Поширення інформації про культурно-дозвіллєві та організаційні заходи СССМ та міста.

Співпраця волонтерів між собою, з керівництвом ВНЗ грунтується на принципах самоуправління, рівноцінності, демократичності стосунків, пова­ги, турботи, людиноцентризму, посильності, вимогливості, чесності.

Однією з авторських інноваційних програм СССМ є проведення щоріч­ного благодійного ярмарку на користь дітей-сиріт і дітей, позбавлених бать­ківського піклування. Перша така акція відбулася 26 лютого 2003 р. в рамках проведення Дня кафедри соціальної педагогіки і педагогічної майстерностіуніверситету. Провідною ідеєю ярмарку є одночасна організація роботи ста­нцій, що надаватимуть бажаючим платні послуги. Керівництво з підготовки станцій здійснювали волонтери за профілем навчання на курсах. Для прик­ладу, на ярмарку активно діяли салон краси „Кікімора"; салон масажу „По­двійний удар"; Любовна пошта, центр перекладів „Запитай у деканату іта­лійською, англійською, німецькою, французькою, польською мовами"; салон азартних ігор „Лас-Вегас"; консультаційна служба „Відверто про інтимне"; кафе „Соціально-психологічні ласощі". Вартість кожної послуги складала 50 коп., половина зароблених грошей призначалася для певної, заздалегідь сформульованої, доброчинної мети (у нашому випадку - на оплату оренди автобуса для перевезення групи волонтерів та музичної апаратури до місця концерту, присвяченого Всесвітньому Дню боротьби зі СНІДом). Залишок від цих грошей планувалося віддати волонтерам, аби вони відшкодували со­бівартість послуг. Хочемо зазначити, що більшість станцій (крім тих, на яких затрати були значними, кулінарна, ігрова) відмовилися від цих грошей на користь подарунків для дітей-сиріт.

На особливу увагу заслуговує власне педагогічна діяльність волонтерів. Студентська соціальна служба для молоді співпрацює з дитячим будинком (с. Дениші), обласним притулком для неповнолітніх, міським приймальни-ком-розподільником, гуманітарною гімназією, деякими школами міста. Си­лами волонтерів у цих закладах організовано мобільні консультативні пунк­ти, проводяться свята та тренінги на соціально-педагогічну тематику, нада­ється посильна доброчинна допомога. У грудні 2003 р. було проведено акцію для дітей вулиць "Діди Морози - волонтери". Кошти на доброчинність були зібрані в межах загальноуніверситетських акцій "Благодійний ярмарок", "До­брочинний марафон "Подаруй дитині радість". Участь у них із задоволен­ням узяли не лише студенти, а й викладачі.

Таким чином, студенти набувають досвіду роботи із різними категоріями дітей, переймаються сучасними актуальними проблеми освіти та виховання, в них формується активна життєва позиція, щиросердність та співчуття. Участь молоді у волонтерському русі сприяє її професійному становленню, формує усвідомлений життєвий вибір, толерантну свідомість і поведінку, демократичні цінності, особисту відповідальність, готовність підключитися до вирішення соціальних проблем перетворення суспільства. Важливим є усвідомлення самостійності, можливості висувати будь-які ідеї і втілювати їх у життя. Саме це теж робить навчання у ВНЗ цікавим, насиченим та по-справжньому студентським.

Звичайно, соціальні служби не є панацеєю від усіх хвороб суспільства. Волонтери-непрофесіонали неспроможні вирішити часто надважкі психоло­гічні та соціальні проблеми студентства і учнівської молоді. Тому серед на­прямків вдосконалення роботи варто назвати залучення до волонтерської роботи в СССМ професіоналів: юристів, менеджерів із кадрів, медиків, пси­хотерапевтів тощо.

Однак роль СССМ зростає при розумінні її виховного потенціалу. Волон­терський рух для молодих людей є невичерпним джерелом громадянськоїосвіти, можливості вчитися та сприяти розвитку солідарності у країні, мож­ливості реалізувати себе у служінні суспільству.

Необхідність та вагомість створення у вищих навчальних закладах само-керованих студентських служб, завданням яких буде соціальний захист та підтримка студентства, підкреслюють наступні тези:

активна участь студентства в проектах СССМ сприяє формуванню й розвитку таких рис, як благодійність, альтруїзм, демократичність, відповіда­льність, повага до інших. Одночасно студенти оволодівають знаннями про соціальні проблеми суспільства, розуміння принципів, сфер та шляхів допо­моги людям і собі. Тобто формується компетентний, свідомий, активний громадянин, здатний узяти на себе відповідальність за процеси, які відбува­ються в суспільстві;

участь волонтерів позитивно впливає на розвиток професійних якостей майбутніх фахівців - психологів, соціальних педагогів, учителів.Якса Н.В.

 

 

 

полікультурна підготовка студентів у системі вищої освіти зарубіжних країн

 

У стратегічних законодавчих та освітніх документах нашої держави (Кон­ституції України, законах "Про загальну середню освіту", "Про вищу освіту", Національній доктрині розвитку освіти та ін.) декларуються принципи бага-тоетнічності та полікультурності, ставляться завдання, спрямовані на розви­ток фундаментальної підготовки майбутнього вчителя на основі засвоєння духовної скарбниці українського народу, онтологічних, гностичних та аксіо-логічних компонентів цілісної полікультурної картини світу. У зв'язку з цим особливого значення набуває розвиток духовності майбутнього вчителя, що передбачає формування у нього духовних потреб, засвоєння універсальних духовних цінностей, орієнтованих на гуманістичні та демократичні ідеї. Цей процес пов'язаний з формуванням полікультурного світогляду, що зумовлює таку організацію життя і професійної діяльності, за якої педагог має бути ві­дкритим до сприйняття культур інших народів. Національне при цьому на­буває ознак грунтовності, оскільки полікультурний соціальний, зокрема й освітній простір, має функціонувати як цілісна система полілогу культур як на загальнодержавному рівні, так і її окремих регіонів.

Аналіз наукових джерел засвідчує, що в теорії та практиці професійної освіти України і зарубіжних країн накопичено значний досвід, прогресивні ідеї якого можуть стати основою модернізації професійної підготовки май­бутніх учителів до міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу.

Якісно новий рівень взаємин між країнами змінив очікування від націо­нальних систем освіти і висунув до них ряд вимог із позицій міжнародного співробітництва. Сучасний світ - це світ, що відкритий для діалогу, для взає­мопроникнення культур. Тому дуже важливо не замикатися тільки у своєму освітньому просторі, а шукати шляхи взаємодії з іншими освітніми моделя­ми. Культура людини, рівень її самосвідомості виявляється саме в особистій причетності до подій загальнопланетарного, полікультурного масштабу.

Відтак, актуальною постає проблема полікультурної підготовки студентів у зарубіжній педагогічній науці і практиці.

Реалізація сучасних освітніх цілей об'єктивно вимагає певного зближення національних систем освіти та вироблення її загальних принципів, що не­можливо зробити без урахування їхнього полікультурного освітнього досві­ду. На думку В. Бюлля, вже зараз у Західній Європі "на місці національних держав, що відмирають, створюється вперше у світовій історії транснаціона­льне співтовариство, для громадян якого проблеми збереження національної державності й етнічної самобутності нібито все більше відходять на заднійплан" !. Відтак, нині важливим є виявлення особливостей полікультурної освіти різних країн світу з тим, що б скласти поліфонічну картину загально­го освітнього процесу, що дедалі більше надуває рис полукультурного освіт­нього середовища. Розглянемо деякі важливі особливості полікультурної під­готовки студентів у зарубіжній педагогічній науці і практиці.

Американська освітня система, її культурні основи сформувалися на стику вже існуючих європейських традицій. Найбільш активно зазначена концеп­ція впроваджується в освітню практику американського суспільства як суспі­льства культурної, етнічної, расової, релігійної різноманітності з унікальним переплетінням західної англосаксонської, східної, африканської, латиноаме­риканської, слов'янської культур, які зберігають етнічну самобутність та роз­діляють цінності й ідеали американського суспільства 2.

На думку І.С. Бессарабової, крім таких загальноприйнятих цілей для всіх сучасних систем університетської освіти, як ознайомлення з досягненнями світової культури, навчання знанням та їх нарощування, орієнтація на соціа­льні та культурні проблеми тощо, можна віднести наукову обгрунтованість вибору в соціально значущих сферах, у тому числі й мезо-середовищі, до якого, як відомо, відносять національну, релігійну, етнокультурну специфіку

3.

Глобалізація зв'язків в освіті та науці, процеси ринкових перетворень призвели до серйозної переоцінки ролі та значення багатьох факторів роз­витку системи неперервної освіти в США. Разом із тим стало очевидним, що, незалежно від співвідношення економіки та соціальної сфери, ряд галузей мали і будуть мати важливе значення при всіх режимах функціонування си­стеми соціально-економічних відносин. До таких галузей, безумовно, можуть бути віднесені неперервна освіта (lifelong education, continuous education, permanent education), підготовка і підвищення кваліфікації (improvement of professional skills, advanced study) людини як головної продуктивної сили суспільства.

За даними Фонду Карнегі, виділяють п'ять типів інститутів: дослідницькі університети, університети і коледжі з повним курсом, гуманітарні коледжі, дворічні інститути та спеціалізовані інститути. Незалежно від профілю, спе­цифіки в них була взята орієнтація на адаптивність і гнучкість академічних програм до рівня та особливостей студентської аудиторії.

1 Вульфсон Б. Л. Проблемы "европейского воспитания" / Б. Л. Вульфсон / / Педагогика. - 2002. - № 2. - С. 78.

2 Шевнюк О. Л. Культурологічна освіта майбутнього вчителя: теорія і практика : [мо­нографія] / О. Л. Шевнюк. - К. : Ред. відділ НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. - 232 с.

3  Бессарабова И.С. Современное состояние и тенденции развития поликультурного образования в США: монография / И.С.Бессарабова. - Волгоград: Перемена, 2008. - 364 с.


Тому викладачами ВНЗ у різних країнах досить часто виявляються інозе­мні представники наукового світу. Створюються всі умови, щоб в аудиторії не було мовленнєвих бар'єрів сприйняття навчального матеріалу. Хоча саме багатонаціональний склад професорсько-викладацького корпусу підсвідомоорієнтує студентів на сприйняття людини будь-якої національності, з її зов­нішніми типологічними відмінностями, особливостями мислення і загальної культури, виховуючи, таким чином, міжетнічну толерантність. Однак одно­значності в позиції університетської адміністрації тут усе-таки немає. Є при­хильники радикальних поглядів, які висувають ідею створення "чистого ра­сового тла" для отримання вищої освіти, що означає на практиці утворення навчальних груп за національним принципом і/або віросповіданням. Число прихильників даної ідеї з кожним роком стає все більше й більше, особливо у світлі відлуння відомих терористичних актів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи