О Нечипорук - Дидактичні засади структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови у процесінавчання - страница 1

Страницы:
1  2  3 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

НЕЧИПОРУК ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 371.315:37.026:811.111

ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРУВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОЦЕСІ

НАВЧАННЯ

УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

13.00.09 - теорія навчання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Завацька Лідія Архипівна,

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені Степана Дем'янчука, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Євдокимов Віктор Іванович,

Харківський національний університет імені Г.С. Сковороди, перший проректор;

кандидат педагогічних наук, доцент Ніфака Тетяна Павлівна,

Волинський національний університет

імені Лесі Українки,

доцент кафедри англійської філології.

Захист відбудеться „11" вересня 2008 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий „1" серпня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

В.Д. Сиротюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграція України у Європейський та світовий освітній простір передбачає, перш за все, формування всебічно розвиненої, конкурентноспроможної особистості як необхідної умови досягнення економічного, соціального та культурного прогресу нашої країни, її конкурентноздатності у світовому співтоваристві.

Розбудова держави з новою соціальною і політичною структурою неможлива без різносторонньо розвинених громадян, без професійно компетентних людей, які досконало володіють іноземними мовами, збагачуючи добробут нашої країни, репрезентуючи її досягнення на міжнародному рівні.

Вивчення іноземної мови значною мірою сприяє інтелектуальному розвитку особистості, створює умови для вільного спілкування, відкриває можливості для широкого доступу до скарбниць людської мудрості та життєвого досвіду, прискорюючи таким чином прогрес усього суспільства. У зв'язку з цим виникає необхідність перебудови шкільної освіти, яка стосується не лише методів, форм роботи, принципів, підходів до навчання пізнання дійсності, але й самого змісту викладання, творчого підходу, зокрема, в застосуванні іноземної мови на міжпредметному рівні.

У державних документах - Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі України «Про освіту», державній програмі «Вчитель», Національній програмі виховання дітей та молоді в Україні -значна увага приділяється підготовці національно свідомих, активних людей, здатних розв'язувати різноманітні проблеми, діяти в нестандартних ситуаціях, творчо мислити та самостійно приймати рішення. Наголошується, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості.

Першочерговим завданням системи навчання іноземної мови учнів загальноосвітніх шкіл є оптимальний відбір навчального матеріалу та його раціональна організація, оскільки, згідно з результатами психолінгвістичних досліджень, успішне оволодіння школярами іншомовним матеріалом значною мірою залежить від розподілу його обсягу та змісту у навчальному процесі.

Найбільш поширеним методичними системами, які на сьогодні застосовуються в навчанні іноземних мов є свідомо-практичний або базовий (автор В. Плахотник), комунікативно-функціональний - експериментальний (автор Т. Сірик); інтенсивний метод - альтернативний (автор Н. Скляренко); комунікативно-діяльнісний (автор О. Вишневський); комунікативно-особистісний (автор Л. Биркун); системно-комунікативний (автор Р. Мартинова). Кожен з вищезазначених підходів передбачає певний відбір змісту навчального матеріалу та його структурування.

Закономірності, принципи, основні дидактичні умови та шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів розкриті в працях вітчизняних та зарубіжних науковців (Ю. Бабанський, В. Бондар, С. Гончаренко, П. Гусак,

М. Данилов, В. Загвязинський, І. Зязюн, В. Іванов, В. Лозова, Н. Мойсеюк,

0. Пєхота, Л. Славіна, О. Степанов, М. Фіцула, Г. Щукіна, Н. Щуркова, М. Ярмаченко та ін.).

Проблема відбору та структурування навчального матеріалу з іноземної мови вважається однією з найскладніших та найменш вивчених, особливо в методиці опанування іноземною мовою в початкових та середніх класах загальноосвітньої школи. Багато видатних методистів (М. Біболетова,

1. Бім, І. Берман, В. Бухбіндер, Г. Вороніна, Н. Гальськова, А. Кліментенко, Б. Лапідус, А. Миролюбов, З. Нікітенко, Е. Пасов, І. Рахманов, В. Сафонова, В. Скалкін, Е. Соловцова, Г. Уайзер, В. Маєр, В. Зідетіб та ін.) зверталися до її дослідження.

В процесі проведеного дослідження ми здійснили обґрунтування принципів відбору та структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови на основі узагальнення положень вікової психології та фізіології (П. Блонский, Л. Божович, Л. Виготський, B. Давидов, T. Дубровіна, І. Корнієнко, Г. Костюк, T. Косма, A. Сільвестру, Л. Славіна, В. Сонисін, Д. Фарбер, В. Шадріков та ін.), експериментального психолінгвістичного вивчення динаміки засвоєння іноземної лексики молодшими підлітками (В. Блейх, А. Плейцер-Карф, Р. Занглет та ін.), а також апробації процесу відбору та структурування навчального матеріалу в застосуванні комунікативного підходу до вивчення іноземної мови.

Ми виявили, що в дисертаційних дослідженнях останніх років розглядалися проблеми дидактичних умов творчої діяльності учнів (Л. Момот); формування розумової культури старшокласників у процесі навчально-творчої діяльності (Р. Пильнік); дидактичних засад відбору змісту курсу "Педагогіка" в педагогічних училищах (О. Бартків); підготовки майбутніх вчителів до структурування навчальної інформації у дидактичному процесі ЗОШ (на матеріалі математики і фізики) (А. Медвєдєва); дидактичного моделювання змісту навчання іноземної мови як загальноосвітнього предмета для педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (А. Гембарук) та ін. Аналіз проблем психології підлітка, репрезентований роботами Л. Виготського, Д. Ельконіна, Т. Драгунової, Л. Божович, С. Славіної, дозволяє зробити висновок, що молодший підлітковий вік - це віковий етап, який є ключовим у процесі формування знань з іноземної мови, розвитку лінгвістичних здібностей зокрема.

Разом з тим, незважаючи на важливість проблеми, ми не зустріли цілісного дослідження процесу формування в учнів 5-7 класів знань, умінь, навичок оволодіння іноземною мовою в загальноосвітній школі.

Отже, враховуючи значущість зазначеної проблеми, недостатнє науково-теоретичне та практичне висвітлення процесу формування навичок володіння іншомовним словом та наявність умов для розв'язання даної проблеми, ми обрали тему дослідження «Дидактичні засади структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови у процесі навчання учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи».

Зв'язок  роботи  з  науковими  програмами,  планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки Волинського національного університету імені Лесі Українки як складова частина комплексної наукової теми «Соціально-психологічні трансформації суб'єктів педагогічної взаємодії в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу» (державний реєстр № 0108U000406). Тема дисертації затверджена вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол № 2 від 01 грудня 1998 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 15 червня 2004 р.)

Мета дослідження: виявити, розробити та науково обґрунтувати дидактичні підходи до структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови й експериментально перевірити його оптимальність та ефективність у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. Дослідити стан вивчення проблеми в психолого-педагогічній, методичній літературі та шкільній практиці і визначити методологічні й теоретичні основи відбору та структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови.

2. Визначити дидактичні засади та обґрунтувати принципи й критерії структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови.

3. Розробити адаптовану програму вивчення іноземної мови учнями 5­7 класів і дослідно-експериментальним шляхом перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - процес навчання іноземної мови в загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - особливості структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови для учнів 5-7 класів.

Теоретичною базою дослідження є дослідження проблеми змісту та структурування навчального матеріалу (В. Бондар, П. Гусак, В. Краєвський, І. Лернер, І. Підласий, І. Підкасистий, В. Скаткін), положення провідних вітчизняних та зарубіжних концепцій творчого розвитку особистості (Л. Виготський, О. Дусавицький, Д. Дьюї, О. Леонтьєв, Ж. Піаже, О. Савченко); педагогічних технологій та підходів до технологічної компетентності вчителя (З. Абасов, Т. Валковська, П. Гусак, В. Євдокимов, Л. Зевіна, Л. Завацька, А. Нісімчук, В. Паламарчук, Г. Руських, І. Смолюк, В. Фірсов, О. Шпак); вікових особливостей молодших підлітків (Л. Виготський, Д. Ельконін, Т. Драгунова, Л. Божович, С. Славіна); методичних систем, які застосовуються при вивченні іноземних мов (Л. Биркун, О. Вишневський, О. Коломінова, Р. Мартинова, Т. Ніфака, Т. Сірик, Н. Скляренко, В. Роман, В. Плахотник та ін.)

Методи дослідження. На різних етапах наукового пошуку використано методи, адекватні предмету дослідження:

теоретичні методи (аналіз літературних джерел, синтез, логічний і порівняльний аналіз, узагальнення і систематизація в процесі вивчення наукової та навчально-методичної літератури) для визначення основнихпонять, обґрунтування сутності структурування та критеріїв відбору змісту навчального матеріалу з іноземної мови і для розробки дидактичних засад підвищення ефективності зазначеного процесу;

емпіричні (спостереження, бесіди, експертна оцінка, анкетування, педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий)) для визначення ефективності дидактичних засад структурування й відбору змісту навчального матеріалу з іноземної мови для молодших підлітків;

статистичні (методи математичної статистики (метод Фішера) для обробки експериментальних даних за допомогою комп'ютера з метою виявлення вірогідності, ефективності запропонованої альтернативної програми.

В основу дослідження була покладена гіпотеза, яка ґрунтується на припущенні, що рівень ефективності вивчення іноземної мови учнями 5-7 класів зростає за дотримання наступних умов: врахування при відборі змісту та структуруванні матеріалу з іноземної мови психолінгвістичних особливостей молодших підлітків, що передбачають формування позитивного ставлення школярів до вивчення іноземної мови як засобу спілкування; поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя; засвоєння культури спілкування, яка прийнята в сучасному цивілізованому світі, усвідомлення важливості оволодіння іноземною мовою й потреби застосування її як засобу спілкування; розвиток особистісних (мовних, інтелектуальних і пізнавальних) здібностей й глибоке емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього світу.

Організація дослідження. Основна дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. № 10, 15 м. Луцька. Дослідженням було охоплено 116 учнів та 29 викладачів іноземної мови зазначених шкіл м. Луцька. Крім того, на констатуючому етапі вивчався досвід опанування іноземною мовою в інших ЗОШ Волинської області.

Дослідження проводилось протягом 2000 - 2007 років у три етапи:

На першому етапі (2000-2002 рр.) - підготовчому - були вивчені основні першоджерела, що стосувались обраної проблеми, досліджена історія питання, аналізувались наукові праці вітчизняних та зарубіжних педагогів. Водночас велись спостереження за розвитком навчально-виховного процесу на уроках іноземної мови у загальноосвітніх школах. Розроблялась програма дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2003-2005 рр.) - пошуково-експериментальному -були виявлені й обґрунтовані дидактичні засади структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови, відповідно до яких повинен здійснюватися підбір матеріалу, апробована удосконалена програма з іноземної мови для учнів 5-7 класів.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) - завершально-узагальнюючому -здійснене узагальнення дослідження, сформульовані основні положення та висновки. Оцінювалась ефективність обґрунтованої й апробованої програми засвоєння знань та умінь учнів 5-7 класів з іноземної мови та розвиток їхособистісних якостей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше визначені та обґрунтовані дидактичні засади, принципи і критерії відбору та структурування змісту навчального матеріалу на основі врахування особливостей розвитку психолінгвістичних здібностей молодших підлітків;

- удосконалено програму з іноземної (англійської) мови для учнів 5-7 класів на основі підбору до кожної теми методично обґрунтований соціокультурного матеріалу (римівки, загадки, приказки та прислів'я);

- зроблено подальший розвиток обґрунтування дидактичних умов структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні та обґрунтуванні дидактичних засад, принципів і критеріїв структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови; експериментальній перевірці дієвості альтернативної авторської програми у процесі вивчення іноземної мови учнями 5-7 класів.

Особистий внесок полягає у:

- визначенні концептуальних положень щодо забезпечення дидактичних умов відбору та структурування змісту з іноземної мови для учнів 5-7 класів;

- теоретичному узагальненні сутності понять «дидактичні засади», «структурування навчального матеріалу», «зміст освіти та навчання»;

- розробці альтернативної програми з іноземної мови для учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи;

- опублікуванні навчально-методичного посібника «Англійські вірші та римівки», в якому відповідно до кожної теми навчальної програми з іноземної мови представлені вірші та римівки;

- підготовці збірки «Англійські загадки», навчально-методичної розробки «Граматика англійської мови у прислів'ях та приказках».

Апробація результатів дослідження здійснювалася на інформаційному та практичному рівнях: на засіданнях кафедри та методичних об'єднаннях вчителів іноземної мови, через публікацію наукових матеріалів, в яких подавались поточні результати та висновки дослідження; використанні матеріалів та дослідницьких результатів, одержаних у процесі наукового пошуку під час доповідей, виступів на Міжнародних науково-практичних конференціях "Мова і культура" - (Київ 1999, 2002, 2004, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті Г. Ващенка - (Умань 2002); Міжнародній науковій конференції "Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті" - (Рівне 2007); Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Педагогіка і менеджмент" - (Луцьк 2000, 2001).

Упровадження результатів дисертаційного дослідження здійснено в навчальний процес шкіл м. Луцька: ЗОШ № 10 (довідка № 358 від 27 листопада 2007 р.), ЗОШ № 15 (довідка № 305 від 26 листопада 2007 р.).

Публікації. Результати дослідження та висновки дисертації відображені у 11 опублікованих працях, із них 4 - одноосібних. Серед публікацій - 2 посібники (одноосібних), 8 статей у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 3 додатків на 32 сторінках, списку використаних джерел (283 найменування, з них 67 на іноземних мовах). Загальний обсяг дисертації - 227 сторінок машинописного тексту, основний текст викладено на 174 сторінках. Робота містить 8 таблиць, 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність досліджуваної теми, визначені мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, висвітлені методологічні засади та методи наукового пошуку, розкриті основні етапи, наукова новизна, теоретична та практична значущість роботи, вказана експериментальна база й обґрунтована вірогідність одержаних висновків, зазначається сфера апробації результатів дослідження.

У першому розділі «Методологічні основи структурування змісту навчального матеріалу з іноземної (англійської мови)» розглядається трактування поняття «дидактичні засади» як педагогічної категорії; сутність структурування навчального матеріалу в дидактичному процесі загальноосвітньої школи та зроблено аналіз дидактичних основ структурування навчального матеріалу з іноземної мови.

Визначення оптимального відбору змісту навчального матеріалу і його раціональна організація (структурування) є першочерговим завданням методики викладання іноземних мов учням загальноосвітньої школи, оскільки згідно з результатами психолінгвістичних, методичних досліджень, успіх учнів значною мірою залежить від змістового та кількісного аспектів пропонованого навчального матеріалу. Вироблені дидактами загальні підходи до визначення засад структурування змісту безпосередньо розглядаються у вивченні оптимальної та раціональної його організації в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Принципи і критерії відбору змісту навчання є тими теоретичними засадами, на яких починає формуватися навчальний матеріал. Власне, це реальне формування далі стикається з проблемами технологій просіювання конкретного наукового доробку і його лексичного вираження для тих, хто навчається. Вироблення таких механізмів, алгоритмів і стандартів є найскладнішими і остаточно не розкритими в теорії освіти і навчання. Цими питаннями в загальнодидактичному плані займалися С. Висоцька, Л. Зоріна, В. Краєвський, І. Лернер, Е. Страчар та ін.

Аспект логічної економності впорядкування обсягу навчання іноземній мові відповідає, насамперед, тому, що здатність мозку як резервуара або каналу для перенесення певної сукупності знань, які людина мусить опанувати, обмежена. Тому під час логічного аналізу й упорядкуваннянавчального матеріалу треба створити такі умови, щоб процес опанування знань відбувався без надлишкової і шкідливої інформації, яка обтяжує учнів. Шляхи такої оптимальної побудови навчального матеріалу інтенсивно досліджують вчені-дидакти та науковці-методисти, зокрема В. Бондар, І. Булах, П. Гусак, Н. Клокар, В. Пащенко, О. Чалий та зарубіжні вчені: Дн. Брундер, Й. Воль, Е. Страчар.

За визначенням тлумачного словника, "структурування - це одержання або надання чомусь структурної організації" .

Проблеми структурування навчального матеріалу на рівні його організації і презентації в навчальному процесі представлені в працях відомих вітчизняних та зарубіжних дидактів і психологів: А. Алексюка, В. Бондаря, П. Гальперіна, Т. Ільїної, А. Леонтьєва, І. Підласого та ін. Підхід до компонування навчального матеріалу навколо основних ідей науковцями трактується по-різному: інтерактивний принцип змісту освіти (Я. Скалкова); принцип тематичної концентрації змісту навчального матеріалу (Е. Страчар); укрупнення дидактичних одиниць (А. Ерднієв), діяльнісний та системний підходи моделювання дидактичної теорії (П. Гусак) та ін. На наш погляд, їх сутність зводиться до єдиного положення - структурувати навчальний матеріал таким чином, щоб усі теорії, категорії, поняття поєднувались в одну систему і доповнювали один одного. В кінцевому підсумку передбачається добитися засвоєння учнями знань, які дозволяли б вільно оперувати поняттями і категоріями, уміння використовувати знання у практичній діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що нові тенденції в розвитку шкільної освіти сприяють тому, що на зміну жорстким і консервативним методам приходять гнучкі інноваційні технології, що значно розширюють можливості здійснення вибору як з боку вчителя, так і з боку учнів. Вважаємо, що така варіативність полягає в передбаченні свободи вибору вихованцем альтернативних методів засвоєння навчального матеріалу, права особистості на помилку, на незнання, на неповноту відомостей та забування. Гнучка технологія характеризується: а) забезпеченням режиму найбільшого сприяння для реалізації індивідуальних інтересів та можливостей учнів; б) усуненням багатопредметності шляхом їх інтеграції; в) новими підходами до контролю та оцінки знань; г) надійними гарантами відповідальності учнів за результати своєї праці. Основна мета гнучких інноваційних технологій - організація процесу творчого та індивідуального вивчення кожної окремої дисципліни, в тому числі й іноземної мови.

Діагностичність цілей, спрямованість на розвиток особистості за умов урахування її особливостей, вимагає реструктурувати навчального процесу в загальноосвітньому навчальному закладі. Особливого значення в цьому плані набуває технологія освіти, яка спрямована на особистісний розвиток кожного окремого учня.

Під дидактичними умовами структурування змісту навчального матеріалу ми розуміємо основні положення, відповідно до яких відбір масивуосновної навчальної інформації у навчальний предмет буде здійснюватись найбільш оптимально. Отже, виникає необхідність у вдосконаленні існуючого змісту навчального матеріалу з іноземної мови на рівні формування та розвитку комунікативної компетенції. Важливі функції виконує диференційований підхід до структурування змісту навчального матеріалу, що дає змогу враховувати розумовий і креативний потенціал кожного учня та сприяти реалізації його за допомогою варіативних підходів до викладання, при яких той самий освітній зміст розкривається на різних рівнях проблемності. Інакше кажучи, відбувається смислово-психологічна адаптація змісту навчального матеріалу до інтелектуального самоактуалізаційного потенціалу учня, що інтенсифікує формування психодуховних новоутворень і самореалізацію його позитивної Я-концепції.

Процедура структурування навчального матеріалу полягає у формуванні довершених фрагментів змістового модуля в єдності блоків знань, умінь, норм, цінностей та різних систем кодування інформації. Структурне проектування текстів іноземної мови здійснюється за методом моделювання (мовленнєвого, графічного, художнього тощо), можливості якого фактично необмежені.

У процес вивчення іноземної мови учнями 5-7 класів загальноосвітньої школи мають бути внесені відповідні зміни у вираженні змісту освіти в навчальних програмах, підручниках, посібниках, які сприятимуть формуванню необхідних умінь та навичок володіння соціолінгвістичною та соціокультурною компетенціями, які є складовими комунікативної спрямованості навчально-виховного процесу оволодіння іншомовним словом.

Проведений теоретичний аналіз праць вітчизняних та зарубіжних методистів і запропонованих ними підходів, на основі яких були визначені дидактичні й методичні принципи структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови.

Був здійснений ретроспективний аналіз виникнення різноманітних дидактичних підходів до вивчення іноземної мови та зазначено, що підходи до викладання іноземних мов включали численні спроби знайти найраціональніший метод навчання іншомовному спілкуванню. Класифікація методів навчання іноземних мов — питання складне, оскільки в основу їхнього розподілу були покладені різні ознаки. Залежно від аспекту, що превалює у викладанні, метод називається лексичним або граматичним; а від того, які операції є основними, — синтетичним чи аналітичним. Відповідно до того, яке вміння слід розвинути в учня, розрізняють усний метод і метод читання, за способом семантизації матеріалу — перекладний і прямий методи. Назва методу визначається способами, покладеними в основу роботи над мовою, наприклад, аудіовізуальний, наочний. За принципом організації матеріалу традиційному методові протиставляють метод програмованого навчання. Відомі також методи, що одержали свою назву за іменами їхніх авторів. Однак з багатьох критеріїв диференціації методів можна виділитидва напрямки — свідомий та інтуїтивний, найменування яких відображає їхній зв'язок з психічними процесами оволодіння мовою.

На основі критичного аналізу наукових праць учених (Г. Браун, Р. Вілкінс, Г. Гаттегно, Ч. Каррен, Б. Кумеравадівел, Г. Лозанов, М. Лонг, О. Малей, Д. П'єтро, Т. Скарселла, Р. Славін та ін.) встановлено, що серед підходів до вивчення іноземних мов у дидактиці вирізняються два основних напрями: перший, який базується на використанні мови (говоріння та розуміння), другий - на теоретичному аналізі (граматика та письмо).

Одним з найдавніших був метод природний (натуральний), який нічим не відрізнявся від того, за допомогою якого дитину навчають рідної мови. Іноземна мова засвоювалася шляхом імітації, багаторазового повтору й відтворення нового матеріалу за аналогією до вивченого. Природний метод переслідував практичну мету - навчити розмовляти й читати легкий текст. Він довго задовольняв потреби суспільства, в якому знання іноземної мови було привілеєм панівного класу. Протягом наступного століття відбувалася постійна боротьба між прихильниками натурального (пізніше прямого) і перекладного методів. Сучасні українські науковці О. Коломінова, С. Роман та ін. відстоюють доцільність та необхідність застосування лінгвокраїнознавчої методики в роботі з учнями молодшого та підліткового віку. Навчання іноземній мові, кінцевий результат якого є комунікативна компетенція, передбачає не лише сформованість відповідних умінь і навичок, але й засвоєння певного мінімуму національно-культурної інформації, необхідної для адекватного спілкування, взаєморозуміння комунікантів — представників різних культур. Тому оволодіння іноземною мовою як засобом потенційного спілкування на міжкультурному рівні вимагає паралельного вивчення і засвоєння учнями необхідного мінімуму відповідної національної культури, починаючи з раннього етапу шкільного курсу.

Практики та науковці (М. Аріян, І. Зимня, Т. Клемєнтьєва, О. Леонтьєв, Р. Міньяр-Бєлоручєв) пропонують різні підходи до навчання іноземних мов. Сучасні методи навчання іноземних мов суттєво відрізняються, але кожен з них за певних умов, має об'єктивну цінність.

Нами встановлено, що кінець ХХ - початок ХХІ століття характеризується якісно новими взаємовідносинами нашої держави з країнами світової спільноти. Зміни в економічному та політичному житті України зумовлюють перегляд навчального процесу в загальноосвітніх та вищих закладах й, зокрема, володіння молоддю іноземними мовами. З'являються нові технології та підходи до вивчення іноземних мов: свідомо-практичний підхід (автор В. Плахотник), комунікативно-функціональний (автор Т. Сірик), інтенсивний підхід (автор М. Скляренко), комунікативно-діяльнісний підхід (автор О. Вишневський), комунікативно-особистісний (автор Л. Биркун), системно-комунікативний підхід (автор Р. Мартинова). Реалізуються нові особистісно-орієнтовані технології навчання іноземних мов. У рамках проекту "Вивчення іноземних мов та європейське громадянство" підготовлена низка матеріалів: основні завдання з вивчення мов, програми та підручники, "порогові рівні" для викладання мов, методиоцінювання знань, проблема двомовності ("Двомовна освіта в середній школі: вивчення та викладання навчальних предметів іноземною мовою").

Жодна із запропонованих методик вивчення іноземних мов не використовується відокремлено від інших технологій, оскільки зміст, форми, засоби вивчення іноземних мов зумовлюються соціально-економічними, загальнонаціональними та світовими традиціями.

Умовами успішного вивчення мови вчені визначають відсутність етноцентризму в учнів, вивчення сучасного варіанту мовлення і розбіжностей між рідною та іншою мовами, вивченням чотирьох лінгвістичних навичок в інтеграції, засвоєння у взаємозв'язку лінгвістичної, культурологічної, комунікативної компетенції разом із невербальними формами мовної діяльності: мімікою, жестами. До умов засвоєння другого коду можна віднести й увагу до помилок, які, в жодному разі не повинні набувати форми лінгвістичної звички.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О Нечипорук - Дидактичні засади структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови у процесінавчання