Т І Топішко - Problems of leasing types classification - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 336.7 Топішко Т.І.,

здобувач, Львівський національний аграрний університет Проблеми класифікації видів лізингу

Проаналізовано методологічні підходи до класифікації видів лізингу. Розглянуто зміст і місце окремого виду лізингу в загальній системі лізингових відносин.

Ключові слова: лізинг, сутність, зміст, класифікація, вид.

Topishko T.

Problems of leasing types classification

Methodological approaches to easing types classification are analysed. Maintenance and place of separate type of leasing is considered in the general system of leasings relations.

Key words: leasing, essence, maintenance, classification, kind.

Топишко Т.И

Проанализировано методологические подходы к классификации видов лизинга. Рассмотрено содержание и место отдельного вида лизинга в общей системе лизинговых отношений.

Ключевые слова: лизинг, сущность, содержание, классификация, вид.

Актуальність проблеми. Лізинг є фінансовим інструментом, за допомогою якого можна швидко та ефективно здійснити матеріально-технічне забезпечення виробничого процесу, стимулювати розвиток та застосування інновацій, збільшити та диверсифікувати ринок засобів виробництва, оптимізувати надходження та використання грошових коштів учасників лізингової операції. Розвинуті країни почали активно використовувати його в середині ХХ ст. Питома вага лізингу в інвестиціях провідних країнах світу сягає 15-30% [1, 30]. У 2004 р. світовий річний обсяг лізингових угод становив 579,1 млрд.дол. [2, 13]. В Україні протягом останніх чотирьох років обсяги лізингових операцій постійно зростають. У 2007 р. ємність ринку лізингових послуг складала 19 148 млн.грн.[3].За оцінками експертів потенційний обсяг ринку лізингових послуг складає не менше 100 млрд. грн. Питома вага лізингу в інвестиціях досягла 8% [1, 30]. Проте, в лізинг переважно надаються легкові автомобілі. Натомість частка виробничого обладнання, сільськогосподарських машин, устаткування для інших галузей народного господарства залишається невисокою.

Лізингова діяльність в Україні регламентується Цивільним та Господарським кодексами, ЗУ "Про фінансовий лізинг" (нова редакція ЗУ "Про лізинг"). В них визначені суб'єкти, об'єкти, види, форми та умови лізингу. Так, згідно Господарського кодексу є два види лізингу (оперативний та фінансовий) та три його форми (зворотний пайовий, міжнародний) [4]. Допускається, однак не конкретизується, існування лізингової діяльності в інших формах та видах [5,

217].

Ступінь розробки проблеми. Практично у працях всіх дослідників лізингу приділено увагу класифікації його видів. Відмітимо, зокрема, таких вчених, як Л.М. Горбача, В.А. Горемикіна, О.Б. Кауна, Н. Коваленка, О.Г. Луб'яницької, В.І. Міщенка, В.Е. Рибалкіна, Н.Г. Слав'янської, Ю. Човнюк, А.Т. Юсупової. Як і інші науковці, вони пропонують свої підходи до систематизації ознак лізингу. Це пов'язано із тим, що у науковій літературі відсутня загальноприйнята класифікація форм і видів лізингу. Разом з тим, спостерігається розмаїття класифікаційних ознак лізингової діяльності, які вибираються як узагальнюючий критерій систематизації форм і видів. Автори на власний розсуд проводять їх упорядкування. Тому потребує уточнення зміст конкретного виду лізингу, критерій виділення та механізм включення його у структуру класифікації.

Метою статті є виявлення специфічних особливостей лізингу як господарської діяльності та систематизація видів лізингу у класифікаційну систему.

Виклад основного матеріалу дослідження. Відсутність єдиного підходу до проведення класифікації видів лізингу пов'язана передусім з різним баченнямйого сутності, неузгодженістю визначення класифікаційних ознак, об'єднанні декількох видоутворюючих ознак в одному виді.

Визначення сутності лізингу впливає на підхід науковця до класифікації видів лізингу. Тому, розглядаючи особливості трактування окремими вченими специфічних ознак лізингу, важливо акцентувати увагу на їхньому баченні лізингу як економічної категорії. Наприклад, Коваленко Н. та Човнюк Ю. розглядають лізинг як комплекс економічних відносин, що виникає у зв'язку з купівлею у власність майна та його подальшим наданням у тимчасове платне користування [6, 29]. Міщенко В.І., Луб"яницький О.Г. та Слав"янська Н.Г. вбачають у ньому особливий вид інвестиційної діяльності, який полягає в наданні лізингодавцем лізингоодержувачеві на певний термін і за певну плату предметів лізингу, визначених у відповідності з діючим законодавством [7, 8]. Горбач Л.М. і Каун О.Б. розглядають лізинг як складне, багатогранне явище, яке подібне і до оренди з викупом чи без нього, і до кредитних відносин, продажу в розстрочку, прокату. На їх думку, економічна суть лізингу полягає, перш за все, в інвестуванні коштів у придбання майна, що передається інвестором - лізингодавцем у користування лізингоодержувачу на умовах поступової сплати вартості майна і винагороди лізингодавця [8, 275].

Набір критеріїв, за якими проводиться систематизація, є досить різноманітним. В якості визначальних застосовуються наступні: тип лізингового майна; склад учасників лізингової операції; обсяг обслуговування; ступінь окупності лізингового майна та відношення до податкових, амортизаційних та інших пільг; порядок сплати лізингових платежів; сектор ринку, де здійснюються лізингові платежі (табл.1).

У наведених систематизаціях видів лізингу немає суттєвих розбіжностей, тому що їхні автори розглядають лізинг як специфічну систему відносин, що включає елементи оренди, кредиту та інвестування, як форму господарської діяльності. На наш погляд, вони акцентують увагу на формі, не розглядаючи сутність лізингових відносин. Найбільш ґрунтовно, на нашу думку, підходить до
        Продовження таблиці 1

1       І             2            І       3       І        4        І                     5             Ґ       6        І 7


сектор ринку

внутрінаціональний

 

по сектору ринку

внутрішній

 

 

 

зовнішній (міжнародний)

експортний

 

зовнішній (міжнародний): імпортний та експортний

 

 

 

 

імпортний

 

міжнародний транзитний

 

 

 

 

транзитний

 

 

 

 

 

 

спеціальний

 

 

 

 

за характером платежів

грошовий

 

за характером лізингових платежів

грошовий

 

 

 

компенсаційний

 

 

компенсаційний

 

 

 

змішаний

 

 

змішаний

 

 

 

 

 

 

 

викуп майна

угода фінансового лізингу (угода з викупом за залишковою вартістю; за нульовою вартістю)

 

 

 

 

 

 

угода оперативного лізингу (угода без дальшого викупу)

 

 

 

 

 

наявність у лізинговій угоді учасника нерезидента

угода внутрішнього лізингу

 

 

 

 

 

 

угода міжнародного лізингу

 

 

 

 

 

періодичність лізингових платежів

щомісяця

 

 

 

 

 

 

щопівроку

 

 

 

 

 

 

щоквартально

 

 

 

 

 

 

щорічно

 

 

 

 

 

ризики псування та втрати майна

фінансовий лізинг

(приймає лізингоодержувач)

 

 

 

 

 

 

оперативний лізинг (приймає лізингодавець)

* Джерело: [6, 32; 7, 34-35; 8, 275]

класифікації видів лізингу О.А. Плаксін, проводячи їх групування на основі техніко-економічних, організаційно-економічних та фінансово-економічних ознак (рис. 1). Переваги його класифікації полягають у формуванні підходів до лізингу як системи економічних відносин, визначенні його функцій в економічному середовищі.

Проте, акцентуючи увагу на фінансових критеріях класифікації, на нашу думку, неправомірно застосований термін "фінансово-економічні" ознаки лізингу. Адже фінанси є складовою економіки. Тому вважаємо, що фінансові характеристики лізингових відносин (форма платежу, відношення до податкових пільг, умови амортизації), варто виділити в окрему групу характерних ознак організаційно-економічних відносин лізингу, як відносин, що формуються

Метод використання

 

 

 

Індивідуальний

4

 

Колективний

4

 


Сфера ринку


Грошова

 

Неповна
Повна

ПрискоренаРис. 1. Схема видів лізингу [9, 72-78]. суспільним поділом праці і оформляються господарським механізмом. Останній включає системні елементи їх здійснення, у т.ч. й фінанси.

Фінансовий та оперативний лізинг О.А. Плаксін виділяє окремо у типи, вказуючи на неможливість синтезу їхніх ознак у запропонованій ним класифікації. Однак ми вважаємо, що дані два види лізингу є навпаки основними, інтегруючими та найбільш поширеними видами лізингу. Виділення їх повинно відбуватися на основі глибинного аналізу соціально-економічних відносин -відносин власності, а не за часовим проміжком дії угоди, як це робить науковець.Класифікація передбачає впорядкування взаємозалежних та взаємозумовлених елементів системи, встановлення між ними зв'язків і залежностей. З економічної точки зору, класифікація є способом системного впорядкування елементів фінансових послуг як єдиного комплексу відповідних відносин. [10, 92].

Упорядкування видів лізингу вимагає уточнення таких понять як сутність, зміст, форма, вид. Адже відсутність чіткого розуміння даних категорій часто приводить до викривлення, плутанини розуміння місця виду лізингу у класифікації елементів системи.

Сутність означає основне, визначальне в змісті економічної системи (або її окремих підсистем, елементів), наявність в ній таких властивостей, рис, якостей, а також внутрішньо необхідних глибинних відносин, які зумовлюють інші властивості, якості, відносини тощо [11, 185]. У зв'язку з відсутністю чітких методологічних підходів лізинг часто ототожнюють з орендою, кредитом, інвестиціями або їх поєднанням у одній операції. Ми розглядаємо лізинг з точки зору діалектичної взаємодії відносин власності та вартісних відносин. Лізингові відносини - це відносини з приводу реалізації власності, максимізації доходу на основі поділу капіталу на капітал-власність та капітал-функцію через використання механізмів оренди та кредитування. У лізингу переплітаються, взаємодіють, взаємодоповнюються, а іноді й взаємозаперечуються, різні конкретні форми соціально-економічних відносин (перш за все відносин власності), організаційно-економічних і техніко-економічних відносин. Тому виокремлення, абсолютизація якоїсь однієї із форм цих відносин, як часто це відбувається у класифікації лізингу багатьма його дослідниками, не дозволяє з'ясувати глибинну сутність, призводить до вихоплення, виокремлення, абсолютизації лише якоїсь однієї, хай навіть і надто важливої, сторони і недооцінки, ігнорування інших не менш важливих сторін.

Зміст - це система зв'язків і відносин між елементами, яка поєднує їх у цілісність,   із   притаманними   їй   властивостями,   особливостями, якісноювизначеністю. Форма - це спосіб організації змісту, його вираження й існування [12, 375]. Вид визначається і характеризується як сукупність предметів із спільними властивостями [13, 520].

Дійсно, як на наш погляд, класифікація видів лізингу повинна проводитися на основі визначення його місця в системі соціально-економічних відносин. Тому ми пропонуємо підходити до систематизації видів лізингу з позицій складових цих відносин (соціально-економічних, організаційно-економічних, техніко-економічних). Соціально-економічні відносини - це відносини власності та розподілу доходів від використання капіталу-власності та капіталу-функції. Організаційно-економічні - це суспільний поділ праці, господарський механізм. Техніко-економічні - це розстановка кадрів у виробництві, його організація, технологія.

Спираючись на науковий доробок вчених у сфері лізингових відносин, ми пропонуємо доповнити його та сформувати наступним чином (рис.2).

Лізингові відносини виникають, як правило, з приводу руху не предметів споживання, а засобів виробництва. В умовах товарно-грошових відносин і приватної власності засоби виробництва набувають форми капіталу, майна, покликаного і здатного зростати у вартісній формі, забезпечувати отримання доходу. За лізингодавцем закріплюються функції капіталу-власності, а за лізингоотримувачем - капіталу-функції. Перший внаслідок цього процесу володіє частково вилучає дохід, а другий - користується, розпоряджається і теж частково вилучає дохід.

Принциповим питанням у лізинговій операції є встановлення відносин власності щодо об'єкта лізингу. Виділяють оперативний та фінансовий лізинг. Саме обумовлення у договорі можливості переходу права власності на предмет лізингу або його викуп за залишковою вартістю відрізняє ці два види лізингу.

Здійснення підприємницької діяльності пов'язане з прийняттям на себе її суб'єктами певних ризиків. За ступенем ризику можна виділити наступні види лізингу: коли переважну їх більшість приймає лізингоодержувач або коли їх бере
за видом доходу


за формою та складом учасників лізингової угоди


за типом майнавласності


прямий


лізинг рухомого майналізинг нерухомостіфункції


непрямийзворотний


функціональне призначенняза переходом права власності


лізинг постачальнику


виробничеза способом фінансування


комерційнефінансовий


споживчеоперативний


за рахунок власних коштівза ступенем ризику


за рахунок залучених

коштів

відношення до НТПІЩ    приймає лізингоодержувач


змішаний


реноваційний (із врахуванням фізичного зносу)приймає лізингодавець


за характером платежівгрошовий


інноваційний (із

врахуванням морального

зносу)
за умовами амортизації (ступенем окупності) з набором технічних

послугз повною окупністю


з набором навчально-

консультативних послугз неповною окупністю


з повним набором послугза ознакою пільг (податкових, амортизаційних тощо)


револьверний

генеральний
агролізинг


довгостроковийавіалізинг тощо

 

за сектором ринку

 

внутрішній

зовнішній (експортний, імпортний, транзитний)

Рис.2. Класифікація видів лізингуна себе лізингодавець.

За формою лізингової угоди і кількістю залучених до неї учасників можна виділити наступні види лізингу: прямий, непрямий, зворотний та лізинг постачальнику. Прямий лізинг передбачає надання майна у лізинг безпосередньо його виробником. Максимально спрощена схема лізингової угоди (участь лише двох сторін) значно скорочує витрати часу та коштів. Вона допомагає підприємству-виробнику збільшити обсяг збуту, розширити клієнтську базу, використати кошти на модернізацію та розширення виробництва. Непрямий лізинг є класичною формою проведення лізингової угоди, в якій приймають участь три сторони: підприємство-лізингоодержувач, лізингова компанія -посередник, та виробник (постачальник) лізингового майна. Однак, якщо у здійсненні лізингу приймають участь інші учасники (страхова компанія, банк або інша фінансова установа тощо), то угода стає багатосторонньою. Отже, різновидами непрямого лізингу виступають тристоронній та багатосторонній. При зворотному лізингу підприємство-власник майна виступає в ролі постачальника і лізингоодержувача одночасно. Необхідним є здійснення наступних дій: продажу підприємством майна лізинговій компанії; укладанням угоди лізингу даного майна. Це дає змогу лізингоотримувачу продовжувати користуватися необхідними основними засобами, отримати додаткові фінансові ресурси та скерувати їх у виробничу чи комерційну діяльність. Необхідною умовою лізингу постачальнику є наявність угоди сублізингу. Саме цим і відрізняється даний вид від зворотного лізингу. У такому випадку постачальник майна сам його не експлуатує, а передає в користування третій особі.

Однією із найгостріших проблем, що стоїть перед вітчизняними лізингодавцями, є нестача власного капіталу для фінансування лізингових операцій. Тому за способом фінансування придбання лізингового майна виділяють лізинг за рахунок власних коштів, за рахунок залучених коштів, змішаний. Лізингові компанії змушені вдаватися до пошуку додаткових джерел коштів. Банківські позики надаються переважно на короткий термін під високівідсотки. Змішаний спосіб фінансування передбачає використання власних фінансових ресурсів лізингової компанії, залучення одного або кількох кредиторів.

Важливою умовою договору лізингу є визначення порядку сплати лізингових платежів. За домовленістю сторін лізингові платежі можуть максимально адаптовуватися до генерованого лізингоодержувачем грошового потоку. Виплати здійснюються рівними сумами, зі спадною або наростаючою інтенсивністю, зі сплатою або відсутністю авансового внеску. Сплату проводять щомісячними, щоквартальними, піврічними, щорічними внесками. А це є важливим для галузей із сезонним виробництвом.

Залежно від характеру лізингових платежів виділяють: грошовий, компенсаційний, змішаний лізинг. Грошовий вид лізингу передбачає сплату лізингових платежів у грошовій формі. Із застосуванням компенсаційного лізингу сплата лізингових платежів проводиться шляхом надання послуг або постачання виробленої продукції. Використання цієї форми особливо вигідне для аграрних підприємств, які функціонують в умовах хронічної нестачі коштів. Необхідною умовою є зацікавленість лізингодавця та висока якість виготовленої продукції. Компенсаційна форма сплати лізингових платежів вимагає достовірної оцінки вартості продукції і послуг для уникнення конфліктів з податковими органами, попередження фінансових махінацій. Поєднання грошового та компенсаційного видів у змішаний лізинг дає змогу лізингоодержувачу оперативно реагувати на зміни у внутрішньому (фінансове становище) та зовнішньому (цінова кон'юнктура ринку) середовищі, балансуючи відповідним чином грошову та натуральну частки у загальному розмірі платежа.

За умовами амортизації та ступенем окупності виокремлюють фінансовий (з повною окупністю) та оперативний (з неповною окупністю) види лізингу. При передачі майна у фінансовий лізинг лізингодавець очікує до закінчення терміну дії одного договору отримати повну компенсацію вартості майна. Термін даної угоди   встановлюється   виходячи   із   законодавчо   визначених нормативівамортизації основних засобів і є близьким до строку нормативної експлуатації майна. За оперативного лізингу лізингодавець передбачає відшкодувати витрати на купівлю об'єкта лізингу із надходжень від укладених декількох угод з одним або багатьма лізингоотримувачами. Строк лізингового договору є значно коротшим за термін амортизації майна. Лізингоодержувач може передбачити право дострокового розірвання контракту. Оперативний лізинг дозволяє лізингоотримувачу використати устаткування для сезонних робіт та запобігти його моральному старінню. Тому він широко застосовується в сільському господарстві, будівництві, на транспорті тощо.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Т І Топішко - Problems of leasing types classification

Т І Топішко - Лізинг в апк проблеми становлення і перспективи розвитку

Т І Топішко - Лізинг як пріоритетний інструмент запровадження інвестицій та інновацій на підприємствах апк

Т І Топішко - Принципи функції та механізми лізингових операцій

Т І Топішко - Проблеми відновлення матеріально-технічної бази апк наінноваційній основі