П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 50

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Пріоритетні сфери співробітництва України з ЄС:

-          підтримка і забезпечення стабільності та безпеки в Україні;

-          використання транзитних можливостей України у сфері транспорту та енергетики;

-          юстиція та внутрішні справи, насамперед безпека кордонів України, стримування нелегальної міграції через Україну до ЄС;

-          підтримка в Україні економічної політики, сприятливої для доступу ЄС до українського ринку;

-          збільшення інвестицій ЄС в Україну;

-          забезпечення закриття ЧАЕС, дотримання Україною стандартів ядер­ної безпеки та охорони навколишнього середовища.

Перспективи відносин між Євросоюзом та Україною залежать від ряду обставин:

По-перше, шлях наближення до ЄС визначатиметься ходом і глибиною реформ в країні. Це найголовніше на сьогодні у її відносинах з ЄС.

По-друге, Євросоюз хотів би бачити в Україні стабільність, але не будь-якою ціною. Важливим для ЄС є при цьому дотримання прав людини і де­мократичних принципів, верховенства права.

По-третє, несумісними є укладання Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, переговори щодо якої тривають і входження України до Митного сою­зу з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

По-четверте, укладання угод з Росією про продовження базування Чо­рноморського флоту в Севастополі є суверенним правом України. Водночас важливо, аби будь-які домовленості відповідали рамкам української Консти­туції.

З Україною Європейський Союз веде політику сусідства. Політика сусідс­тва не забезпечує перспектив членства в ЄС. її ключовий елемент - це двос­торонні плани дій між ЄС та кожною країною, на яку поширюється політика сусідства.

На початку грудня 2008 року Європейська Комісія оприлюднила повідо­млення „Східне партнерство - нова амбітна глава у відносинах ЄС з його схі­дними сусідами". Ця нова ініціатива стосується Вірменії, Азербайджану, Гру­зії, Молдови, України та Білорусі. Щоправда, рівень участі останньої у Схід­ному партнерстві залежатиме від загального розвитку відносин між ЄС та цією країною.

Українська сторона надає важливого значення налагодженню відносин у форматі ЄС - Білорусь, в яких Україна готова виступати у ролі своєрідного містка. Установчий саміт ініціативи ЄС „Східне партнерство" пройшов 7 травня 2009 року у Празі.Головною метою Східного партнерства є політична асоціація й економі­чна інтеграція з Європейським Союзом, посилення демократії та належного врядування, забезпечення енергетичної безпеки та контактів між людьми.

Європейська політика сусідства пропонує східним і південним сусідам ЄС багато переваг, які раніше пов'язувалися лише з членством в ЄС, а саме:

-        доступ до внутрішнього ринку ЄС;

-        участь у програмах ЄС;

-        співпраця у сфері транспортних і енергетичних мереж.

Чотири пріоритети діяльності української влади, які забезпечать ефек­тивність руху України до ЄС:

боротьба з корупцією;

здійснення економічних реформ;

вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ);

створення після цього зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Європейська інтеграція для України: це шлях модернізації економіки; подо­лання технічної відсталості; залучення іноземних інвестицій; залучення нові­тніх технологій; створення нових робочих місць; вихід на світові ринки.

Очікувані результати від курсу України на євроінтеграцію:

-        демократизація суспільства, захист прав і свобод людини та дитини;

-        розбудова сучасної високотехнологічної та високоприбуткової еконо­міки;

-        публічність влади, її відповідальність за свої дії;

-        введення європейських стандартів якості життя населення та його со­ціальної захищеності;

-        можливість реально вивчати та використовувати досвід європейських країн;

-        розширення можливостей стажувань та навчання в державах Євро­пейського Союзу;

-        ліквідація тіньової та кланової економіки;

-        новий імпульс для розвитку регіонів.

Згідно з даними Державного комітету статистики України, Європейсь­кий Союз утримує найбільшу частку в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій, які Україна отримала, починаючи з 1991 року. Інвестиційні вли­вання суттєво збільшувались, починаючи з 2001 року у відповідь на приско­рення темпів економічного зростання України.

Надходження прямих іноземних інвестицій з держав-членів ЄС станом на 2008 рік дорівнювали 23 мільярдам доларів США або 78 % від загального обсягу усіх зарубіжних інвестицій. При цьому за результатами тільки 2007 року зафіксовано приріст прямих іноземних інвестицій майже на 7,9 мільяр­да доларів.

Для інтеграції важлива культурна присутність України в Європі і світі. Про Україну ще мало знають. Культура і спорт прискорюють ці знання. Для багатьох на Заході Україна асоціюється з братами Кличками, з донецьким „Шахтарем", київським „Динамо", з Андрієм Шевченком. Звеличують ім'я України успішні виступи українських співаків в фіналах одного з найпрес­тижніших музичних конкурсів світу - „Євробачення". Такі успіхи підніма­ють позитивний імідж України, а від іміджу держави, зокрема, залежить і її привабливість для інвесторів.

До позитивних рис міжнародного іміджу України належать: внутрішня стабільність; врівноваженість національного характеру; високий рівень ети­чної терпимості; відсутність шовінізму і великодержавних амбіцій; високий інтелектуальний потенціал; наявність передових технологій; значні перспек­тиви розвитку туризму; високий потенціал агропромислового комплексу; талановиті спортсмени; геополітичне розміщення держави.

Рух України до Європи визначає насамперед сталий економічний розви­ток, економічне зростання. Економіка України поступово виходить з кризи, в якій перебувала в 90-х роках ХХ ст. Україна здійснює заходи щодо сталого економічного зростання та забезпечення ефективного і прозорого розподілу його результатів.

Європейський Союз підтвердив ринковий характер економіки України. Таке рішення набуло чинності 30 грудня 2005 року. Відтоді було автоматич­но припинено всі антидемпінгові розслідування проти України в Європі. Україну було вилучено з переліку „країн з перехідною економікою". США скасували поправку Джексона-Веніка і з 1 лютого 2006 року також визнали ринковий статус української економіки. Це сприятиме пожвавленню зовні­шньоекономічної діяльності українських компаній на території США. Пози­тивно вплине на розвиток відносин з Європейським Союзом те, що Україні вдалося стати членом Світової організації торгівлі.

Намічено головні пріоритети економічної політики України:

" Продуктивність одного працюючого в Україні у 2003 році становила лише 16,14 % такого показника в США, в Росії відповідно 25,83%. Якщо Росія за рівнем продуктивності праці в 2003 році практично досягла рівня 1990 року (27,45% від показника США), то Україна до цього рів­ня (25,04%) ще не повернулася. За той же самий час Польща збільшила продуктивність праці одного працюючого з 29,09% до 41,8% від рівня США. (Дослідження і розробки у сфері євроа­тлантичної інтеграції України. Збірник наукових праць. Випуск 1. К., 2007. - С. 64.

За Маастрихтськими угодами, яких має дотримуватися країна-кандидат до ЄС, рівень інфляції не повинен бути більшим ніж на 1,5% за середній рівень інфляції трьох держав-членів ЄС з найменшим її рівнем (Березний Андрій. Проблеми забезпечення економічної без­пеки. Україна - НАТО, 2005, № 5. - С. 6.

*** Показники економічного і соціального розвитку України відповідають аналогічним по­казникам європейських країн наприкінці 50-х років ХХ ст. (Дослідження і розробки у сфері євроатлантичної інтеграції України. Збірник наукових праць. Випуск 1. К., 2007. - С. 74.


-   забезпечення динамічного економічного зростання переважно за рахунок науково-технологічних чинників та підвищення продуктивності факторів виробництва";

-   утримання макроекономічної рівноваги (інфляція**, зайнятість, обмінний курс гривні, відсоткова ставка національного банку, дефіцит держбюджету та ін.);

-   здійснення широкомасштабної структурної реформи галузевого і територіально­го спрямування, реструктуризація інституціональної системи, реформування адміні­стративно-територіального устрою;

збалансований розвиток соціальної сфери, доведення її рівня до параметрів країн Центральної та Східної Європи***;-   упровадження нової парадигми зовнішньоекономічних зв'язків країни, що передба­чає прагматизм інтеграційних процесів та здійснення цивілізованої експансії на ринках третіх країн.

Планується розпочати процес проведення структурних реформ:

-        проведення податкової реформи, яка передбачає зниження податкового тиску на економіку****;

-        підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозберігаючих технологій;

-        створення необхідної нормативно-правової бази повноцінного ринку землі;

-        реформування житлово-комунальної сфери;

-        створення ринкових умов функціонування вугільної промисловості;

-        запровадження принципів науково-технічного та інноваційного розвитку.

Тільки таким чином можна змінити сировинний вектор розвитку еконо­мічних процесів, утвердити Україну як високотехнологічну державу. Наяв­ний інтелектуальний та науково-технічний потенціал дає підстави на це ро­зраховувати.

Отже, європейська інтеграція стала одним із визначальних напрямів роз­витку України. Цей курс є вагомим складником європейського вибору украї­нського народу. Успішність його реалізації прискорить перетворення Украї­ни на сучасну європейську державу, посилить її роль як важливого учасника міжнародних процесів на європейському просторі і поза його межами.

Для досягнення поставленої мети - набуття повноправного членства в Європейському Союзі - державна влада має вдосконалити політичну систе­му, розвивати інститути громадянського суспільства, підвищувати ефектив­ність державного управління, забезпечити стале економічне зростання, ре­формування Воєнної організації держави, активно працювати із суспільною думкою в країні.

**** Така податкова реформа проведена, прийнято новий Податковий кодекс.


Для проведення навчальної, наукової, інформаційної, просвітницької роботи серед студентської молоді, всіх жителів області наказом ректора Жи­томирського державного університету імені Івана Франка 31 січня 2008 р. утворено Житомирський регіональний навчально-науковий центр з євро­пейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України. Центр має приміщення, свою бібліотеку, яка постійно поповнюється науковою, інфор­маційною та просвітницькою літературою. Для надання консультативної та методичної допомоги з питань європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України в центрі розроблені тематика науково-практичних конференцій, круглих столів, вікторин, олімпіад, конкурсів, тестові завдання, вичерпні списки літератури. Ці питання внесені в тематику курсових, дип­ломних і магістерських робіт студентів та магістрантів.Роль освіти полягає ще й у тому, щоб досягти розуміння зв'язків і узгодженості між різними галузями знання і досвіду. Для вивчення нас самих і людей, котрі нас оточують, недо­статньо займатися лише наукою. Для цього потрібне знання філософії, літератури, мистецтва, музики, історії і багатьох інших галузей... Отже, аби стати освіченою людиною, важливо прилучитися також і до сукупності всіх галузей знань, роз­крити взаємовідносини між ними.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи