П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 55

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Викладаючи основний матеріал лекції в інтерактивній формі з викорис­танням мультимедійної презентації, лектор пропонує студентам вирішити проблемні задачі, пов'язані зі змістом теоретичного матеріалу. Вирішення за­дач під час лекції, з одного боку, передбачає діагностику і оцінювання отри­маних студентами знань, а, з іншого боку, контроль теоретичних положень лекції й цим самим поповнює інформаційні прогалини між відомими і неві­домими студентам знаннями. Наприклад, при читанні лекції на тему: "Фор­мування лексичних навичок учнів ЗНЗ" цікавими можуть бути наступні за­дачі:

   На уроці в 3-му класі вчитель використав наступні способи семантиза-ції нової лексики: - демонстрація предметів; - контекст; - морфологічний аналіз; - синоніми/ антоніми; - фізичні рухи та жести; - переклад.

Скажіть, чи всі ці способи можуть бути використані на уроці іноземної мови в початковій школі? Доведіть свою точку зору.

   На уроці в 6-му класі для опрацювання лексичного матеріалу вчитель вчитель використовував такі вправи: - повторюйте за мною; - підберіть при­кметники до наступних іменників; - погодьтесь або не погодьтесь з твер­дженням; - дайте відповідь на питання; - складіть речення зі словами.

Чи всі вправи мають комунікативний характер? Як можна змінити ін­струкцію до вправ так, щоб вони стали комунікативними? і т.п.

Інтерактивними за своїм характером будуть лекції, проведені на основі "петлювання" (looping). Логіка такої лекції передбачає проблемне питання, яке задається на початку лекції. Його перше обговорення студентами на ос­нові обміну ідеями, репліками, роздумами призводить до визначення деяких ключових понять по темі (1-ша петля). Після викладу додаткової інформації, повідомлення нових даних, фактів, прикладів студентам пропонується ще раз повернутися до проблеми лекції. На цей раз думки майбутніх вчителів є більш обгрунтованими, детальнішими. Іноді перші ідеї замінюються новими, що говорить про критичне ставлення до обговорюваної проблеми (2-га пет­ля). В кінці лекції студенти третій раз розглядають проблему, що була за­пропонована на початку лекції і разом з лектором роблять певний висновок (3-я петля). Наприклад, під час читання лекції на тему: "Навчання моделям комунікативної поведінки" ми пропонуємо студентам такі проблемні пи­тання: "Що таке комунікативна поведінка? Чим вона відрізняється від зага­льноприйнятої поведінки?". Після 3-х разового "питлювання" студенти при­йшли до висновку, що культура будь-якої країни характеризується набором стереотипів поведінки цієї країни і в процесі вивчення іншомовних культур стереотипи поведінки, притаманні різним культурам, мовленнєві чи немов-леннєві, враховуються партнерами. Засвоєння норм і моделей комунікатив­ної поведінки, зумовленим соціумом країни, мова якої вивчається, веде до полегшення іншомовної комунікації.

Діалогову інтерактивну основу мають також "лекції вдвох" (Team Teaching), коли виклад сутності питання відбувається двома викладачами, які мають різні точки зору та інтерпретують одні й ті ж самі положення по-різному. Та­ким чином, діалог ведеться не тільки між двома лекторами, кожен з яких ви­ражає свою точку зору на проблему, але і між лекторами і студентами, які або розділяють точку зору одного з лекторів, додаючи до цього свої аргумен­ти, або протиставляють свою третю думку з проблеми. Наприклад, на тему "Навчання граматики" (Шкільний курс іноземної мови) два викладача ви­ражають різні точки зору щодо проблеми навчання граматики:I-         й - граматиці не потрібно спеціально навчатися, тому що знання лекси-
ки
компенсують незнання граматики.

II-  й - граматична компетенція - основа грамотного англомовного спілку-
вання. Без знання граматики не можливе володіння іноземною мовою.

Висновком стало визнання всіма учасниками інтерактивної лекції того, що формування граматичних навичок повинно відбуватися на основі кому­нікативного підходу, при якому знання граматики дають мовцю можливість правильно виражати свої комунікативні наміри.

Лекції за участю "експертів" (expert lectures) є чудовим стимуляторним за­собом, що мотивує до поглибленого вивчення того чи іншого предмета. Для читання таких лекцій з курсів "Країнознавство", "Література" цінним буде залучення студентів-експертів, які були на стажуванні в країні, мова якої ви­вчається (Англія, США, Німеччина), або студентів-дипломників, які прово­дили дослідження. Студенти-експерти заздалегідь знайомляться з темою ле­кції і під час лекції розповідають своїм однокурсникам про особисті спосте­реження, враження, знахідки, висновки і т.п. Студенти-слухачі ставлять за­питання для отримання більшої кількості інформації, уточнюють деталі, по­рівнюють, аналізують почуте, цікавляться думкую лектора з проблеми. Такі теми як "Система освіти Англії", "Визначні місця Великої Британії", "Літера­турна Америка" та інші, на наш погляд, будуть цікавіше сприйматися і ма­теріал буде засвоюватися швидше, якщо вони будуть проведені за участю "експертів".

Інтерактивні технології є ефективними не тільки при читанні теоретич­них лекцій, але і при вивченні іноземної мови на практичних заняттях. Під час роботи зі студентами початкового етапу, коли відбувається вирівнювання знань, навичок і вмінь першокурсників, потрібно починати з найпростіших форм, навчання в малих групах по 3-4 студенти. Таке навчання дістало назву "навчання у співпраці" (cooperative learning), метою якого є оволодіння знання­ми, уміннями і навичками кожним студентом на рівні, що відповідає його індивідуальним особливостям розвитку. Головна ідея навчання у співпраці -вчитися разом, самостійно добувати потрібні знання, критично обдумувати отриману інформацію і робити висновки.

Найбільш проста форма групової взаємодії - "велике коло". Робота відбу­вається в три етапи.

Перший етап. Група ставить стільці у велике коло, викладач формує про­блему.

Другий етап. Протягом певного часу (приблизно 10 хвилин) кожен сту­дент індивідуально, на своєму аркуші паперу записує запропоновані заходи для вирішення проблеми.

Третій етап. По колу кожен студент зачитує свої нотатки, група мовчки слухає (не критикує) і проводить голосування по кожному пункту - чи вклю­чати його в спільне рішення, яке фіксується на дошці.

-  Прийом „велике коло" оптимально застосовувати а тих випадках, коли можливо швидко визначити шляхи вирішення питання. Наприклад, техно­логії:They say in sport it's a little thing that matters the most. What can it be?

-  America is the motherland of many music styles. Which of them are popular in your country?

-  Many British inventions earn their inventor(s) a spot in the list of national heroes. Who can be number one? Two? Three? Etc.

"Акваріум" - форма діалогу, коли студентам пропонують обговорити про­блему публічно. Мала група обирає того, кому вона може довірити той чи інший діалог з проблеми. Іноді це може бути декілька бажаючих. Всі інші студенти виступають в ролі глядачів. Звідси і назва - акваріум. Наведемо приклад завдання для підготовки інтерактивного спілкування.

Think and decide if:

-  Success comes only from hard work.

-  A career-oriented person has more pluses than minuses.

-  Money brings independence.

Що дає цей організаційний прийом студентам? Можливість побачити своїх однолітків збоку, тобто побачити: як вони спілкуються, як реагують на чужу думку, як вирішують назріваючий конфлікт, як аргументують свою думку тощо.

Навчившись вчитися один в одного в малих групах, формування комуні­кативної компетенції переноситься в групи більшого розміру (Team Learning). Основні ідеї навчання в командах - загальні цілі і задачі, індивідуальна від­повідальність і рівні можливості успіху. Саме співпраця, а не змагання ле­жить в основі навчання в командах. Індивідуальна відповідальність означає, що успіх усієї команди залежить від особистого внеску кожного учасника, що передбачає допомогу членів команди один одному. Рівні можливості мають на меті, що будь-який учасник повинен демонструвати свої власні досягнен­ня. Індивідуальна самостійна освіта - спільна робота в командах - такий діа­лектичний взаємозв'язок пізнавального інтересу при навчанні у співпраці.

Наведемо приклади навчання у співпраці, їх ще називають „три ди" -дискусія (discussion), диспут і дебати (debates).

Дискусія - це обмежене часом обговорення точок зору на проблему, в кінці якого учасники ц до загальної думки.

Диспут являє собою "боротьбу" думок і точок зору. Як правило, ведучий диспуту дозволяє висловлюватись усім учасникам диспуту, кожен з яких, в кінцевому результаті може або змінити свою думку, або залишитися при ній.

Дебати зазвичай відбуваються між командами, члени яких обговорюють проблему в пошуках її розв'язання. Учасники кожної команди по черзі ви­словлюють своє бачення проблеми, пропонуючи варіанти її вирішення Де­бати закінчуються голосуванням на користь того чи іншого рішення.

Будь-який із перерахованих видів „навчання у співпраці" може базувати­ся на:

висловлюваннях великих людей:

-  Adventure is the Champagne of life (Chesterton).

What we have to learn, we learn by doing (Aristotel) .-    The man who has no imagination has no wings (Muhammad Ali).

•  прислів'ях (приказках, крилатих висловах):

-  The more we read the more we know.

-  He who has never tasted bitter knows not what is sweet.

-  Rolling stones gather no moss.

 

вербальних ситуаціях:

Imagine you were given a chance to make a film. What will it be about? Who will play in your film?

представленні протилежних думок:

- 
Civilization saved us from the cruelty of nature.

-  Nature is the greatest treasure of humanity and it can't coexist with civilization.

Обговорюючи запропоновані проблеми, учні залучаються не лише до мови і культури спілкування, але й культури спільної праці - як знайти роз­в'язання проблеми, не торкаючи будь-яких почуттів, уважно вислуховуючи всі точки зору: як бути терплячими до думки інших, як під час обговорення знайти потрібний аргумент, підтримати команду тощо. Практика показує, що технологія спільного навчання підвищує мотивацію до навчання інозем­них мов, оскільки кінцевий результат спільної творчості, яка дає можливість кожному окремому індивіду поповнити свої власні знання, розвинути вмін­ня та навички, яких не достає.

Ігрові технології при вивченні іноземної мови використовуються як особ­ливий метод залучення людини до творчої діяльності, метод стимулювання активності. їх призначення - посилення привабливості, емоційної насичено­сті навчального процесу, вирішення різних комунікативних задач.

Рольова гра на заняттях з практики іноземної мови дозволяє студентам ро­зкрити себе, продемонструвати отримані лінгвістичні знання, уміння і нави­чки для рішення комунікативних задач. Рольова гра окреслює ситуацію для її учасників. Вона є ефективною в будь-якому режимі - парному, мало гру­повому чи макрогруповому. Наведемо приклади рольових ігор при вивченні іноземної мови:

Парний режим. Тема "Покупки" (Shopping).

Christmas is coming and people are eager to buy presents for their friends and family members. You are at a gift shop.

Role I: You are a buyer. You want to buy presents for your mum, dad, granny and a little sister. Ask a saleswoman for a piece of advice.Role II: You are a saleswoman. A customer can't decide what to buy for his family member. Give him/her a helping hand.

Рольова гра на дану тему може відбуватися у вигляді полілогу, якщо по­купців буде не 1, а 2 чи 3.

Role III: You came to a gift shop with your friend. Ask him to help you to choose a gift for your girl-friend.

Role IV: You are a stranger at a gift shop. You hear two friends argue about a book to buy. Being a bookworm help them out.

Використання комунікативних ігор максимально наближує навчання іно­земного мовлення до природних умов, так як перед учасниками гри ставить­ся реальне завдання, яке вони повинні вирішити, використовуючи знання, уміння і навики, які вони отримали. Основою для комунікативних ігор може стати прочитаний текст, фрагмент фільму, почута розмова, вербальна ситу­ація і т.п. Прикладом комунікативної гри є Ranking Teaching - ранжування, основу якої становлять відмінності в точках зору при ранжуванні інформації. Наприклад: You are asked to make a film about Ukraine for the International Festival. Think and decide what important events should be reflected in the film. Rank them in order of importance.

1         I_______

2                                                                                          

3                                                                               I_______

4 __________________________________

5

Для того, щоб обговорення було повнішим, а результат ефективнішим, провести таку гру слід, дотримуючись "пірамідальної технології". Студент са­мостійно записує своє вирішення проблеми. Потім це вирішення обговорю­ється в парах, невеликих групах або цілою групою; студенти в невеликих групах шукають загальне вирішення, потім демонструють його й обгрунто-вують в загальній дискусії; студенти, варіанти відповідей яких збігаються, збираються в групи, щоб дати якомога більше аргументів на захист свого ва­ріанту ранжування.

Якщо в учасників-комунікантів недостатньо інформації для виконання запропонованого завдання, цілісно буде залучити технологію пошукових за­вдань. Цінність даної технології в тому, що вона стимулює самостійне творче мислення студентів, їх мовленнєву активність, сприяє розвитку інтелектуа­льних здібностей майбутніх вчителів. З усіх описаних в методичній літера­турі видів пошукових завдань для формування комунікативної компетенції студентів ефективними будуть пошукові пізнавальні завдання. Пошуковий компонент завдань містить проблему або нестандартну комунікативну ситу­ацію, навколо якої відбувається пошукова дія. Пізнавальний компонент за­вдання вимагає від студентів виконання пізнавальної дії, яка спрямована на розширення загального і лінгвокраїнознавчого кругозору, ознайомлення з новим лінгвістичним або соціокультурним матеріалом.

Використання таких завдань створює передумови для реального поєд­нання іншомовної комунікативної практики студентів з інтенсивною інтеле­ктуальною діяльністю пізнавального або ціннісно-орієнтованого характеру. Виконання таких завдань потребує наявності у студентів певних міжпредме-тних знань, мовленнєвого досвіду, мовної підготовки, а з іншого боку, сприяє формуванню вмінь систематизувати й узагальнювати добуту інформацію, аналізувати і класифікувати різні лінгвістичні явища і факти, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

В добу нових інформаційних технологій матеріалом для пошуку є не тільки автентичні друковані джерела, але й інтернет-джерела.

Наприклад, під час проходження теми "Кіно" (Cinema) студентам можна запропонувати наступні пошукові дослідницькі завдання:

Search the Internet and find more information about British Cinematography. Present your findings to the class.

Use different materials you have access to and find out more about:

 

-         American /British / Ukrainian film stars;

-         Famous film directors.

Самостійно знайдений матеріал може бути організовано по-різному і представлено для подальшого розгляду у вигляді постеру, реклами, оголо­шення, розповіді, вікторини, інтерв'ю, спортивного бюлетеня і т.п. На нашу думку, вирішити таке завдання студенти можуть групами, об'єднаними од­ним завданням - створити проект на основі індивідуально знайденого мате­ріалу.

Використання проектних технологій на занятті з практики іноземної мови створює чудове мовне середовище, набагато збільшує індивідуальний час іншомовного спілкування кожного студента, дає можливість реалізувати свої комунікативні навички та вміння.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи