П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Технологія включає такі компоненти як: ціле-мотиваційний, інформа­ційний, дієво-практичний, організаторський, творчо-пошуковий, емоційно-ціннісний, рефлексивно-діагностичний, оцінно-результативний.

Запропонована технологія побудована на основі сучасних концепцій по-лікультурного та естетичного виховання; включає як теоретичний, так і практичний аспекти, що містять інваріантний і варіативний рівні.

Результатом підготовки майбутніх учителів початкових класів до органі­зації художньо-технічної творчості молодших школярів у практичному вияві є готовність, творчий потенціал учителя. Творчий потенціал ми розглядаємо як творчий потенціал майбутніх учителів початкових класів враховується нами при розробці технології підготовки майбутніх учителів початкових класів, яка орієнтована на диференціацію та індивідуалізацію навчання.

На нашу думку, основа другої складової визначається реальною діяльніс­тю вчителя.

Інваріантна складова розкриває макроструктуру реалізації технології під­готовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, варіативна - індивідуалізує мікроструктуру. Сис­темним технологічним утворенням, що пов'язує макроструктуру і мікро­структуру втіленої технології підготовки майбутніх учителів початковихкласів до організації художньо-технічної творчості учнів, є художньо-технічна творчість.

У нашому дослідженні ціле-мотиваційним компонентом підготовки май­бутніх учителів початкових класів є: професійна готовність майбутніх учите­лів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Ви­ходячи із педагогічного процесу формування готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Нами було визначено компоненти структури технології підготовки майбутніх учи­телів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів:

-         Концептуальна основа і зумовлені нею цілі підготовки майбутніх учителів початкових класів представлена нами у рис. 2. Пріоритетні цілі, на які орієнтується викладач вищого навчального закладу - підготовка майбут­ніх учителів початкових класів здатних творчо здійснювати власну теорети­чну, практичну та науково-методичну діяльність, компетентного в наукових психолого-педагогічних, методичних, художньо-естетичних і технологічних знаннях.

-         Діагностичний апарат - параметри, критерії, інструментарій дослі­дження результатів діяльності, процедури контролю виконаних дій. Моделі або способи модифікації моделей реалізації технології підготовки майбутніх учителів початкових класів визначені напрямами допустимих трансформа­цій нормативних компонентів.

-         Змістовна частина - зміст навчального матеріалу і його структуриза-ція, узгоджена з дидактичною метою. Зміст навчання регламентується дер­жавною програмою, але може бути розширений і поглиблений для тих сту­дентів, які проявляють інтерес і мають здатність до художньо-технічної твор­чості. Зміст навчання спрямовується на розкриття особистості майбутнього вчителя початкових класів, його творчого та технологічного потенціалу, фо­рмування його готовності до організації художньо-технічної творчості учнів.

Особливості подання і вивчення матеріалу значною мірою розкривають­ся у процесуальній частині.

-         Процесуальна частина. Формами організації процесу навчання у майбутніх учителів початкових класів є лекційна, лабораторно-практична, самостійна робота. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до ор­ганізації художньо-технічної творчості учнів включає взаємопов'язані аспек­ти підготовки: художньо-технічній, психолого-педагогічній, які лягли в осно­ву при визначенні власне поняття ,,підготовка майбутніх учителів початко­вих класів до організації художньо-технічної творчості".

Отже, підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації ху­дожньо-технічної творчості - це складний багатофункціональний процес, що забезпечується інтегративним поєднанням вивчення циклу психолого-педагогічних, художньо-естетичних дисциплін, організацією систематичної самостійної навчальної та позанавчальної діяльності студентів, включенням їх у систему педагогічних практик та позааудиторну творчу діяльність.

Художньо-технічна   підготовка   характеризується   рівнем історико­теоретичних знань у галузі мистецтва; рівнем умінь і навичок у художньому сприйманні; рівнем умінь і навичок технології.

Змістом психолого-педагогічної підготовки є оволодіння студентами знаннями загальної педагогіки і психології, методикою та технологією здійс­нення художнього розвитку молодших школярів.

Психолого-педагогічна підготовка характеризується оволодінням гности­чними, конструктивними, комунікативними, організаторськими, інтелекту­альними, спеціальними вміннями.

Таким чином, змістом підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів є формування досвіду майбутніх фахівців шляхом передачі мистецтвознавчих знань та художньо-технічних умінь учням початкових класів; здійснення художнього розвитку та виховання молодших школярів; організації і самоорганізації науково-дослідної роботи в галузі художнього та технічного розвитку молодших школярів.

Педагогічні інновації функціонують на трьох рівнях: створення, освоєння, втілення г. Ми визначаємо структурне розшарування кожного рівня, складо­вими якого є визначальна, смислова ідея (своєрідне концептуальне ядро -концепт) і технічне забезпечення її реалізації, а саме: сукупність правил, спо­собів, прийомів, форм і засобів, що втілюють концепт у практичний освітній процес (технологічна оболонка). Вона проектує впровадження заплановано­го у дійсність і вносить необхідні зміни, зумовлені практичними потребами.

На рівні створення нових підходів до підготовки майбутніх учителів по­чаткових класів до організації художньо-технічної творчості учнів ми розме­жовували концептуальні та технологічні вимоги, незмінні й варіативні ком­поненти технології. На рівні освоєння перевіряли дієвість такого комплексу, а при втіленні - визначали умови, які сприятимуть його ефективному привла­сненню вчителем і модернізації особистого творчого та технологічного поте­нціалу.

На етапі формувального експерименту ми здійснювали підготовку май­бутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчо­сті, якій притаманні були такі складові: теоретична частина; практична час­тина; науково-методична частина.

Спецкурс „Методика викладання художньої праці в початкових класах" та факультатив „Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів" є складниками предметного блоку багаторівневої підготовки студен­тів.

1 Освітні технології : навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. ; за ред. О. М. Пєхоти. - К. : Видавництво А.С.К., 2003. - С. 6.


Курс ,,Методика викладання художньої праці в початкових класах" роз­рахований на 54 години (10 годин лекційних, 10 годин практичних, 8 годин лабораторних занять та 26 годин - самостійна робота), читається протягом 7 семестру і завершується заліком.Факультатив ,,Організація художньо-технічної творчості учнів початко­вих класів" розрахований на 54 години (10 годин лекційних, 10 годин прак­тичних, 8 годин лабораторних занять та 26 годин самостійна робота), чита­ється протягом 4 семестру.

У процесі вивчення спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці в початкових класах" та факультативу ,,Організація художньо-технічної твор­чості учнів початкових класів" передбачається вирішення завдань:

Формування у студентів навичок художнього аналізу творів живопису, графіки, скульптури, архітектури, народного декоративно-прикладного ми­стецтва як засобу художньо-технічної творчості учнів початкових класів.

Розкриття перед майбутніми вчителями початкових класів взаємозв'яз­ку між виразними можливостями мистецтва і художньо-технічною творчістю молодших школярів.

Визначення та аналіз психолого-педагогічних основ художньо-технічної творчості дітей молодшого шкільного віку.

 

    Вивчення студентами змісту й особливостей організації художньо-технічної творчості учнів початкових класів.

Опанування методикою та технологією художньо-технічної творчості у різні вікові періоди молодших школярів.

Систематизація знань про вікові, психологічні і художні особливості ро­звитку учнів початкових класів на всіх вікових етапах.

Ознайомлення з різноманітними технологіями художнього розвитку ді­тей молодшого шкільного віку.

Навчання практичних та методичних умінь створення художнього об­разу в різних видах образотворчої та трудової діяльності.

      Формування вмінь дослідницької діяльності в галузі художньо-технічної творчості учнів початкових класів.

Розвиток аналітико-оцінювальної діяльності в аналізі різних підходів і поглядів на проблему художньо-технічної творчості молодших школярів.

Формування власної позиції ефективної організації художньо-технічної творчості кожного учня, з урахуванням його індивідуальних і вікових особ­ливостей розвитку.

Зміст структурується на основі блочно-модульного підходу. Системоут­ворюючими складниками змісту є один із видів образотворчого мистецтва, мистецтво архітектури та народне декоративно-прикладне мистецтво і пси­хологічні основи художньо-технічної творчості. Модульний підхід дозволяє структурувати зміст спеціальної навчальної дисципліни у напрямі безперер­вності, системності, згідно з професійною спрямованістю. Кожний модуль має теоретичні основи певного виду мистецтва; сприймання дітьми худож­нього образу визначеного виду мистецтва; використання учнями початкових класів виразних засобів мистецтва в художньо-технічній творчості; методику в організації художньо-технічної творчості молодших школярів у різні вікові періоди; діагностику художнього сприймання певного виду мистецтва і ху­дожніх здібностей учнів у відповідній творчій діяльності; розвиток творчостів художньо-технічній діяльності молодших школярів.

Специфіка кожного модуля полягає в тому, що предметом розгляду є ін­ший вид мистецтва і відповідний йому вид художньо-технічної творчості, доступний сприйманню учнів початкових класів.

Крім того, визначаються основні види знань та поняття кожного модуля: мистецтво, виразні засоби, художній образ, художній розвиток, художнє ви­ховання, образотворче мистецтво, здібності до образотворчої діяльності, зді­бності до трудової діяльності, образотворчі вміння, трудові вміння, творчість, художньо-технічна творчість, дизайн, конструювання, моделювання, обда­рованість.

Кожний модуль вважається одиницею завершеного повідомлення з виок­ремленням об'єкта вивчення цілеспрямовано і послідовно, структуруванням інформації з дотримуванням логіки вивчення навчальної дисципліни.

Визначаються засоби навчання, форми та методи роботи зі студентами, щоб кожен з них міг виявити особистісне ставлення до навчального матеріа­лу, успішно його засвоїти.

Враховуючи особливість модульного навчання в забезпеченні можливості самостійного навчання студентів при організаційному та мотиваційному управлінні з боку викладача, структура кожного модуля сприяє виділенню головного, визначає дозування навчального матеріалу. Інформація вносить­ся в структуру модуля цілеспрямовано і послідовно, зорієнтована на логіку вивчення навчальної дисципліни, яка складається з автономних блоків, що мають свої специфічні функції в загальній структурі.

Кожний модуль передбачає послідовне оволодіння змістом спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці", побудований з урахуванням рівнів засвоєння знань, основою розробки яких є послідовність розвитку розумових процесів: перший рівень - сприймання та розуміння; другий рівень - відтво­рення знань; третій рівень - практичне застосування знань; четвертий рівень - творче використання знань.

Зміст кожного модуля також структурується на основі послідовності на­вчальних дій. У першому модулі подано інформацію на рівні узагальнених визначень, про основне поняття певної теми, встановлено зв'язок між його значущістю для практичної професійної діяльності. Другий модуль перед­бачає відпрацювання, закріплення та узагальнення попереднього матеріалу, забезпечує безпосередній зв'язок теорії з практикою. У третьому модулі від­бувається використання теоретичних та практичних знань у науково-дослідній діяльності.

Кожний модуль включає навчальні теми. Одночасно з визначенням мети кожного з них визначається підготовленість студентів до роботи на певному етапі пізнання. Показником такої підготовленості виступають внутрішньо предметні знання, отримані на попередньому етапі вивчення модуля, або міжпредметні знання, які здобуті при вивченні інших навчальних дисцип­лін. Визначається значення кожного навчального складника, планується дія­льність студентів по засвоєнню знань.Теоретичні знання допоможуть диференційовано підійти до розробки і вирішення різноманітних діагностичних і практичних завдань.

Оволодіння технікою створення художнього образу в аплікації уможли­вить доцільне й адекватне застосовування її у створенні того чи іншого обра­зу та розробці методики і технології художньо-технічної творчості учнів по­чаткових класів.

Знання вікових і психологічних особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку допоможе більш ефективно здійснювати розвиток особистос­ті дитини, виявляти її художні здібності, обдарованість, образотворчі й тру­дові уміння, художньо-технічну творчість, забезпечить створення розвиваль-ного середовища.

Оволодіння попереднім матеріалом сприятиме успішній організації вла­сне художньо-технічної творчості молодших школярів.

Зміст кожного модуля передбачає вивчення питань методики і технології ознайомлення дітей з конкретним видом мистецтва та організацією худож­ньо-технічної творчості учнів початкових класів.

Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до органі­зації художньо-технічної творчості учнів здійснювалося на інформаційно-теоретичному, лабораторно-практичному, процесуально-діяльнісному, ана-літико-корективному та самостійно-творчому етапах. Відповідно до кожного етапу визначено цілі, зміст, форми та засоби педагогічної технології підго­товки майбутніх фахівців педагогічного факультету до організації художньо-технічної творчості молодших школярів.

На інформаційно-теоретичному етапі ми здійснювали підготовку майбут­ніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів у культурно-освітянському, соціально-педагогічному та науково-дослідному аспектах. У процесі вивчення спецкурсу відбувається розвиток умінь до адаптування і конструювання найефективніших технологій худож­ньо-технічної творчості молодших школярів; активне включення студента в процес оволодіння методикою та технологією ознайомлення дітей з різнома­нітними видами мистецтва; організація художньо-технічної творчості; здійс­нення діагностики художніх здібностей дітей.

До змісту художньо-педагогічної підготовки ми включали сукупність ми­стецтвознавчих, практичних умінь у художньому сприйманні й художньо-технічній діяльності, психолого-педагогічних знань про вікові та індивідуа­льні особливості розвитку художньо-технічної творчості учнів початкових класів, знань про зміст, принципи і форми організації художньо-технічної творчості молодших школярів.

Слід відзначити, що зміст спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці" та факультативу ,,Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів" змодельований нами на основі таких вимог до предмет­них знань конкретної навчальної дисципліни та завдань технології моделю­вання, як:

1.   Вивчалися, аналізувалися знання, які є змістом спеціальної навчальноїдисципліни.

2.      Визначалися знання, які мають професійну педагогічну значущість, логічну чіткість та несуперечливість. Виділялися структурні компоненти пе­вних загальних властивостей знань.

3.      Знання структурувалися, тобто різноманітний матеріал був уведений до меншої кількості узагальнених знань.

4.      У моделюванні змісту навчальної дисципліни виокремлювалося декі­лька напрямів: узагальнення об'єктів вивчення (види мистецтва); класів уза­гальнених об'єктів (жанри, виразні засоби мистецтва); видів знань згідно із рівнями: структурного, функціонального; взаємозв'язків різних вікових пері­одів учнів початкових класів, видів образотворчої та трудової діяльності, конкретної художньо-технічної творчості з адекватним їй видом мистецтва.

5.      Знання відбивалися різноманітними способами: схематичним, образ­ним, символічним.

6.      Враховувалися властивості знань, критерії їхніх характеристик та зв'я­зків.

7.      Знання структурувалися з урахуванням виділених модулів, тем, на­вчальних питань, навчальних складників у певній послідовності, з виділен­ням модулів навчальної дисципліни, з виділенням класів предметних знань. Кожний модуль поділявся на теми на основі видів знань кожного класу; по­тім у модулі виділялися теми, в яких розглядалися основні властивості кож­ного з видів знань.

8.      Нами враховувалися принципи моделювання та блочно-модульне структурування навчального матеріалу, що значно поліпшує засвоєння зміс­ту навчальної дисципліни. Схематизація навчального матеріалу здійснюва­лася вертикально і горизонтально.

9.      Використовувався принцип наступності з урахуванням засвоєних ра­ніше знань.

Ефективною формою методичного управління художньо-педагогічною підготовкою студентів педагогічного факультету в процесі вивчення спецку­рсу „Методика викладання художньої праці в початкових класах", факульта­тиву „Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів" виявилося читання лекцій за опорними конспектами. Опорний конспект до­помагає вирішити основне завдання, яке ставить перед собою викладач - це привернути увагу студентів до навчальної дисципліни, яку вони вивчають, сформувати вміння і навички її самостійного вивчення. Застосування опор­ного конспекту і робота з ним на різних етапах вивчення запропонованого спецкурсу активізує пізнавальну діяльність студентів, їх самостійну роботу, сприяє глибокому засвоєнню матеріалу. Регулярне використання студента­ми опорного конспекту сприяє безпосередньому запам'ятовуванню алгорит­мів виконання завдань і системному усвідомленню навчального матеріалу.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи