П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 63

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

За змістом і основними напрямами підготовки студенти готові до реалі­зації в таборах таких цільових програм:

-         соціокультурних - розвиток особистості, насамперед, через залучення до си­стеми відносин із визначенням її статусу, зростання престижу й авторитету, вико­нання різних соціальних функцій, раннє залучення до трудової суспільно корисної і продуктивної праці, розв'язання соціально-політичних та моральних проблем краї­ни;

-         науково-технічних - озброєння дітей і підлітків знання про основи виробни­цтва й раціональне їх техніко-економічне використання, розширення політехнічно­го кругозору, задоволення потреб особистості в діяльності з основ моделювання та конструювання найновітнішої техніки, формування культури технічного мислення;

-         дослідно-експериментальних - залучення молоді до реальної науково-пошукової роботи, поширення наукових знань, творче засвоєння нових знань;

-         художньо-естетичних - досягнення високої художньо-естетичної освіченості та вихованості особистості, здатної до саморозвитку й самовдосконалення, а також й художньо-естетичної культури засобами найкращих національних і світових куль­турних надбань, вироблення творчих умінь примножувати національні культурно-мистецькі традиції свого народу;

-         фізкультурно-оздоровчих - озброєння системою знань про людину, утвер­дження здорового способу життя як невід'ємного компонента загальної культури особистості, повноцінний її фізичний і духовний розвиток;

-         еколого-натуралістичних - засвоєння особистістю знань про навколишнє природне і соціальне середовище, усвідомлення себе як частини природи і суспільс­тва, формування екологічної культури особистості, навичок і досвіду розв'язання екологічних проблем та прогнозування можливих наслідків природо-перетворювальної діяльності, залучення до практичної екологічної діяльності із збе­реження навколишнього середовища через систему використання найновітнішої безвідходної технології сучасного виробництва;

-         туристично-краєзнавчих - гармонійне поєднання спортивного туризму і краєзнавства, завдяки якому здійснюється науковий пошук, обгрунтовується система знань про життя певних територій, окремі географічні об'єкти і явища соціального життя у природничо-історичному аспекті формування фізично здорової і сильної духом особистості;

-         військово-патріотичних - оволодіння загальними знаннями про військову галузь, підготовка молодого покоління до військової служби, виховання високих ду­ховних якостей, патріотизму та відповідальності за долю народу й держави;

-         допрофесійних - створення умов для професійного самовизначення особис­тості, підготовка молоді до творчого вдосконалення професії під час практичної адаптації в умовах ринкової економіки, вироблення професійних умінь та навичок високої культури праці, навичок самообслуговування;

інформаційно-технологічних - розробка загальної стратегії розвитку держа­вної системи позашкільної освіти та виховання, інформаційне, програмно-методичне забезпечення позашкільних закладів, розвиток та підтримка інновацій­них педагогічних технологій, дослідно-експериментальної роботи, педагогічного проектування, спрямованих на обгрунтування та пошук ефективної багатовимірної моделі позашкільних освітніх закладів тощо;- дозвільно-розважальних - педагогічно доцільна організація культурного до­звілля дітей, спілкування з ровесниками в різних формах ігрової та дозвільно-розважальної діяльності, поліпшення психологічного здоров'я та підвищення готов­ності до високоморальних вчинків.

В якості головного критерію ефективності виховної діяльності педагогів-організаторів МДЦ "Артек" є набутий дитиною соціокультурний досвід як базовий компонент її особистісної соціально-моральної позиції, що визначає спрямованість її розвитку на найближчу перспективу. Ставлення до резуль­татів роботи педагогів-студентів, що приїхали в Артек на літню педагогічну практику, і досвідчених постійно-працюючих в центрі педагогів-організаторів зі стажем понад 3 роки до кінця літнього сезону мають спільні ознаки. їх об'єднує розуміння специфіки, особливостей педагогічної діяль­ності, сформоване серйозне ставлення до дітей, а також позитивний, емоцій­ний фон сприйняття своєї педагогічної праці.

В історію МДЦ "Артек" вписали свої імена справжні артеківці, кращі пе-дагоги-організатори - студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка: Олена Денисенко (1998-1999 рр.), Надя Павлик (1999-2000 рр.) - сьогодні кандидат педагогічних наук; Володимир Комар (1999 р.), Ігорь Козерацкий (1999 р.), Сергій Кудимов (2000 р.) - корреспондент ТСН "1+1", Лера Ходаківська (1999, 2001, 2002 рр.), Вадим Новицький (2003-2004 рр.) -провідний актор Житомирского КВН, Дмитро Сліпаченко (2005 р.), Дмитро Комарчук (2004-2005 рр.) - член республіканської команда КВН "CD", Наталія Плотницька (2005-2006 рр.) - керівник школи вожатого нашого університету, Олексій Кузьменко і Олександр Бондарь (2007 р.), Олексій Гайдучик (2009­2010 рр.), Катерина Гудзь (2009, 2010 рр). І це далеко не повний список педа­гогічно обдарованих випускників університету - артеківців. Всі вони по гар­ній традиції 16 червня зустрічаються в рідному вузі, згадують артеківські бу­дні, друзів - колег. А головне - дітей із своїх загонів. Тому, що "радість, що в серці навік - ось що таке "Артек"!Королюк О.М.

 

 

 

введення сучасних інновацій у самостійну роботу студентів

 

Реалізація в Україні програми навчання впродовж усього життя обумо­вила посилення уваги вітчизняних науковців до проблеми самостійної робо­ти. їй присвячені дисертаційні дослідження Н. В. Ванжі (2003), В. О. Качуровського (2004), С. М. Кустовського (2005), В. В. Луценко (2002), Л. В. Онучак (2002), Г. М. Романової (2003), А. Я. Цюприка (2005), І. М. Шимко (2003), Н. О. Шишкіної (2004) та ін. Однак, незважаючи на те, що самостійна робота посідає важливе місце в навчальному процесі коледжів, дотепер не напрацьовано в повному обсязі наукової бази для вирішення питання ефек­тивної її організації. Існуючі розробки не завжди задовольняють своєрідні потреби вивчення окремих дисциплін у технічних коледжах, специфіку по­будови навчального процесу в таких освітніх закладах, недостатньою мірою враховують особливості контингенту студентів.

Детальний аналіз проблеми самостійної роботи, дослідження підходів до її вирішення, а також актуальність ідеї особистісно орієнтованої освіти ви­значили актуальність розробки методики диференціації самостійної роботи, яка б у сучасних умовах дозволила забезпечити продуктивність самостійної роботи студентів коледжів та підвищити рівень підготовки фахівців техніч­ного профілю.

Нині коледжі забезпечують не лише професійну підготовку, тут здійсню­ється вивчення загальноосвітніх дисциплін, а також упродовж усього періоду навчання відбувається становлення особистості молодих людей.

Загальновизнано, що вивчення математики відкриває широкі можливості для розумового розвитку особистості, особливо - для розвитку логічного ми­слення, просторових бачень та уяви, алгоритмічної культури, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтовувати твер­дження, моделювати ситуації тощо. У професійній школі курс математики зберігає своє загальноосвітнє значення, водночас, знання з математики мо­жуть конкретизуватися, доповнюватися під час вивчення загальнотехнічних і спеціальних предметів. Сучасні вимоги до фахового рівня працівників, гли­боке проникнення математичних методів у науку та практику, високий тео­ретичний рівень технічних наук потребують посилення прикладної спрямо­ваності математики в коледжах технічного профілю. Від того, як організова­но її вивчення, які методи та прийоми використовуються - чи знання пода­ються студентам догматично, чи вони оволодівають ними в результаті акти­вної самостійної праці - залежить якість майбутньої професійної діяльності. Тому в технічних коледжах саме на викладачів математики покладається особлива відповідальність за формування вмінь і навичок самостійної праці.

-  Теоретичні основи методики викладання математики в технічних коле­джах ґрунтуються на таких засадах:реалізація загальноосвітньої, розивальної та виховної функцій;

-  диференціація змісту, форм і методів вивчення;

-  інтеграція міжпредметних знань;

-  професійне спрямування змісту [15].

Під час самостійної роботи з математики студенти набувають практич­них умінь і навичок проведення обчислень, оперування формулами, оціню­вання результату з практичного та наукового погляду та ін. У них розвива­ється логічне мислення, дослідницька майстерність, формуються вміння ви­діляти головне, відшукувати різні варіанти вирішення проблеми тощо.

Основне завдання навчання математики в умовах технічного коледжу -забезпечення злагодженого розвитку основних компонентів розумової діяль­ності (інтуїтивної, логічної, просторової, метричної, конструктивної, симво­лічної). Але сьогодні існує особлива потреба в прикладній спрямованості цієї дисципліни, установленні безпосереднього зв'язку зі спеціальною підготов­кою, вихованні в студентів бажання реалізувати свої знання заради профе­сійних цілей, що забезпечує виконання схеми:

„знання - осмислення - застосування - розуміння - творчість".

Нині високий теоретичний рівень технічних дисциплін продукує необ­хідність володіння математичним апаратом, розуміння ідей цієї науки. Тому під час викладання її в коледжах необхідно, щоб вивчення не переслідувало мету „самопізнання" математики, адже курс цієї дисципліни в технічних на­вчальних закладах є складовою частиною вивчення спеціальних дисциплін. „Під час навчання математики, - на думку М. С. Бернштейна, - не слід ви­кладати теорії, які навіть у своєму логічно довершеному вигляді залишають­ся недоступними для розуму учня й не тримаються в його пам'яті, а, навпа­ки, потрібно навчити учня користуватися самостійно прийомами логічного мислення, які виконують особливо важливу функцію в сучасній науці, тех­ніці й житті, які збагачені різноманітними й корисними застосуваннями" [16].

Отже, розглянемо організацію диференційованої самостійної роботи в коледжах у процесі вивчення курсу математики. Математика як навчальний предмет містить у собі структурні компоненти навчальної діяльності студен­тів, а отже, й структури їх самостійної роботи, в якій виділяють дві групи вза­ємопов'язаних елементів: організаційні (суб'єкт, процес, предмет, умови, про­дукт) і соціально-психологічні (мета, мотив, спосіб, результат).

У коледжах технічного спрямування метою самостійної роботи в ході ви­вчення математики є формування особистості, яка володіє необхіднимизнаннями та вміннями з математики, уміє застосовувати їх під час вивчення інших навчальних предметів, а в перспективі - підготовка кваліфікованих фахівців, які зможуть використати набуті знання й уміння для вирішення професійних завдань. Ефективність досягнення мети залежить від усвідом­лення її як викладачами, так і студентами вже на перших етапах навчання у вищому навчальному закладі.

Для того, щоб завдання підготовки спеціалістів технічного профілю було виконано й мету самостійної роботи було досягнуто, її потрібно диференці­ювати. Це підтверджується теоретичним аналізом і спостереженнями за ор­ганізацією навчально-виховного процесу в коледжах.

Під час виділення педагогічних умов диференціації самостійної роботи ми виходили з положення, що умови визначають те середовище, ситуацію, у якій виникають, існують і розвиваються події, процеси. Особливістю є те, що умови самі, без участі людини, не можуть стати „визначально-продуктивними". Педагогічними умовами вважають сукупність об'єктивних і суб'єктивних можливостей, що забезпечують успішне виконання завдань навчання й виховання. У вищих навчальних закладах умови лише створю­ють сприятливі можливості для студентів у здобутті знань, формуванні вмінь і розвитку навичок.

Нами визначено педагогічні умови, які потрібно створити задля здійс­нення диференційованого підходу в процесі організації самостійної роботи студентів із математики в технічних коледжах:

-         діагностування реального рівня знань, умінь, навичок, ступеня навча­льної мотивації, працездатності та здійснення типологічного розподілу сту­дентів;

-         створення методичного забезпечення самостійної роботи, яке містить багатоваріантні різнорівневі завдання з дисципліни, завдання міжпредмет-ного характеру, а також професійного спрямування;

-         забезпечення дійового управління на всіх етапах її організації;

-         формування позитивної мотивації самостійного навчання;

-         створення сприятливої емоційної атмосфери на заняттях, налаго­дження партнерської взаємодії між викладачем і студентами в процесі на­вчання.

Ці умови взаємопов'язані, вони забезпечують підґрунтя для ефективної організації самостійної роботи студентів коледжів під час вивчення матема­тики. Охарактеризуємо їх.

Перша - діагностування та типологічний розподіл студентів - зумовлюється самою сутністю диференціації. Особистісно орієнтований підхід забезпечує відповідний рівень оволодіння вміннями й навичками самостійної навчаль­ної роботи, формування самостійності особи, інших професійно важливих якостей майбутнього фахівця. Але, орієнтуючи студентів коледжів на засво­єння матеріалу, адекватного до їх навчальних можливостей, важливо вихову­вати в них прагнення до саморозвитку, стимулювати досягнення вищих ре­зультатів. Реалізація цієї умови дасть можливість кожному студенту почувати себе впевнено, проявити здібності.Наступною умовою продуктивної самостійної роботи є належний зміст завдань, які пропонуються студентам для самостійного виконання в коле­джах. Під час створення методичного забезпечення враховуються цілі робо­ти, ступінь підготовленості студентів. Такі завдання повинні сприяти більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу, удосконаленню практичних навичок, а також розвивати мислення, розширювати кругозір. Важливо ви­значити оптимальний обсяг і зручну форму завдань для студентів, яким вла­стиві діагностовані особливості навчальної діяльності.

У педагогічній літературі виділяють завдання, диференційовані за на­ступними критеріями:

1)      обсягом інформації (поглиблений, достатній, мінімальний);

2)      рівнем допомоги (самостійне виконання, епізодична допомога або пос­тійна робота з викладачем);

3)      рівнем використання алгоритму (вказано лише умову завдання, подано умову та алгоритм розв'язку, запропоновано умову, алгоритм та дидактич­ний матеріал);

4)      обсягом розв'язання (повний розв'язок, частковий);

5)      темпом вивчення (випереджаюче, адекватне, з відставанням);

6)      рівнем засвоєння (пошуковий, евристичний, алгоритмічний, репродук­тивний);

7)      із позиції обов'язковості (обов'язкові або альтернативні, запропоновані викладачем, а також завдання, наведені викладачем для виконання за ба­жанням, і завдання, зміст яких підбирає учень)

8)      місцем виконання (виконуються безпосередньо на уроці або за межами навчального закладу).

Серед основних вимог до методичного забезпечення самостійної роботи назвемо:

a.      реалізація зв'язку між поняттями, фактами, методами, що вивчаються, а також міжпредметних зв'язків;

b.      поступове нарощування складності завдань (причому це стосується різних типологічних груп студентів);

c.       включення нестандартних задач (навіть для досить посередніх учнів можна підібрати нешаблонне завдання, яке вони зможуть розв'язати, напри­клад, спираючись на свої спостереження за природою, побутові враження тощо);

d.     вміщення вправ, що мають професійну спрямованість.

Як приклад дотримання цих вимог, наводимо варіант індивідуальної ро­зрахунково-графічної роботи. У коледжах ми радимо практикувати цей вид позааудиторної самостійної роботи, коли студентам надається досить трива­лий термін для виконання. Мета її - узагальнити та систематизувати знання матеріалу, що розглядається, закріпити вміння розв'язувати задачі, формува­ти навички самостійної праці. Зазвичай індивідуальні завдання повідомля­ються студентам перед початком вивчення матеріалу кожного розділу (зміс­тового модуля). Під час виконання самостійної роботи студенти мають змогу користуватися конспектами, різною навчальною та довідковою літературою,у тому числі методичними матеріалами, які містять спеціальні вказівки. Вва­жаємо за доцільне на першому курсі, на який припадає максимум обсягу природничо-математичних предметів у вищих навчальних закладах І-ІІ рів­нів акредитації, для такої роботи визначати не більше 1-3 тижнів, адже біль­шість першокурсників не вміють організувати себе належним чином, розпо­ділити свій час, а тому працюють над завданням, як правило, у переддень визначеного терміну.

„Вектори і координати" (завдання для індивідуальної самостійної роботи)

Варіант 1.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи