О М Семерня - Дидактичні основи використання еталонних вимірників якості знань у навчанні фізики старшокласників - страница 1

Страницы:
1  2  3 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА

СЕМЕРНЯ Оксана Миколаївна

УДК 373.5.016:53(043.3)

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕТАЛОННИХ ВИМІРНИКІВ ЯКОСТІ ЗНАНЬ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ

13.00.02 - теорія та методика навчання фізики

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання фізики і дисциплін технологічної освітньої галузі Кам'янець-Подільського державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:        доктор педагогічних наук, професор

Атаманчук Петро Сергійович,

Кам'янець-Подільський державний університет, завідувач кафедри методики викладання фізики і дисциплін технологічної освітньої галузі.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сусь Богдан Арсентійович,

Національний технічний університет України "КПІ", професор кафедри загальної і теоретичної фізики;

кандидат педагогічних наук, доцент Тищук Віталій Іванович,

Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри методики викладання фізики і хімії.

Провідна установа: Інститут педагогіки, лабораторія математичної

і фізичної освіти, АПН України, м. Київ

Захист відбудеться 12 вересня 2007 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.06 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

Автореферат розісланий 30 липня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Є.В.Коршак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Із входженням України до європейського освітнього простору відбува­ється реформування та наближення освіти до західноєвропейських зразків, у основу яких закладено орієнтування на неповторну, унікальну, творчу та конкурентноздатну особистість, яка б упродовж усього життя навчалась, уміла самостійно трансформувати існуючі в своїй свідомості знання та приносила користь собі та суспільству. Саме тому тепер дидакти, психологи, методисти, вче-ні-дослідники освітньої галузі працюють у напрямі модернізації, інформатизації та реформування середньої та вищої освіти: на цих засадах створено Національну доктрину розвитку освіти в Україні, розробляються її державні стандарти, зокрема шкільні стандарти фізичної освіти, спря­мовуються основні освітні ідеї в русло Болонської декларації.

На тлі цих визначальних подій у освітянському процесі, залишаються недостатньо висвітле­ними проблеми розвитку творчих здібностей учнів, активізації їх пізнавальної діяльності в кон­тексті становлення інноваційної української освіти: прогнозування та результативності навчання, профілактики психологічних стресів, прагнення учнів навчатися впродовж усього життя тощо.

Окреслені вище причини зумовили необхідність розроблення нових науково-методичних засад дидактичної системи навчання фізики. З огляду на інноваційний характер у розбудові національної освіти значним виступає чинник якості знань, зокрема, й у навчанні фізики, тому що значний обсяг знань не завжди гарантує таку ж високу їх якість. Для визначення критеріїв якості фізичних знань та регулювання процесу пізнання учнів на завершальному етапі вивчення шкільного курсу фізики в старших класах, ми розробили дидактичні основи використання еталонних вимірників якості фі­зичних знань.

Формування теоретичних засад дидактичних основ використання еталонних вимірників якості знань у навчанні фізики старшокласників здійснювалось на основі праць учених-дослідників:

- з активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Л.В.Занков, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, А.В.Петровський, С.Л.Рубінштейн, В.О.Сухомлинський, Г.І.Щукіна, І.С.Якіманська та інші);

- розвитку творчих здібностей школярів (Ш.А.Амонашвілі, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов,

B. О.Левін, О.М.Лук, В.Ф.Паламарчук, Я.О.Пономарьов, К.Д.Ушинський, В.Ф.Шаталов та інші);

- з  теорії та  методики  навчання  фізики  (П.С.Атаманчук,  О.І.Бугайов, С.П.Величко,

C. У.Гончаренко, Є.В.Коршак, О.І.Ляшенко, А.І.Павленко, О.В.Сергєєв, В.П.Сергієнко та інші).

Однак ці дослідження обмежувалися висвітленням окремих компонентів науково-методичної проблеми використання вимірників якості знань у навчанні фізики старшокласників, у них не по­вною мірою віддзеркалювалась зміна змісту навчання фізики старшокласників у аспекті активізації творчого розвитку, контролю та корегування пізнавального процесу з фізики.

На основі власного багаторічного досвіду та узагальнення практики навчання фізики у зага­льноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах, аналізу дисертаційних, монографічних досліджень, навчальних планів і програм установлено, що кількість годин на вивчення шкільного курсу фізики (ШКФ) скорочується, а обсяг знань і рівень вимог до підготовки учнів зростають; програми недостатньо віддзеркалюють цілеспрямованість фізичної освіти і в результаті вивчення ШКФ не орієнтований на прогнозованість навчально-пізнавальної діяльності учня; матеріальна база освітнього середовища не забезпечує навчальної атмосфери з фізики; послаблено зв'язок на­вчального процесу з дослідницькою діяльністю старшокласників у вивченні основ фізики. Виникла потреба застосування інноваційних технологій навчання у поєднанні з традиційними, що дало змогу визначити проблему дослідження - розроблення дидактичної системи навчання фізики старшокласників з об'єктивним контролем знань за умов переходу на нову парадигму освіти. Її розв'язання вимагало розширення змісту фізичної освіти в контексті цілеспрямування, прогнозо-ваності навчання; визначення переваг поточного контролю навчальних досягнень учнів з метою активізації пізнання та розвитку творчих здібностей у вивченні основ фізики; впровадження ета­лонних вимірників якості знань у систему фізичної освіти як чинників об'єктивізації контролю ус­пішності учнів; розробки дидактичних основ використання цілей-еталонів за умов моделювання пошуково-креативних схем навчання фізики.

Таким чином, встановлено суперечність між завданнями підвищення якості навчання, об'єктивізацією контролю успішності учнів з фізики та відсутністю дидактичної системи викори­стання вимірників якості знань у аспекті формуючого впливу на активізацію пізнання, розвиток творчих здібностей учня.

Комплексне дослідження й всебічна розробка дидактичних основ використання еталонних вимірників якості знань у навчанні фізики старшокласників реалізувала ідею цілеспрямування фі­зичної освіти на розвиток творчих здібностей учнів та активізацію пізнавальної діяльності за умов особистісно орієнтованого навчання. Актуальною і важливою в науково-теоретичному та практи­чному аспектах проблему зробило і те, що цілі-еталони виступили профілактикою уникнення стресових станів старшокласників. Вивчення досвіду західноєвропейського напряму освіти дало можливість з'ясувати роль і місце визначників рівнів навчальних досягнень учнів на сучасному етапі реформування, інформатизації та модернізації української освіти.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно із тематикою бюджетної науково-дослідної роботи кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі Кам'янець-Подільського державного універси­тету "Управління навчально-пізнавальною діяльністю при вивченні дисциплін природни­чо-математичного циклу в умовах використання нових інформаційних технологій навчання" (номер держреєстрації 019U003231). Тема затверджена вченою радою Кам'янець-Подільського держав­ного університету (протокол № 10 від 26.10.2000 р.), погоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 27.01.2004 р.).

Об'єкт дослідження - навчально-пізнавальна діяльність старшокласників у процесі навчання фізики з його формувальним впливом на особистість.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи і засоби використання еталонних вимірників якості знань за умов пошуково-креативного навчання старшокласників фізики.

Метою дослідження було розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичні основи використання еталонних вимірників якості знань у навчанні фізики старшок­ласників.

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтувалась на припущенні, що істотне підвищення якості та дієвості знань можливе за умови використання заданих цільовою навчальною програмою особис-тісних орієнтацій (еталонних вимірників якості знань), - завчені знання, наслідування, розуміння головного, повне володіння знаннями, уміння застосовувати знання, навичка, переконання, - як специфічних критеріїв об'єктивного контролю, коригування та регулювання результатів навчаль­но-пізнавальної діяльності старшокласників з фізики.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези дослідження були визначені його основні завдання:

1. Здійснити психолого-педагогічний аналіз сучасного стану досліджень щодо проблеми мо­делювання пошуково-творчих систем особистісно орієнтованого навчання з метою встановлення чинників, що сприяють її розвитку та з'ясувати проблеми становлення інноваційної парадигми освіти.

2. Проаналізувати хронологію зародження інноваційної системи освіти, можливості управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів з фізики, з'ясувати характерні особливості цілеспряму­вання такої діяльності.

3. Розробити дидактичні основи використання еталонних вимірників якості знань у навчанні фізики старшокласників.

4. Дослідити можливості цілеспрямованого застосування цілей-еталонів до розвитку творчих здібностей та активізації пізнавальної діяльності старшокласників у вивченні фізики.

5. Створити дидактичні матеріали для впровадження еталонних вимірників у навчаль­но-пізнавальний процес з фізики.

6. Експериментально перевірити ефективність розробленої дидактичної системи.

Для виконання поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: теоретичні: методи порівняльного, структурно-системного аналізів наукової, психолого-педагогічної та мето­дичної літератури з проблеми дослідження, застосування яких дало змогу зіставляти інноваційні підходи у навчанні фізики та узагальнити власний багаторічний досвід роботи, виявити закономі­рності й особливості функціонування розроблених схем активізації творчого розвитку в навчанні фізики старшокласників (розділи 1, 2); емпіричні: педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, аналіз досвіду роботи вчителів, викладачів, педагогічний експеримент (констатувальний, пошу­ковий та формувальний) із статистичним аналізом його результатів, експертне оцінювання (роз­діл 3).

Вибір методів дослідження визначався особливостями поставлених завдань.

Експериментальною базою дослідження були загальноосвітні навчальні заклади м. Кам'янця-Подільського № 2, 5, 7, 12, 13, 17, гімназія, ліцей, Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Кам'янець-Подільського району, Гвардійський навчально-виховний комплекс "Зага­льноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія" Хмельницької області.

Дослідження проводилось відповідно до логіки виконання етапів педагогічного експерименту: узагальнення передового педагогічного досвіду (1999-2001 рр.), констатувального (2001-2002 рр.), пошукового (2002-2003 рр.), формувального (2003-2005 рр.), а також розробки навчаль­но-методичного посібника, монографічної роботи з дидактичними матеріалами для оперативного, поточного, тематичного контролю. В експериментальній роботі брали участь (констатуючий екс­перимент 1028 старшокласників, формуючий експеримент - 392) учнів, 50 вчителів фізики, нау­ковців.

Методологічною основою дослідження виступили:

- теорії пізнання, відображення, основні положення і принципи матеріалістичної діалектики; закон єдності і боротьби протилежностей, у співвідношенні із яким процес навчання та розвитку особистості є складним, із протиріччями та саморозвивальним; закон переходу кількісних змін у якісні, згідно з яким систематичне цілеспрямоване управління навчальним процесом неминуче призводить до підвищення пізнавальної якості та переведення цього процесу в саморегульований; закон заперечення заперечень, у співвіднесенні з яким, досягнення в ході навчання реаль­но-прогнозованих результатів ускладнює негативний вплив навчально-психологічних стресів старшокласників; уявлення про залежності педагогічного процесу від соціально-економічного і політичного розвитку суспільства, культурних і етнічних особливостей нації;

- методологічні принципи - детермінізму (залежно від умов освітнього середовища та змісту освіти змінюються моделі навчання), єдності свідомості і діяльності (свідомість виникає, розвива­ється та проявляється в діяльності; діяльність виступає як форма активності свідомості, а самосві­домість забезпечує активізацію діяльності), розвитку особистості (особистість розглядається як продукт постійного розвитку), особистісний підхід (урахування всіх індивідуально-педагогічних та соціально-психологічних особливостей учня);

- концептуальні положення державної національної програми "Освіта", національної доктрини розвитку освіти в Україні, концепції державного стандарту загальної середньої школи, державного стандарту фізичної освіти.

Використання обраного інструментарію сприяло глибшому розкриттю обраної наукової про­блеми, новому трактуванню багатьох мало вивчених питань щодо розвитку творчих здібностей старшокласників, активізації їх пізнавальної діяльності з фізики, прогнозованості пізнавальної ді­яльності учнів у навчальному процесі в контексті переходу на інноваційні освітні системи.

Теоретичною основою дослідження стали теорії розвитку особистості (Ш.А.Амонашвілі, Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський), вчення про вищу нервову діяльність (І.П.Павлов), теорія функціональних систем (П.К.Анохін), теорія поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна), теорія розвивального навчання (Д.І.Богоявленська, В.В.Давидов, Л.В.Занков, О.М.Матюшкін), теорія ро­звитку творчості (Я.О.Пономарьов), теорія виховання (А.С.Макаренко), теорія і методика управ­ління пізнавальною діяльністю (П.С.Атаманчук, Е.Страчар), проблемна постановка навчального експерименту (Є.В.Коршак), теорія і практика навчання складання та розв'язування фізичних задач (А.І.Павленко), теорія взаємозв'язку теоретичного та емпіричного в навчанні фізики (О.І.Ляшенко), технології навчання фізики (О.І.Іваницький, В.П.Сергієнко, О.В.Сергєєв та інші).

Наукова новизна отриманих результатів: уперше теоретично та експериментально обґрун­товано і створено нову дидактичну систему формування творчих здібностей і стимулювання пі­знавальної активності старшокласників на основі теорії управління навчанням фізики, яка відпо­відає стану розвитку педагогічних технологій за умов становлення інноваційної парадигми освіти. Це дало змогу: проаналізувати становлення та розвиток фізичної освіти в контексті цілеспрямова­ності, результативності та прогнозованості навчання; створити інноваційні методичні моделі управління навчанням фізики старшокласників на рівнях активізації пізнання та розвитку творчих здібностей; розробити спеціальну навчальну програму дисципліни "Вибрані питання шкільного курсу фізики" на основі еталонних вимірників якості знань. Здійснено розвиток теорії управління навчанням фізики в напрямі об'єктивізації поточного контролю засобами завдань еталонного ха­рактеру; удосконалено технології використання особистісних цілеорієнтацій на різних етапах і типах уроків фізики, з метою забезпечення дієвості навчання.

Обґрунтованість та вірогідність отриманих у ході дослідження результатів забезпечувалась методологічними основами дослідження, відповідністю методів дослідження його меті та завдан­ням, аналізом значного обсягу теоретичного та емпіричного матеріалу, результатами статистичного аналізу результатів широкомасштабного педагогічного експерименту та їх впровадженням у практиці навчання та в науковій діяльності.

Теоретичне значення роботи полягає в такому:

- досягнуті результати дослідження поглиблюють теорію управління навчальним процесом з фізики в аспекті розвитку творчих здібностей та активізації пізнавальної діяльності старшоклас­ників через вплив поточного контролю рівня успішності;

- сприяють збагаченню знань у контексті реформування та становлення інноваційної освіти в Україні;

- розширюють межі об'єкту дослідження в моделюванні пошуково-творчих систем навчання фізики.

Практична значущість отриманих результатів визначається:

- можливістю їх використання для розробки курсів "Вибранні питання шкільного курсу фі­зики", "Шкільний курс фізики і методика його викладання", спецкурсів "Управління навчаль­но-пізнавальною діяльністю учнів у навчанні фізики", "Інноваційні технології управління навчан­ням фізики";

- розробленням дидактичних основ використання еталонних вимірників якості знань у на­вчанні фізики старшокласників, які вирізняються теоретичним і практичним використанням їх як у середніх загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях, школах-комплексах нового типу, так і в вищих навчальних закладах І-ІІ та Ш-ІУ рівнів акредитації.

Особистий внесок автора полягає у: розробленні дидактичних особливостей використання еталонних вимірників якостей знань у аспекті розвитку творчих здібностей, активізації пізнавальної діяльності старшокласників у вивченні фізики; створенні навчально-методичних матеріалів для забезпечення дієвого оперативного, поточного та тематичного контролю в умовах заданих ета­лонних особистісних орієнтацій; опублікуванні дисертаційних матеріалів у монографії "Методичні основи управління навчанням фізики", науково-методичних статтях і тезах.

У монографії "Методичні основи управління навчанням фізики" автором розроблені другий, третій розділи роботи та сформульовано головні теоретичні положення першого розділу разом із науковим керівником; у статті "Обучение физике как целенаправленная учебно-познавательная деятельность обучаемого" автором описана розвивальна мета навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики в аспекті еталонного підходу; у статті "Задачний підхід у реформуванні фізичної освіти" проведено аналіз проблеми використання задач на уроках фізики, сформульовано мету та завдання.

Апробація і впровадження результатів дисертації здійснювалися:

- в процесі викладання курсів "Вибранні питання шкільного курсу фізики", "Шкільний курс фізики і методика його викладання", спецкурсів "Управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у навчанні фізики", "Інноваційні технології управління навчанням фізики", керуванні підго­товкою курсових, дипломних робіт студентів Кам'янець-Подільського державного університету;

- у виступах на Міжнародних "Актуальні проблеми викладання та навчання фізики у вищих освітніх закладах" (Львів, 7-9 жовтня 2002 р.), "Методологічні принципи формування фізичних знань учнів і професійних якостей майбутніх учителів фізики та астрономії" (Кам'янець-Подільський, 2-4 жовтня 2003 р.), "Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонсь­кого процесу" (Кам'янець-Подільський, 22-24 вересня 2005 р.), "Управління якістю навчання в системі неперервної професійної освіти (в контексті Болонської декларації)" (Москва, 21-22 бере­зня 2006 р.), "Проблеми дидактики фізики та шкільного підручника фізики в світлі сучасної освіт­ньої парадигми" (Кам'янець-Подільський, 9-11 листопада 2006 р.) та Всеукраїнських науко­во-методичних і науково-практичних конференціях ("Сучасні технології навчання фізики в системі освіти України" (Кам'янець-Подільський, 3-5 листопада 1999 р.), "Проблеми методики викладання на сучасному етапі" (Кіровоград, 31 березня - 1 квітня 2000 р.), "Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики" (Київ, 6-8 червня 2000 р.), "Засоби реалізації сучасних технологій навчання" (Кіровоград, 11-12 травня 2001 р.), "Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики" (Кривий Ріг, 26-28 квітня 2001 р.), "Інформаційні технології в освіті" (Мелітополь, 16-19 травня 2001 р.), "Дидактика навчання фізики в загальноосвітній школі" (Умань, 16-18 жовтня 2001 р.), "Модель середньої фізичної освіти в умовах переходу на 12-річний термін навчання" (Ка-м'янець-Подільський, 1-3 листопада 2001 р.), "Теорія та методика вивчення природни­чо-математичних і технічних дисциплін" (Рівне, 2-4 квітня 2002 року), "Проблеми сучасної дида­ктики фізики в основній школі" (Умань, 5-6 червня 2003 р.), "Теорія та методика навчання мате­матики, фізики, інформатики" (Кривий Ріг, 7-8 квітня 2005 р.), "Освітнє середовище як методична проблема" (Херсон, 14-15 вересня 2006 р.); звітних конференціях викладачів і аспірантів (Кам'я-нець-Подільський державний університет; 2002-2006 рр.);

- публікаціями результатів дослідження в збірниках наукових праць;

- у роботі вчителів м. Кам'янця-Подільського під час проходження педагогічного експериме­нту за розробленими автором дидактичними матеріалами.

Впровадження результатів дослідження. Запропоновані дисертанткою дидактичні основи використання еталонних вимірників якості знань у навчанні фізики старшокласників або їх елеме­нти впроваджено: у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів м. Кам'янця-По-дільського № 2, 5, 7, 12, 13, 17, гімназії, ліцеї (довідка № 326 від 31.03.2005), Подільської загаль­ноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кам'янець-Подільського району (довідка № 112 від 14.12.2005), Гвардійської навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія" Хмельницької області (довідка № 87 від 16.11.2005).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у монографії, навча­льно-методичному посібнику, навчальній програмі дисципліни "Вибрані питання шкільного курсуфізики" та 19 статті і тезах, серед яких 13 публікацій надруковано у фахових виданнях і дві у співавторстві.

Структура дисертації визначалася змістом проблеми, поставленою метою і завданнями дос­лідження. Загальний обсяг дисертації складає 241 сторінку: основний текст займає 179 сторінок; робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (346 найменувань обсягом 31 сторінка), 6 додатків (обсягом 31 сторінка). У дисертації наявні 45 таблиці, 21 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми, визначено предмет і об'єкт дослідження, сформульовано мету, гіпотезу, завдання, розкрито методологічні та теоретичні засади, визначено методи дослідження, висвітлено наукову новизну, а також теоретичну та практичну значимість роботи, розкрито форми її апробації, подано відомості про структуру дисертації.

У першому розділі - "Теоретичні передумови впровадження еталонних вимірників якості знань учнів у систему фізичної освіти" - визначено теоретичні основи дослідження, встановлено психолого-педагогічні чинники моделювання пошуково-творчих моделей навчання; проаналізо­вано проблеми становлення інноваційної парадигми освіти.

На основі аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури встановлено, що розвиток учнівської особистості є безперервним процесом, який супроводжується її кількісними та якісними змінами.

На думку видатних психологів та педагогів Ш.А.Амонашвілі, П.П.Блонського, Л.С.Виготсь-кого, О.М.Леонтьєва, А.С.Макаренка, Я.О.Пономарьова, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського та інших, у діяльності формується психіка особистості, її розвиток досягається через власну діяльність упродовж усього життя.

Встановлено, що основною умовою підвищення творчої атмосфери учня та його самовдоско­налення на уроках фізики виступає "гнучка" система фізичної освіти, тобто "адаптивно-ефективна", яка відповідає орієнтації на суспільство як на політичну систему. Провідні теоретичні положення такої моделі базуються на управлінні розвитком систем, організаційних структур, інституціональ-ного розвитку та теорії ймовірностей.

Визначено, що внаслідок постійного коригування пізнавальною діяльністю старшокласників з фізики засобами еталонних вимірників якості знань уможливлюється вимога прогнозованих резуль­татів навчання.

У ході проведення наукового аналізу літературних джерел, були отримані такі результати: об­ґрунтовані основи моделювання пошуково-творчих систем навчання фізики, становлення іннова­ційної парадигми фізичної освіти, виділені характерні особливості цілеспрямування навчаль­но-пізнавальної діяльності старшокласників з фізики; розглянуті психолого-педагогічні положення про особистість, на основі аналізу яких, описані умови розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізики; доведено з аналізу літератури, що першоджерелом розвитку старшокласника виступає са-мореалізація через творчість, окреслений психологічний механізм творчості: логічне та інтуїтивне (логічний аналіз навчальної проблеми, інтуїтивний розв'язок, вербалізація інтуїтивного рішення, формалізація нового знання); обґрунтовано провідне завдання вчителя фізики - формування у старшокласників власного стилю творчої пізнавальної діяльності; проаналізована структура інно­ваційної парадигми фізичної освіти та розкрито зміст основних її компонентів: глобальна мета та освітній стандарт (план): змістова (навчальний план, навчальна програма, підручник, методика), організаційна (освітнє середовище: інформаційно-технологічна, матеріальна частини) та опера­ційна складові діяльності (управління: еталонні вимірники якості знань, контроль, корекція).

У другому розділі - "Дидактичні особливості використання еталонних вимірників якості знань у навчанні фізики старшокласників" - охарактеризовано особливості цілеспрямування навчаль­но-пізнавальної діяльності учнів з фізики; розроблено дидактичні особливості особистісно орієн­тованого навчання фізики: активізація навчально-пізнавальної діяльності на основі використання фіксованих результатів навчання учнів з фізики, розвиток творчих здібностей старшокласників за умов переходу на пошуково-креативні моделі навчання фізики; відповідно до рівнів обізнаності учнів з фізики розроблено технологічні основи використання завдань еталонного характеру на рі­зних етапах, типах уроків та представлено дидактичні особливості використання експерименталь­них задач еталонного характеру; охарактеризовано еталонні вимірники якості знань, як засоби ці­леспрямування пізнавальної діяльності учнів у навчанні фізики.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О М Семерня - Дидактичні основи використання еталонних вимірників якості знань у навчанні фізики старшокласників