П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи - страница 64

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 

№ 1. Дано точки А (2; -3; 4), В (-5; 5; 1), С (-2; 3; 9), D (0; 4; -2). а0) Знайдіть периметр чотирикутника ABCD.

б0) Відшукайте таку точку F, щоб чотирикутник ABCF був паралелограмом.

в0) Знайдіть кут, утворений вектором DC з віссю аплікат. г) На осі ординат знайдіть точку, рівновіддалену від А і С. № 2. Трикутник задано вершинами М(2; -1), Р(-7; 3), К(-1; -5). а0) Складіть рівняння прямої, яка проходить через точку М, паралельно до прямої 3х - + 2 = 0.

б0) Складіть рівняння медіани КЕ.

в) Обчисліть площу трикутника МРК.

№ 3. У точці прикладені сили F1 = (2; 3; -4), F2 = (-5; 0; 6), F3 = (-6; 8; -3).

Знайдіть кут, який рівнодійна цих сил утворює зі складовою F1 . Зробіть рисунки до задач.

Цей варіант уміщує завдання різної складності. За правильне виконання рисунків студентам нараховується 1 бал; за розв'язування задач 1а, 1б, 1в і 2а, 2б - по 1 балу; 1г, 2в і 3 - по 2 бали. Отже, найвища оцінка - це 12. Зауважимо, що на першому курсі в коледжах діє 12-бальна шкала оцінювання.

Останнім часом спостерігається значне зниження підготовленості до на­вчання, несформованість багатьох практичних навичок серед контингенту технічних коледжів. Викладачам доводиться значно більше уваги приділяти саме „слабким" студентам, і нерідко найбільш підготовлені залишаються по­за увагою педагогів. Ми вважаємо таку ситуацію, по суті, неправильною. Здійснюючи диференціацію самостійної роботи, готуючи її методичне за­безпечення, потрібно обов'язково подбати про завдання підвищеної склад­ності, проблемні питання, задачі тощо, обміркувати засоби заохочення до активної, творчої самостійної праці саме для цієї категорії. Необхідно вдос­коналювати способи засвоєння ними знань, стимулювати поглиблене ви­вчення предмета.

Управління викладачем навчальною діяльністю студентів - одна з обов'язкових умов її здійснення. Самостійна робота студента є наслідком йо­го навчальної діяльності на заняттях, вона залежить від якості її організації. У зв'язку з цим виникає необхідність у розробці програми дій студента щодо самостійного оволодіння знаннями й у керівництві цим процесом. Отже, ді­йове управління процесом самостійної роботи в коледжах також можна вважати педагогічною умовою, що забезпечує її продуктивність.

Проблемі управління самостійною роботою присвячені дослідження відо­мих учених: А. М. Алексюка, Ю. К. Бабанського, В. А. Козакова, П. І. Підкасистого, Ю. С. Савченко. Аналіз їх праць дозволив сформулювати визначення поняття: під управлінням самостійною роботою студентів розумі­ють діяльність викладача щодо планування, організації самостійної роботи, розробки методик і прийомів, спрямованих на її вдосконалення, підвищення продуктивності, у процесі якої передбачається формування в студентів но­вих знань, а також вироблення вмінь і навичок самостійної праці.

Серед головних принципів управління самостійною роботою виділяють:

1)      Визначення цільових параметрів та умов організації навчально-пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі.

2)      Виявлення початкового стану суб'єкта управління; розробка програ­ми впливу на студента (плану та проекту навчання).

3)      Інформація про стан і перебіг навчання, яким управляють.

4)      Корекційні дії.

5)      Інформація про кінцевий результат керованого процесу [17].

У коледжах управління навчальною діяльністю відбувається безпосеред­ньо під час занять й опосередковано в процесі позааудиторної роботи студе­нтів, яка організовується викладачем. Основними завданнями управління є визначення обсягу, видів, форм самостійної роботи, місця й часу її прове­дення; визначення ступеня допомоги студентам; створення системи контро­лю й самоконтролю. У числі функцій управління можна назвати: 1) функцію цілеутворення; 2) мотиваційну; 3) організаційну; 4) інформаційну; 5) конт­рольну; 6) аналітичну.

Управління самостійною роботою в коледжах здійснюється на рівні на­вчального закладу, відділення (факультету) й циклової (предметної) комісії. Саме на рівні комісії найбільш вагомою є діяльність викладача, спрямована на організацію самостійної роботи з певної дисципліни. Сутність управління полягає в тому, щоб підібрати навчальний матеріал, розробити систему кон­тролю, запропонувати засоби самоконтролю в ході самостійної роботи, здій­снити аналіз результатів, провести коригуючі заходи. До функцій управлін­ня на цьому рівні можна ще віднести створення сприятливої робочої атмос­фери на заняттях, формування позитивного ставлення до самостійної навча­льної діяльності.

Самостійну роботу можна вважати вдало організованою в тоді, коли сту­дент водночас є й об'єктом управління, і суб'єктом цього процесу, тобто від­бувається постійний внутрішній зворотний зв'язок. Ми погоджуємося з дум­кою Н.Ф. Тализіної, яка вважає, що „Управляти - це не пригнічувати, не нав'язувати процесу хід, який суперечить його природі, а, навпаки, макси­мально враховувати природу процесу, узгоджувати кожен вплив на процес із його логікою" [18]. Отже, мети самостійної роботи можна досягти лише за умо­ви злагоджених дій, спільних зусиль викладача й студента.

Політичні та економічні зміни, які останнім часом відбуваються в країні, процеси інтеграції в європейський освітній простір знаходять відображення в системі підготовки молодших спеціалістів. У демократичному суспільстві не вдасться примусити студентів наполегливо навчатися, їх можна лише спонукати до активної самостійної праці, мотивувати їх навчальну діяль­ність. Отже, формування позитивної навчальної мотивації є важливою педагогі­чною умовою організації продуктивної самостійної роботи. Оскільки інте­реси студентів коледжів технічного профілю концентруються навколо май­бутньої професії, то варто узгоджувати зміст і характер самостійної роботи зі значущими мотивами студентів, що належать до різних типологічних груп. Забезпечення позитивної мотивації орієнтуватиме їх на творчу роботу, само­вдосконалення, фахове зростання в обраній галузі.

На думку вчених, продуктивність навчання, самостійної роботи значною мірою визначається позитивним емоційним ставленням студентів до навча­льної діяльності. За спостереженнями В. С. Тесленка, „досить часто успіх у роботі педагога залежить від рівня активності групи в процесі навчання, від психологічного стану студентів протягом заняття. Так, одні з них більш ене­ргійні, емоційно схильні до участі в розв'язуванні задач, інші - спокійніші, стриманіші, їх працездатність зберігається більш тривалий час. Тому завдан­ня викладача - енергію перших спрямувати на корисну діяльність і заохочу­вати до праці тих, хто прагне залишатися непомітним... Контакт викладача з аудиторією повинен спиратися на знання індивідуальних особливостей сту­дентів" [19]. Отже, наступною педагогічною умовою організації продуктивної самостійної роботи студентів у коледжах є створення сприятливої емоційної атмосфери на заняттях, співробітництво викладача зі студентами в процесі навчання, дотримання демократичного стилю спілкування, розумна вимог­ливість.

Зміст навчання фахівців у коледжах технічного профілю й самостійної роботи, зокрема, визначається знаннями, уміннями та навичками, якими по­трібно оволодіти в ході навчання, у тому числі вміннями та навичками само­стійно працювати, що необхідні також і в подальшій діяльності, дозволять орієнтуватися в нестандартних умовах та нештатних ситуаціях. Отже, дифе­ренціація самостійної роботи передбачає диференціацію її змісту, викорис­тання різних видів, методів навчальної роботи.

Методика організації диференційованої самостійної роботи студентів у коледжах безпосередньо передбачає якісні зміни її складових: мети, змістунавчальної інформації, форм і методів педагогічної взаємодії суб'єктів на­вчального процесу, розвиток професійної й пізнавальної мотивації, а також формування спеціаліста як самостійної особистості.

Відповідно до структури самостійної роботи студентів експериментальна методика розроблялася в два етапи.

На першому - створювався зовнішній компонент, тобто створювалося ме­тодичне забезпечення самостійної роботи студентів. Підбираючи навчальні завдання, ми спиралися на теоретичні положення та дотримувалися наступ­них рекомендацій:

13.  складність завдань нарощується поступово, оскільки ступінь самос­тійності студентів під час виконання пізнавальних і практичних завдань змі­нюється;

14.  самостійність і активність студентів досягається більшою мірою в разі самостійного здійснення ними реконструкцій, перетворень, вирішення задач пошукового характеру;

15.  розвиток самостійності й творчості студентів забезпечується наявніс­тю в завданнях для самостійної роботи мотивації до їх виконання;

16.  потрібні вправи, які відкривають простір для поглиблення та розши­рення знань, професійних здібностей і творчого мислення.

Таким чином, методичне забезпечення вмістило завдання трьох рівнів: 1) репродуктивного, 2) частково-пошукового, 3) дослідницького (творчого). Для ко­жного з них підібрано відповідні типи самостійних завдань.

Зокрема, репродуктивні самостійні роботи містять тренувальні вправи, математичні диктанти, перевірочні, лабораторно-практичні роботи й т. д. Наприклад, під час лабораторно-практичної роботи з теми „Об'єми і площі поверхонь геометричних тіл" кожному студенту пропонується, виконавши необхідні вимірювання, визначити об'єм і поверхню деталі, яка являє собою комбінацію декількох многогранників, тіл обертання.

Такі завдання мало сприяють формуванню творчої самостійності студен­тів, але вони необхідні, оскільки дозволяють швидко формувати практичні вміння та навички, виявляти типові помилки й працювати над їх виправлен­ням. Відзначимо, що типові задачі, які розв'язуються за зразком, однаково потрібні студентам із різними навчальними можливостями в здійсненні са­мостійної роботи. Так, для студентів із низьким рівнем продуктивності само­стійної роботи ми пропонуємо велику кількість простіших завдань, подріб­нюємо складні з метою уникнути стомлювання, зневіреності. Студенти з ви­соким рівнем продуктивності, навпаки, можуть утомлюватися саме від надто простих завдань і не відчуватимуть морального задоволення від їх виконан­ня, а в деяких навіть може виникнути думка: навіщо розв'язувати щось скла­дніше, коли не всі можуть розв'язати й цю задачу, що й було відзначено в окремих студентів досить високого рівня. Тому для організації продуктивної самостійної роботи в коледжах усіх студентів ми добирали належну кількість завдань різних рівнів.

Частково-пошукові самостійні роботи передбачають розв'язування вправ із використанням заданого алгоритму; вправ, до розв'язування яких подановказівки; взаємопов'язаних задач, в яких поступово змінюється умова й ускладнюються запитання; виготовлення моделей, ілюстрацій до задач. Складність завдань поступово нарощується. Виконуючи їх, студенти призви­чаюються до самостійної праці, а тоді вже сама самостійна робота спрямовує їх на пошук власного способу виконання навчального завдання.

У якості зразка наведемо варіанти самостійної роботи з теми: „Об'єми і площі поверхонь геометричних тіл". Задачі, які до них увійшли, рівноцінні, проте дещо відмінним є ступінь допомоги педагога. Так, варіант 1 розрахо­ваний на студентів, які мають недостатню підготовку, і містить розширені вказівки до розв'язування. У варіанті 2 - для середніх студентів - є вказівка, що наштовхує на хід самостійних міркувань. Варіант 3 призначений для тих, хто спроможний самостійно розв'язати таку задачу.

Об'єми та площі поверхонь геометричних тіл

Варіант 1.

Сторона основи правильної чотирикутної піраміди 8 см, бічна грань її нахи­лена до площини основи під кутом 600. Знайти об'єм піраміди. Вказівки:

1)       Яка фігура лежить в основі правильної чотирикутної піраміди? Обчис­літь Босн.

2)       Назвіть трикутник, стороною якого є висота піраміди? За допомогою тригонометричних співвідношень знайдіть Н.

Варіант 2.

Сторона основи правильної трикутної піраміди 10 см, бічне ребро її нахилене до площини основи під кутом 600. Знайти площу поверхні такої піраміди. Вказівка:

Пригадайте, де знаходиться центр правильного трикутника? Знайдіть відс­тань від центру до вершини основи. Варіант 3.

Бічна грань правильної чотирикутної піраміди нахилена до площини основи під кутом 450, сторона її основи дорівнює 12 см. Знайти об'єм піраміди.

Дослідницькі самостійні роботи відповідають найвищому рівню самостій­ності студентів. До таких робіт уведено завдання на складання задач за вихі­дними даними, варіативні, нестандартні вправи. Сюди ми включили також завдання, що призводять до нового поняття і вказують на необхідність появи певної наукової теорії (в межах курсу), прикладні задачі, які ілюструють зв'язок теорії з практикою.

Наприклад:

1.      Чи існують призми, в яких бічне ребро перпендикулярне лише до однієї зі сторін основи?

2.              Циліндричний бак розрахований на 9000 л бензину. Скільки листової сталі пішло на виготовлення баку з кришкою, якщо додаткові витрати становлять 4 % корисної площі?

Пряма а лежить в площині СС, а пряма Ъ перпендикулярна площині СС . До­ведіть, що прямі а і b перпендикулярні (доведення проведіть двома способами).Характер і обсяг самостійної роботи з кожного навчального предмета ре­тельно виважені та обгрунтовані. Здійснюючи відбір і розробку завдань, ми обмірковували вимоги до їх формулювання, чим таке завдання може заціка­вити студента, з якою метою воно буде включене в систему й т. д., а також черговість форм і методів самостійної роботи студентів, заходи з управління.

Потрібно відзначити, що, незважаючи на певні досягнення в професійній спрямованості дисциплін природничо-математичного циклу, в навчальному предметі математика, який викладається в коледжах, усе ж таки існує низка суперечностей: між математичними знаннями, яких набуває фахівець техні­чного профілю, та його вмінням застосовувати їх у професійній діяльності; між прикладними характером математичних знань і вмінь та традиційними підходами до вивчення математики.

У коледжі майбутній спеціаліст технічного профілю спочатку вивчає ба­зові дисципліни, вони передують фаховим, що повинні, у свою чергу, на них спиратися. Викладач математики працює, в основному, на першому курсі, він не має можливості посилатися на професійно-орієнтовані дисципліни, але може створити гарний стимул для їх вивчення. Водночас уведення за­вдань професійного змісту сприятиме максимальному використанню прик­ладних можливостей навчального курсу математики. Запропонована мето­дика це реалізує наступними шляхами: 1) розв'язування задач міжпредмет-ного змісту; 2) використання комплексних індивідуальних практичних за­вдань; 3) створення на уроках математики проблемних ситуацій, пов'язаних із матеріалом інших дисциплін; 4) включення задач професійної спрямова­ності; 5) формування в студентів уміння самостійного виконання дослідни­цьких завдань міжпредметного характеру.

Методичне забезпечення диференційованої самостійної роботи вирізня­ють певні особливості.

По-перше, завдання, які пропонуються студентам для самостійної роботи, потребують для свого вирішення знань і вмінь із інших навчальних дисцип­лін, що робить процес навчання більш ефективним.

По-друге, до кожної теми курсу математики розроблено комплекс завдань різного рівня. Це дозволяє студентам працювати на доступному для них сту­пені складності, а педагог має можливість оцінювати якість знань студентів, проводити корекцію, надавати диференційовану допомогу.

По-третє, завдання пропонуються студентам у різноманітних формах. Наприклад, репродуктивні подаються у вигляді запитань під час опитуван­ня, математичних диктантів, у ході тестової перевірки знань, а завдання час­тково-пошукового й дослідницького характеру - способом методичних ука­зівок або як додаткові завдання.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71 


Похожие статьи

П Ю Саух, О Є Антонова, О С Березюк - Інновації у вищій освіті проблеми досвід перспективи