П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 62

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

12.  зведення субпроектів і результатів проектної роботи в єдиний проектний до­кумент;

13.  творче моделювання технічних, структурних, організаційно-творчих і тех­нологічних частин проекту стосовно до соціально-педагогічних особливостей об'єкту проектування;

14.  контрольна проробка практичної і методичної взаємодії між основними бло­ками, компонентами і елементами проекту;

15.  обговорення проекту з учасниками його реалізації;

16.  практична реалізація проекту;

17.  моніторинг процесу впровадження проекту і рівня відповідності реалізації його практичного і методичного змісту початковій меті;

18.  групова і індивідуальна рефлексія за результатами організації, підготовки і реалізації проекту [12].

Особливостями організації і практичної підготовки студентів університе­ту до проходження педагогічної практики на робочих місцях в МДЦ "Артек" є наступне:

1.      підготовка здійснюється одночасно як в навчальному процесі університету (за програмами психолого-педагогічної підготовки) так і у формі клубної діяльності та громадської педагогічної діяльності студентів в позанавчальний час впродовж 1-2­3 курсів в закладах системи позашкільної освіти (клуби, центри, інтернати, лікарні, кримінальна міліція у справах неповнолітніх тощо);

2.      активний характер підготовки забезпечується безпосереднім включенням студентів у педагогічну діяльність відразу в позиції суб'єкта, організатора дитячого колективу;

3.      диференційований характер підготовки педагогів-організаторів, фізруків і плавруків, практичних психологів, керівників гурткової роботи, музичних керівни­ків;

4.      різнорівневий характер підготовки в залежності від курсу навчання і року участі в діяльності студентського педагогічного загону;

5.      ступінчатий характер педагогічної практик (ознайомча практика; непере­рвна педагогічна практика, літня соціально-педагогічна практика) [13].

6.      Інноваційність навчально-виховного процесу професійного, особисті­сного і громадянського становлення майбутнього педагога-організатора гру­нтується на дотриманні вимог сучасної критично-креативної (трансформа­ційної) парадигми освіти. Пропонуються інший зміст, інші підходи, інше право, інші відносини, інше поводження, інший педагогічний менталітет:застосування на вищих рівнях освіти і виховання принципу "від майбутньо­го до сучасного"; підготовка молоді до інноваційної діяльності, безперервної самоо­світи, трансформації суспільства і збереження природного довкілля за умови утво­рення і формування "людства" як здатної до усвідомлених дій реальної єдності;

7.      метою навчально-виховного процесу стає розвиток індивідуальності кожного учасника педагогічного процесу, становлення його особистості, збагачення ціннісно-смислової сфери; формування національних і загальнолюдських цінностей;

8.      орієнтація на формування вільної людини, здатної до критичного аналізу і розв'язування багатофакторних проблем, до самостійної діяльності у швидкозмін­ному демократичному суспільстві;

9.      виховання відроджується національним за характером і змісту та демократи­чним по формі; навчання і виховання будується на основі природних здібностей кожної людини;

10.  інноваційність стає визначальним аспектом розвитку освіти і виховання;

11.  традиційні способи інформації - усна і письмова мова, телефонний і радіоз­в'язок поступаються місцем комп'ютерним засобам, використанню телекомунікацій­них мереж глобального масштабу;

12.  особлива роль приділяється духовному становленню особистості, морально­му вигляду молодого покоління громадян України;

13.  пропаганда та ствердження здорового способу життя;

14.  найважливішої складової педагогічного процесу набувають особистісно зорі­єнтовані технології індивідуально-орієнтованої взаємодії викладача з студентами; активні і діяльнісні форми "спільного" виховання і навчання, завдяки об'єднанню зусиль суб'єктів життєдіяльності з метою розвитку критично-креативних здібностей молоді як "людей відповідальних", здатних розв'язувати особисті і глобальні про­блеми;

15.  широкого впровадження одержують у виховній роботі такі психологічні ме­ханізми розвитку як самоуправління, ідентифікація, емпатія, рефлексія, внутрішній контроль і самодисципліна та інш.;

16.  поглиблюється інтеграція виховних факторів: вузу, родини, мікро- і макро-соціуму; батьки і громадськість стають активними партнерами педагогічних профе­сіоналів у освітньому процесі;

17.  освіта збагачується новими процесуальними уміннями, розвитком здібнос­тей оперування інформацією, творчим рішенням проблем науки і ринкової практи­ки з акцентом на індивідуалізацію освітньо-виховних програм [14].

Систематизація отриманих і сформованих знань, умінь і навичок для проходження педагогічної практики в дитячих оздоровчих центрах і таборах України, в тому числі і в ВДЦ "Молода гвардія" (м. Одеса) і МДЦ "Артек" (Крим, смт Гурзуф) відбувається на 3 курсі під час літнього педагогічного практикуму, на якому реалізується наступна програма:І. ТЕМА : Соціально-педагогічні основи діяльності дитячих оздоровчих таборів. Система роботи дитячого табору як позашкільного виховного закладу. Функціональні обов'язки  і режим праці педагогічних працівників дитячого табору.

Взаємодія громадських організацій дітей з позашкільними виховними закла­дами.

Охорона життя та здоров'я дітей в період канікул. Реквізит педагогів-організаторів (вихователів) оздоровчих таборів. ІІ. ТЕМА: Структура, завдання та зміст виховного процесу в дитячому оздоровчому таборі. Особливості виховного процесу в дитячих оздоровчих таборах. Організаційний період в таборі. Основний період зміни. Підсумковий період зміни.

ІІІ. ТЕМА: Планування виховної роботи в літньому оздоровчому таборі. Педагогічна діагностика в роботі педагога-організатора. Розпорядок дня літнього оздоровчого табору. Планування діяльності дітей та педагогів в таборі. Педагогічний щоденник.

ІУ. ТЕМА: Педагогічні основи дитячого самоврядування в таборі. Структура органів дитячого самоврядування

Методика колективних творчих  справ  ( КТС )  у діяльності педагога-організатора.

Методика проведення зборів, трудових справ, свят та інших форм роботи з ді­тьми різного віку.

Організація самообслуговування дітей в таборі.

V. ТЕМА: Традиції, звичаї та свята дитячого табору. Роль традицій звичаїв та свят у виховному процесі в літній період. Символи, атрибути та ритуали в життєдіяльності табору.

Використання засобів практики народознавства в організації змістовного від­починку дітей.

VL ТЕМА: Робота з дітьми в таборі за інтересами . Клубно-гурткова робота в таборі. Методика проведення культурно-масових заходів. Робота прес-центру.

Художньо-оформлювальна робота та декоративно-прикладне мистецтво в та­борі.

VH. ТЕМА: Організація активного відпочинку та оздоровлення дітей в таборі. Фізкультурно-оздоровча робота з дітьми.

Методика організації та проведення туристичних походів, прогулянок, екскур­сій.

Організація спортивно-туристичних свят та ігор на місцевості.

VHL ТЕМА: Ігрова діяльність дітей в літньому оздоровчому таборі. Основи педагогіки дозвілля.

Види ігрової діяльності та ігрові форми роботи з дітьми. Методика організації та проведення ігор. Дитячі ігротеки та ігрові майданчики.Під час занять широко використовуються особистісно-зорієнтовані мето­ди і технології, ефективні моделі додаткової освіти: ТРІВ-технологія (Теорія Розв'язку Винахідливих Завдань), технологія проектного навчання, техноло­гія КТД (колективної творчої діяльності), ігрові технології, інформаційні те­хнології, технології спільного наукового дослідження, проект-дозвілля, прое­ктно-винахідливі технології, квест-проекти (форма організації ігрового прос­тору на базі телекомунікаційних проектів), технологія майстерень, техноло­гія організації "ситуації успіху".

Завершую систему підготовки студентів до роботи в міжнародних центрах і дитячих оздоровчих таборах України проведення 3-х денного ін­структивно-методичного семінару, на якому підводяться підсумки і визнача­ється готовність майбутніх педагогів-організаторів до професійно-педагогічної діяльності в літній період за програмою:

1-й день

8.30- 9.15     Відкриття семінару

9.20-13.00        Творчі майстерні (перевірка практичних вмінь і нави­чок)

13.20-14.05      Круглий стіл: "Система літньої соціально-педагогічної

практики" 14.15-15.00      Вожатський калейдоскоп

(конкурс інноваційних тематичних програм табірних

змін)

15.00-15.50      Підготовка конкурсу вожатської майстерності

2-й день

8.30-9.15      Творчі майстерні (перевірка практичних вмінь і нави-

чок)

9.20-10.05        Творчі майстерні (перевірка практичних вмінь і нави­чок)

10.05-10.45      Круглий стіл: "Безпека життєдіяльності дітей у літній період"

10.45-12.20      Конкурс вожатської майстерності 14.05-17.00      Підготовка спортивно-туристичної програми

3-й день

8.30-15.50        Спортивно-туристична програма

СПОРТИВНО-ТУРИСТИЧНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО СЕМІНАРУ Маршрут: Житомирський державний університет імені Івана Франка - с. Тетерівка Житомирського району

 

8.30 -

8.50

Збір та реєстрація загонів на подвір'ї університету.

8.50 -

9.00

Здача рапортів про готовність до виходу.

9.00 -

11.30

Похід.

11.30

- 12.00

Конкурс серед загонів: хто швидше і краще оформить загонове місце.

12.00

- 12.30

Конкурс орієнтувальників: визначити азимут за допомогою компаса та

 

 

без нього.

12.30

- 13.00

Конкурс кострових

13.00

- 13.30

Конкурс "Стрибунці" (по 6-8 осіб від загону).

13.30

- 14.30

Конкурс туристських обідів із трьох блюд.

14.30

- 15.00

Обід. Відпочинок.

15.00

- 16.30

Вчимося плавати. Ігри на воді.

16.30

- 17.30

Сортивно-фізкультурний конкурс.

17.30 - 18.00           Підсумки. Визначення кращих, нагородження.

18.00 - 18.30           Приведення в порядок території.

18.30 - 20.00           Слідування у зворотному порядку.

20.00 - 20.10           Здача спорядження.

Трирічний термін підготовки студентів до практики відбуваються із за­здалегідь передбачуваним зростанням рівнів прояву ініціативності і творчос­ті студентів в процесі підготовки і проведення різних форм занять: дозвіллє-вий (мета його - відпочинок, розваги), репродуктивний (використання куль­турних цінностей: відвідування театрів, музеїв, читання книг, газет, відвіду­вання гуртків, секцій, клубів з репродуктивними формами роботи), евристи­чний (творчі форми) і креативний (творча діяльність, яка має об'єктивну но­визну, створення соціально-значущих духовних цінностей).

Базами проведення практики для абсолютної більшості студентів є: дитя­чі оздоровчі табори, табори праці та відпочинку при загальноосвітніх навча­льних закладах, трудові об'єднання учнів (виробничі бригади, навчально-дослідні господарства, лісництва тощо), кримінальна міліція у справах непо­внолітніх, юнацькі клуби при ЖЕУ, дитячі лікарні, дитячі притулки-розподільники, позашкільні виховні заклади та установи (будинки творчості, спецшколи, екскурсійно-туристичні заклади та інш.). В процесі 4-х тижневої практики студенти здобувають досвід організації життєдіяльності дітей в лі­тній період виконуючи функціональні обов'язки педагога-організатора, со­ціального педагога, фізрука, плаврука, керівника гуртка. А кращі студенти за рівнем підготовки на конкурсній основі виборюють право проходження літньої соціально-педагогічної практики в МДЦ "Артек" (30 осіб) та ВДЦ "Молода гвардія" ( 30 осіб) з 20 травня по 10 вересня поточного року. Впро­довж навчального року в цих міжнародних центрах ще додаткова мають мо­жливість пройти практику впродовж 1-1,5 місяців до 40 студентів. Загальна кількість студентів, яка проходить даний вид практики, становить 700 студе­нтів. Переможці артемівських і молодо гвардійських конкурсів педагогічної майстерності отримують державний розподіл на роботу в ці табори.

Досягненню тактичних завдань табірної зміни сприяють знання практи­кантами особливостей, які відрізняють дитячий оздоровчий табір від навча­льно-виховного процесу школи:

-         оздоровчий характер табору;

-         специфіка функціональних обов'язків педагогічних працівників;

-         особливості дитячого колективу, що прискорено формується вкрай інтенси­вним спілкуванням і різноплановою діяльністю на основі розвитку ініціативи, акти­вності і самоврядування;

-         тимчасове перебування дітей в колективі;

-         до певної міри ізольованість від сім'ї;

-         можливість кожної дитини самоствердитись в нових ролях незалежно від складених по відношенню до неї стереотипів її шкільного і сімейного життя;

-         можливість отримання нових, особистісно-цінних знань і вмінь; закріплення та розвиток попередніх;

-         життєдіяльність дітей будується за умов дотримання науково обгрунтованого режиму дня, що сприяє їх фізичному і психічному оздоровленню;формування основ подальшого самообслуговування, саморозвитку, самови­ховання та самоосвіти в умовах сім'ї, школи та інших соціальних інститутів вихован­ня.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи