П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 56

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Крім іншомовного спілкування, значна увага при оволодінні іноземною мовою надається формуванню читацької компетенції майбутніх вчителів, яка також потребує певних інноваційних технологій.

Ми вважаємо, що читання на мовному факультеті повинно бути комуні­кативним та кроскультурним, з домінантою на порівняльному підході до ку­льтур України і англомовних країн. Даний вид мовленнєвої діяльності спри­яє не тільки формуванню вмінь вилучати інформацію з текстів, але і є засо­бом збагачення словника студентів, формуванню мовної здогадки, вмінь кроскультурного спілкування. Розроблені нами технології відповідають ме­ханізмам розвитку комунікативних вмінь й передбачають рух від комунікації до читання, і навпаки, від читання до комунікації.

Технологія дотекстової комунікації (Lead-in Communication) спрямована на формування вмінь всіх видів антиципації - смислової, мовної, соціокультур-ної, які забезпечують підготовку до сприймання тексту за рахунок активізації фонових знань та життєвого досвіду студентів. Наприклад, при читанні ав­тобіографічного обрису "Christmas at a Country Church" студентам було за­пропоновано такі завдання:

Content AnticipationMany children think that Christmas and the New Year are the most memorable holidays. Do you have this opinion? Say what episode connected with these

holidays you still remember and why. Cultural Anticipation

Christmas is one of the bank holidays in the USA. Pair up with your friend and discuss Christmas traditions of American people. Language Anticipation

On Christmas Eve people send and get a lot of postcards. Group Up with your friends and write word combinations with which people greet each other on this occasion.

До технологій дотекстової комунікації також відносяться завдання заохо­чувального читання (Intrigue Reading), що дають студентам можливість відчу­ти "смак" матеріалу, що читається через здогадку, пошук власних рішень за­пропонованих проблем. Наприклад:

-         The story opens with a very laconic sentence.

Christmas is for children. Develop this idea with your personal experience of the events you may read about in the story.

-         Read the following sentence from the second paragraph of the story. When settlers, moving westward, came into a region they brought their religion with them.

Group up with your friends and discuss what you know about religious diversity in the USA.

Технологія післятекстової комунікації спрямована на розвиток комунікати­вної компетенції в інтеркультурному аспекті. Це означає вдосконалення всіх форм усного мовлення: монологічного, діалогічного, полі логічного на осно­ві прочитаного. Наприклад:

-  Talk

The 1930s are known as the Great Depression in the USA. In the story the author presented one more characteristic feature of that time religious diversity. Check with literature you have access to and find other characteristic features of that time. Be ready to share your information with the group.

-  Conversation

Suppose you were on a visit to the USA and had a chance to celebrate Christmas with an American family, the head of which also enjoyed Christmas at a country church. Talk to him about his childish Impressions and ask if nowadays this tradition is still kept.

-  Group Discussion

For many people Christmas is just a time of joy and happiness. Group up with your friends and discuss the ways Americans and people of your home country celebrate it. Think and decide what old traditions are preserved and what new traditions have appeared.

Матеріал для читання є чудовим засобом формування вмінь писемного мовлення студентів. Відомо, що саме писемне мовлення викликає найбільші труднощі у студентів. Тому для того, щоб студент міг чітко виражати думкиу формі чіткого, добре структурованого тексту, писати листи, твори або до­повіді на теми програми, підкреслюючи те, що йому здається найважливі­шим, необхідно запропонувати студентам креативні технології письма на ос­нові прочитаного (Written Feedback).

Такі технології виконуються тоді, коли прочитано увесь текст, обговорено всі проблеми в усній формі. Виконанням письмового завдання є кінцевим підсумком іншомовної комунікації. Наприклад:

Your group is organizing a Christmas party and you are asked to write an announcement which will attract a lot of students. Group with your friends and do the task.

1. You've visited a Christmas party in the USA. Write a letter home about your impressions. Does it differ from Ukrainian Christmas?

2. You are going to organize a Christmas party at your school. Write invitation cards to your friends and invite them for a party.

Всі вищезазначені технології сприяють формуванню предметної компе­тентності майбутнього вчителя іноземної мови - знавця мови. Однак. Щоб виступати в ролі професійного педагога, який володіє майстерністю форму­вати особистість іншої людини засобами своєї дисципліни, такого знання не­достатньо.

Науково-педагогічна компетентність передбачає володіння мистецтвом використання науки як засобу виховного впливу на особистість іншої люди­ни. А це вимагає вміння трансформувати наукові мовні знання в засіб розв'язання педагогічних задач, що виникають.

Як свідчать дослідження багатьох вчених, зокрема Ю.К. Бабанського, Л.П. Пуховської, О.Б. Бигіч, С.Ю. Ніколаєвої, В.В. Сафонової, Н.Ф Бориско та інших, знання предмета є цілком зрозумілою вимогою для сучасного вчите­ля, проте ще не характеризує його соціально-методичну компетентність. Со­ціально-методична компетентність передбачає освіченість як у сфері самої со­ціальності, так і в сфері засобів залучення до неї учнів, тому основним за­вданням підготовки майбутніх вчителів іноземної мови є сформованість у них професійно важливих умінь, що дає йому змогу використовувати отри­мані в стінах ВНЗ теоретичні знання, мовні та мовленнєві навички та вміння при навчанні своїх потенціальних учнів.

Набуттю професійних навичок та вмінь сприяє правильно організоване лабораторне заняття та методичні майстерні з курсу методики викладання іноземних мов.

На лабораторних заняттях з методики викладання використовуються ді­лові ігри, які являють собою імітаційні моделі умов і динаміки майбутньої пе­дагогічної діяльності. Тому в ділових іграх студенти беруть на себе ролі, в яких вони будуть діяти після закінчення ВНЗ. Серед таких ролей у профе­сійно-трудовій сфері можна виділити наступні: вчитель-партнер учнів при розв'язанні різних комунікативних задач на уроці; вчитель-помічник і керів­ник учнів у процесі проведення позакласної роботи з іноземної мови в школі; реципієнт іншомовних засобів масової інформації (газет, журналів, книг) заспеціальністю; керівник методичних об'єднань з практики мови для колег-учителів.

Практика засвідчила, що саме ділова гра дозволяє побудувати типові життєві ситуації, у процесі яких студенту потрібно знайти правильну лінію поведінки, оптимальне вирішення проблеми, яке відповідає реальним обста­винам його майбутньої професії. Атмосфера ділової гри ставить студента перед необхідністю максимально мобілізувати всі свої знання, навички, уміння, досвід, уявлення. Тому з метою набуття вміння педагогічного спілку­вання у сфері "урок" у рамках практичних занять з методики викладання іноземних мов у педагогічній ситуації ми використали елементи мікронав-чання (мікроуроки), які моделюють умови майбутньої роботи студентів -"методичні ігри", в яких один з студентів виконує роль учителя, а інші - уч­нів. Як свідчить досвід, студенти в процесі ділової гри долають психологічні труднощі в ході педагогічного спілкування, фіксують окремі недоліки або прогалини в своїй підготовці, на які їм необхідно звернути увагу перед про­ходженням практики в школі.

Іншою формою професійно-педагогічної підготовки студентів є прове­дення методичних майстерень, які ми проводили, використовуючи основні положення педагогічних майстерень, що передбачені французькою групою нової освіти ЖФЕН. Головна відмінність майстерень від традиційного уроку, лекції, семінару, лабораторних робіт у тому, що закон майстерень: „Роби по-своєму, виходячи зі своїх здібностей, інтересів і власного досвіду, і коректуй себе сам". Сутність методичних майстерень, яку ми пропонуємо, - поєднання педагогіки й методики на основі особистісно-орієнтованого, культурологіч­ного підходів. Це означає, що методичні майстерні значною мірою побудо­вані не на передачі знань від викладача до студента, а на об'єктній позиції студента, що дозволяє особистості самій здобути недостатнє знання, активно і творчо користуватися ними у професійній діяльності як своїм здобутком. Тому це розкриває до кінця творчий потенціал студента, закріплює його не­залежність від готових рішень, які приймаються іншими. В роботі такої май­стерні студент сприймається як „самостійна, творча, соціальна відповідаль­на і конструктивно оснащена особистість", що володіє та здатна позитивно впливати на своїх потенційних учнів, виховувати і виробляти в них новий менталітет. Для таких майстерень характерні: а) ставлення викладача до сту­дента як рівного собі; б) незвичайне повідомлення знань як вічних істин, а самостійну побудову студентом знань методом критичного ставлення до ку­льтурних явищ, будь-якої інформації й самостійного розв'язання педагогіч­них, творчих задач; в) плюралізм думок, підходів у конструюванні програм щодо формування комунікативної компетенції учнів, шанобливе ставлення до думки, варіанту іншого.

Як правило, результатом роботи в методичній майстерні є колективно створений продукт складання тематичних колажів з тем програми, словник загальної шкільної лексики, розробка методичних рекомендацій для роботи з відео- аудіо матеріалами, комп'ютерних програм з навчання письмовогомовлення, який подається на розсуд усієї групи і доводиться ефективність його застосування при навчанні іноземним мовам в школі.

Цей етап формування професійної компетентності Є.І.Маслико називає "опосередкованою професійно-методичною підготовкою" 1, в процесі якої студенти оволодівають основними педагогічними і методичними знаннями, знайомляться з технікою формування комунікативної компетентності, тобто вони мають уяву про її функціонування; у них склався певний репертуар за­собів, форм і методів педагогічної діяльності. Студенти отримали уяву про професійно-навчальну рольову поведінку вчителя, про фактор взаємодії студента в системі роботи над професійною компетентністю, про ефективні й неефективні прийоми тощо. Далі йде контекстне включення в процес фо­рмування професійної компетентності - педагогічна практика в школі.

За допомогою активних методів, що використовуються на лабораторних заняттях і методичних майстернях не тільки передається знання "основ на­ук", але й моделюються ситуації майбутньої професійної діяльності, де ці знання будуть практично використовуватися, задаватися її контекст. "В кон­тексті життя і діяльності", на думку А.А. Вербицького, формуються не лише пізнавальні, а й професійні мотиви та інтереси, виховується теоретичне та практичне мислення майбутнього вчителя, його соціально-моральні якості. Саме контекст навчання дає студентам цілісне уявлення про майбутню дія­льність 2. Для майбутніх вчителів таким контекстним навчанням є педагогіч­на практика, яка пояснює особистісне проникнення студента в засвоєння професійної діяльності як частини людської культури і за допомогою цього -збагачення за рахунок творчого розвитку особистості майбутнього вчителя. Таких педагогічних практик у майбутніх вчителів 3: на 4-му, 5-му та 6-му ку­рсах, кожна з яких має свої цілі.

1 Маслыко Е.И. Совершенствование междисциплинарных связей в системе методичес­кой подготовки учителя // Совершенствование языковой и методической подготовки учите­ля иностранного языка. - Нижний Новгород, 1990. - С. 87. 2

Вербицкий А.А. Платонова Г.А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации - М., 1986 - С. 8.


Поряд із традиційними технологіями організації і проведення педагогіч­ної практики ми використовуємо технологію професійного взаємонавчання,_сут-ність якої в тому, що група студентів визначає для себе одну конкретну скла­дність, яку, на їх думку, зустрічають учні певного класу і в процесі педагогіч­ної практики намагаються розробити методи з її усунення. На заключній конференції майбутні вчителі презентують —докази" ефективності винайде­них методів з усунення даної складності. Це можуть бути письмові роботи учнів, аудіозаписи їх відповідей на початку і під час практики, що свідчать про покращення навиків і вмінь. Використання даної технології дає студен­там можливість сконцентрувати зусилля на одній методичній проблемі і ра­зом з іншими учасниками групи знайти вірне рішення.Іншим засобом самокорекції фахової підготовки майбутнього вчителя іноземної мови є щорічне проведення олімпіад з методики викладання інозем­них мов за результатами проходження студентами педагогічної практики.

Метою олімпіади є: визначення наявного рівня фахової підготовки май­бутніх учителів загальноосвітніх навчальних закладів та забезпечення необ­хідних умов для її самокорекції; стимулювання розвитку умінь практичного застосування набутих теоретичних знань з основ педагогіки, психології та методики викладання іноземних мов; визначення рівня готовності майбутніх учителів загальноосвітніх навчальних закладів до успішної професійної дія­льності.

Для досягнення цієї мети учасникам олімпіади пропонується вирішити дві частини завдань, одна з яких спрямована на перевірку рівня володіння студентами теоретичними основами фахової підготовки вчителя іноземної мови, а інша - на виявлення сформованості практичних умінь та навичок, якими оволодівають студенти як під час навчання у вищому навчальному закладі, так і під час проходження ними педагогічної практики.

Результати проведеної олімпіади визначає журі, до складу якого входять студенти магістратури ННІ іноземної філології та викладачі-методисти уні­верситету. На основі отриманих результатів підводяться загальні результати педагогічної практики та визначається наявний рівень фахової підготовки майбутніх учителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Олімпіада надає можливість виявити прогалини у набутих під час фахо­вої підготовки знаннях, уміннях і навичках для їх подальшого заповнення засобами самокорекції. Такі заходи сприяють формуванню та вдоскона­ленню фахової компетентності та педагогічної майстерності студента-практиканта, прагнення до його саморозвитку, самокорекції та самоосвіти.

Наш досвід доводить, що за останній час студенти прагнуть до індивіду­ального самовдосконалення, поповнення недостаючих знань, формуванню професійних вмінь. Для цієї мети на факультеті іноземних мов створені гру­пи за інтересами (SIGs - Special Interest Groups). Прикладом таких груп є створення методичного театру, який об'єднує студентів, зацікавлених в роз­робці інноваційних технологій у навчанні іноземних мов. Розроблені ними інновації публікуються у створеному ними міні-журналі "You Know How", який є дуже популярним серед майбутніх учителів і є своєрідним "путівни­ком" під час педагогічної практики студентів.

Інша група за інтересами дістала назву консалтингової групи, до складу якої входять студенти, котрі можуть цікаво продемонструвати цілісність і ефективність використання певних інноваційних технологій будь-якій ауди­торії: учнівській - в школі, студентській у ВНЗ, вчительській - на семінарах ОІУУ. Дана група також бере участь в майстер-класах викладачів кафедри методики, наочно демонструючи розроблені технології в дії.

Ми також вважаємо за доцільне включати методично грамотних студен­тів до складу створених на кафедрі методики науково-методичних лабораторій. Переважно, це студенти старших курсів, котрі можуть провести дослідження з теми лабораторії у вигляді анкетування, інтерв'ювання учнів, зрізів знань,аналіз НМК з іноземної мови по завданню керівника лабораторії. Результати своєї дослідницької діяльності оформлюються у вигляді доповідей на студе­нтських науково-практичних конференціях, при написанні курсових та ди­пломних робіт.

На допомогу задоволення індивідуальних потреб майбутнього вчителя, спостереження і обліку свого професійного зростання 3 роки тому радою Європи було розроблено "Європейський портфель для майбутніх вчителів іно­земної мови" (European Portfolio for Student Teachers of Languages). Портфель складається з 3-х частин:

-         цілі і завдання для особистісного професійного зростання (a personal statement);

-         оцінювання свого професійного рівня (self-assessment);

-         досьє студента (dossier).

Кожна з частин портфоліо пропонує професійно-орієнтовані питання, на які повинен дати відповідь кожен майбутній вчитель. Наприклад, у 1-й час­тині портфеля студентам потрібно відповісти на такі питання:

Які аспекти своєї професійної діяльності Ви б хотіли покращити?

Що ви очікуєте від методиста?

Що методист може очікувати від Вас в плані Вашого професійного зро­сту?

Які професійні уміння повинен мати майбутній вчитель іноземної мо­ви?

У 2-й частині портфель пропонує дискриптори рівня володіння основ­ними професійними вміннями і навиками, які майбутній вчитель самостійно заповнює у відповідності до того, який він визначає для себе рівень.

В 3-й частині, в досьє студенти фіксують наскільки зросли їх методичні вміння, що вдалося покращити, над чим ще слід працювати. Студенти-магістранти інституту іноземної філології працюють з цим портфелем вже 2 роки і результати доводять зацікавленість майбутніх вчителів іноземної мови краще оволодіти своєю професією, підвищити рівень своєї майстерності до Європейського рівня.

Індивідуальні потреби при вдосконаленні професійної підготовки під­вищують самостійність майбутніх вчителів. Саме самостійний пошук необ­хідної відсутньої інформації, знаходження рішення педагогічної або мето­дичної проблеми, організація і планування навчальних занять будь-якого типу, аналіз і оцінювання досягнень учнів у вивченні іноземної мови сприя­тимуть глибокому "проникненню" майбутнього вчителя в обрану ним спе­ціальність, мотивованому вивченню суміжних, пов'язаним з основним фахом наук.

У зв'язку з розвитком сучасних технологій і широким використанням ТЗН у навчанні іноземної мови, поряд з поняттям автономії учня значного розповсюдження набуває поняття автономного/самокерованого вивчення іноземної мови (autonomous, self-directed, self-access language learning), що визначає відповідну форму навчання/оволодіння предметом. У цьому кон­тексті автономне/самокероване навчання є формою організації самостійної навчальної діяльності студентів, дидактичною моделлю, в якій створюються умови для формування необхідних здібностей і якостей автономного оволо­діння професією (autonomous learner).

У контексті вітчизняної теорії розвивальної освіти поняття „автономія учня" і „автономне навчання" можна співвіднести зі здатністю будувати „ін­дивідуальну освітню траєкторію", яка визначається як послідовний саморух студентів через основні етапи оволодіння майбутньою спеціальністю - від діагностики і постановки задач до рефлексійної самооцінки. Деякі методис­ти називають це технологією автономного самокерованого опанування професії. Володіння цією технологією є, на нашу думку, необхідним для майбутнього вчителя, коли він працює над опануванням майбутньою спеціальністю без керівництва з боку вчителя. В умовах автономного оволодіння фахом най­більш повно реалізується особистісна позиція студента як суб'єкта навчаль­ної діяльності - позиція „я - вчитель". Реалізації технології автономного ово­лодіння професією сприяє створений кафедрою методики викладання іно­земних мов та прикладної лінгвістики центр самопідготовки майбутнього вчителя іноземної мови (Self-access teacher development centre).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи