П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 60

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Складніші імітаційні ігри інколи називають симуляціями, або ситуатив­ним моделюванням, хоча чіткого розмежування в літературі немає. Симуля­ції — це створені викладачем ситуації, під час яких студенти копіюють у спрощеному вигляді процедури, пов'язані з діяльністю суспільних інститу­тів, які існують у справжньому економічному, політичному та культурному житті. Це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених (за зако­ном або за традиціями) і відомих ролей та кроків, які повинні здійснити ви­конавці: судові, парламентські, громадські слухання, збори, асамблеї, засі­дання комісій, політичні дебати тощо Регламент усієї симуляції будується за чітким сценарієм, який збігається з проведенням такої процедури в реально­му житті.

Ми приводимо описання фрагменту заняття з педагогіки, на якому розв'язувалися педагогічні ситуації. Заняття проводилося у вигляді методич­ного об'єднання учителів середніх класів, на якому обговорювалися сучасні проблеми виховання, зокрема зверталася увага на моральне виховання учнів середніх класів. Як приклад розглядався окремо 7-А клас, обговорювалася виховна робота класного керівника в цьому класі.

Суть педагогічної ситуації: учні погано навчаються, не бажають брати участь у проведенні виховних заходів, порушують дисципліну, а на остан­ньому занятті, присвяченому темі „Чесність, скромність, доброта - якості су­часної людини", заявили, що така тема не є актуальною, і фактично зірвали проведення виховного заходу. Батьки також не бажають звертати увагу на моральне виховання дітей, говорячи, що добрим та чесним бути сьогодні не­вигідноЗа тиждень до заняття між студентами було розподілено ролі учителів, які викладають у цьому класі, студенти отримали завдання та інструкції що­до виконання кожної ролі і список рекомендованої літератури. У групі були визначені консультанти, рецензенти, експерти, які мали глибоко вивчити тему і зміст педагогічної ситуації і виступити з критичним аналізом учасни­ків обговорення ситуації.

Було обрано вчителя - класного керівника 7-А класу, а також учителів-предметників, керівника методичного об'єднання, від яких більшою мірою залежав успіх обговорення педагогічної ситуації.

Студенти заздалегідь отримали інструкції стосовно проведення заняття, завдання стосовно вивчення педагогічного передового досвіду щодо мораль­ного виховання учнів середніх класів, ознайомилися з системою оцінювання, викладач виконував лише роль спостерігача та консультанта щодо прове­дення заняття.

Студент, який виконував роль керівника методичного об'єднання вміло керував процесом обговорення педагогічної ситуації, регламентував час ви­ступів кожного з учасників обговорення, вміло підготував вступ і висновки, акцентуючи увагу на проблемах морального виховання в сучасній школі, аналізуючи якості характеру, які повинні бути притаманні сучасному шко­ляру, і шляхи можливого удосконалення виховного процесу в школі, запро­понував окремі рекомендації щодо покращення процесу морального вихо­вання учнів.

Після виступів рецензентів та експертів, які оцінювали доцільність за­пропонованих шляхів розв'язання педагогічної ситуації, студенти оцінили діяльність кожного і виставили бали. Знання і професіоналізм студентів, які обговорювали педагогічну ситуацію, в основному оцінювалися від 3,5 до 4,7 балів.

У кінці заняття студенти зробили висновок, що заняття проведене подіб­ним чином, дозволяє не тільки обговорити педагогічну проблему, але й ви­робити навички спілкування у педагогічному колективі, дає можливість за­стосувати теоретичні знання на практиці, порівняти передовий педагогіч­ний досвід та діяльність викладачів різних шкіл

Важливим елементом моделювання педагогічних ситуацій виступає ро­льова гра. Мета рольової гри - визначити ставлення студентів до певної пе­дагогічної проблеми, життєвої ситуації, отримати досвід шляхом гри, а також навчити студентів мотивувати своє поведінку, розподіляти увагу при прове­денні бесіди з учнями, навчити переконувати, проводити індивідуальну та групову роботу з класом. Рольова гра дозволяє створювати реальність приз­наченням ролей учасниках виховного процесу і наданням їм можливостей діяти насправді. Розігрування конкретної педагогічної ситуації за ролями допомагає студентам виробити власне ставлення до неї, сприяє розвитку оцінної системи студентів, виховує позитивні якості особистості, вміння зна­ходити множинність рішень, співчувати іншим, виявляти толерантність, те­рпимість до думок інших тощо.Для того, щоб проведення рольової гри було ефективним засобом фор­мування моральних цінностей студентів, потрібно: визначити проблему, яку буде висвітлювати рольова гра; спільно зі студентами визначити якісний склад учасників рольової гри та спостерігачів, яким чином ви будете прово­дити рольову гру - у малих чи великих групах; надати студентам достатньо інформації, подумати над ходом гри, дати студентам час на обдумування ситуації; забезпечити активну участь усієї групи у проведенні рольової гри. Змінюйте види діяльності. Сприяйте створенню довірливої атмосфери на занятті, уникайте зніяковіння, студенти можуть реагувати по-різному. Саме таке ставлення до рольової гри дозволить почувати себе вільніше, а тому мо­жливе досягнення мети рольової гри. Після закінчення вправи проведіть детальний аналіз набутого досвіду, їх почуттів, думок, настрою.

Слід дотримуватися загальних умов проведення дискусії: детальне пла­нування дискусії, що дозволяє систематизувати підготовку студентів до про­ведення дискусії; чітке дотримання правил проведення дискусії та визна­чення часового регламенту; чітке керівництво процесом проведення диску­сії, яке дозволяє визначити час для обговорення питань для студентів, утри­мання від невизначених запитань, зміну напряму обговорення проблеми у випадку відхилення від теми, пояснення висловів студентів за допомогою додаткових запитань тощо.

Моделювання педагогічних ситуацій на основі дискусії дозволяє визна­чити кілька варіантів цього процесу: побудова вивченого блоку тем як підго­товки до дискусії за всім матеріалом; побудова виховання та навчання як са­мостійної роботи студентів з обговоренням результатів; залучення елементів дискусії в окремі заняття теми на етапах перевірки самостійної роботи сту­дентів.

Під час проведення дискусій викладач розгортає і виносить у зовнішній план усі мисленні порівняння себе як викладача і студентів, що, в свою чер­гу, роблять і студенти. Тому викладач має можливість формувати і керувати „новоутвореннями" у поведінці студентів у процесі виховання.

Під час колективної роботи у навчально-виховному процесі вищої школи формуються вміння студентів оцінювати себе з позицій оточення, власної позиції. Формуються такі цінності особистості, як доброзичливість, відпові­дальність перед іншою людиною, толерантність до висловлювань інших, співчуття, вміння приймати рішення, що сприяє виробленню у майбутнього вчителя активної суспільної позиції, здатності до самовиховання і самооцін­ки, вміння узгоджувати свої дії з іншими, вміння долати труднощі спілку­вання.

Серед інших методів моделювання педагогічних ситуацій ми виділяємо метод думки, дебати, метод неперервних думок тощо.

Метод власної думки можна використовувати на початку розв'язання пе­вної педагогічної ситуації для демонстрації множинності поглядів на вирі­шення запропонованої проблеми або після опрацювання певного матеріалу студентами і усвідомлення ними важливості протилежних поглядів на розв'язання певної проблеми. Під час моделювання педагогічних ситуаційстуденти можуть бути ознайомленими з альтернативними та протилежними поглядами стосовно цієї проблеми; можуть прогнозувати наслідки, які бу­дуть мати їх власні позиції; набувають умінь слухати інших людей.

Дебати також виступають частиною методу дискусії. їх можна проводити за умови налагодженої роботи в студентських групах, коли кожний учасник виховного процесу засвоїв технологію вирішення педагогічних ситуацій. Особливість дебатів полягає у тому, що кожен студент, яку б точку зору він не відстоював, повинен ретельно підготувати матеріал для виступу, чітко об­грунтувати свою позицію. Кожна група повинна досягти своєї мети - пере­конати опонентів у власній точці зору. Проте можна також змінити спосіб проведення дебатів - поставити завдання спільно вирішити проблему. Деба­ти дають можливість висловлювати власну точку зору, уважно слухати ін­ших, щоб знайти спільні шляхи вирішення конкретної проблеми.

Слід зауважити, що виконання будь-якого завдання повинно бути про­аналізовано студентами та викладачем після проведення заняття, аналізу­ються не тільки умови виникнення педагогічної ситуації, але й дії студентів, їх варіанти розв'язання педагогічних ситуацій, управління процесом вихо­вання, способи досягнення мети, ефективність запланованих дій. При цьому оцінюються особистісні характеристики як учасників педагогічної ситуації, так і самих студентів.

На другому етапі моделювання простих репродуктивних ситуацій посту­пово змінюється моделюванням складних, нетипових ситуацій. Тому важли­вим є відхід від стереотипів виховання, які склалися у студентів як під час власного навчання в школі, так і під час педагогічної практики. Це певною мірою залежить від сформованих моральних цінностей студентів, їх мораль­них переконань.

При переході до наступного етапу ми враховували ступінь підготовлено­сті студентів до творчої самостійної роботи, до власної морально-практичної діяльності, тому що творчий характер моделювання педагогічних ситуацій передбачає сформовану систему моральних цінностей.

На творчому етапі студентам пропонувалося відповісти на поставлене за­питання, розібратися у педагогічній проблемі, висловити свою власну точку зору в дискусії, що виникла. Тому на третьому етапі студентам потрібно було підібрати педагогічні ситуації до кожного теоретичного положення, яке роз­глядалося на лекціях, а також показати взаємозв'язок теорії з педагогічною практикою.

У процесі формування моральних цінностей у майбутніх учителів врахо­вувався той факт, що виховання - надзвичайно складне й багатопланове явище, має комплексний характер. Комплексність його зумовлена тим, що воно не може бути порційним як навчальний процес. Виховувати окремі якості людини в послідовності й черговості, як це має місце при вивченні пе­вних порцій навчального матеріалу, фактично неможливо. Цілеспрямована послідовна реалізація комплексного підходу до навчально-виховної роботи з формування моральних цінностей передбачала поєднання різних її напря­мів, вибір оптимальних засобів, які формували у студентів різні види соціа­льної активності - пізнавальної, трудової, громадсько-політичної, що впли­вали на формування їх світогляду, моральну свідомість і поведінку. Студен-ти-практиканти переконувалися, що найбільш необхідний комплексний пі­дхід у здійсненні трудового й морального виховання, оскільки саме тут най­менш відчувається неадекватність вкладених умінь та їх результатів. Студен­тів вчили проведенню не ізольованих заходів з одного напряму, а вмінню ці­лісно забезпечити моральне виховання особистості в будь-якій справі.

Основні завдання педагогічної практики полягали в тому, щоб забезпе­чити студентів живими враженнями про специфіку роботи сучасної школи. Наслідки спостереження й вивчення їх роботи слугували опорою для сприй­няття, розуміння й усвідомлення сутності системи навчально-виховного процесу в школі, місця кожної з ланок спеціально організованого, цілеспря­мованого формування морально досконалої розвиненої особистості школя­ра.

Аналізуючи роботу студентів на творчому етапі, зазначимо, що виконан­ня завдань цього етапу доступне не для всіх, оскільки більшість студентів опановують завдання першого та другого етапів, проте варто наголосити, що саме творчий етап дозволяє ефективно завершити процес формування мо­ральних цінностей у майбутніх учителів.

Як ми вже наголошували, важливим показником формування моральних цінностей є морально-практична діяльність студентів, тому особливість дія-льнісного підходу до процесу формування ціннісної системи студентів поля­гає не тільки в засвоєнні ними системи суспільних моральних цінностей, але й перенесенні засвоєних моделей поведінки на свою подальшу діяльність. Таким чином, ми пропонували створити таку морально-практичну діяль­ність, яка б сприяла виникненню у студентів потреби проявити свою власну позицію, переконання, погляди, без чого неможлива подальша практична діяльність майбутніх учителів.

Творчий етап - це етап застосування моральних цінностей у нових неста­ндартних ситуаціях, який передбачає як колективне, так і індивідуальне ви­конання педагогічних ситуацій творчого характеру, індивідуальне констру­ювання кожним студентом власної моделі поведінки. Студенти самостійно вчаться здійснювати моральний вплив на школярів, спочатку імітуючи педа­гогічну морально-практичну діяльність, а потім і здійснюючи її в реальних шкільних умовах, під час педагогічної практики.

Створена технологія формування моральних цінностей є однією із спроб теоретичного обгрунтування і практичного застосування такого методу, як моделювання педагогічних ситуацій. Проте незважаючи на динамізм проце­су формування моральних цінностей у майбутніх учителів на заняттях та під час педагогічної практики, справжнє, а не умовне прищеплення моральних цінностей буде відбуватися в реальних шкільних умовах, під час власної мо­рально-практичної діяльності в процесі активної педагогічної практики.Литньов В.Є.

 

 

 

інноваційний ресурс педагогічної практики у міжнародних та всеукраїнських дитячих оздоровчих

центрах

Зі зміною соціально-політичних умов в країнах східної Європи, соціаль­ною вимогою сьогодення стала потреба у творчій соціально-адаптуючій і ро­звиваючій діяльності дітей та молоді. Саме цим пояснюється поява таких ор­ганізаційних педагогічних структур, які своєю головною метою мають сумі­щення відпочинку і індивідуально особистісного розвитку підлітків і юнацт­ва.

На початку ХХІ століття досить міцно встановилась диференціація сис­теми оздоровчої і освітньо-виховної робот із дітьми шкільного віку в умовах літніх цілодобових і річних таборів, зокрема: оздоровчий табір, табір дитячої творчості, табір психолого-педагогічної корекції, пізнавально-предметний табір, трудовий табір, військово-спортивний табір, табір соціально-рольових ігор, православний табір та інші авторські проекти таборів

Двадцятирічний ювілей незалежності Україна зустрічає докорінним ре­формуванням системи позашкільної освіти і виховання, що знайшло відо­браження в Законі України "Про позашкільну освіту", національній програ­мі виховання дітей і молоді України, ряду концепцій виховної діяльності лі­тніх оздоровчих центрів для дітей та юнацтва. Зокрема, Законом України "Про оздоровлення та відпочинок дітей", статтею 12 вимагається, що науко­во-методичне забезпечення дитячих закладів оздоровлення та відпочинку здійснюється шляхом впровадження інноваційних підходів до організації оздоровлення та відпочинку дітей 1. Метою державної політики України в галузі дитинства визнано виховання особистості, яка здійснює відповідаль­ний вибір цінностей та норм суспільства стабільного розвитку і інновацій.

Постіндстріальне євросуспільство вже накопичило великий науково-методичний матеріал, що відображує не тільки загальний зміст виховної і оздоровчої роботи таборів, але і цілісну систему організації логіки і сучасної інноватики побудови педагогічного процесу в умовах цілорічно працюючих дитячих центрів і таборів. Така система на думку провідних науковців педа­гогіки літнього відпочинку дітей може бути визначена як педагогічна систе­ма цільового програмування, проектування і аналізу всіх етапів творчої взає­модії педагогічних і дитячих колективів спрямованої на розв'язок стратегіч­них виховних і освітніх завдань, що досягаються у інноваційному середови­щі, тобто свідомо утворених морально-психологічних обставинах, що підкрі-

 

 

 

 

Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" // Відомості Верховної Ради України. - 2008. - N 45. - Ст. 12. - С. 12.плені комплексом заходів організаційного, методичного, психологічного ха­рактеру, які забезпечують введення інновацій в освітній процес закладу [7].

Науково-викладацький колектив психолого-педагогічних кафедр навча­льно-наукового інституту педагогіки Житомирського державного університе­ту імені Івана Франка розуміючі, що представлений інтегральний механізм інноваційної освітньо-виховної роботи з дітьми, перш за все, реалізований в МДЦ "Артек", і важливість співпраці з методистами-артеківцями в системі пі­дготовки майбутніх педагогів-вихователів інноваційними засобами соціаль­но-педагогічної практики вже понад 10 років на договірних засадах реалізує таку програму.

Сьогодні МДЦ "Артек" - комплекс дитячих таборів, різних освітніх закла­дів, оздоровчих комплексів, культурно-освітніх виховних центрів і заповідно­го природно-екологічного заповіднику. 10 автономних дитячих таборів Ар­теку можуть одночасно прийняти 4 тисячі дітей влітку і 1,6 тис. - взимку. В літній сезон в Артеці працює 2,3 тис. співробітників. На території центру, а це208 га знаходиться 70 будівель. 100 га території Артеку складають парки, де росте понад 300 видів дерев і кущів. Берегова лінія Артеку - 7,4 км, площа пляжів - 42 га. В Артеці є власний,захищений молом порт і власний флот: 15 шлюпок, 4 РБК-катери, 17 парусних швертботів, 2 яхти і теплохід. Табору на­лежать 128 одиниць автотранспорту, в т.ч. 60 автобусів і мікроавтобусів.

В Артеці діє 4 музеї і виставки. Для дітей працює 20 гуртків, 5 бібліотек. Є власне телебачення і кіностудія "Артекфільм". На території табору обладнано 11 спортмайданчиків і стадіонів. Центральний стадіон на 10 тис. місць відпо­відає всім стандартам FIFA. В Артеці працює 4 відкритих і 1 закритий плава­льні басейни. Побудована сучасна школа. Обладнаний сучасним устаткуван­ням комбінат харчування [8].

Сьогодні Артек - це плідно працююча команда однодумців-професіоналів, педагогів високої кваліфікації і науковців-методистів, що ус­пішно реалізує завдяки своїй професійній компетентності завдання особис-тісного розвитку і відпочинку кожної дитини, що приїздять з усього світу у цей дитячий рай.

Самопочуття кожного юного громадянина світу, стан задоволеності від перебування у таборі залежать від багатьох чинників, але насамперед, від стосунків, що складаються з навколишніми людьми. Особливу роль у цьому процесі відіграє особистість педагога-організатора, його особистісна позиція.

В останні десятиліття значно активізувалась педагогічна проектна діяль­ність міжнародних дитячих центрів України (МДЦ "Артек": міжнародні фес­тивалі "Змінимо світ на кращий", "Артеківські зорі", "Артек запалює зірку", "Артек олімпійський", "Дитяче Євробачення", "Артеківський кінофестиваль","Ярмарок національних культур"; "Повір у себе і в тебе повірять інші"; ВДЦ "Молода гвардія": "Повір у себе", "Ми дружимо", "Дитинство без кордонів", "Одеський трамвайчик", "Дитячий слов'янський базарчик"), Росії (ВДЦ "Ор­ленок": освітньо-виховні програми "Орлята Росії", "Фестиваль візуальних ми­стецтв", "Клубне кільце Росії", "Команда 21 віку", "Лідер" та інш.; ВДЦ "Оке­ан": освітньо-оздоровчі програми і базові проекти "Вожатська Академія", "Шоу-майстер", "Школа добра", "Бізнес-експрес", "Наука. Людство. Прогрес", "Інтелект", "Океанські підмостки"; ФДЦ "Смена": освітньо-дозвіллєві програ­ми "Острів дитинства "Ералаш", "Зоряний дощ", "Я - громадянин Росії!", "Марафон професіоналів", "Школа здоров'я", "Я вхожу в світ літератури і ми­стецтв", "Утворимо собі світ", "Досягнення", "Увійди в історію країни", "Діти Росії"), Білорусії (НДООЦ "Зубренок": соціально-педагогічні програми "Мо­лодь обирає здоров'я", "Молодіжній ініціативі - так!", "Поглянь на світ по-новому", "Сімь Я", "Екологія душі", "Я пізнаю Я", "ЕконоМіх", "За честь Віт­чизни", освітній проект "Лінгвістична школа"; творчо-ігрові проекти "Зубре­нок" збирає друзів", "Дитячий креатив-центр").

При розробці нових педагогічних програм Артеку провідне значення має співвідношення інновацій і традицій. Як відомо, люба інновація може виник­нути тільки в надрах сталої традиції. Інноваційна виховна діяльність в Артеці спрямована на формування активної життєвої і громадянської позиції, органі­заторських навичок, лідерських рис, комунікативних здібностей. Але в порів­нянні з традиційною системою, в якій домінували колективістські цінності і форми роботи, інновації дозволяють розширити можливості для реалізації індивідуального шляху особистісного зростання кожної дитини за рахунок варіативності позицій, що йому пропонуються в колективній діяльності: ліде-ра-організатора, затока чи майстра своєї справи, інструктора, учасника, експе­рта, першовідкривача. Виконання впродовж однієї табірної зміни учасниками різних ролей в колективній роботі забезпечує розширення досвіду самореалі-зації різнобічній творчій діяльності.

Для кожної тематичної програми табірної зміни, поряд зі змістом, розро­бляються механізми її реалізації, організаційна структура, в більшості випад­ків яка базується на сюжетній довготривалій грі. Зберігаючи масові заходи, нова модель передбачає утворення умов для особистої участі кожної дитини у їх проведенні. В якості головного результату інноваційної виховної діяль­ності на відміну від традиційної розглядається не стільки рівень розвитку колективу, скільки розвиток особистості кожної дитини засобом розширення його особистого позитивного соціокультурного досвіду. Все це вимагає про­грамування і моделювання виховного процесу в соціумі, що постійно зміню­ється, з врахуванням індивідуальної картини світу кожної конкретної дити­ни; визначення змісту колективної діяльності дітей і можливості реалізації індивідуальної траєкторії розвитку особистості кожної дитини; професійно­го використання інноваційних виховних технологій, підбираючи їх і напов­нюючи форми виховної взаємодії необхідним змістом у відповідності до конк­ретної соціально-педагогічної ситуації.Секрет артеківської педагогіки в тому, що творче середовище "Артеку", його традиції і закони, особливе ставлення до дитини, до кожної людини, що вступає на землю "Артека", націлені на повагу і турботу про кожного, довіри до їх внутрішнього світу і його унікальності. Центр збуджує і стимулює у ко­жної дитини прагнення до творчості і постійного особистісного зростання.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи