А Смирнов - Джерельна база дослідження громадсько-політичної та церковної діяльності степана скрипника у 1930-1944 роках - страница 1

Страницы:
1 

Наукові записки. Серія "Історичні науки"

Андрій Смирнов

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЦЕРКОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТЕПАНА СКРИПНИКА У1930-1944 РОКАХ

У статті аналізується джерельна база дослідження громад­сько-політичної та церковної діяльності Степана Скрипника у 1930-1944 роках.

Ключові слова: джерельна база, архівні документи, спогади, періодика, сейм, Православна церква, Волинь.

В статье анализируется источниковая база исследования об­щественно-политической и церковной деятельности Степана Скрыпника в 1930-1944 гг.

Ключевые слова: источниковая база, архивные документы, воспоминания, периодика, сейм, Православная церковь, Волынь.

The source base of public, political and church activity of Stepan Skrypnykfrom 1930 till 1944 is analyzed in the article.

Key words: source base, archival documents, memories, periodicals, sejm, the Orthodox Church, Volhynia.

Постать патріарха Мстислава (Скрипника) викликає закономір­ний інтерес серед сучасних українських дослідників. Він був послом до польського сейму від Волині в 30-х роках XX ст., першоієрархом Української православної церкви (УПЦ) в США, першим патріархом Київським і всієї України. Знаковою подією слід вважати появу в 2007 р. першого цілісного науково-популярного дослідження життя і діяльності владики, автором якого став Д. Степовик [21]. Через рік у видавництві «Смолоскип» побачила світ наша монографія, у якій на тлі докладного аналізу суспільно-політичних і духовно-культур­них реалій західноукраїнського регіону акцентовано увагу на специ­фіці громадсько-політичної, а згодом і церковної діяльності Степана Скрипника [20].

Підготовка повноцінної академічної біографії С. Скрипника не­можлива без окреслення й аналізу джерельної бази дослідження. її основу становлять писемні історичні джерела, які складаються з двох категорій: опублікованих та неопублікованих матеріалів. За типоло-

© Андрій Смирнов, 2011го-видовою класифікаційною схемою залежно від ступеня відобра­ження історичної інформації вони поділяються на: 1) документальні (стенограми засідань сейму, протоколи, інтерпеляції, меморандуми, заяви, скарги, звернення, доповідні записки, характеристики тощо) і 2) наративні джерела (спогади, щоденники безпосередніх учасників подій, приватне листування).

Особливо цінними для нашого дослідження були архівні доку­менти, досі не введені до наукового обігу. Оскільки географія діяль­ності С. Скрипника дуже широка, матеріали про нього розпорошені по багатьох фондах різних країн світу. Зокрема, це документи з Ар­хіву Варшавської православної митрополії, Архіву нових актів і Цен­трального військового архіву у Варшаві, Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, Центрального дер­жавного архіву громадських об'єднань України, а також державних архівів Волинської, Київської та Рівненської областей.

В Архіві Варшавської православної митрополії міститься комп­лекс джерел з історії православ'я в Польщі з кінця XVIII ст. Цей архів не впорядкований і поділений лише на окремі справи без нумерації аркушів. Для нашого дослідження найкориснішими виявились дже­рела періоду Другої світової війни. Нам вдалося віднайти і вперше опублікувати декрет митрополита Діонісія (Валединського) від 24 грудня 1941 р., в якому повідомлялось про створення тимчасової Ад-міністратури Православної церкви на визволених українських землях на чолі з архієпископом Полікарпом (Сікорським). Цей акт започат­кував процес конституювання Української автокефальної православ­ної церкви (УАПЦ) формації 1942 р. як помісної церкви з канонічним єпископатом. Текст декрету Діонісія опублікований нами з маши­нописної копії на офіційному бланку Варшавського митрополита зі збереженням орфографії. На документі відсутні підпис або печатка Діонісія, оскільки оригінал листа дістав владика Полікарп. Відомо, що ним користувався І. Власовський, який, очевидно, разом з іншими документами Адміністратури УАПЦ передав його до Архіву УПЦ у США в Бавнд-Бруку. Проведений джерелознавчий аналіз, зокрема зі­ставлення з копією декрету, яка зберігається у Державному архіві Рів­ненської області [4], дає змогу говорити про цілковиту вірогідність і достовірність цього джерела [20; 31].

Крім того, в Архіві Варшавської православної митрополії містить­ся листування між православними ієрархами, зокрема Мстиславом і Діонісієм, протоколи церковної наради у Харкові від 24 липня 1942 р. і архієрейського собору УАПЦ 1944 p., «Тимчасовий Статут Право­славної Автокефальної Української Церкви», меморандум гетьмана П. Скоропадського про церковне питання тощо [ЗО; 31].

Відомо про існування цінного корпусу джерел, пов'язаного з діяль­ністю Мстислава (Скрипника), в Архіві УПЦ у США в Бавнд-Бруку, але він з об'єктивних причин залишається для нас недоступним [1].

Багато фактологічного матеріалу почерпнуто з Архіву нових актів у Варшаві. Це, передусім, фонд «Волинське воєводське управління», який містить місячні звіти про суспільно-політичну ситуацію та на­ціональні, політичні й релігійні рухи у регіоні за 30-і pp. XX ст. У цих джерелах знаходимо цікаву інформацію про діяльність ВУО і С. Скрипника у різних повітах. Директиви і розпорядження урядових структур, поліційні донесення про діяльність українських політичних партій, листи волинського воєводи до повітових старост дають ціліс­не уявлення про українсько-польські взаємини міжвоєнного періоду. Фонди «Безпартійний блок співпраці з урядом», «Бюро сейму РП», «Президія ради міністрів» допомагають дослідити деякі аспекти ви­борчих кампаній і парламентської активності посла С. Скрипника.

У фонді «Міністерство внутрішніх справ» Архіву нових актів міс­титься меморіал Української парламентської репрезентації Волині (УПРВ) до волинського воєводи щодо розмосковлення Волинської єпархії Православної церкви в Польщі. Простежити перебіг україні-заційних процесів у краї дає змогу фонд «Міністерство віросповідань і народної освіти». Зокрема, ми віднайшли пропозиції від жителів По­лісся учасникам Луцького з'їзду 1927 p., де йшлося про відокремлен­ня Української православної церкви від московської в Польщі [28, к. 53-54]. Заслуговує на увагу і звернення президії зборів українсько­го населення в Рівному від 21 вересня 1933 р. до президента Польщі І. Мосьціцького щодо дерусифікації православ'я [28, к. 651].

У фонді «Уряд Генерал-губернаторства в Кракові» зберігається документація відомства Г. Франка, яка стосується релігійної політи­ки нацистів на території колишньої Польщі. Для нас найважливішим виявилось листування з рейхскомісаріатом «Україна», в якому зна­ходимо характеристику владики Мстислава [29].

Тижневі інформаційні комунікати з життя національних меншин відділу національностей міністерства внутрішніх справ і копії місяч­них звітів Волинського воєводства про суспільно-політичну ситуацію зберігаються у Центральному військовому архіві у Варшаві (фонди «Командування округу корпусу № 2» і «Генерального інспекторату збройних сил»). Зокрема, слід відзначити повідомлення про ухва­лення резолюції на зібранні активістів ВУО в Горохові 27 вересня

1938 p., яка закликала докласти максимум зусиль, щоб у переліку кан­дидатів на виборах до сейму було ім'я посла С. Скрипника [32].

Копії місячних звітів Волинського воєводства про суспільно-по­літичну ситуацію та національні, політичні й релігійні рухи у регі­оні за 30-і pp. XX ст. містяться в Державному архіві Волинської об­ласті, зокрема ф. 46 «Волинське воєводське управління». Діяльність С. Скрипника як одного з лідерів ВУО розкривають ф. 60 «Українська парламентська репрезентація Волині» і ф. 198 «Волинське українське об'єднання» цього ж архіву.

Низка важливих документів з досліджуваної теми зберігається у фондах Держархіву Рівненської обл. Зокрема, ф. 479 «Волинське українське об'єднання, м. Рівне» та ф. 30 «Рівненське повітове ста­роство», які висвітлюють громадсько-політичну активність посла Скрипника, його участь у русі за дерусифікацію Православної церк­ви. Цікавою є справа 7 фонду 479 «Волинське українське об'єднання, м. Рівне» архіву, де виявлено «Декларацію про політичне і економіч­не становище українського населення на Волині», прийняту 6 червня 1938 р. на пропозицію генерального секретаря ВУО С. Скрипника. Вона свідчила про еволюцію його проурядових поглядів і викликала незадоволення польської влади [5]. Необхідно звернути увагу і на ви­явлений автором депутатський запит посла до голови Ради міністрів Другої Речі Посполитої у справі неврегульованого правового статусу Православної церкви в Польщі, який 10 липня 1938 р. він надіслав прем'єр-міністру [6].

Найбільш інформативними виявились фонди 3206 «Рейхскомі-саріат України, м. Рівне», 3676 «Штаб імперського керівника (рейх-сляйтера) Розенберга для окупованих Східних областей, мм. Берлін, Київ», 3833 «Краєвий провід (керівництво) Організації українських націоналістів на західноукраїнських землях», 4398 «Командуючий поліції безпеки і СД в м. Києві» Центрального державного архіву ви­щих органів влади і управління України, що містять матеріали геста­по, бюлетені німецької служби пропаганди, доповіді поліції безпеки та СД про становище в Києві та інших окупованих регіонах України. Це допомогло скласти цілісне уявлення про тенденції розвитку релі­гійних процесів під час нацистської окупації України, спрямованість конфесійної політики німецької влади та її вплив на диференціацію православ'я, а також причини тогочасної церковної кризи. Серед цьо­го комплексу джерел особливо цінними є ті документи, де міститься інформація про заходи окупаційної влади, спрямовані на протидію утворенню єдиної Української автокефальної церкви, і німецькі ха­рактеристики владики Мстислава [23]. Не можна оминути увагою Тимчасове положення УАПЦ, листування Мстислава, його проект організації «церковної служби» в Німеччині [24].

Наступним за важливістю блоком архівних матеріалів можна вва­жати доповідні записки німецьких спецслужб про діяльність різних конфесій, звернення духовенства до віруючих, доповіді начальника охорони служб СС про воєнні дії та ситуацію на окупованій території, аналітичні матеріали (німецькі й радянські) про духовно-церковне життя, що містяться у фондах 1 «Центральний Комітет Комуністич­ної партії України» та 57 «Колекція документів з історії Комуністич­ної партії України» Центрального державного архіву громадських об'єднань України. Вони фіксують механізми, засоби і прийоми внутрішньої трансформації українського православ'я, здійснювані німецькою окупаційною владою та її спецслужбами. Ми віднайшли лист С. Скрипника до Еріха Коха і проект положення про Українську раду довір'я на Волині [25; 26]. Слід наголосити на вперше викорис­таних автором документах зі справи 341 ф. 269 «Колекція докумен­тів «Український музей у Празі», які проливають додаткове світло на церковно-інституційні трансформації в Генерал-губернаторстві та проблему конституювання автокефалії Української церкви.

Отже, в архівних матеріалах міститься важлива інформація про за­гальну суспільно-політичну і релігійну ситуацію в Україні та Поль­щі в міжвоєнні та воєнні роки, відомості про політичні й громадські організації, участь у них С. Скрипника. їх використання уможливи­ло аналіз архіпастирської діяльності владики Мстислава впродовж 1942-1944 pp.

Серед опублікованих джерел важливе значення мають матеріали державних органів влади. Наприклад, практично не зазнали втрат стенограми виступів С. Скрипника в польському парламенті та інтер­пеляції, які дають можливість проаналізувати його парламентську діяльність [34]. Окремі збірники документів і матеріалів про С. Пет­люру містять цікаві відомості про стосунки С. Скрипника з родиною його дядька [12; 13; 18]. Деякі з використаних джерел були опубліко­вані в діаспорі. Насамперед слід відзначити фундаментальне видан­ня джерел з історії церкви «Мартирологія Українських Церков», де знаходимо чимало матеріалів, пов'язаних з життям С. Скрипника [9].

В останнє десятиліття опубліковано низку документів в Україні, які містяться в додатках до наукових студій М. Кучерепи і Р. Дави-дюк, В. Борщевича, Ю. Волошина, Р. Радчик та ін. Н. Стоколос опри­люднила лист митрополита А. Шептицького до С. Скрипника від 20січня 1942 p. [22]; І. Марчук і В. Дзьобак опублікували частину лис­тування владики Мстислава з отаманом Т. Бульбою-Боровцем [7, с. 224-231; 10, с. 16-18]. Український переклад другого тому збірника документів, підготовленого польським дослідником українського по­ходження М. Сивіцьким, ілюструє участь С. Скрипника у спробах польсько-українського порозуміння на початку німецько-радянської війни [17, с. 40]. Лист єпископа Сильвестра (Гаєвського) до митро­полита А. Шептицького від 6 липня 1944 p., вміщений у збірнику «Церква і церковна єдність», проливає світло на розвиток конфлік­ту між архієреями УАПЦ у Варшаві [11, с. 470-471]. М. Шкаровский оприлюднив унікальні документи з німецьких архівів (доповідні за­писки, телеграми, повідомлення), які дають уявлення про релігійне життя в Україні під час окупації, невдалу почаївську спробу поєднан­ня православних церков, стосунки українських єпископів у Генерал-губернаторстві [27].

При написанні біографії С. Скрипника нами було використано наративні джерела, зокрема особового походження (автобіографії, приватні листи, щоденники, спогади учасників подій). Це дало змогу докладніше й колоритніше відтворити як окремі події, так і харак­терні риси й особливості епохи та особистості С. Скрипника. Так, М. Сивіцькому вдалося опублікувати не тільки матеріали про ста­новище українців у міжвоєнній Волині, а й свої дитячі враження та унікальний коментар владики Мстислава про Почаївську маніфеста­цію 1933 р. [16, с. 53-62]. Заслуговують на увагу мемуари останнього прем'єра Кубанської народної республіки Василя Іваниса і відомого публіциста Богдана Осадчука, які співпрацювали зі С. Скрипником на Люблінщині у 1940 р. [8; 33]. Збагатили дослідження «Уривки з минулого» колишнього іподиякона владики Мстислава Ігоря Дени-сенка, надруковані в альманасі «Молода нація» [2].

Автор виявив джерела зі справи 199 ф. 2412 «Музей-архів пере­ходової доби» Державного архіву Київської області, які свідчать про відродження релігійного життя в окупованому Києві. Йдеться про спогади М. Рибачука, листування православних єпископів, фотогра­фії з Андріївського храму [3]. Використання цих матеріалів сприяло з'ясуванню діяльності владики Мстислава як вікарія Київської єпархії.

Цінним джерелом при написанні роботи стали книги споминів, вражень, нотаток У. Самчука «На білому коні» і «На коні вороно­му» [14; 15]. Вони віддзеркалюють громадсько-політичну діяльність С. Скрипника як голови УРДВ й організатора «Волині». Разом із тим спогади У. Самчука потребують застосування методів джерелознав­чої критики шляхом зіставлення їх з іншими архівними і опублікова­ними матеріалами. Завдяки зазначеним мемуарам ми маємо унікаль­ну фактологічну інформацію, особисті, хоча подеколи й суб'єктивні, оцінки подій політичними і церковними діячами тих часів. їхні по­гляди значною мірою залежали від ситуації і нового переосмислення подій в роки еміграції, в іншому оточенні та в інший період життя.

Важливим комплексним джерелом наукової інформації є україн­ські й польські періодичні видання, що різнопланово висвітлюють політичні й церковні акції, у яких брав участь С. Скрипник. Офіцій­ну позицію лідерів ВУО та УПРВ розкривали пов'язані з цими орга­нізаціями часописи «Українська нива» (Луцьк), «Волинське слово» (Луцьк). Використовувались також такі часописи, як «Народний Ві­сник» (Луцьк), «Діло» (Львів), «Церква і Нарід» (Кременець).

Особливе значення для аналізу суспільно-політичних поглядів і громадської діяльності С. Скрипника у 1941-1942 pp. має газета «Во­линь» (Рівне), у якій було опубліковано три публіцистичні статті, дві подяки й одне оголошення засновника. Архів видання, ініційованого С. Скрипником, частково зберігся у ф.р-280 «Українське видавни­цтво газети «Волинь» Держархіву Рівненської обл. Повний комплект газети «Волинь» за 1941-1944 pp. з його публікаціями, книжкові ви­дання та журнали, які друкувало видавництво, також зберігаються у цьому архіві.

З польських часописів слід виділити проурядові видання - «Sprawy narodowosciowe» (Варшава), «Przegl^d Wolynski» (Луцьк), «Samorz^d Krzemieniecki», «Ilustrowany kuryer codzienny» (Краків), а також укра­їномовні «Церковні відомості» (Варшава) і «Краківські вісті» (Кра­ків). Загалом періодична преса дає змогу простежити суспільно-по­літичну активність С. Скрипника на різних етапах його професійної кар'єри. її специфічною рисою, як джерела, є комплексний, синте­тичний характер: у періодиці представлено багато форм інформації (документальну, поточно-хронікальну, особового характеру). Газети і часописи характеризуються оперативністю подання інформації про події, безпосередністю відображення останніх, що підвищує їх дже­рельну цінність.

Матеріали інших архівних і бібліотечних зібрань також станов­лять істотну частину корпусу джерел, але мають більше значення для вирішення окремих дослідницьких завдань. Те саме можна зазначити і стосовно опублікованих документів. Комплексне використання цих джерел сприяє конструюванню цілісного уявлення про доеміграцій-ний період діяльності патріарха Мстислава.

Таким чином, джерельна база дослідження є цілком репрезента­тивною, багатоплановою і багатовидовою. Різноманітний комплекс історичних джерел та їх аналіз допомагають розкрити розвиток сус­пільних поглядів С. Скрипника, його становлення як громадського діяча і політика. Складність полягає лише в тому, що більша частина джерел не опублікована.

Джерела та література:

1. Біло кінь С. Архів православного осередку Української православної церкви (УПЦ) у США в Бавнд-Бруку / С. Білокінь // Українська архівна енциклопедія. Робочий зошит. А-Г. - К., 2006. - С. 57-60.

2. Денисенко І. Уривки з минулого. Ч. 1. До 1948-го /1. Денисенко // Молода нація. - 2005. - № 2. - С. 5-60.

3. Державний архів Київської області, ф. 2412, оп. 2, спр. 199, арк. 1-32, 69-75, 141.

4. Державний архів Рівненської області (Держархів Рівненської обл.), ф.р-281, on. 1, спр. 10, арк. 10-10зв.

5. Держархів Рівненської обл., ф. 479, on. 1, спр. 7, арк. 1-1зв.

6. Держархів Рівненської обл., ф. 479, on. 1, спр. 8, арк. 1-2.

7. Дзьобак В. Тарас Бульба-Боровець і його військові підрозділи в укра­їнському русі опору (1941-1944 pp.) / В. Дзьобак. - К. : Ін-т історії України НАН України, 2002. - 261 с.

8. Іванис В. Стежками життя (спогади) / В. Іванис. - Новий Ульм : Укра­їнські вісті, 1962. - Кн. 5 (На чужині). - 515 с.

9. Мартирологія Українських Церков: В 4 т. - Т. 1: Українська Право­славна Церква. - Торонто ; Балтимор : Смолоскип, 1987. - 1207 с.

10. Марчук І. Стосунки між отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем і ні­мецькою окупаційною владою в 1942-1943 pp. /1. Марчук // Повстанський рух отамана Тараса Бульби-Боровця: Дослідження, спогади, документи. -Рівне : Азалія, 1998. - С. 11-34.

11. Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. - Львів : Сві­чадо, 1995. -ТІ: Церква і церковна єдність. Документи і матеріали 1899— 1944. - 524 с.

12. Петлюра С. Статті. Листи. Документи / С. Петлюра. - К. : Вид-во ім. О. Теліги, 1999. - Т. 3. - 616 с.

13. Петлюра С. Статті. Листи. Документи / С. Петлюра. - Нью-Йорк : УВАН у США, 1956. - 478 с.

14. Самчук У На білому коні: спомини і враження / У Самчук. - Вид. 3-тє. - Вінніпег : Накладом тов-ва «Волинь», 1980. - 249 с.

15. Самчук У На коні вороному: спомини і враження / У Самчук. - Вид. 2-ге. - Вінніпег : Вид. тов-ва «Волинь», 1990. - 360 с.

16. Сивіцький М. Записки сірого волиняка / М. Сивіцький. - К. : Вид-во ім. О. Теліги, 2002. - 400 с.

17. Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів / М. Сивіць­кий. - К. : Вид-во ім. О. Теліги, 2005. - Т. 2. - 360 с.

18. Симон Петлюра та його родина. Документи і матеріали / Упоряд. В. Михальчук. - К. : Рада, 1996. - 320 с.

19. Смирнов А. Мстислав (Скрипник): громадсько-політичний і церков­ний діяч. 1930-1944 : монографія / А. Смирнов. - К. : Смолоскип, 2008. -326 с.

20. Смирнов А. Неопублікований декрет митрополита Діонісія (Вале-динського) від 24 грудня 1941 року / А. Смирнов // Український археогра­фічний щорічник. - К., 2008. - Вип. 12. - С. 717-722.

21. Степовик Д. Патріарх Мстислав : життя і архіпастирська діяльність / Д. Степовик. - К. : Мистецтво, 2007. - 448 с.

22. «Треба нам єдності...» // Людина і світ. - 1993. - № 4-5. - С. 2-3.

23. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України), ф. 3676, оп. 4, спр. 475, 476.

24. ЦДАВО України, ф. 4398, on. 1, спр. З, 4, 5, 6.

25. Центральний державний архів громадських об'єднань України (ЦДАГО України), ф. 1, оп. 23, спр. 41, арк. 25, 37, 38-45.

26. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 23, спр. 1063, арк. 63-68.

27. Шкаровский М. Политика Третьего рейха по отношению к Русской Православной Церкви в свете архивных материалов (Сборник документов) / М. Шкаровский. - М. : Изд-во Крутицкого Патриаршего Подворья, 2003. -366 с.

28. Archiwum Akt Nowych w Warszawie (AAN), zespol Ministerstwo wyznan religijnych і oswiecenia publicznego, sygn. 988, 766 k.

29. AAN, zespol Rzad Generalnego Gubematorstwa w Krakowie, sygn. 430, k. 353-354.

30. Archiwum Warszawskiej Metropolii Prawoslawnej (AWMP), sygn. 1029-RII-6D (Prawoslawna Cerkiew w General-Gubernatorstwie).

31. AWMP, sygn. 1151-RII-6D (Cerkiew ukraifiska w latach 1939-1944).

32. Centralne archiwum wojskowe w Warszawie, zespol Dowodztwo Okregu Korpusunrll, sygn. I 371.2.174, z. 10, s. 14.

33. OsadczukB. Wiekukraifisko-polski: rozmowy z Bohdanem Osadczukiem / B. Osadczuk. - Lublin : UMCS, 2001. - 179 s.

34. Sprawozdanie stenograficzne z posiedzen Sejmu RP. - Warszawa, 1931 - 1939.

Страницы:
1 


Похожие статьи

А Смирнов - Джерельна база дослідження громадсько-політичної та церковної діяльності степана скрипника у 1930-1944 роках

А Смирнов - Невідома спроба скасувати анафему на гетьмана івана мазепу в роки другої світової війни

А Смирнов - Многофакторная математическая модель для расчета конструктивных и технологических параметров современной слябовой мнлз

А Смирнов - Ставлення павла скоропадського до православної церкви в роки другої світової війни

А Смирнов - Шституційні трансформації православ'я на волині в 1939-1941 роках