П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 61

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

Велике значення для виховання дітей мають їх тимчасові об'єднання, які притаманні особливі виховні можливості: створюються реальні умови для динамічного і інтенсивного спілкування дитини з однолітками, надаються різні варіанти реалізації її творчої активності. Інтенсивність спілкування і спеціально задана діяльність дозволяють йому змінювати власні уявлення, стереотипи, погляди на самого себе, однолітків, дорослих. У тимчасовому дитячому об'єднанні підлітки пробують самостійно організовувати свою життєдіяльність, займаючи при цьому позицію від пасивного спостерігача до активного організатора життєдіяльності об'єднання. Якщо процес спілку­вання і діяльності об'єднанні відбувається у доброзичливих обставинах , ува­га приділяється кожній дитині, то це допомагає їй опанувати позитивну мо­дель поведінки, сприяє емоційно-психологічній реабілітації.

У любій роботі педагоги-організатори базуються на самостійності і ініці­ативності дітей. Педагогіка опосередкованої дії означає більше довіри дітям з боку дорослих. Тут головне - повсякденно опертися на самих дітей, віра в їх ініціативу і організаторські можливості. Свій виховний вплив і менеджмент педагоги-організатори здійснюють непомітно, опосередковано через самих вихованців, намагаючись виробити у кожного відповідальність за успіхи і невдачі колективу. Педагогічний вплив на процес розвитку творчого потен­ціалу особистості артеківця включає в себе: створення розвиваючого просто­ру для прояву здібності кожного до творення нового і формування готовнос­ті маленької людини до розвитку власного творчого потенціалу. В Артеці пі­дліток включається в процес оволодіння собою, беручись за те, за що не бра­вся раніше, випробовуючи нове, експериментуючи, тим більше, що воно схвалюється. В Артеці особливі стосунки дорослих і дітей, які передбачають: відкритість і прозорість, коли любий може бути чесним і відвертим; взаємо­повага; колективізм, а не залежність; умови для розвитку індивідуальності і творчого початку; взаємна задоволеність від спілкування, в якому нікому не приходиться поступатися власними інтересами [9].

Отже, головними ознаками, що сьогодні характеризують виховну систему діяльності МДЦ "Артек" як педагогічний інноваційний феномен початку ХХІ століття є його інваріантна і варіативна складові:

1. Інваріантна складова педагогічної системи МДЦ "Артек". Артеку від поча­тку були притаманні ознаки гуманістичної педагогічної системи: наявність власної концепції, що прийнята дітьми і педагогами; здоровий спосіб життя колективу; орієнтація на загальнолюдські і національні цінності; життєвийхарактер великих колективних справ; наявність "зон вільного розвитку"; ро­зумний розв'язок конфліктних ситуацій за рахунок власних зусиль учасни­ків; взаємодовіра, намагання допомогти; почуття належності до колективу; відчуття захищеності і комфорту; колективно-творчій характер виховання і співробітництва дорослих і дітей.

2. Варіативна складова педагогічної системи МДЦ "Артек". Сьогодні МДЦ "Артек" як державний заклад додаткової освіти дітей має президентський статус. Варіативно-програмний зміст змін відповідає двом головним аспек­там прояву культурних цінностей: культурі стосунків, яка формує і проявля­ється у повсякденному спілкуванні,і культурі взаємодії, яка формується в процесі здійснення продуктивної спільної діяльності учасників зміни. Кожна дитина як носій суб'єктивного досвіду, що передає інтереси і потреби само­розвитку, суб'єкт самовиховання і спільної діяльності дітей і дорослих. Регі­ональна взаємодія як механізм педагогічної післядії впливу Артеку на зміни в особистісному зростанні підлітка - учасника конкретних програм; як меха­нізм переносу методичного досвіду Артеку в регіони України і Європи для удосконалення регіональної політики по відношенню до дітей.

Сучасне українське суспільство потребує підготовки нового покоління висококваліфікованих педагогів-вихователів, спроможних вирішувати інно­ваційними засобами і технологіями стратегічні виховні і освітні завдання в інноваційному європейському освітньому середовищі, вміючими самостійно конструювати інноваційну діяльність, на яку є попит в реальних ситуаціях, здатного не тільки розуміти їх унікальність, але і вміти самовизначатися, са-моорганізовуватися в нових соціально-культурних умовах.

У Житомирському державному університеті створено таке інноваційне середовище, яке, зокрема, передбачає науково-методичну і технологічну під­готовку майбутніх педагогів-організаторів до роботи в умовах цілодобового перебування з дітьми, їх постійну інформованість стосовно педагогічних но­вовведень.

Аналіз результатів літньої педагогічної практики студентів університету у міжнародних дитячих центрах влітку 2010 року проведений за матеріалами науково-практичної конференції викладачів і студентів навчально-наукового інституту педагогіки окреслив головні риси сучасного педагога-організатора дитячого колективу:

1.      педагог не повинен "топтатися на одному місці". Він повинен розви­ватися разом з часом.

2.      педагог повинен бачити в дітях не педагогічний матеріал, а особисто­стей, що мають право на власний погляд на всі події.

педагог повинен бачити у своєму тимчасовому дитячому колективі і колективі колег-педагогів своїх однодумців.4. педагог повинен бачити і об'єктивно неформально оцінювати резуль­тати розвитку, освітньо -виховних досягнень кожної дитини і власні та якою ціною вони досягаються у конкретних справах [10].

До професійно-значущих якостей педагога-організатора (сучасного во­жатого) треба віднести наступні: креативність, самостійність і ініціативність, відповідальність і самодисципліну, самоорганізованість і надійність, цілесп­рямованість і діловитість; інтелігентність (інтелектуальна продуктивність праці, різносторонність, гнучкість, етичність), об'єктивне самосприймання і само оцінювання, самоконтроль, стабільний саморозвиток, дипломатичність, чуйність. Особливо важливими для роботи з дітьми є: порядність, толерант­ність, справедливість, життєрадісність, педагогічний оптимізм, добросердеч­ність, терпіння, стриманість, врівноваженість, вимогливість, цілеспрямова­ність, милосердя [11].

Такий особистісний комплексний стан готовності студента до роботи з дітьми ми визначаємо як інноваційний потенціал педагога-організатора, т.т. сукупність творчих і культурних характеристик особистості педагога, що ви­ражають його готовність здійснювати педагогічну діяльність і наявність за­собів, методів і технологій, що забезпечують таку готовність.

Для цього в процесі підготовки до педагогічних практик стратегічним стає як особистісне становлення кожного майбутнього вихователя так і його професійно-педагогічна компетентність як здатність розв'язувати задачі в різних сферах діяльності на базі теоретичних знань. До цих задач відносять­ся аксіологічні проблеми і проблеми орієнтації в світі культури (загальноку­льтурна компетентність), проблеми орієнтації в світі професій, системі про­фесійної освіти, ситуації на ринку праці, формування знань і вмінь, що ма­ють суттєве значення для професійної освіти (допрофесійна компетентність ), дослідницькі, світоглядні, творчі завдання (методологічна компетентність).

Тому професійна підготовка в університеті орієнтується на відносно швидке формування спеціальних знань, вмінь і навичок, що максимально наближені до майбутнього робочого місця, зокрема в мобільній системі професійної діяльності в дитячих таборах цілодобового перебування дітей. Майбутній педагог-організатор повинен знати:

1.      про сучасні закономірності розвитку української держави і суспільства;

2.      про сутність соціальних, економічних і політичних процесів, що відбувають­ся в ньому;

3.      проблеми міжнародного життя;

4.      про проблеми виживання, екології, боротьби з тероризмом та інш.;

5.      про фізіологічні і психологічні закономірності розвитку особистості, фізіоло­гії і психології дитини і дорослого, про статеву ідентифікацію хлопців і дівчат;про методи вивчення особистості дитини, підлітка, молоді;

6.      основи охорони життя і безпеки дітей і молоді;

7.      зміст, форми і методи роботи в соціумі, про особливості (соціально-педагогічні, демографічні і екологічні) середовища в якому проживають діти;

8.      сутність масових явищ, що відбуваються в дитячому середовищі;

9.      особливості функціонування дитячих і молодіжних спільнот різного типу, сутність і специфіка взаємовідносин особистості і колективу в соціумі та особливості взаємодії з ними;

10.  основи діагностики дитячо-юнацьких об'єднань різного типу;

11.  основи соціальної організації суспільства, закономірності соціалізації дітей і підлітків у спільнотах різного типу, особливості функціонування соціальних систем, соціальної структури суспільства, методи вивчення соціальних явищ і процесів;

12.  сутність освітнього процесу, основні концепції виховання і навчання школя­рів і різного типу навчально-виховних закладів, сутність інноваційних виховних сис­тем, методик виховного впливу, моніторингу освітнього процесу;

13.  сутність професії педагога-організатора, особливості її функціонування і ро­звитку у світовому і вітчизняному досвіді;

14.  закони, правові і юридичні акти, що регламентують діяльність дитячих об'єднань різного типу, права дитини, становлення і розвиток дитячого руху в Укра­їні, Європі і світі, психолого-педагогічні основи їх діяльності, економічні аспекти їх функціонування, основи співробітництва державних закладів і громадських органі­зацій в сучасному суспільстві;

15.  сутність теорії управління, соціального менеджменту, психології і педагогіки організаторської діяльності.

Психолого-педагогічний аналіз діяльності на практичному етапі профе­сійної підготовки студентів до роботи в умовах дитячих оздоровчих таборів, власний досвід роботи автора у міжнародних таборах Європи, узагальнений довід роботи вожатих ВДЦ "Молода гвардія" і МДЦ "Артек" впродовж остан­ніх 5 років дають право представити склад вмінь і навичок, які необхідні для якісної роботи з тимчасовими дитячими колективами в умовах особистісно орієнтованої інноваційної педагогіки:

1.      визначати кожної конкретної справи як складової системи колективної і ін­дивідуальної творчої діяльності і визначення соціально значущих цілей і задач;

2.      організація діяльності дітей на всіх етапах виховної справи;

3.      вибір адекватних форм організації загонових і загально табірних справ;

4.      вміння працювати з інформацією, підбирати необхідний зміст матеріалу у відповідності до мети і моделі виховної справи;

5.      визначення потреб, інтересів дітей, володіти цілепокладанням;

6.      створення ситуацій успіху;

7.      розвиток ініціативи, активності, творчості і самодіяльності кожної дитини;

8.      спілкування з дітьми в любих ситуаціях на принципах гуманізму, допомоги, виховної продуктивності з опорою на їх вікові і індивідуальні особливості;

9.      орієнтація на розвиток і задоволення інтересів, можливостей особистості ди­тини;

10.  контроль за власними вчинками в усіх ситуаціях, мобілізація власного пси­хофізичного потенціалу;

11.  проектувати розвиток дитячого тимчасового колективу на різних етапах його становлення і життєдіяльності у відповідності до етапів табірної зміни;організовувати процес колективного планування;

12.  володіти різними засобами включення дітей і дорослих в діяльність дитячого гурту;

13.  володіти дискусійними вміннями і навичками;

14.  вміти використовувати підліткову субкультуру в інтересах дітей;

15.  організовувати процес самовиховання і саморозвитку;

16.  володіти методиками і технологіями ігрової, спортивно-туристичної, худож­ньо-естетичної, комунікативно-інформаційної, краєзнавчої діяльності;

17.  надавати першу медичну допомогу і володіти вміннями здійснення екстре­мальної допомоги дітям в надзвичайних ситуаціях;

18.  співати, малювати, танцювати, грати на музичних інструментах,

20.       володіти професійними сценічною мовою, мімікою, жестами.
Особливої уваги потребує підготовка майбутніх вихователів до розро-
бки і реалізації програм різних тематичних проектів, зокрема:

1.      соціально-педагогічних (соціальної адаптації і розвитку дитячої творчості);

2.      економічних (економічна і підприємницька підготовка дітей і підлітків);

3.      художньо-естетичних (розвиток музичної, театральної, хореографічної, об­разотворчої, декоративно-прикладної творчості дітей);

4.      екологічних (екологія і охорона навколишнього середовища, екологія річок, озер і моря);

5.      спортивно - оздоровчих (фізична культура, дитячий і підлітковий спорт);

6.      інформаційних (інформаційні технології, журналістика, преса, телебачення, Інтернет, радіо, видавнича діяльність);

7.  дозвіллєвих (проектування і організація культурного дозвілля дітей).
Студенти
2-3 курсів - члени університетського педагогічного загону, в

процесі клубно-гурткової діяльності по підготовці до роботи в МДЦ "Артек" оволодівають методикою організації і проведення проектів з варіативним програмним забезпеченням як алгоритмом етапів спільної діяльності дітей і педагогів-організаторів:

1.      виявлення соціальної потреби в інновації певних педагогічних процесів;

2.      створення соціально-педагогічної ситуації, що передбачає і стимулює проек­тну діяльність;

3.      активізація зустрічної мотивації у суб'єктів і об'єктів проектування;

4.      організаційно-педагогічна підготовка конкретного оздоровчо-освітнього простору (освітнього середовища) до прийняття проектних пропозицій;

5.      забезпечення достатнього рівня методичної підготовленості суб'єктів проек­тування і наявність необхідної матеріально-технічної бази для проектної роботи;

6.      науково-методичне осмислення майбутнього проекту як педагогічної систе­ми;

7.      виділення основних робочих етапів проектування і встановлення між ними необхідних функціональних зв'язків і залежностей;

8.      проробка основних змістовних блоків (підсистем) проекту, включаючи певні компоненти елементарної бази підготовки і реалізації проекту;

9.      координація цілей, завдань, змісту і форм проектної роботи з організацій­ними, творчими і методичними умовами підготовки проекту;

10.  розподіл робочих завдань і доручень між безпосередніми розробниками і ре­алі заторами проекту;менеджмент предмету і змісту проектування по робочим групам і індивідуа­льним завданням;

11.  розробка і застосування сучасних методик і педагогічних технологій в прак­тиці проектної роботи;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи