П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

-         Україна і Болонський процес.

-         Українсько-російські взаємовідносини в контексті європейської інтег­рації України.

Висвітлюються головні мотиви європейської єдності після Другої світової війни:

-         прагнення відкинути катастрофічну за наслідками політику націона­лізму і тоталітаризму;

-         зміцнення миру;

-         досягнення спільного добробуту;

-         відновлення політичного впливу європейських країн на міжнародній арені в умовах зростаючої могутності США та СРСР;

-         побоювання зростаючого військового потенціалу СРСР та його схід­ноєвропейських союзників.

Центр прагне продемонструвати, що розширення ЄС 2004 та 2007 років -це два величезних історичних кроки. Вони поклали кінець поділу Європи, допомогли консолідувати демократію, принесли економічні переваги всімкраїнам ЄС у вигляді більшої конкурентоздатності та економічного зростан­ня, створення нових робочих місць. Великий та об'єднаний ЄС здатний кра­ще відповідати на економічну кризу та інші виклики, аніж кожна країна Со­юзу самостійно.

Переваги розширення:

-          розширення зони миру, стабільності і добробуту в Європі;

-          економічне зростання та створення нових робочих місць як у старих, так і нових країнах-членах;

-          поліпшення якості життя громадян в усій Європі;

-          збагачення культурного розмаїття, взаємообмін ідеями та краще ро­зуміння інших людей;

-          посилення ролі Союзу в міжнародних відносинах.

Європейський Союз базується на трьох головних компонентах:

-          Європейське співтовариство становить правову основу для форму­вання політики спільного ринку, міжнародної торгівлі, сприяння розвитку, монетарної політики, сільського господарства, рибальства, навколишнього середовища, регіонального розвитку, енергетики;

-          спільна зовнішня політика та політика безпеки;

-          юстиція і внутрішні справи, що включає співпрацю між країнами -членами ЄС в таких галузях, як громадянське та кримінальне право, політи­ка імміграції та надання притулку, прикордонний контроль, боротьба з тор­гівлею наркотиками, співпраця та обмін інформацією між поліціями.

Між державами-членами Союзу зникають бар'єри, які заважали вільному пересуванню людей, товарів, послуг та капіталів. Кордони - це порушення права людини на вільне пересування. У 90-х роках минулого століття стало простіше пересуватися по території Європи, оскільки було скасовано паспо­ртну та митну перевірки на більшості внутрішніх кордонів ЄС. Важливим наслідком цього стало зростання мобільності громадян Європи. Так, з 1987 року за підтримки ЄС більше мільйона молодих європейців змогли навчати­ся за кордоном. В 2009 році Європейський Союз планував схвалити рішення про „блакитну карту" для висококваліфікованих мігрантів. Карта - це спеці­альний дозвіл на проживання та роботу. Вона надає висококваліфікованому вихідцю з третіх країн низку соціально-економічних прав та сприятливі умо­ви для об'єднання родин. Крім того, ця карта передбачає спрощений доступ до європейського ринку праці. За деякими прогнозами, в майбутньому Єв­ропейський Союз перетвориться у щось, що нагадуватиме СШЄ (Сполучені Штати Європи).

Громадяни країн - учасниць Союзу одночасно є громадянами всього Єв­ропейського Союзу. Установчі органи ЄС є уповноваженими створювати правила, регламенти, директиви, які обов'язкові до виконання всіма держа­вами-членами. Відносини між країнами ЄС спираються на добровільний об­межений суверенітет і допущення втручання ззовні у випадку порушення домовленостей. Усі уряди визнають нині, що ери абсолютного національно­го суверенітету відійшли в минуле. Лише внаслідок об'єднання зусиль і пра­ці можна користуватися перевагами економічного і соціального прогресу, стати впливовішою силою. ЄС - це не наддержава і не суто міжурядова орга­нізація. Це - спільнота розвинутих держав, що сповідують спільні людські і демократичні цінності, зберігають свій суверенітет, але свідомо делегують його частину для того, щоб разом досягти могутності і впливу, яких жодна з них не досягла би поодинці. Європу буде почуто, якщо вона говоритиме од­ним голосом. Жодна європейська країна не може нині грати як глобальний актор. Один з лідерів Євросоюзу Жозеф Мануель Баррозу в промові „Ситуа­ція в Союзі" сказав: або ми пливемо разом, або тонемо поодинці. Усі рішення та процедури Європейського Союзу опираються на договори, схвалені всіма країнами ЄС.

Згідно з договором про Європейський Союз, запроваджена Спільна зов­нішня політика та політика безпеки. Головними цілями цієї політики є:

-          захист спільних цінностей, фундаментальних інтересів та незалежно­сті Союзу;

-          всебічне зміцнення безпеки ЄС та країн-членів Союзу;

-          збереження миру і зміцнення міжнародної безпеки;

-          сприяння міжнародній співпраці;

-          розвиток і зміцнення демократії, верховенства права, поваги до прав людини та фундаментальних свобод.

ЄС має угоди про асоціацію з 69 країнами Африки, Карибського моря і Тихоокеанського басейну, до яких відносяться й більшість бідних країн світу. Ще приблизно з 60 країнами Євросоюз уклав двосторонні договори. Загалом ЄС підтримує дипломатичні відносини більш ніж з 130 країнами світу. Нині в Європейському Союзі проживає близько 500 мільйонів громадян, або 7,2% населення світу. ЄС поступається Китаю (1295 мільйонів осіб, або 20,5% на­родонаселення світу) та Індії (1057 мільйонів осіб, або 16,6% населення світу), але попереду США (292 мільйони, або 4,6%) та Японії (127 мільйонів, або 2%). В ЄС живе кожен чотирнадцятий мешканець світу. За результатами дослі­джень, 81 % усіх жителів ЄС задоволені своїм нинішнім життям. Відсоток не-задоволених залишається на рівні 4 %.

Європейському Союзу належить 20% в обсязі світової торгівлі. Це також найбільший нетто-імпортер сільськогосподарських продуктів і сировини. Він виробляє одну четверту валового національного продукту світу, що в су­мі становить понад 10 000 мільярдів євро. На 2009 рік видаткова частина бю­джету Європейського Союзу становила майже 134 мільярда євро, або ж 1,3 % сумарного валового національного доходу країн ЄС.

Євросоюз надає великого значення дослідженням і розвитку. Це - шлях до нових технологій, до нової індустріальної революції, яка привела б світ до меншого споживання нафти й газу. Незважаючи на кризу, витрати компаній ЄС на дослідження й розвиток зросли 2008 року на 8,1 %. Євросоюз за цим показником значно випередив США (5,7 %) та Японію (4,4 %).

Європейський Союз утримує лідерство за рівнем довіри громадян. За цим показником він випереджає національні уряди та парламенти країн-членів. Звісно, ставлення до Союзу в країнах-членах відрізняється. Найбільшими єв­рооптимістами є естонці, 68 % яких довіряють Європейському Союзу. А най-скептичніше до нього ставляться британці - лише 20 % довіри.

За межами Європейського Союзу його представляють 55 тисяч миротвор­ців. 55% світової допомоги іншим країнам належить Європейському Союзу. Він є найбільшим світовим донором розвитку та гуманітарної допомоги, во­лодіє значним потенціалом швидкого реагування. Це дає йому можливість мобілізовувати допомогу в надзвичайних ситуаціях, а також забезпечувати підтримку ключових цінностей демократії, прав людини, якісного державно­го управління та верховенства права. ЄС щомісячно витрачає 500 мільйонів євро на підтримку проектів допомоги, що реалізовуються на всіх п'яти кон­тинентах. Одним з ключових пріоритетів Союзу стає вирівнювання рівня життя в країнах-членах. Щоб забезпечити вирівнювання стандартів життя у різних частинах ЄС, на сільське господарство та розвиток регіонів ЄС з мен­шим достатком спрямовуються майже три чверті бюджету ЄС.

Євросоюз забезпечує понад половину всієї світової допомоги. В 2009 році допомога ЄС на розвиток становила 49 мільярдів євро. У квітні 2010 року Єв­ропейська Комісія схвалила План дій Євросоюзу для пришвидшення прогре­су у досягненні Цілей розвитку тисячоліття. Вони були затверджені на Саміті тисячоліття у 2000 році. Нині участь у їх реалізації беруть понад 190 держав -членів ООН і понад 20 міжнародних організацій. Цілей вісім.

Це - ліквідація абсолютної бідності та голоду;

-  забезпечення загальної початкової освіти;

-  сприяння гендерній рівності та розширенню прав жінок;

-  скорочення дитячої смертності;

-  покращення охорони материнського здоров'я;

-  боротьба з ВІЛ/СНІД, малярією та іншими хворобами;

-  забезпечення екологічної стабільності;

-  формування міжнародного партнерства з метою розвитку.

У рамках кожної з цих цілей виписано конкретні завдання, досягти яких планується до 2015 року.

Європейський Союз є одним із найбільших надавачів гуманітарної допо­моги у світі. Ще 1992 року створено Офіс гуманітарної допомоги Європейсь­кої Комісії. Його завданням є надання термінової допомоги продуктами, ма­теріалами жертвам природних і суспільних катастроф і конфліктів за межа­ми Союзу. Від часу свого започаткування Офіс профінансував гуманітарну допомогу в зоні криз більш ніж 85 країн світу. На ці цілі виділяється 600-700 мільйонів євро щороку. Щороку отримують допомогу 18 мільйонів людей. Але це лише бюджетні кошти ЄС, якими розпоряджається Європейська Ко­місія. Вони становлять лише 30-40 % від усієї гуманітарної допомоги Євросо-юзу. Додатково надають гроші країни-члени ЄС. Офіс співпрацює з 200 пар­тнерами - це недержавні організації, агенції ООН та інші міжнародні струк­тури. Саме вони за контрактами з Єврокомісією розподіляють допомогу Єв-росоюзу.

Увага студентів звертається на те, що на початку незалежності України були визначені основні напрямки її зовнішньої політики, названі стратегічніпартнери: Європейський Союз, США* та Російська Федерація. З цих трьох пріоритетів найбільшим є Європейський Союз. Держава взяла курс на інтег­рацію в Європу, вступ до Європейського Союзу. Цей курс є безальтернатив-ним.

Для України вступ до Європейського Союзу залишається великою націо­нальною метою. Інтеграція до Європи - не просто пріоритет зовнішньої по­літики, її стратегічний вектор, а й цивілізаційний вибір українців. Євроінте-граційний курс України офіційно визначений та закріплений у прийнятому 1 липня 2010 року Законі „Про засади внутрішньої та зовнішньої політики України".

Причини прагнення України до ЄС: Європейський Союз - це система цінностей, на які орієнтується Україна - демократія, заможність, стабільність; Європейський Союз - це найбільші в світі інвестори; Європейський Союз -це вплив на світовий розвиток.

Сукупний валовий внутрішній продукт країн Європейського Союзу у 2007 році перевищив аналогічний показник США. Валовий внутрішній про­дукт на душу населення в країнах ЄС має такий вигляд: Польща - 15149 до­ларів, Болгарія - 10022, Італія - 31051, Франція - 31825, Німеччина - 31390, Ір­ландія - 44676 доларів. В Україні валовий внутрішній продукт на душу насе­лення становить 7832 долари.

Після набуття чинності Угоди про партнерство і співробітництво Указом Президента України "Про затвердження стратегії інтеграції України до Єв­ропейського Союзу" від 11 червня 1998 року було визначено основні напря­ми інтеграційного процесу:

-         адаптація законодавства України до законодавства ЄС, забезпечення прав людини;

-         економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Украї­ною та ЄС;

-         інтеграція України до ЄС у контексті загальноєвропейської безпеки;

-         політична консолідація та зміцнення демократії;

-         адаптація соціальної політики України до стандартів ЄС;

-         культурно-освітня і науково-технічна інтеграція;

-         галузева співпраця;

-         співробітництво у галузі охорони довкілля.

" Згідно з Будапештським меморандумом 1994 р. США є гарантом безпеки та територіальної цілісності України.


В навчально-науковій роботі підкреслюється, що європейська інтеграція України, її євроатлантичне співробітництво - шлях до сконцентрування зу­силь на соціальних та економічних питаннях, активізації економічного роз­витку, підвищення добробуту людей. Інтеграційний досвід країн Централь­ної та Східної Європи, зростання заможності їх громадян - переконливе під­твердження висновку щодо майбутнього України в об'єднаній Європі. Член­ство України в Європейському Союзі - вагомий фактор позитивного впливу на економічний розвиток та інвестиційний клімат України. Це - недопу­щення на українську територію міжнародного тероризму, наркоманії, неле­гальних мігрантів. Участь України у миротворчих операціях забезпечує ав­торитет України у світі, боєздатність і професіоналізацію українського війсь­ка. Не альтернатива членству в ЄС - продовження, активізація співпраці з Російською Федерацією. В березні 2008 р. директор Житомирського регіона­льного навчально-накового центру європейської інтеграції та євроатлантич­ного співробітництва України в складі української делегації відвідав російсь­ке місто Воронеж, де взяв участь в засіданнях трьох „круглих столах" на тему „Українсько-російські відносини в контексті європейської інтеграції Украї­ни". В збірнику „Украина и Россия на пути к демократии: особенности пере­ходного периода", виданому в Києві в 2007 р., опублікована стаття М.В. Кордон „Российско-украинские отношения в контексте европейской интеграции".

В 2008-2010 навчальних роках в усіх інститутах і факультетах університе­ту читався курсу „Європейська та євроатлантична інтеграція України". Нині спецкурси на цю тематику читаються на історичному факультеті. Питанням європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України прис­вячувались виховні години в академічних групах, надавалась допомога кура­торам, зокрема через їх навчання в семінарах. Проводиться моніторинг рівня інформованості студентів у сфері європейської інтеграції та євроатлантич­ного співробітництва України. Його аналіз свідчить, що в своїй більшості (61 %) студенти бажають, щоб Україна вступила до Європейського Союзу.

При центрі створена лекторська група. Приймаються замовлення на читання лекцій в різних установах і організаціях. За останні три роки вони відбулися в обласному педагогічному ліцеї, гуманітарній гімназії № 23, 25-му колегіумі, Новоград-Волинському колегіумі, обкомі профспілки будівельни­ків, обласній податковій інспекції, обласних управлінні агропромислового комплексу, внутрішніх справ, управлінні статистики, в управлінні економіки облдержадміністрації, обласному управлінні служби безпеки України, Жи­томирському військовому інституті, Інституті медсетринства, училищі куль­тури та мистецтв, Центрі підвищення кваліфікації державних службовців, для депутатів Корольовської районної ради м. Житомира і голів сільських рад Житомирського району.

В Житомирському державному університеті проведено ряд заходів з пі­дготовки та навчання кадрів з питань європейської інтеграції та євроатлан­тичного співробітництва України. Це - круглий стіл на тему „Україна в кон­тексті європейського розвитку", з участю студентів Житомира, Рівного, Сум і Чернігова молодіжні дебати „Генеральний інтерес для України: інтеграція в ЄС та НАТО? Зближеність з Росією? Позаблоковість", науково-практичні конференції - „Екологічна безпека України в контексті європейської інтег­рації", „Європейський вимір України очима молоді", „Європейська інтегра­ція України: розвиток демократії та правової держави", „Місце України в ар­хітектурі європейської безпеки", „Ініціатива Європейського Союзу „Східне партнерство": перспективи для України", молодіжна гра „Чому я „за" чи „проти" НАТО?", вікторина „Що я знаю про Європейський Союз та НАТО".З метою об'єднання проєвропейськи налаштованої молоді в університе­ті створено молодіжний „Євроклуб". Щомісяця члени клубу зустрічаються із представниками організацій, які займаються міжнародними студентськими обмінами.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи