Н Д Пальм, Т Є Гетало - Історія української культури - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40 

Гармонія - зв'язок, порядок; лад; злагодженість, відповідність, струн­кість.

Геліоцентризм - вчення в астрономії і філософії, яке ставить сонце в центр Всесвіту, а навколо нього (точніше, навколо спільного центра мас всієї його системи) обертаються усі тіла, в тому числі планети і зокрема Земля. Протилежне вчення - геоцентризм.

Герменевтика - мистецтво і вчення про способи тлумачення текстів.

Герой - смертна людина, дії якої спрямовані на підкорення хаосу.

Гінекократія - влада жінок.

Глобальні проблеми людства - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби тощо). Глобальні проблеми людства стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного простору.

Гомогенність - однорідність.

Готика - це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середніх століть культури країн Західної Європи (між середи­ною XII і XVI століть).

Гуманізм - це світогляд, у центрі якого знаходиться ідея людини як вищої цінності; виникло як філософська течія в епоху Відродження.

Деїзм - віра в Бога-творця світу, але невіра в його подальшу діяль­ність у цьому світі (тобто, в подальшому він не втручається - на противагу теїзму).

Декаданс - загальна назва кризових явищ у мистецтві і культурі кінця Х!Х - початку ХХ століть.

Демократія - політичний режим, за якого єдиним легітимним дже­релом влади в державі визнається її народ.

Діаспора (грец. Аіааттора - "розсіяння") - будь-яке представництво етнічних одиниць за межами материнського етнічного регіону, котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття похо­дить мовно з давньогрецької, але змістовно - з іудейської традиції.

Дидаскал - учитель в Стародавній Греції і Візантії. Також так нази­вали вчителів у братських школах України і греко-латинських школах Російської держави XVII століття.

Еволюція - термін, який позначає сукупність усіх змін у популяції організмів протягом поколінь.

Егалітарність - зрівняльний, рівний, рівноправний.

Екзистенціалізм - філософський світогляд, який утверджує унікаль­ність існування світу людської суб'єктивності.

Експресіонізм - художній світогляд, який відобразив ситуацію без­вихідності самотньої людини у ворожому їй світі.

Елітарна культура - культура, що ґрунтується на існуванні специфіч­них форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі людей, які мають досить високий інтелектуальний рівень, відповідні духовні запити, особ­ливу художню сприйнятливість.

Ентропія соціально-культурна - процес зниження рівня системно-ієрархічної впорядкованості, культурного комплексу будь-якого суспільства.

Етимологія - розділ знань, який вивчає походження слів мови.

Етногенез - процес утворення етнічної спільності, походження народів на базі різних етнічних компонентів.

Етнос - група людей, об'єднаних спільними ознаками: об'єктив­ними або суб'єктивними. Різні напрями в етнології включають в ці ознаки походження, мову, культуру, територію проживання.

Епос - розповідь про події минулого, побудована за принципом гіпер­болізації.

Есхатологія - філософсько-релігійні уявлення про долю світу і людини, про конечність існування світу.

Єзуїти - Товариство Ісуса (Societas Jesu), монаший чин, засно­ваний в 1534 році Ігнатієм Льойолею. У 1540 році затверджений папою Павлом III для протидії реформі Лютера.

Єресь - свідоме відхилення від догматів віри, яке пропонує інший підхід до релегійного вчення; виділення зі складу церкви нової громади.

Зернь - російська назва одного з прийомів філіграні - техніки деко­рування дорогоцінного металу в ювелірному мистецтві - золота, пла­тини, срібла.

Знак - матеріальний предмет, явище, подія, які виступають представ­ником іншого предмета і використовуються для збереження і передачі інформації.

Ідентифікація (від лат. identicus - тотожний і facio - роблю) - це процес неусвідомлюваного ототожнення себе з іншим суб'єктом, твариною, пред­метом, групою, взірцем, ідеалом, організацією, соціальним інститутом.

Ієрархічність - поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий поря­док підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим.

Іконопис - від релігійного мистецтва.

Імпресіонізм - художній світогляд, орієнтований на суб'єктивне ві­дображення миттєвостей буття, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Проявив себе у живо­писі, а також в літературі та музиці, виник у 1860-х роках та остаточно сформувалася у другій половині Х!Х століттяу Франції.

Індульгенція - у римо-католицькій церкві, відпущення тимчасових покарань за вже прощені Богом гріхи в таїнстві примирення.

Інквізиція - судово-слідча організація, створена католицькою церк­вою в XIII столітті для розслідування єресей.

Інтеграція (від лат. Integrum - ціле, integration - відновлення). Це про­цес поєднання, взаємопроникнення будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення і утворення взаємозв'язків. А також інтеграція може виступати в якості процесу згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур у рамках регіону, країни, світу.

Ірраціональний - той, що перебуває за межею розуму, алогічний.

Калокагатія - естетичній ідеал гармонії духовного і фізичного в лю­дини.

Канон - сукупність правил, яка визначає ідеальність образу. Класицизм - художній світогляд, який моделює раціональний образ

світу.

Клір - узагальнена назва священнослужителів у Християнській Церкві, на відміну від мирян.

Козацьке бароко або Українське бароко - назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII - XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Колективізм - висуває на перший план громаду й суспільство, ставлячи групову мету над особистою.

Контркультура - в широкому значенні напрям розвитку культури, який активно протистоїть "офіційній" традиційній культурі, будь-які форми девіантної поведінки. У такому розумінні контркультура зближається з поняттям альтернативної культури.

Концептуалізм - художній світогляд, в якому дійсність замінюється її вербалізованою концепцією.

Концептуальне мистецтво - мистецький рух постмодернізму, що склався в кінці 1960-х років під впливом дадаїстів, майстрів поп-арту й мінімального мистецтва. Концептуалісти ставлять своїм завданням пере­хід мистецтва від виконання художніх творів до вільних, від матеріаль­ного втілення "художніх ідей", (тобто концептів - загальних уявлень). Творчість осмислюється концептуалістами як близький за духом хеп-пенінгу, але статично зафіксований процес залучення глядача в "гру ідей". Це оформляється у вигляді графіків, діаграм, схем, цифр, формул, написів тощо.

Концепція - система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, трактування певних явищ, подій; ідея певної теорії.

Космос - модель буття, яка виступає образом впорядкованості світу.

Космоцентризм - філософській світогляд, де космос є категорією за якою світ є впорядкованою й структурно організованою цілісністю.

Критичний реалізм - художній напрям, в основі якого - принцип історизму, правдивого зображення дійсності. Виник у 20-х роках XIX століття у Європі як заперечення художнім принципам романтизму. Для реалізму характерна типізація як засіб розкриття соціальних якостей особи. Реалізм створює типові характери за типових обставин.

Культура - це специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений продуктами матеріальної й духовної праці, системою соціальних норм й настанов, духовними цінностями, сукупністю відносин людей з природою, між собою та ставленням до власної особистості, це система життєвих орієнтацій суб'єкта.

Культурогенез - процес появи і становлення культури будь-якого народу і народності загалом і появи культури як такої в первісному суспільстві.

Культурологія - це наука, яка вивчає закономірності виникнення, розвитку та функціонування культури; досліджує становлення духовного світу особистості, творчі досягнення людства, діяльність соціальних інститутів, що здійснюють процес культурної спадкоємності.

Куртуазія - система правил поведінки при дворі.

Лінійний час - образ часу, в якому домінує рух "уперед", що розу­міється як історія з відповідним минулим, теперішнім і майбутнім.

Літопис - хронологічно послідовний запис історичних подій, зроб­лений їх сучасником.

Логос - першооснова буття в його впорядкованості та законовідпо-відності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу.

Магія - це обряди, зв'язані з вірою в здатність людини надприрод­ним шляхом впливати на людей, тварин, явища природи.

Маньєризм - від maniera - "манера", "стиль", буквально - примхли­вість, химерність, штучність) - течія в європейському мистецтві та архітектурі XVI століття, що відобразила кризу гуманістичної культури Відродження.

Маргінальність - поняття, яке традиційно використовується в соціальній філософії і соціології для аналізу пограничного становища особистості щодо будь-якої соціальної общини, що накладає при цьому певний відбиток на її психіку і образ життя.

Масова культура (або поп-культура, популярна культура) -культура, яка популярна та переважна серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) - контрастуючи з "елітною культурою".

Ментальність - світосприйняття, яке формується на глибокому психічному рівні індивідуальної або колективної свідомості, сукупність психологічних, поведінкових настанов індивіда або соціальної групи.

Механіцизм - світогляд, що пояснює розвиток природи і суспіль­ства законами механічної форми руху матерії.

Мініатюри - невеличкий за обсягом твір у рукописах, книгах, на полотні тощо.

Міф - сказання, передавальне уявлення людей про світ, місце лю­дини в ньому, про походження всього сущого, про Богів і героїв. Специфіка міфів виступає найбільш чітко в первісній культурі.

Мозаїка - це орнаментальні композиції, виконані з природних еле­ментів, емальних, керамічних плиток.

Мова - система знаків, за допомогою яких здійснюється комуні­кація.

Модерн - художній світогляд, який тяжіє до естетизації навколиш­нього середовища.

Модернізм - термін мистецтва, що використовується для виниклих на початку ХХ століття спроб порвати з художніми традиціями Х!Х сто­ліття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту.

Національна ідея - акумулятор прогресивних національних прог­рам, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації. Національна ідея становить платформу національної ідеології, визначає теоретичні засади національної свідомості.

Натурфілософія - це філософія природи, тлумачення природи, розглянутій в її цілісності.

Неоміфологізм - спосіб осмислення травмуючої дійсності на ос­нові принципу антропоморфності міфологічного світосприймання в природі та суспільстві.

Ордер в архітектурі - тип архітектурної композиції, що заснований на художній переробці стоєчно-балочної конструкції і має визначені склад, форму і взаєморозташування елементів.

Пантеїзм - вірування чи вчення, яке представляє природний світ, включаючи людину, частиною божества.

Пластичність - домінанта телесної, об'ємної форми в культурній традиції.

Полемічна література - під полемічною літературою розуміють су­купність художньо-публіцистичних творів, які були написані у формі церковно-історичних трактатів, відкритих листів, послань, промов. Така форма літератури закликала до дискусії, суперечки протилежних сторін, тобто до полеміки.

Поліс - корпорація вільних громадян, в який статус члену колективу обумовлений правом на частину суспільної власності.

Поп-арт (англ. pop art, скорочено від popular art - популярне мис­тецтво) - неоавангардистський напрям у 60-х рр. ХХ ст., що на противагу абстрактному мистецтву має предметний характер. Митці цього напряму використовують у своїх композиціях побутові предмети, промислові відходи тощо.

Постімпресіонізм - художній світогляд, орієнтований на створення міфопоетичної моделі світу з відображенням її філософських і симво­лічних начал буття.

Постмодернізм - світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття ХХ століття приходить на зміну модернізму. Цей напрям -продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем - світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40 


Похожие статьи

Н Д Пальм, Т Є Гетало - Історія української культури