П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 57

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Ціллю створення такого центру є забезпечення студентів можливістю самостійної автономної роботи над удосконаленням рівня володіння інозе­мною мовою. Робота в такому центрі направлена на розвиток та основана на вмінні студента самостійно (або за допомогою викладача) оцінити свій рі­вень володіння іноземною мовою і свої проблеми в оволодінні мовою, окрес­лити цілі і конкретні навчальні задачі, підібрати необхідні для роботи мате­ріали, забезпечити самостійну тренувальну роботу і практику в мові, оціни­ти досягнутий результат і ефективність своєї навчальної діяльності. Студент не тільки підвищує свій рівень володіння іноземної мови у відповідності зі своїми індивідуальними потребами, але, перш за все, засвоює методологію самостійного вивчення іноземної мови і вчиться самостійно керувати проце­сом оволодіння/удосконалення іноземної мови.

Центр створено на базі колекції різного роду навчально-методичних (під­ручники, збірки вправ, аудіо- та відеокурси, комп'ютерні матеріали, тестові завдання для перевірки рівня володіння іноземної мови); інформаційно-довідкових (словники, лексичні, граматичні та інші довідники, країнознавча інформаційно-довідкова література, періодика) та інформаційно-пізнавальних матеріалів (аудіо- та відеотека додаткових матеріалів з різних дисциплін; біб­ліотека додаткових матеріалів для читання).

З огляду на особисті потреби студент може виділити свої проблеми в оволодінні професійною майстерністю, відсутність вмінь правильного під­бору мовного і мовленнєвого матеріалу, ефективної організації позакласної роботи з іноземної мови тощо. Визначення особистих потреб відбувається на основі аналізу свого реального досвіду у світлі показників і критеріїв оцінки необхідного рівня володіння методичною майстерністю, окресленого про­грамою. Таким чином, студент самостійно моделює необхідний результат своєї навчальної діяльності, визначає профіль потреб (тип школи, віковагрупа учнів та інші) і уточнює критерії оцінки необхідного рівня сформова-ності професійно-методичних умінь.

Визначивши ціль, майбутній вчитель іноземної мови приймає рішення відносно того, які навчальні матеріали, ТЗН найбільш ефективно допомо­жуть йому виконати поставлені задачі. Центр самопідготовки майбутнього вчителя іноземних мов як формат організації самостійної навчальної діяль­ності по опануванню обраної професії забезпечує, на нашу думку, максима­льно сприятливі умови для формування професійно-методичної компетен­ції майбутнього вчителя. Він забезпечує ресурсну базу автентичних підруч­ників і навчальних посібників, довідкової літератури, словників, аудіомате-ріалів і відеокурсів, фільмів, комп'ютерних програм, картотеки вправ, ігро­теки, відео фрагментів уроків іноземної мови, відео- і аудіолабораторних робіт з методики викладання англійської і німецької мови тощо. Працюючи в такому центрі, студент має можливість приділити відбору необхідних для нього навчальних матеріалів, посібників, інформаційних засобів стільки ча­су, скільки того потребує його індивідуальний стиль роботи. З іншого боку, у студента є змога не тільки ознайомитися з літературою з теми, яка його ці­кавить, але й проглянути відеоматеріали уроків кращих учителів України, майстрів педагогічної праці, прослухати автентичний аудіозапис, опрацю­вати картотеку вправ для формування навичок і вмінь всіх видів мовленнє­вої діяльності. Свобода вибору студентами засобів і способів автономного опанування професії реалізується також і через взаємодію і співпрацю з ви­кладачем, сумісну навчальну діяльність з іншими студентами.

Професійна підготовка вчителя передбачає накопичення досвіду у вико­ристанні відібраних засобів оволодіння певними професійними уміннями і презентацією цього досвіду у продуктах навчально-інформаційної, проект­но-дослідницької та іншої діяльності, що створюються. Оволодіваючи про­фесією, студент розробляє способи презентації мовного матеріалу, який йо­го цікавить, підбирає вправи, необхідні для активізації його творчого вико­ристання у мовленні, конструює власні тренувальні завдання, виготовляє наочність, вибирає режими роботи тощо. Таким чином студент самостійно проектує свою власну програму по оволодінню і вдосконаленню певного професійно- методичного вміння.

Далі відбувається реалізація самостійної творчості студента на практиці. „Експериментальним майданчиком" для апробації результатів самостійних студентських пошуків слугують аудиторні методичні майстерні, які прово­дяться під керівництвом методиста кафедри методики. Саме на цих заняттях аналізується представлений студентом продукт його самостійної діяльності, проводяться аналогії та порівняння з вже готовим еталоном з цієї проблеми, акцентується увага на знахідках, методичних помилках і шляхах їх подолан­ня. На цьому етапі у студента є можливість ще раз порівняти свій продукт самостійної діяльності з можливими варіантами, запропонованими вчите-лями-новаторами. Цій меті слугує відеолабораторний тренінг, що являє собою перегляд і оціночне коментування відеофрагментів уроків учителів інозем­ної мови, спеціально підібраних за темою, що цікавить студента. У цьомувипадку оціночні судження інших студентів групи, зауваження методиста, особистісне співвіднесення власного самостійного продукту з побаченим уможливить професійне усвідомлення правильності розробленого ним ма­теріалу.

Самоконтроль та самооцінка поставлених цілей, обраних засобів і спосо­бів їх досягнення з позицій прийнятих критеріїв успішності оволодіння тим чи іншим професійним умінням, необхідним майбутньому спеціалісту, веде до корекції та самовдосконаленню. На нашу думку, реалізація особистісних позицій студента як пріоритетного і автономного суб'єкта навчального про­цесу „я - вчитель" - веде до мотивованої самоосвіти, яка забезпечує свободу і творчість особистості, сприятливі умови її розвитку, реалізацію внутрішньо­го потенціалу. Бажання наблизитися до еталону своєї професії самостійно, шляхом самовдосконалення та самоосвіти є могутнім стимулом на шляху формування професійної компетентності майбутнього фахівця. У зв'язку з цим завданням кожного вищого закладу освіти є створення відповідного освітнього середовища, яке дозволяє реально поставити студента в умови автономного опанування професії. У рамках навчального процесу в мовних ВНЗ у якості такого інноваційного освітнього середовища ми розглядаємо центр самопідготовки вчителя іноземної мови як формат організації проду­ктивної самостійної навчальної діяльності студента. Центр автономного на­вчання іноземної мови як формат організації самостійної навчальної діяль­ності з оволодіння іноземною мовою забезпечує, з нашої точки зору, макси­мально сприятливі умови для формування предметної та методичної компе-тентностей. Функціональна направленість центру полягає в тому, щоб до­помагати студентам в мовному та методичному розвитку, створювати умови для автономної тренувальної роботи і практики рефлексивного аналізу і на­копичення власного мовного і методичного досвіду, допомагати при самос­тійному управлінні навчальною діяльністю, забезпечувати індивідуальні по­треби в оволодінні професією.Зимовець О.А.

 

 

програма "intel® навчання для майбутнього" як засіб формування професійних умінь майбутніх учителів гуманітарних дисциплін в умовах інформаційного

суспільства

У законі України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспіль­ства в Україні на 2007-2015 роки" зазначено, що однією з основних стратегіч­них цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є "забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у фо­рмуванні всебічно розвиненої особистості 1. Тому одним із актуальних за­вдань професійно-педагогічної освіти стає формування інформаційної куль­тури майбутнього педагога, його готовності до використання засобів ІКТ у майбутній професійній діяльності з метою формування вмінь і навичок уч­нів, розвитку їх творчої особистості та всебічної підготовки школярів до жит­тя в інформаційному суспільстві.

Вчителю нової генерації потрібно не тільки вміти використовувати нові­тні засоби навчання для вирішення конкретних дидактичних задач - він по­винен мати інноваційний склад мислення в цілому. Як засвідчив президент Академії педагогічних наук України В. Г. Кремінь, "інформаційне суспільст­во є інноваційним за своєю сутністю. Тому і освіта повинна набути іннова­ційного характеру, а її вихованці мають бути здатними до інноваційного ти­пу життя і діяльності, глибоко засвоїти інноваційну культуру" 2. Таким чи­ном, оскільки інформаційне суспільство висуває нові вимоги до підготовки педагога, з'являється потреба в уточненні складу професійних умінь майбу­тніх учителів з огляду на вимоги інформаційного суспільства та перегляді змісту професійної підготовки майбутніх учителів з використанням новітніх засобів, які здатні забезпечити формування даних умінь.

1 Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/ zvjazok_ i_info/ukr/4566.html

2 Парламентські слухання 21 вересня 2005 року з питань розвитку інформаційного суспі­льства в Україні: офіційний веб-сайт Верховної ради України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //portal. rada.gov.ua/control/uk/publish / article / news_left?art_id =63259&cat_id

3 Кузьмина Н. В. Психологическая структура деятельности учителя. - Гомель: Изд-во Го­мельского, гос. ун-та, 1976. - 57 с.; Сластенин В. А. К вопросу о профессиограмме учителя об­щеобразовательной школы // Советская педагогика.- 1973. - № 5. - С. 72-80.; Технології про­фесійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів: Навчальний посібник: у 2 ч. - Ч.1: / За заг. ред. доктора педагогічних наук О.А. Дубасенюк. - Житомир: Житомирський держ. пед. ун-т, 2001. - 266 с.; Бульвінська О. І. Формування дидактичних умінь у студентів педагогічних університетів України: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 1998. — 185 с.


Враховуючи класифікації професійно-педагогічних умінь за компонен­тами педагогічної діяльності вчителя, запропонованих Н. В. Кузьміною, В. О. Сластьоніним, О. А. Дубасенюк,  О. І. Бульвінською 3, зосередимось нап'яти групах умінь: гностичних, проектувальних, конструктивних, організа­торських та комунікативних. Ми також погоджуємось з О. А. Абдуліною, яка виділяє так звані "наскрізні" інтегральні уміння - уміння, які є складовими ча­стинами всіх груп умінь [1]. З огляду на вимоги інформаційного суспільства такими інтегральними вміннями ми вважаємо інформаційно-практичні вміння, під якими розуміємо вміння використовувати ІКТ у професійній діяльності вчителя та які включають у себе два компоненти: суто інформаційний (по­в'язаний з аналізом та відбором інформації) та прикладний (пов'язаний з практичним використанням інформації, представленої засобами ІКТ). Оскі­льки дані вміння є інтегральними, вони входять у склад кожного компоненту педагогічної діяльності та пов'язані з використанням різних засобів ІКТ (тек­стових та графічних редакторів, табличних процесорів, педагогічних про­грамних засобів (ППЗ), ресурсів мережі Інтернет тощо).

Опираючись також на роботи Л. Ф. Панченко, Л. І. Морської, Р. С. Гурі-на [2], які розглядали технології професійної підготовки майбутніх учителів до використання ІКТ, а також власні дослідження, пов'язані з формуванням професійних умінь майбутніх учителів гуманітарного профілю засобами ІКТ [3], уточнімо склад інформаційно-практичних умінь майбутнього вчителя в умовах інформаційного суспільства (табл. 1).

Формування вмінь, зазначених вище, повинно відбуватись поетапно в процесі професійної підготовки майбутніх учителів на протязі всього курсу навчання студентів у педагогічному університеті та охоплювати соціально-гуманітарну, психолого-педагогічну, фахову та практичну підготовку. Од­ним із ефективних ланок у системі формування професійних умінь майбут­ніх учителів засобами ІКТ є інтегровані спецкурси, метою яких є системати­зація знань з психолого-педагогічних та фахових дисциплін, а також основ інформаційних технологій, та формування на базі вже отриманих знань від­повідних професійних навичок і вмінь, необхідних для здійснення педагогі­чної діяльності майбутнього вчителя з використанням засобів ІКТ.Таблиця 1.

Склад інформаційно-практичних (інтегральних) умінь вчителя в умовах інформаційного суспільства

 

п/п

ГРУПИ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ

СКЛАД ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ

1.

Гностичні вміння (уміння, пов'язані з аналізом

інформації та навчально-виховної діяльності з викори­станням ІКТ)

-   аналізувати інформацію, представлену засобами ІКТ (психолого-педагогічну та методичну літературу, елект­ронні підручники, довідники, енциклопедії, електронні дидактичні та методичні матеріали, ППЗ, Інтернет-ресурси тощо);

-   аналізувати дидактичні можливості та вплив засобів ІКТ на якість знань та вмінь учнів;

-   аналізувати навчально-виховні заходи колег, методис­тів, власні заходи з використанням ІКТ;

-   оцінювати діяльність учнів, колег та власну педагогіч­ну діяльність з використанням ІКТ;

-   вести науково-дослідницьку діяльність, використову­ючи можливості засобів ІКТ;

2.

Проектувальні вміння

(уміння, пов'язані з постано­вкою стратегічних задач та

плануванням навчально-виховної діяльності на рівні

курсу навчання та циклу уроків з використанням ІКТ)

-   ставити стратегічні задачі щодо використання засобів ІКТ у навчально-виховному процесі;

-   планувати навчально-виховну діяльність з викорис­танням ІКТ на рівні курсу навчання та циклу уроків;

3.

Конструктивні вміння (уміння, пов'язані з форму­люванням тактичних задач та

плануванням педагогічної діяльності на рівні окремого уроку та виховного заходу з використанням ІКТ)

-    планувати педагогічну діяльність на рівні окремого навчально-виховного заходу з використанням засобів

ІКТ;

-    добирати     інформацію,  необхідну  у навчально-виховній   діяльності,   знаходити   готові навчально-методичні матеріали з мережі Інтернет, мультимедійних енциклопедій, електронних довідників тощо;

-    розробляти власні навчально-методичні матеріали, використовуючи засоби ІКТ;

4.

Організаційні вміння (уміння, пов'язані з організа­цією інформації та навчаль­но-виховної діяльності з ви­користанням ІКТ)

-    організовувати навчальну інформацію, пред'явлену засобами    ІКТ    (створювати    каталоги навчально-методичних матеріалів, веб-сайтів, тощо);

-    впорядковувати навчальну інформацію, використо­вуючи   текстові   редактори,   бази   даних, Інтернет-ресурси;

-    організовувати власну діяльність в процесі роботи з інформацією, пред'явленою засобами ІКТ;

-    організовувати діяльність учнів у процесі роботи з засобами ІКТ на уроках та в позаурочний час;

5.


Комунікативні вміння (уміння, пов'язані з встанов­ленням відносин та здійс­ненням педагогічного спіл­кування з учнями, колегами, батьками з використанням

ІКТ)


-   організовувати комунікативну діяльність на уроці в системі "Вчитель-комп'ютер-учень" у різних режимах;

-   здійснювати педагогічне спілкування з учнями та ба­тьками в позаурочний час з використанням засобів ІКТ (електронних щоденників, блогів, вчительських веб-сайтів, електронної пошти, чатів, програм Skype та ICQ тощо);

обговорювати різноманітні питання з батьками та колегами, використовуючи засоби ІКТ (ведення елект­ронних щоденників; використання E-mail, чатів, про­грам Skype, ICQ; участь у Інтернет-конференціях, вико­ристання груп розсилки, форумів вчителів тощо).Прикладом такого інтегрованого спецкурсу є курс "Використання інфо­рмаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі" в рамках про­грами "Intel® Навчання для майбутнього", який створено з метою підготовки вчителів, які вже працюють у закладах освіти, але також може бути адапто­ваний для майбутніх учителів, які ще не мають досвід самостійної педагогіч­ної діяльності. Тому в рамках проведення всеукраїнського педагогічного екс­перименту за програмою "Intel® Навчання для майбутнього" даний курс був введений до навчального плану вищих навчальних закладів І-ІУ рівнів акре­дитації, що здійснюють підготовку фахівців за напрямком "Педагогічна осві­та" 1, в тому числі й в Житомирському державному університеті ім. Івана Франка.

Принципова відмінність програми "Intel® Навчання для майбутнього" полягає в тому, що в процесі навчання за цією програмою майбутні вчителі не лише оволодівають деякими вміннями в галузі ІКТ, але й навчаються, як використовувати засоби ІКТ у поєднанні з інноваційними педагогічними те­хнологіями. Таким чином, вчителі комплексно навчаються інноваційних пе­дагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, що цілком відпові­дає вимогам інформаційного суспільства. Мета навчання за програмою: сформувати у вчителів або майбутніх вчителів навички ефективного вико­ристання ІКТ при навчанні різних навчальних предметів учнів різних віко­вих категорій за допомогою інноваційних педагогічних технологій [4]. Таким чином, даний курс може бути включений у процес професійно-педагогічної підготовки вчителів будь-якого предмету та при вивченні методики викла­дання предмета на будь-якому етапі (початковому, середньому, старшому).

1 Наказ МОНУ від 22. 04. 2005 р. № 248. Про розширення педагогічного експерименту за програмою "Intel® Навчання для майбутнього", щодо навчання майбутніх вчителів ефектив­ному використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному про­цесі. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.ciit. zp.ua/index.php?option=com_ content &view=article&id=816&Itemid=279

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи