Л П Керб - Напрями трансформації бізнес-освіти - страница 1

Страницы:
1 

4. Ушаков Д. Н. Большой толковый словарь современного русского языка / Д. Н. Ушаков. М.: Буколика; Изд-во «РОССА», 2008. — 1243 с.

5. Электронный ресурс «Президент России» http://xn--d1abbgf6aiiy.xn--pl ai/video/406?page=2

Стаття надійшла до редакції 17.06.2010 р.

УДК 37.018.046

Л. П. Керб, канд. екон. наук, доцент,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

напрями трансформації бізнес-освіти

АНОТАЦІЯ. У статті розглядаються напрями трансформації бізнес-освіти в умовах фінансової нестабільності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА. Конкуренція, концепція компанії, бізнес-освіта, ротація.

АННОТАЦИЯ. В статье рассматриваются направления трансформа­ции бизнес-образования в условиях финансовой нестабильности.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА. Конкуренция, концепция компании, бизнес-образование, ротация.

ANNOTATION. The directions of transformation of business education in conditions of financial instability are this article.

KEY WORDS. Competition, company concept, business education, rotation.

Постановка проблеми. У сучасних умовах конкуренція існує не стільки між товарами та послугами, скільки між різними мо­делями бізнесу. При цьому як конкурентні переваги в бізнесі роз­глядаються нові технології управління і знання персоналу.

Численні дослідження свідчать, що концепція компанії, фір­ми, орієнтованої на стратегії розвитку, основана на висновках:

—у ХХІ ст., як і в попередньому, основним фактором успіш­ної діяльності залишається прогресивне обладнання та техноло­гія, інноваційний розвиток;

— в інформаційному світі стійкість та прибутковість створю­ють нематеріальні активи (знання, уміння, інформаційні техноло­гії).

Тому необхідно, з одного боку, готувати кадри, які були б за своїм фаховим рівнем адекватними європейським вимогам та

350стандартам, а з іншого фахівців, які були б здатні до прийнят­тя нестандартних рішень в умовах нестабільного розвитку, тобто створювати інтелектуальний потенціал, адекватний вимогам не тільки сьогодення, але й наступного періоду.

Один із найбільш ринкових сегментів у сфері освіти є бізнес-освіта. Як передбачають експерти сучасна криза буде сприяти ще більшої сегментації ринка бізнес-освіти.

Зростання відбувається в тому сегменті бізнес-освіти, де пра­цівники за рахунок власних коштів, інвестують у свою освіту, тим самим підвищуючи свій індивідуальний інтелектуальний ка­пітал. Адже в умовах динамічного науково-технічного прогресу професійні знання швидко застарівають: щорічно в світовому гос­подарстві зникає близько 500 старих професій і виникає більше 600 нових інтегрованих професій. Якщо раніше вищої освіти бу­ло досить для 20—25 років практичної діяльності, то нині опти­мальний термін її ефективності дорівнює 5—7 років, а в галузях, що визначають науково-технічний прогрес, — 2—3 рокам [1].

Трансформаційні процеси, що відбуваються у ринково-орієнтованої економіки України, зумовили кардинальні зміни у рівні кваліфікаційних вимог роботодавців, необхідності забезпе­чення відповідності рівнів кваліфікації вимогам сучасних техно­логій. У першу чергу, це стосується виникнення нових інтегрова­них професій, розширення діапазону вимог до працівників із боку роботодавців.

Саме готовність до інновацій, ризику, перепідготовки, ініціа­тивність, творчість у праці, бажання підвищувати свою конкуре­нтоспроможність є головними вимогами до сучасного працівни­ка.

Це спричиняє потребу в безперервному підвищенню кваліфі­кації й перепідготовки персоналу.

В умовах кризи, коли люди лишаються роботи, виникає за­кономірний спалах інтересу до бізнес-освіти. Ця закономірність діє в усьому світі й пов'язана з тим, що потенціальні слухачі бі-знес-шкіл зайняті люди і на те, щоб здобути додаткову освіту не мають часу. Частина з них тимчасово залишившись без роботи, в наслідок чого звільнився час, який раніше повністю був прис­вячений роботі вирішили використати цю коротку перерву для навчання, оскільки освіта завжди затребувана незалежно від економічної ситуації. Інвестування в освіту допоможе людям приготуватись до нового етапу, коли економіка знов буде на пі­дйомі.

351

Сьогодні в умовах фінансової нестабільності слухачі дають перевагу короткостроковим освітнім програмам та антикризовим тренінгам, у яких розглядається конкретна ситуація у зв' язку зі змінами на ринку праці та напрямами вирішення даної ситуації. Тому роль шкіл, які пропонують такі формати навчання, можуть тільки збільшуватись.

У зв' язку з цим важливе значення набувають регулярні відк­риті семінари та бізнес-тренінги по актуальним проблемам су­часної економіки, проблемам фінансово-банківської сфери та ре­ального сектору економіки, діагностики конкурентного середовища в галузі, обґрунтування та вибору стратегії бізнес-моделі компанії.

Другий сектор бізнес-освіти пов'язаний з послугами під конк­ретну компанію — мова йде про сегмент executive education. Він в умовах кризи зменшується, тому що більшість компаній скоро­чують свої витрати, в тому числі і на освіту.

Світовою практикою доведено, що витрати на навчання та пі­двищення кваліфікації є вигідним і для працівника, і для компа­нії, фірми за умови ефективного використання здобутих знань та умінь.

Так, на підприємствах ФРН витрати на навчання управлінських працівників становлять 1,5—2,5 % обороту, в США — до 5 % [2].

Саме витрати на навчання працівників є основою розробки виробничих та соціальних показників, самої стратегії розвитку компанії, фірми.

Разом з тим, більшість фірм та компаній ще не до кінця оціни­ли необхідність розробки та реалізації антикризових програм (ре­структуризацію, диверсифікацію, значимість інноваційних підхо­дів до менеджменту).

Антикризова освітня програма може бути корпоративного ти­пу, тобто спеціально розроблена по запиту компанії та спрямова­на на вирішення її стратегічних та тактичних завдань, побудові системи «управління знаннями».

Поняття «управління знаннями» (в англійській версії knowledge management) увійшло у практику як термін у 1989 році, коли кон­сорціум американських компаній виступів з ініціативою «Управ­ління активами компаній». Ціль ініціативи — виявлення кращих та розповсюдження результатів їх застосування на інші підрозді­ли чи галузеві компанії.

Першим кроком побудови системи управління знаннями є встановлення нових принципів корпоративної культури. В кож­ній компанії має бути бачення перспективи, кожен співробітник

352повинен розуміти розвиток та стратегію організації, ціль яку він збирається досягти.

Важливе значення набуває ротація, перевагою якої є:

підвищення кваліфікації співробітників;

підвищення затребуваності співробітників;

скорочення терміну підбору персоналу.

Стосовно відкритих антикризових програм то криза як масш­табне явище зачинає по суті всі види діяльності компанії і охопи­ти всі проблеми в рамках такої програми неможливо. Тому найе­фективнішим, на наш погляд, є формат інформаційних семінарів та круглих столів, на яких розглядається, зокрема, розвиток кризи та помилки менеджменту компаній за останні роки. Це потребує значних витрат ресурсів, а в умовах економічної кризи спостері­гається тенденція до скорочення обсягу фінансування навчання зі сторони роботодавців.

Багато компаній, у першу чергу будівельної та фінансової сфери, скоротили свої витрати на підвищення кваліфікації своїх співробітників.

У зв' язку з цим у бізнес-школах дуже скоротився попит на кор­поративні програми бізнес-освіти та почалось скорочення чисе­льності слухачів, за яких сплачують компанії, фірми. У перспек­тиві це може привести до посилення такого сегменту бізнес-освіти як корпоративні університети.

Корпоративні університети забезпечують тісний взає-мозв' язок освітніх та бізнес-структур. Вони широко розповсю­джені у світі — сьогодні функціонує 1600 корпоративних уні­верситетів. За думкою експертів Всесвітнього банку до 2010 року кількість корпоративних університетів перевищить кіль­кість традиційних [2].

В умовах кризи більшість компаній змушені відмовитись від послуг зовнішніх провайдерів на користь внутрішнього навчан­ня [4].

Внаслідок корпоративні університети та відділи навчання, які створені в останні роки у більшості великих компаніях, цілком можуть взяти на себе цю функцію.

Звичайно, неможливо не виділити і позитивні моменти кризи як самого придатного часу для вдосконалення змісту освітніх програм та підвищення якості навчального процесу, проте в сьо­годнішній ситуації є зворотна сторона. Різного роду «антикризо-ві» тренінги, семінари та короткострокові програми з' являються як гриби після дощу. В більшості випадків вони обмежуються

353додаванням терміну «антикризовий» до назви традиційних трені-нгів, семінарів, програм.

Ринок у цілому впав, але як і раніше має перевагу високий рі­вень бізнес-освіти. Це програма «Магістр управління» (МВА) і професійна перепідготовка.

За рахунок постійного підвищення професійно-кваліфікаційного рівня підвищується індивідуальна продуктив­ність, формується певний рівень соціальної стабільності та об­меження соціальних ризиків, створюються умови для викорис­тання прогресивних технологій.

З урахуванням кризових явищ в економіці необхідне забезпе­чення перегляду технологій і змісту освіти, налагодження ефек­тивного зв' язку між системою освіти і ринком праці.

За прогнозами внаслідок кризи будуть ліквідовані дрібні освітні центри та дрібні бізнес-школи, корпоративні замовники будуть орієнтуватись на короткострокові програми, викликані гострою необхідністю, відбудеться спеціалізація бізнес-шкіл.

Література

1. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005.

2. Кузнецова И. Эффективность обучения в инновационной систе­ме: факторы и стратегии // Экономист. — 2007. — № 9.

3. Радіонова І. Економічне зростання з участю людського капіталу // Економіка України. — 2009. — № 1.

4. Эдвардс Деминг. Выход из кризиса. Новая парадигма управления людьми, системами и процессами. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2007.

Стаття надійшла до редакції 27.05.2010 р.

УДК 331. 08

Н. Ф. Кисель, старш. преподаватель,

Д. С. Кисель, магистр,

Донецкий национальный университет

развитие творческого содержания труда в постиндустриальной экономике

IАННОТАЦИЯ. В статье рассмотрены объективные мировые тенден­ции развития творческого содержания труда в постиндустриальном

354

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л П Керб - Напрями трансформації бізнес-освіти