П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 45

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Рейтинг розглядається не лише як засіб перевірки знань, форм роботи, але і як засіб ефективної організації самостійної роботи студентів.

Перед початком вивчення запропонованого спецкурсу застосовувався вхідний контроль, що дозволяє здійснювати діагностику початкового рівня психолого-педагогічних, методичних, художньо-естетичних, технологічних знань студентів, вихідний контроль виступав органічним компонентом усьо­го навчального процесу і його індикатором; рубіжний контроль виконував сигнальну функцію у прийнятті корегуючих рішень; кінцевий контроль уможливлював зіставлення загальних результатів зі стандартами.

При розробці завдань увага приділялася змістовій і процесуальній сторо­ні критеріально-орієнтованих завдань.

До першої групи критеріально-орієнтованих завдань ми віднесли типові завдання для студентів. Друга група критеріально-орієнтованих завдань спрямована на виявлення моделюючих вмінь. Третя група завдань творчі. Четверта група критеріально-орієнтованих завдань спрямована на виявлен­ня орієнтації студентів у майбутній професійній діяльності.

Результати виконання завдань підлягали експертній оцінці і математич­ній обробці на основі застосування положень теорії вірогідності і математи­чної статистики, при цьому коефіцієнт художньо-педагогічних знань, умінь і навичок, здобутих студентами, визначався як середнє квадратичне статисти­чної обробки результатів виконання критеріально-орієнтованих завдань студентами. Виділено середнє квадратичне відхилення, яке визначалося за кількістю помилок, котрі були допущені студентами при виконанні критері-ально-орієнтованих завдань порівняно з ідеальним варіантом їх виконання.

Для розрахунку взято результати двох серій замірів: повторне тестування на одній вибірці через певні проміжки часу, відповідно до логіки вивчення спеціальної навчальної дисципліни та тестування на двох вибірках, тобто одночасне тестування груп, які навчалися за експериментально організова­ною художньо-педагогічною підготовкою та груп, які навчалися в традицій­них умовах.

Показником, що засвідчує рівень засвоєння змісту спеціальної навчальної дисципліни в поточному контролі, була величина, що вираховувалася між кількістю респондентів, які правильно виконали завдання після першого етапу вивчення курсу, і кількістю респондентів, які правильно виконали за­вдання після завершення вивчення курсу. Методи встановлення показників виконання критеріально-орієнтованих завдань грунтувалися на експертному аналізі і полягали в тому, що кожному завданню приписувалася вірогідність, що воно буде правильно виконане студентом, який засвоїв матеріал спецкур­су. За сумою цих вірогідностей встановлювався критеріальний бал.

При складанні критеріально-орієнтованих завдань визначали значущість кожного завдання як показника рівня засвоєння знань спеціальної навчаль­ної дисципліни.

Критеріально-орієнтовані завдання визначалися за чотирма рівнями (пі­знавально-ознайомлюваний, репродуктивний, конструктивно-варіативний, творчий). За результатами виконання завдання високого рівня значущості можна стверджувати про високий рівень знань студентів. Правильне і повне виконання студентами цих завдань є показником успішного засвоєння мате­ріалу спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці в початкових кла­сах".

Експертна оцінка значущості кожного завдання дозволяє отримати кри-теріальний бал, на підставі якого студенти поділяються на групи. Критеріа-льно-орієнтованими вважалися також 10 завдань для самостійної роботи сту­дентів, їх виконання слугувало показником поглиблених фундаментальних художньо-педагогічних знань, сформованості процесуальних загальнонау-кових знань зокрема узагальнення, класифікації, структурування, реферу­вання, анотування, а також умінь самостійного пошуку та дослідницьких умінь.

До критеріально-орієнтованих завдань віднесені також робота з терміно­логічним словником та розробка ,,дерева понять".

Формою виявлення рівня засвоєння студентами знань запропонованого спецкурсу були також практичні заняття, на яких вирішувалися типові на­вчальні завдання художньо-педагогічної підготовки студентів.

Метою атестаційних завдань було прагнення допомогти студентам здійс­нювати самооцінку та самоаналіз рівня опанування знаннями спеціальної навчальної дисципліни за чотирма напрямами: художньо-педагогічна, куль­турно-освітня, соціально-педагогічна та науково-дослідна діяльність.

На вхідному контролі було проведено анкетування. Розроблені показни­ки та рівні оволодіння студентами психолого-педагогічними, методичними, художньо-естетичними, технологічними знаннями давали підстави студен­там здійснити самоаналіз, були допоміжнім орієнтиром їх виборі того чи ін­шого рівня освіти і напряму підготовки майбутніх учителів початкових кла­сів до організації художньо-технічної творчості учнів.

Пізнавально-ознайомлюваний рівень мають студенти, які: не диференцію­ють види мистецтва; мають часткові знання про історичні періоди розвитку мистецтва; не встановлюють зв'язки між дисциплінами художньо-естетичного циклу; не диференціюють сприймання художнього образу в рі­зних видах мистецтва; у сприйманні твору мистецтва в основному орієнту­ються на зміст, не мають знань про виразні засоби; не виділяють вікові особ­ливості психічного розвитку молодших школярів; не встановлюють законо­мірності організації роботи з учнями початкових класів; їх образотворчі вміння слабкі, уявлення про різноманітні види художньо-технічної творчості недостатні;До репродуктивного рівня ми відносили студентів з неповними знаннями про види мистецтва, котрі виокремлюють історичні періоди розвитку мисте­цтва, але не аналізують; зв'язок спеціальної навчальної дисципліни з іншими навчальними дисциплінами художньо-естетичного циклу встановлюють лише частково; не диференціюють образотворчі та виразні особливості при сприйманні художнього образу в творах мистецтва; з різноманітних навичок у різних видах художньо-технічної творчості (малювання, ліплення, апліка­ція, конструювання, моделювання, паперопластика, бісероплетіння, колаж, карбування) володіють лише деякими; в аналізі психологічних основ худож­нього розвитку в основному орієнтуються на вікові особливості дитини, спе­цифіку художнього розвитку виділяють лише частково; не аналізують педа­гогічні умови успішної художньо-технічної творчості молодших школярів.

Конструктивно-варіативний рівень вирізняється позитивним ставленням та інтересом з боку студентів до художньо-технічної творчості молодших школярів; володінням систематизованими художніми та технічними знан­нями, вміннями; переконанням у необхідності художньо-технічної творчості у творчій діяльності молодших школярів; спробою реалізації диференційо­ваного підходу.

Творчий рівень мають студенти, які володіють знаннями з історії образот­ворчого мистецтва, мистецтва архітектури та народного декоративно-прикладного мистецтва; виявляють інтерес до навчальних дисциплін худож­ньо-естетичного циклу; усвідомлено сприймають твори образотворчого мис­тецтва, виділяють виразні засоби та вміють на достатньому рівні аналізувати художній образ; володіють різноманітними навичками творення художнього образу; знають вікові та психічні особливості художнього розвитку молод­ших школярів; обізнані з принципами педагогічної діяльності з учнями по­чаткових класів.

Показники та рівні рубіжного контролю вивчення спеціальної навчаль­ної дисципліни дозволили визначити рівень засвоєння знань студентами, необхідних для переходу з одного рівня на інший, а також рівня засвоєння знань кожного з модулів спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці в початкових класах". Показниками виступали сформованість художнього сприймання та наявність образотворчих умінь студентів.

Пізнавально-ознайомлюваний рівень мають студенти, які сприймають твори мистецтва на зоровому рівні, при якому засвоюється лише сюжет твору, не аналізуються виразні засоби, емоційний фон сприймання відсутній чи має неадекватний до авторської інтерпретації вияв. Інтерес до образотворчого мистецтва у таких студентів незначний або зовсім відсутній, образотворчі вміння слабкі, естетичні та художні судження однобічні у вузькі.

Репродуктивний рівень мають студенти, у яких при сприйманні творів мистецтва виникають позитивні почуття, переживання, які аналізують вира­зні засоби твору, розуміють задум художника і його художню дію; але зв'язок із виразністю образу встановлюється не повністю. У них розвинутий інтерес до образотворчого мистецтва, але пізнання в галузі мистецтва безсистемне,образотворчі вміння часткові, при аналізі художніх творів наявна спроба са­мостійної художньої оцінки.

Конструктивно-варіативний рівень мають майбутні вчителі початкових класів, які уміють сприймати і репродукувати візуальні образи певного рів­ня, досить повно, але стандартно аналізують художньо-образний зміст твору. Студенти допускають поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образо­творчого мистецтва.

На рубіжному контролі вивчення спецкурсу „Методика викладання ху­дожньої праці в початкових класах" до творчого рівня зараховували студен­тів, у яких при сприйманні твору мистецтва його форма і образ тлумачаться як єдине ціле, перцепція включає емоційно-почуттєву оцінку, сприймання переростає в художнє бачення, з'являється інтерес до мистецтва та його вибір на рівні життєвої потреби. Інтерес до мистецтва та його переростання в жит­тєву потребу розвинуті, постійні, усвідомлені; знання в галузі мистецтва до­сить повні, образотворчі вміння та навички різноманітні, їх рівень високий. Художньо-естетичні судження мають почуттєво-інтелектуальну оцінку, ху­дожні інтереси різноманітні.

Отже, виявлення змін у процесі підготовки майбутніх учителів початко­вих класів здійснено на аналітико-корективному етапі, де визначено володін­ня різними методами аналізу, уміння творчо мислити, використовувати опе­рації логічного мислення, здійснювати оцінку і самооцінку діяльності. Осно­вною метою запропонованого етапу є наступне: спрямування студентів на самовдосконалення отриманих протягом педагогічної практики практичних професійно-педагогічних умінь, навичок; розширення обсягу психолого-педагогічних, методичних, художньо-естетичних, технологічних знань. Ос­новними організаційними формами навчального процесу були такі: педаго­гічна практика, лекція, лабораторне заняття, індивідуальна, групова самос­тійна робота, консультації, критеріально-орієнтовні завдання, навчальні конференції, ділові ігри, евристичні бесіди та ін.

Діагностичний апарат. Підсумкова перевірка системи знань і вмінь майбу­тніх учителів початкових класів проводилася у формі заліку. Залік - най­більш досконала форма контролю системи навчальних досягнень студентів, що доповнює, а не виключає існуючі форми поточної ті підсумкової перевір­ки знань. Залік забезпечує системність контролю за цілісним освоєнням знань.

У процесі реалізації лекційних, лабораторно-практичних занять оціню­валися якість знань, умінь і навичок учнів з предмета та можливість викорис­тання набутого досвіду у практичних ситуаціях.

Критерії оцінок кінцевого контролю розроблялись у вигляді заліку за та­кими показниками: теоретичне володіння понятійним апаратом спецкурсу „Методика викладання художньої праці в початкових класах"; високий рі­вень знань; проблемність у викладі матеріалу; вміння встановлювати міжп-редметні зв'язки; вміння встановлювати взаємозв'язок теорії з майбутньоюпрофесійною діяльністю; повні і логічно послідовні відповіді на запитання; чіткість, логічність відповіді.

Кожний показник припускає отримання студентом від мінімального ба­лу від 1 до 5. Загальна кількість балів - 35. Ключ для переходу до традиційної оцінки: 30-35 балів - „відмінно"; 29-20 балів - „добре"; 19-15 балів -,,задовільно"; менше 15 балів - ,,незадовільно".

Враховувався також рівень знань студентів у виконані курсових проектів з проблем підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, активність на спецсемінарах, самоспос­тереження за оволодінням художньо-педагогічними знаннями та професій­но-важливими якостями в процесі вивчення спецкурсу ,,Методика викла­дання художньої праці в початкових класах", визначення напрямів самовдо­сконалення навчального процесу.

Програма факультативного курсу ,,Організація художньо-технічної тво­рчості учнів початкових класів" включає оволодіння теоретичними і практи­чними знаннями й уміннями в галузі промислового виробництва. Поєднан­ня двох видів діяльності - мистецтва і техніки - у факультативному курсі ви­значило специфіку його художньо-технічного змісту. Такий підхід зумовле­ний необхідністю залучення молодших школярів до вирішення творчих за­вдань як технічного, так і художнього характеру. Зміст, форми й методи ро­боти за програмою факультативу ,,Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів" спрямовані на формування творчо активної особи­стості майбутнього вчителя початкових класів, який володіє системою худо­жньо-технічних знань, умінь, навичок, а також методикою творчого пошуку. Велика увага на заняттях приділяється естетичному вихованню молодших школярів, розвитку їх фантазії, художнього смаку, творчої уяви, формування рефлексії й креативності. Специфічною рисою занять факультативу є те, що вони поєднують у собі теоретичний і практичний аспекти художньо-технічної діяльності.

В експериментальних групах, крім вивчення спецкурсу ,,Методика ви­кладання художньої праці в початкових класах", факультативу ,,Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів" і технології, було впроваджено спеціальні завдання у системі неперервної педагогічної прак­тики. Навчальний процес в експериментальних групах проводився на основі єдності принципів педагогічної творчості: діагностики, оптимальності, взає­мозалежності, фасилітації, креативності, доповнення, варіантності, самоор­ганізації х; а також при врахуванні психолого-педагогічних умов, які сприя­ють художньо-технічній творчості та розвитку творчих можливостей учнів, самореалізації їх особистості у навчально-виховному процесі.

1 Педагогічні технології: наука - практиці : навч.-метод. підруч. / О. І. Кульчицька, С. О. Сисоєва, Я. В. Цехмістер ; за ред. С. О. Сисоєвої. - К. : ВІПОЛ, 2002. - Вип. 1. - С. 114-115.


Під час проходження неперервної педагогічної практики майбутні вчи­телі початкових класів застосовували творчі ситуації, проводили нестандарт­ні уроки.

Творчі ситуації студенти створювали у процесі розв'язання творчих за­дач, вирішення навчальних проблем, дискусій, виконання різноманітних творчих завдань, ігрових ситуацій, навчальної експериментальної і дослід­ницької діяльності.

Нестандартні уроки надають додаткові можливості для організації худо­жньо-технічної творчості учнів. Під нестандартним уроками ми розуміємо уроки, які підлягають загальноприйнятій класифікації, але позбавлені звич­них шаблонів у структурі, їх характерною рисою є домінанта (за часом) тво­рчої ситуації, що створює сприятливі умови для розвитку творчих можливо­стей учнів. Майбутні вчителі початкових класів використовують такі основні форми проведення нестандартних уроків: уроки-диспути, уроки-мандрівки, уроки ,,клуби кмітливих і винахідливих", уроки-змагання, уроки-загадки, уроки-ігри та інші.

Студентами у школах були запроваджені розвиваючі ігри, основною осо­бливістю яких є об'єднання принципів організації творчої діяльності (самос­тійно за здібностями, власним темпом діяльності) з принципом наступності (від простого до складного). За таких умов учень може наближатися до оп­тимальної реалізації своїх можливостей.

Студентами разом із учительським колективом ЗОШ № 6 м. Житомира був проведений мистецький турнір ,,Веселкові барви" серед учнів 3-х класів. Мета турніру: закріпити назви кольорів, ознайомити з їх характеристикою; розвивати логічне та образне мислення; розвивати навички виконання ком­позицій, творчу уяву, фантазію.

На заключному, самостійно-творчому етапі відбувалося оволодіння педа­гогічною професією у вигляді всіх сформованих компонентів підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.

У ході дослідження студенти залучалися до творчої діяльності Житомир­ського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді (ЖОЦНТТУМ). Майбутні вчителі початкових класів мали можливість взяти участь в організації та проведенні Всеукраїнських виставок-конкурсів „Початкове технічне моделювання", „Космічні фантазії", „Декоративно-прикладне мистецтво", ,,Великодні писанки" серед учасників-майстрів різ­них регіонів. Для участі у виставках-конкурсах приїжджали делегації з м. м. Бердичева, Коростеня, Коростишева, Ємільчинського, Олевського, Лю-барського, Романівського, Червоноармійського та інших районів Житомир­ської області. Допомагаючи методистам ЖОЦНТТУМ проводити заходи та­кого плану, студенти мали можливість ознайомитися з позашкільною робо­тою учнів початкових класів.

1. Крім того, майбутні вчителі початкових класів мали можливість від­відувати Державний музей іграшки Міністерства освіти і науки України (м. Київ) та працювати в ньому.

Ефективною формою засвоєння знань спецкурсу „Методика викладанняхудожньої праці в початкових класах" є реферативна форма індивідуальної самостійної роботи студентів. Ця діяльність сприяє вивченню додаткової лі­тератури з проблеми спеціальної навчальної дисципліни, розвиває допитли­вість, формує компаративістські та аналітичні вміння, а також уміння фор­мувати власні ідеї та висновки. Продуктивною в пізнавальному відношенні є також робота над доповіддю. Вона дає студентам можливість прочитати но­вітню літературу. Під час роботи над доповіддю студент виступає на семіна­рах, на практичних заняттях у групах, на науковій студентській конферен­ції. Студенти позитивно ставляться до написання доповідей, їм подобається можливість самостійного вибору цікавої теми доповіді, поглиблене її ви­вчення. Однією з форм самостійної роботи є написання курсових робіт.

Міжпредметні зв'язки представленої технології здійснювалися на основі різних дидактичних підходів: розширеного проблемного, проблемно-тематичного, тематичного, а також з передбаченням цілісності знань. Спец­курс ,,Методика викладання художньої праці в початкових класах" враховує суспільні інтереси, професійно-особистісні потреби студентів, відображає найбільш суттєві наукові, освітні й виховні здобутки. Зміст запропонованої технології ми зорієнтовуємо на те, щоб ліквідувати фундаментальну відда­леність навчальної інформації від культури, соціуму, від учасників освітньої взаємодії.

Варто зазначити, що одним із провідних напрямів реформування систе­ми національної освіти є гуманізація навчально-виховного процесу, яка пе­редбачає підготовку майбутнього вчителя початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, забезпечення його сучасними техноло­гіями формування творчої особистості учня. Це неможливо без глибоких змін у системі підготовки учителів початкової школи, без підвищення їх за­гальнокультурного рівня, професійної майстерності та творчої мобільності.

Отже, технологізація вивчення предмету ,,Трудове навчання: технічна і художня праця" має бути наслідком технологізації його викладання. Найно­віша технологія не принесе бажаних результатів доти, доки вона не стане особистим надбанням учителя початкових класів, об'єктом його методичної роботи. Він, її професійний реалізатор, запланує й опрацює цю технологію з огляду на можливості класу, передбачений нормативний зміст і форми дія­льності, сформує разом з учнями потрібні прийоми і способи виконання дій, підбере необхідні засоби навчання (а частіше виготовить сам актуальні на­вчально-методичні комплекти) і нестиме відповідальність за досягнуті ре­зультати тільки тоді, коли технологія підготовки майбутніх учителів почат­кових класів до організації художньо-технічної творчості учнів буде повністю привласнена ним.Місяць Н.К., Рудницька Н.В., Шевцова Л.С.

 

 

 

 

 

центри полоністики, юдаіки і богемістики як феномени полікультурного простору

 

Національно-культурний склад Житомирської області характеризується значною кількістю поляків 1, євреїв та чехів 2. Здавна представники цих наро­дів суттєво впливали на культурні процеси, що відбувалися на цій території. Саме тому цілком природним було створення в Житомирському державно­му університеті наукових та культурно-просвітницьких центрів.

Центр полоністики (директор - доцент Н.К. Місяць)

Історія університету тісно пов'язана з іменем відомого польського пись­менника і громадського діяча Юзефа Ігнаци Крашевського3, пізніше тут працювали Володимир Гнатюк та Леонід Вергеров, які захистили дисертації з полоністики, а у часи хрущовської відлиги було зроблено спробу організу­вати вивчення польської мови, яка завершилась успіхом після проголошення незалежності України. Кафедра російської мови (з 1991 р. слов'янських мов) налагодила тісні контакти з Жешівською вищою педагогічною школою, де студенти навчалися у літній школі польської мови і культури, студенти ор­ганізували клуб "Wagabunda". Инноваційним у його засіданнях було святку­вання польських національних свят з дотриманням традицій польського на­роду, розучування польських пісень, зустрічі з діячами польської культури.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи