П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 47

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

1 Євреї в Україні: історія і сучасність. Зб. Наук. Праць. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2009. - 456 с. Історичні уроки Голокосту та міжнаціональні відносини (до 70-річчя початку Другої світової війни). Матеріали науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: Центр "Ткума", 2010. - 412 с.


Значною подією у житті Центру юдаїки стали дні Шолома-Алейхема в ЖДУ (грудень 2009 р.), які включали ряд заходів. На Шолом-Алейхемівських читаннях до 150-річчя з дня народження інтерес викликали виступи поета Григорій Фальковича (Київ) "Продовження і розвиток єврейської літератур­ної традиції у поетичній творчості", провідного наукового співробітника Ін­ституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України Олександра Заремби "Актуальні проблеми вивчення історії та куль­тури євреїв України", професора Олександра Чиркова "Шолом-Алейхем: по­чему "стонали" часы?", молодшого наукового співробітника Інституту полі­тичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України Анатолія Кержнера "Шолом-Алейхем: знаний та незнаний", керівника відділу общин­ного розвитку Житомирського благодійного центру "Хесед Шломо" Ірини Вишневецької "Образи Шолом-Алейхема у мистецтві", письменника Гаррі Фельдмана (Ізраїль) "Мир Вам!", аспіранта Геннадія Полєтаєва "Житомирсь­кий період життя Шолом-Алейхема". Учасникам читань була представлена інсценізація уривків з оповідань Шолом-Алейхема у виконанні акторів теат­ральної студії "Єврейський бульвар".Кульмінацією заходів став круглий стіл на тему: "Проблема культурної ідентичності в Україні". Жваву дискусію викликали виступи "Витоки україн­сько-єврейського етнокультурного синтезу" (Олександр Заремба), "Особли­вості роботи єврейських організацій в сучасних умовах" (Ірина Вишневець-ка), "Українсько-єврейський діалог культур в умовах розбудови України як демократичної держави" (Наталія Рудницька), "Політика України у сфері захисту національних меншин" (Микола Кордон), "Єврейське та українське питання в роки Першої світової війни" (Вікторія Венгерська), "Внесок євреїв Житомирщини у розвиток культури і науки" (Майя Лутай).

Центр юдаїки співпрацює з клубом "Музично-театральне життя Жито­мирщини". У травні 2010 р. на його засіданні виступили доценти ЖДУ (На-талія Бовсунівська "Єврейські музиканти Волині", Маргарита Моісєєва "Бер­дичівське коріння сім'ї Рубінштейнів"). Були виконані музичні твори цих композиторів.

Центр юдаїки перебуває у постійному пошуку нових форм роботи з нау­ковцями, краєзнавцями, студентською та учнівською молоддю, щоб ство­рити міцний фундамент для спільного життя усіх національних меншин в атмосфері толерантності, взаємоповаги і взаємотідтримки.

Центр богемістики (директор - доцент Л.С. Шевцова).

Перші чеські колонії з'явилися на теренах Житомирщині у другій поло­вині ХІХ ст. Чехи залишили помітний слід у розвитку культури Житомирсь­кої області. Так, у Житомирі проживав знаменитий музикант і мистецтвозна­вець Ернест Несвадба, який з 1877 р. очолював "Музичне товариство". Згадку про нього залишив Борис Тен1. Чехом за походженням був український пи­сьменник Василь Земляк (Вацик), який тривалий час проживав у Житомирі, працюючи в сільськогосподарському інституті та відповідальним секретарем обласної газети. У Житомирі він написав повісті "Рідна сторона" (1956), "Кам'яний брід" (1957) та інші. Сьогодні в усьому світі відоме ім'я таланови­того оранжувальника і диригента муніципальної хорової капели "Орея" чеха Олександра Вацека2.

Внесок чехів в розвиток культури Житомирщини ще недостатньо вивче­ний і потребує дослідження, що певною мірою зумовило появу Центр боге-містики ЖДУ (2006 р.), основними напрямками роботи якого є:

-   навчання чеської мови студентів-філологів;

-   співпраця з науковцями навчальних закладів Чеської Республики;

-   ознайомлення студентської молоді з традиціями, культурою і літерату­рою Чехії.

1 Борис Тен. Сторінки музичного життя Житомирщини / / Жадань і задумів неспокій. -К., 1988. - С. 125-126.

2 Кондратюк Р. Ю., Шевцова Л. С. Чеська культура на Волині / / Поліський дивосвіт. І ч. - Житомир, 2000. - С. 346-347.


Чеську мову вивчають студенти-філологи у формі факультативу (викла­дачі - доценти В. Дяченко і Л. Шевцова). Щороку заняття відвідують близькоп'ятдесяти осіб. З метою удосконалення методичної підготовки доцент Л. Шевцова в серпні 2009 р. проходила стажування з методики викладання че­ської мови на педагогічному факультеті Університету імені Карлі ІУ (Прага).

Центр богемістики налагодив наукову співпрацю з кафедрою славістики Оломоуцького університету імені Ф. Палацького. У 2007 р. видавництво цьо­го університету надрукувало посібник Л. Шевцової "Інфінітивні речення в українській мові (у зіставленні з російською)". Загалом у збірнику Оломоу-цького універститету "Ucrainica ІУ. Сучасна україністика. Проблеми мови, літератури та культури" надруковано більше 30 статей викладачів ЖДУ (Ок­сана Кучерук "Рідна мова в українській лінгводидактиці: сучасні тенденції та перспективи", Олена Березюк "Головні напрями етнокультурологічної підго­товки в освітньо-виховних системах Полісся", Лариса Шевцова "Лінгводидак-тичні дослідження інфінітивних речень").

За сприяння Центру богемістики викладачі та студенти ЖДУ взяли участь у наукових конференціях в Чеській Республіці: Оломоуцькі симпозі­уми україністів (Оломоуць, 2000 - 2010 рр.), Оломоуцькі дні русистів (2001 р., 2007 р.), ІУ Міжнародна конференція "Паремія слов'янських народів" (Ост-

рава, 2008 р.).

Центр богемістики за сприяння Посольства Чеської Республіки в Україні налагодив тісну співпрацю зі Спілкою волинських чехів Житомирщини (ке­рівник Е.В. Снідевич). Студенти ЖДУ беруть участь у проведенні літерату­рно-мистецьких вистав, присвячених культурним традиціям чеського наро­ду: "Цикл зимових свят" (2008 р.), "Твори Карела та Йозефа Чапеків в україн­ському читанні" (2008 р.), "Екранізація героїв чеської літературної казки" (2008 р.), "Новорічні національні свята в Чехії" (2009 р.), "Цикл весняних свят" (2010 р.), "Чеські народні традиції" (2011 р.), "Оповідання: Зденєк Св'єрак"

(2011 р.).

Діяльність центрів полоністики, юдаїки та богемістики сприяє гармоній­ному розвитку полікультурного простору в Україні, формує у студентів мі­жетнічну толерантність, позитивно впливає на поширення євроінтеграцій-них процесів.Новик В.А.

 

 

 

юридична клініка як інноваційний засіб професіоналізації майбутніх правників

 

В умовах становлення в Україні громадянського суспільства, правової держави, демократичної політичної системи освіта має стати найважли­вішим чинником гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості.

Передумовою утвердження розвинутого громадянського суспі­льства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соці­ально-економічне процвітання.

Підвищення якості педагогічної освіти, забезпечення її мобільності, при­вабливості, конкурентоспроможності на ринку праці вимагає подальшого вдосконалення організації навчального процесу у вищих навчальних закла­дах на засадах гуманності, особистісно-орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку студентів та передбачає:

-   впровадження кредитно-модульної системи навчання;

-   використання інформаційно-комп'ютерних технологій та інтерактив­них методів навчання і мультимедійних засобів;

-   індивідуалізацію навчально-виховного процесу та посилення ролі са­мостійної роботи студентів;

-   впровадження електронних засобів навчання (підручників, посібників, каталогів, словників тощо), комп'ютерних навчальних програм;

-   технічну і технологічну модернізацію навчальних лабораторій та засо­бів навчання;

-   використання сучасних систем контролю якості знань студентів та про­ведення моніторингу якості освіти.

В рамках навчального процесу на історичному факультеті Житомирсь­кого державного університету імені Івана Франка здійснюється підготовка студентів з цілого ряду юридичних дисциплін.

Одним із методів інтерактивного навчання стало вдосконалення вивчен­ня правознавчих дисциплін через створену в 2005 році на факультеті "юри­дичну клініку".

В усьому світі багато хто з практичних працівників, викладачів вищих навчальних закладів та студентів шукали шляхи вдосконалення викладання правознавчих дисциплін.

У більшості країн традиційна освіта полягає в проведенні академічних занять, які, як правило, зводяться до лекцій та семінарських занять. При про­веденні цих занять, як правило широко застосовуються методики, які дістали назву пасивних та активних.Пасивні методики полягають в тому, що студент виступає як об'єкт на­вчання, він повинен засвоїти і відтворити матеріал, який передається йому викладачем - джерелом знань. Як правило, це проходить при використанні лекції-монологу (одностороння передача інформації від викладача до студе­нта), читанні або демонстрації. Студенти при цьому, як правило, не співпра­цюють один з одним і не виконують будь-яких проблемних, творчих за­вдань, не задають запитань викладачу.

Активні методики полягають в тому, що студент переважно стає суб'єктом навчання, вступає в діалог з викладачем, виконує творчі, проблем­ні завдання. Якоюсь мірою тут також простежується одностороння передача інформації, але уже не викладачем, а студентом викладачу, яку він раніше отримав від викладача або із літератури. Тут певною мірою проявляється зворотній зв'язок - питання від студента до викладача, питання викладача до студента, що розвивають творче мислення. Студент встановлює індивідуаль­ний контакт з викладачем, але не співпрацює з іншими членами групи. Такі методики займають нині основне місце при проведенні лекцій, семінарських занять, колоквіумів і в самостійній роботі студентів.

На початку 80-х років минулого століття в деяких зарубіжних ВНЗ поча­ли широко застосовуватися методики практичного навчання юристів, метою яких було уже в ході освітнього процесу помістити студентів саме в те сере­довище, де їм належить працювати після отримання освіти.

Суть цих методик, з деякими відмінностями зводиться до того, що студе­нтам пропонується дослідити не підготовлені завдання, а конкретні правові ситуації із життя. При цьому вони безпосередньо працюють з учасниками відносин, що є предметом розгляду, отримуючи весь об'єм фактичних обста­вин справи з перших рук.

Студенти вчаться визначати проблему, аналізуючи її не тільки із юриди­чної точки зору, але із людської, і, що не менш важливо, чисто із практичної. Тобто вчаться розробляти і здійснювати план дій, необхідних для вирішення виявленої проблеми.

Базою для втілення нових методів правової підготовки стали „юридичні клініки", де студенти під керівництвом викладача ведуть прийом громадян і надають їм правову допомогу. Саме в клініці студенти знайомляться з реаль­ними проблемами юридичної практики, безпосередньо застосовують набуті знання, формують свої професійні і особисті якості як майбутніх юристів. Крім цього, клінічні заняття виконують важливу соціальну функцію - забез­печують право малозабезпечених та інших соціально вразливих громадян на отримання кваліфікованої правової допомоги.

"Клінічна юридична освіта" виникла в якості відповіді на проблему непі­дготовленості випускників навчальних закладів до практичного застосуван­ня правових знань. Тому її цілі частково визначаються необхідністю вирі­шення проблем традиційного викладання юридичних дисциплін. Крім цього, багато з тих, хто працює в "юридичних клініках" в різних країнах ду­мають, що вони можуть внести вклад в те, щоб юридичні послуги могли бути доступними тим, хто зазвичай не може їх собі дозволити.Сьогодні досить складно з'ясувати, яким чином, де і коли з'явився термін "юридична клініка" (синонім "правнича клініка"). Найвірогідніше, він вперше з'явився в статті професора Фроммгольда, що була опублікована 1881 року в німецькому журналі Deutsche Juristen-Zeitung. Згодом російський професор А. Люблінський у своїй статті під назвою "О юридических клини­ках" (журнал Міністерства Юстиції, січень 1901 р.) висловив власне бачення юридичної клініки і, зокрема, обгрунтував необхідність створення таких за­кладів.

У 20-30-ті роки XX століття термін "клінічна юридична освіта" вживається у США. Його поява визначила новий напрям у сфері юридичної освіти - вне­сення соціальних аспектів до вивчення права. Одним із перших, хто заціка­вився цим питанням, був Джером Франк, автор статті під риторичною на­звою "Чому б не створити клініку для юристів?" (видання "Огляд правових питань", Університет Пенсільванії, США, 1933 рік). У своїй праці Джером Франк провів певні аналогії між клінічною юридичною та медичною освітою та запропонував започаткувати принципово новий вид навчання юристів, запозичивши з медицини ідею використання працюючих клінік як основи для підготовки молодих спеціалістів. 60-ті роки XX століття стали періодом, коли сприяння приватних фондів дало суттєвий поштовх до розвитку кліні­чної юридичної освіти.

Клінічна юридична освіта студентів вузів та факультетів де вивчаються юридичні дисципліни виявилась досить вдалою відповіддю на запитання багатьох причетних до юридичної освіти „Як практично підготувати фахів­ця з права?".

Останнім часом мережа „юридичних клінік" України невпинно зростає. „Юридична клініка" стає одним з популярних осередків не просто отриман­ня безкоштовної правової допомоги, а саме здобуття студентами необхідних практичних навичок.

Створення „ юридичної клініки" на історичному факультеті мало на ме­ті:

1)     Покращити якість засвоєння студентами юридичних дисциплін. Адже в процесі застосування набутих знань при вирішенні практичних жит­тєвих ситуацій студент починає краще розуміти значимість тих чи інших норм права, відчуває необхідність поглибити свої знання.

2)     Надавати безоплатну юридичну допомогу малозабезпеченим верст­вам населення.

3)     Формування правової культури громадян;

4)     Підготовку та навчання студентів у дусі дотримання й поваги до принципів верховенства права, справедливості і людської гідності;

5)     Розширення співробітництва із судовими, правоохоронними орга­нами, органами юстиції, державної влади і місцевого самоврядування, з іншими установами та організаціями;

Впровадження в навчальний процес елементів практичної підготовки студентів-правників у сфері юридичних послуг.Основні завдання, що виконує „юридична клініка" це: надання студен­там „юридичної клініки" можливості набуття навичок надання юридичної допомоги; створення місць для проходження студентами навчальної прак­тики; надання громадянам соціально-вразливих верств населення суспільст­ва безоплатної юридичної допомоги; проведення заходів з правової освіти населення; забезпечення можливості спілкування студентів під час навчаль­ного процесу з фахівцями-практиками судових і правоохоронних органів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування з питань їх діяльності; створення ефективного механізму обміну інформацією між насе­ленням, засобами масової інформації та юридичною клінікою, що дозволить оперативно реагувати на практичні потреби громадян.

У своїй діяльності „юридична клініка" керується законодавством Украї­ни, Типовим Положенням про юридичну клініку вищого навчального закладу України ( наказ МОН України № 592 від 03.08.2006 р.) Статутом вищого навчального закладу, Положенням про неї та іншими нормативни­ми документами юридичної клініки.

До складу „юридичної клініки" входять: директор юридичної клініки, помічник директора юридичної клініки, керівники секцій юридичної кліні­ки, студенти юридичної клініки.

Директор юридичної клініки обирається з числа найбільш підготовле­них студентів -членів юридичної клініки, повинен відповідати вищезазначе­ним вимогам і має наступні функції: спрямовує роботу юридичної клініки; представляє юридичну клініку у відносинах з органами державної влади і місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, установами та громадськістю; здійснює контроль за роботою юридичної клініки; затвер­джує Правила прийому громадян; делегує, в разі необхідності, частину своїх обов'язків працівникам юридичної клініки; дає доручення, які пов'язані із роботою юридичної клініки; контролює висвітлення діяльності клініки у за­собах масової інформації, видання навчальних та допоміжних матеріалів.

Помічник керівника юридичної клініки координує діяльність юридичної клініки і призначається за пропозицією керівника юридичної клініки.

Функції помічника керівника юридичної клініки:

1)  організація, ведення і контроль діловодства юридичної клініки;

2)  участь у підготовці і проведенні заходів юридичної клініки;

3)  налагодження якісного обміну інформацією між учасниками юридич­ної клініки;

4)  виконання інших функцій.

Керівники секцій юридичної клініки організовують навчальний процес юридичної клініки і залучаються до роботи за поданням керівника юридич­ної клініки.

Керівником секції може бути студент найбільш підготовлений до веден­ня консультаційної роботи.

Функції керівника секції юридичної клініки:

1)  організація роботи секції та контроль за її діяльністю;

виконання інших функцій.Студентами юридичної клініки є студенти історичного факультету, які виявили бажання працювати в юридичній клініці та пройшли конкурсний відбір, який проводиться за спеціальною процедурою і полягає в вивченні кандидата, та проведенні тестування з основних галузей права.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи