Н Демченко - Динаміка іхтіофауни річок північно-західного приазов'я - страница 1

Страницы:
1  2  3 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF LVIV UNIV.

Серія біологічна. 2009. Вип. 50. С. 72-84 Biology series. 2009. Is. 50. P. 72-84

Зоологія

УДК 597.4/.5 9477.7

ДИНАМІКА ІХТІОФАУНИ РІЧОК ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИАЗОВ'Я У ХХ СТ.

Н. Демченко

Таврійський державний агротехнологічний університет просп. Б. Хмельницького, 18, Мелітополь, Запорізька обл. 72312, Україна e-mail: bibadem@mail.ru

На основі досліджень 2001-2007 рр. була проаналізована іхтіофауна українських річок, що впадають в Азовське море. Найбагатшою вона ви­явилась у рр. Молочній (33 види), Обитічній (n=36) та Берді (n=32); найбі-днішою - у рр. Корсаку (n=15), Лозуватці (n=18), Малому Утлюці (n=15) та Великому Утлюці (n=11). Скрізь найбільш численними були представ­ники родин коропові (Cyprinidae) та бичкові (Gobiidae). До 50-х років ХХ ст. стан іхтіофауни відзначався стабільністю, яка була порушена гідробуді­вництвом, трансформацією заплав і рибництвом. Це призвело до скорочен­ня популяцій прохідних риб, появи культурних форм і представників ін­ших фаун.

Ключові слова: біорізноманіття, біоценоз, види, динаміка, екосистема, іхтіо­фауна, риби, річки Приазов'я.

У ХХ ст. іхтіофауна всіх наших водойм зазнала значних змін під впливом антро­погенних факторів. Незважаючи на те, що річки Українського Приазов' я від витоку до пониззя мають спільний генезис, вони відзначаються специфікою населення риб та ін­ших гідробіонтів. У пригирлових ділянках зазвичай спостерігається певний вплив іхтіо­фауни Азовського моря та лиманів, для яких властиве більше видове різноманіття [12, 13, 28]. Натомість, останні водойми разом з річками формують єдиний іхтіологічний комплекс, якому притаманні спільні зоогеографічні риси [2, 7]. Незважаючи на досить значну кількість іхтіологічних досліджень [1, 3, 4, 9, 11, 16, 18, 21, 27, 29], проведених у регіоні, дотепер залишається невідомою динаміка іхтіофауни у часі та просторі, а також її сучасний стан. Це не дає змоги спрогнозувати її подальші зміни та розробити заходи щодо збереження видового різноманіття риб у малих річках Південної України взагалі.

Основною метою роботи було встановити видовий склад риб у річках Північно-Західного Приазов'я, з'ясування його динаміки упродовж ХХ ст. та пошуки причин, які її визначають.

Для досягнення мети нами були поставлені такі завдання:

• провести дослідження у різних за екологічними умовами ділянках приазовсь-ких річок;

• визначити основні етапи трансформації річкових прісноводних екосистем і значення певних екологічних чинників у формуванні іхтіофауни;

• проаналізувати зміни іхтіофауни річок Приазов' я упродовж тривалого часу;

• спрогнозувати подальші зміни видового різноманіття риб у досліджуваних водоймах.

Основні дослідження проводились у 2001-2007 рр. на річках Великий і Малий Утлюки, Молочна, Корсак, Лозуватка, Обитічна та Берда. Фактичний матеріал збирали

© Демченко Н., 2009під час експедицій, які проводили за спеціально розробленою схемою у різних за еколо­гічними характеристиками місцях. Дослідження проводили упродовж року у верхній, середній і нижній ділянках річок (рис. 1). Аналізові були піддані результати великої кількості обловів (n=173), які проводили мальковим волоком (вічко 6,5 мм) і зябровими сітками (вічко 18-50 мм) з 30 контрольних станцій.

Види риб визначали за допомогою різних визначників [10, 20-25]. Систематичне положення, латинські й українські назви риб подані за Світовою іхтіологічною базою даних (Fish Base) [30], а також за національними джерелами [15, 16, 22, 24-28].

Перші дані про риб із річок Північно-Західного Приазов' я мають характер окре­мих відомостей, що стосуються поширення лише певних видів. Відомо, що на початку ХХ ст. у пониззі р. Берди мешкала пуголовка зірчаста, в р. Молочній - окунь, карась і лин, у рр. Берді, Обитічній, Лозуватці та Корсаку - короп звичайний [18, 19]. У 1932 р. видатним краєзнавцем і громадським діячем А. Курило-Кримчаком [8] у нижній течії р. Молочної було виявлено 9 видів риб (лящ, карась звичайний, короп, краснопірка, лин, щука, окунь і плітка), а також зафіксовано проникнення з Азовського моря судака та морського бичка (видова назва невідома). У 1937 р. було проведене спеціальне іхтіоло­гічне обстеження Берди та Обитічної, у результаті чого Д. Белінг та К. Гіммельрейх [1] склали перший список риб із 29 видів, які належали до 10 родин. Іхтіофауну решти рі­чок у зазначений період науковці детально не досліджували. Пізніше, у зв' язку з реалі­зацією програми щодо реконструкції наземної та водної фауни, у 50-60-ті роки ХХ ст. вивчалася іхтіофауна Молочної [27] та деяких інших південних водойм [10, 12-14, 18]. В р. Обитічній було встановлено мешкання 42 видів риб [6]. Цікавими знахідками тих років можна назвати чопа*, що вважається ендемічною рибою Дунаю та Дністра, а та­кож морського судака, який тепер є рідкісним видом Азовського моря [24].

Рис. 1. Карта-схема регіону досліджень: • - основні місця збору польового матеріалу.

* Безперечно, що це є помилкою автора (Закутский, 1960) і пов'язано з тим, що на Азовському морі чопом називають дрібного судака.

Більш глибокі дослідження іхтіофауни приазовських річок були проведені напри­кінці ХХ ст. [9, 10, 19] та на початку ХХІ ст. [2, 3, 18]. Разом з отриманими нами резуль­татами це дало змогу скласти найповніший список риб, які мешкали в цих водоймах упродовж багатьох років (табл. 1). Згідно з ним, за весь час досліджень різними іхтіологами у річках Північно-Західного Приазов'я сукупно зафіксовано перебування 69 видів, максимальна кількість яких мешкала у р. Берді (n=53) та у р. Обитічній (n=52). Натомість у р. Молочній, яка має найбільшу довжину (197 км), було обліковано лише 33 види. При цьому спостерігалася певна динаміка видового різноманіття за роками.

Зазвичай, між розміром водойм і кількістю видів, що їх населяють, спостерігаєть­ся позитивна кореляція [23]. Але у приазовських річках кореляційний аналіз показав слабку залежність між видовим різноманіттям риб і їх довжиною (r=0,53) (рис. 2), а та­кож між першим показником і площею річкових басейнів (r=0,49). Це можна пояснити тим, що багатство іхтіологічної фауни зазначених водойм значною мірою обумовлене впливом антропогенних чинників та Азовського моря. Серед перших досить важливим є рибництво, яке спрямоване не на збереження видового різноманіття, а на його скоро­чення та збільшення продуктивності лише кількох видів. Велике значення також має місцеве або локальне зрошення, завдяки якому ще у середині ХХ ст. на багатьох річках були створені каскади ставків і водосховищ. Саме їх греблі різко змінили гідрологічний режим текучих водойм, сприяли географічній ізоляції окремих угруповань риб і відо­кремили їх річкове населення риб від опріснених морських естуаріїв та лиманів.

Риби, що мешкають у річках Північно-Західного Приазов' я, належать до 18 ро­дин, серед яких найбільш представленими були і залишаються на сьогодні коропові (Cyprinidae) та бичкові (Gobiidae). Саме представники цих родин становлять понад 50% усієї річкової іхтіофауни (рис. 3).

Найбідніша фауна риб (1-2 види) характерна для витоків річок і їхніх верхніх ділянок, які переважно мають вигляд нешироких струмків. У середній течії видовий

Correlation: г = 0.53

65 . 55

U

га со

'I 45

а л

Ез

1 35

га

I 25

Z. X

и

X

| 15

5

40        60        80       100      120      140      160      180      200 220

Довжина річок, ки

Рис. 2. Залежність багатства іхтіофауни від довжини річок у Північно-Західному Приазов'ї.

Acipenseridae       Інші родини

Cyprinidae 41%

Percidae^   Mugilidae yoobitidae 4% 6% 16%

Рис. 3. Розподіл видів риб за родинами у річках Північно-Західного Приазов'я.

склад значно багатший і налічує у різні періоди від 13 до 28 видів. У пониззі річок іхтіо­фауна відзначається найбільшим видовим різноманіттям, що пов' язано з проникненням з Азовського моря солонуватоводних і морських видів риб.

Загалом у верхній і середній течіях приазовських річок переважають реофільні види, у нижній течії - лімнофільні та морські, що пов'язано з гідрологічними особливо­стями досліджуваних водойм.

Будівництво водосховищ, гребель, каналів, розорювання берегів, розвиток земле­робства і тваринництва, які у ХХ ст. набули значного поширення, спричинили значну трансформацію водних екосистем [18]. У зв'язку з цим у всіх річках Північно-Західного Приазов' я дуже уповільнився річний стік, змінилися температурний і гідрохімічний режими [11], що суттєво вплинуло на розміри популяцій риб, на їх морфологічні харак­теристики та на якісний склад іхтіофауни [2, 4, 28]. Враховуючи, що більшість екологіч­них і навіть соціальних процесів мають нелінійний характер [5], ми спробували проана­лізувати стан фауни риб річок Північно-Західного Приазов' я за різним ступенем госпо­дарського впливу на водні екосистеми. За основу періодизації були взяті особливості розвитку продуктивних сил колишнього СРСР, які визначалися міжнародною політич­ною ситуацією, а також скеровувалися певними урядовими та партійними постановами. Саме вони визначали стан промисловості, сільського та комунального господарства, які створюють найбільш потужний вплив на всі водні та наземні організми. Згідно з вище­зазначеним нами виділено три періоди:

I період: початок ХХ ст. - 1948 р. Цей проміжок часу характеризується складни­ми соціально-політичними процесами в країні, війнами та періодами стрімкого відтво­рення економіки після них. Незважаючи на суттєві спади та підйоми економіки, він ха­рактеризувався найменшим у ХХ ст. впливом антропогенного чинника на іхтіофауну. Це певною мірою забезпечувало її відносну стабільність.

II період: 1948 - 1999 рр. У зазначені роки проводилася суттєва перебудова річко­вих русел, що пов'язано з реалізацією у 50-х роках так званого «сталінського плану пере-творення природи». Згідно з постановою "Про план полезахисних лісонасаджень, упрова­дження травопільних сівозмін, будівництва ставків і водойм для забезпечення високих і стійких врожаїв у степових і лісостепових районах Європейської частини СРСР", прийня­тої ЦК ВКП(б) і Радою Міністрів у 1948 р., на території Південної України передбачалося будівництво близько 16 тис. ставків. Зокрема, у Запорізькій обл. було побудовано 710 таких водойм площею 4556 га [13, 17]. Окрім того, для зрошування 3 млн га посушливих земель було побудовано багато меліоративних систем, що сприяло забрудненню пестици­дами та мінеральними добривами всіх річок. На цей період також припадає інтенсивний розвиток ставкового рибництва, яке має важливе значення для відтворення, збереження та вирощування багатьох промислових риб, хоча і сприяє поширенню адвентивних видів. Останні вступають у складні біотичні зв'язки з місцевими рибами, що іноді призводить до їх повного зникнення або до заміни спорідненими організмами.

ІІІ період: 2000 р. - дотепер. Після руйнації СРСР відбулися складні соціально-політичні перетворення, результатом чого стало скорочення виробництва, зникнення ба­гатьох потужних тваринницьких комплексів і промислових підприємств. Унаслідок цього антропогенний вплив на водойми дуже зменшився, але це суттєво не поліпшило екологіч­ної ситуації у річках Приазов'я. Більш того, замість колгоспів з'явились об'єднання орен­дарів, які на великих площах почали вирощувати найбільш ліквідні культури, не перейма­ючись екологічними наслідками. За недосконалого законодавства їх діяльність призвела до знищення багатьох полезахисних лісосмуг, які стримували вітрову та водну ерозію, до освоєння земель на крутосхилах, а також до безконтрольного внесення добрив і пестици­дів. Неефективна соціальна й економічна політика держави, яка призвела до зубожіння більшої частини населення України, сприяла небаченому дотепер розвитку браконьєрст­ва. Його наслідком стало скорочення рибних запасів і катастрофічне зменшення популя­цій деяких риб. У багатьох місцях поширилася практика оренди окремими громадянами ділянок річок, які ще за радянських часів були перетворені на ставки, і зариблення їх будь-якими, іноді небезпечними для аборигенної іхтіофауни видами.

У ІІ періоді іхтіофауна водойм змінюється як якісно, так і кількісно. Згідно з літе­ратурними даними, найбагатшим видовим різноманіттям у цей період характеризують­ся річки Берда й Обитічна - 53 види з 15 родин і 52 види з 14 родин відповідно. Най­менша кількість видів була виявлена для річок Великий і Малий Утлюк, Корсак - 14, 8, 7 видів з 6, 4, 2 родин відповідно. Річки Молочна та Лозуватка за видовим складом займа­ють проміжне положення, і в них реєструється 30 видів риб із 10 родин та 21 вид риб із 5 родин відповідно (рис. 4).

Домінуюче значення в іхтіофауні річок, як і у попередні роки, належить родинам коропові та бичкові. Зростання кількості видів риб у цей період пов' язане саме зі збіль­шенням кількості видів риб цих родин (родина коропові в р. Берда - від 14 до 24, в р. Обитічна - від 14 до 22 видів) (таблиця).

Характерною особливістю для даного періоду є інтенсивний розвиток рибного господарства, під час якого проводили вселення у басейн річок таких видів, як короп, товстолоб білий і строкатий, амур білий, карась сріблястий. Водночас із цими роботами проводили гідромеліоративні заходи щодо боротьби з аборигенними малоцінними вида­ми риб. Так, у деяких ставках і водосховищах річок здійснювали цілеспрямований ви­лов або знищення окуня, щуки, дикої форми коропа.

За нашими дослідженнями (ІІІ період), для сучасного видового складу річок ха­рактерні зміни в стані іхтіоценозів, що подібні до ІІ періоду.

Н. Демченко

Берда

2000-2007 рр.

8

1

і

-

-

-

-

+

-

+

-

-

+

+

-

-

-

-

+

-

 

1948-1999 рр.

7

+

+

+

+

-

-

+

+

+

+

+

+

-

-

+

+

+

+

+

 

до 1948 р.

+

і

 

-

-

-

-

 

+

-

-

+

-

+

+

-

-

-

+

р. Обитічна

2000-2007 рр.

 

1

і

 

+

-

-

+

 

-

-

-

+

+

-

 

-

+

+

+

 

1948-1999 рр.

4

+

-

 

+

+

+

+

 

+

+

+

+

-

-

 

+

+

+

+

 

до 1948 р.

 

1

-

 

+

-

-

+

 

+

-

-

+

-

-

 

-

+

-

+

р. Лозу-ватка

2000-2007 рр.

12

1

-

 

 

-

-

 

 

-

-

-

+

-

-

 

-

-

+

 

 

1948-1999 рр.

11

1

-

 

 

-

-

 

 

-

-

-

+

-

-

 

+

+

+

 

р. Корсак

2000-2007 рр.

0

1

-

 

 

-

-

 

 

-

-

-

+

-

-

 

-

-

+

 

 

1948-1999 рр.

9

1

-

 

 

-

-

 

 

-

-

-

-

-

-

 

-

-

+

 

р. Молочна

2000-2007 рр.

8

1

+

 

 

-

-

 

 

-

-

-

+

+

-

 

-

-

+

 

 

1948-1999 рр.

7

1

-

 

 

-

-

 

 

+

-

-

+

-

-

 

+

+

+

 

 

до 1948 р.

 

1

-

 

 

-

-

 

 

+

-

-

-

-

-

 

-

+

-

 

р. Малий Утлюк

2000-2007 рр.

 

1

-

 

 

-

-

 

 

-

-

-

+

-

-

 

-

-

+

 

 

1948-1999 рр.

4

1

-

 

 

-

-

 

 

-

-

-

-

-

-

 

+

-

+

 

р. Великий Утлюк

2000-2007 рр.

 

1

-

 

 

-

-

 

 

+

-

-

+

+

-

 

-

-

+

 

 

1948-1999 рр.

2

1

-

 

 

-

-

 

 

-

-

-

-

-

-

 

+

-

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Alosa maeotica - Оселедець чорноморсько-азовський морський

прохідний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д и В

 

Acipenser gueldenstaedtii - Осетер російський

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Н Демченко - Динаміка іхтіофауни річок північно-західного приазов'я

Н Демченко - Професійна культура сучасного інженера