Ю В Чершнев - Динамічна модель циклічного розвитку економіки - страница 1

Страницы:
1 

Формування ринкової економіки. 2011. № 25

УДК 330.3:336.774

Ю. В. Чершнев, асистент кафедри «банківської справи» ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ ЦИКЛІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

АНОТАЦІЯ. У роботі досліджено циклічність економічного процесу в поєднанні зі зсувом кривих сукупного попиту та пропозиції, що дає можливість ефективно ідентифікувати фазу економічного цик­лу, в якій перебуває економіка в певний момент часу. Визначено ключові фактори, які впливають на зміну фаз економічного циклу та їх домінуюче значення у певних фазах. Побудовано комплексну динамічну модель циклічного розвитку економіки.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: економічний цикл, економічна криза, економіч­на рівновага, відсоткова ставка, темп інфляції, кредитний ризик, ризик ліквідності.

АННОТАЦИЯ. В работе исследована цикличность экономического процесса в соединении со сдвигом кривых совокупного спроса и предложения, что дает возможность эффективно идентифициро­вать фазу экономического цикла, в которой пребывает экономика в определенный момент времени. Определены ключевые факто­ры, которые влияют на смену фаз экономического цикла и их до­минирующее значение в определенных фазах. Построена ком­плексная динамичная модель циклического развития экономики.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: экономический цикл, экономический кризис, экономическое равновесие, процентная ставка, темп инфляции, кредитный риск, риск ликвидности.

ABSTRACT. The cyclical economic process, combined with a shift in aggregate demand curves and supply, which enables effective identification phase of economic cycle in which the economy at a time was investigated. The key factors that affect the business cycle phases and their dominant role in certain phases were identified. A comp­rehensive dynamic model of circular economy development was built.

KEY WORDS: economic cycle, economic crisis, economic balance, interest rate, inflation rate, credit risk, liquidity risk.

Постановка проблеми Здійснюючи аналіз стану економіч­ної активності найважливішим питанням є створення високо-ймовірного прогнозу майбутнього розвитку економіки та фор­мування на базі цього низки економічних заходів запобігання

© Ю. В. Чершнев, 2011

415впливу можливих негативних процесів. Саме відсутність даної можливості у сучасній економічній теорії спричинює високу не­стабільність економіки та провокує настання глибоких економі­чних криз.

Аналіз останніх джерел чи публікацій. Дослідженням про­блем циклічного розвитку економіки займається велика кількість науковців: В. Бутко, С. Юрій, А. Олешко, А. Гальчинський, С. Трофимов, С. Румянцева, В. Іванов, А. Акаєв, С. Грабовський, Д. Чистілін, О. Лопатин, М. Паламарчук, Л. Григор'єв, І. Кри-вов'язюк, М. Столбов, Н. Галицька та інші, які вносять значний вклад у сучасну економічну теорію і практику циклічних еконо­мічних процесів. Проте дана проблема потребує ще більш глибо­кого аналізу та встановлення тісної взаємодії з сучасною макро-економічною теорією.

Проблема завдання. Головним завданням даної статті є до­слідження циклічного розвитку економічного процесу з метою побудови динамічної моделі економічного циклу та визначення ключових чинників, які обумовлюють зміну фаз циклу.

Викладення основного матеріалу. Сучасна економічна теорія, на нашу думку, страждає на відсутність динамічного підходу при розгляді питань та прийнятті рішень. Будь-яка зміна економічно­го стану розглядається як стохастична подія [1, с. 217], а у довго­строковому періоді взагалі вважається що економіка знаходиться (або завжди прямує) у рівноважний стан [3, с. 186]. Проте лише сама наявність періодичних економічних циклів мала б свідчити про сумнівність (а можливо і взагалі безпідставність) таких твер­джень.

Розширюючи пропозицію грошей, що може бути наслідком стимулюючої монетарної політики, активізацією грошово-кре­дитної мультиплікації або загальним зростання швидкості оборо­ту грошей, відбувається закладення підвалин майбутньої кризи. Так само, стримування зростання грошової маси, підвищення рів­ня середньозваженої відсоткової ставки та обмеження в доступі до фінансових ресурсів реалізує на практиці стан економічної кризи. Це можна пояснити тим, що коливання пропозиції грошей чинять суттєвий вплив на рівень доходів суб' єктів економіки, рі­вень відсоткових ставок та вартість фінансових та реальних акти­вів.

Для того, щоб розпочати дослідження циклу економічної ак­тивності, треба окреслити чотири головні стани, в яких може пе­ребувати економіка залежно від двох ключових економічних по­казників — інфляції та обсягу реального ВВП (табл. 1).

Таблиця 1

МОЖЛИВІ СТАНИ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ

Показник

Стан № 1

Стан № 2

Стан № 3

Стан № 4

Інфляція

 

Т

Т

4

Обсяг реального ВВП

 

Т

4

4

Зсув кривої пропозиції

праворуч

ліворуч

Зсув кривої попиту

праворуч

ліворуч

Спираючись на класичні дослідження циклічного розвитку економічних процесів, можна також виокремити чотири фази економічного циклу — «пожвавлення», «зростання», «рецесія» та «депресія» [5, с. 1478].

У фазі «пожвавлення» відсоткові ставки, вартість активів та рівень доходів суб' єктів економіки є найнижчими. Це викликано низьким рівнем прибутковості бізнесу, високим ризиком здійснення інвести­ційних операцій та низькими інфляційними очікуваннями. Разом з пожвавленням економічної діяльності відбувається поступове зрос­тання всіх вище перелічених фінансових індикаторів: рівень відсот­кової ставки, доходи суб' єктів економіки та вартість активів досяга­ють найвищого рівня у фазі «рецесія», а їх майже одночасне зни­ження припадає на фазу «депресія» (табл. 2) [7, с. 380—381].

Таблиця 2

ЗМІНА ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ВІДПОВІДНОСТІ ІЗ ФАЗАМИ ЕКОНОМІЧНОГО ЦИКЛУ

Найменування фактору

Пожвавлення

Зростання

Рецесія

Депресія

Рівень відсоткової ставки

найнижчий

зростає

найвищий

спадає

Рівень вартості активів

найнижчий

зростає

найвищий

спадає

Рівень доходів суб'єктів економіки

найнижчий

зростає

найвищий

спадає

Рівень прибутковості еко­номічної діяльності

зростає

найвищий

спадає

найнижчий

Рівень інфляції

найнижчий

зростає

найвищий

спадає

Відповідним чином розгортається динаміка рівня інфляції та відсоткових ставок. Оскільки ці економічні показники безпосеред­ньо залежать від купівельної спроможності суб'єктів економіки, то найнижчий рівень доходів та зниження вартості активів у фазі «пожвавлення» викликають відповідно найменший рівень відсот­кової ставки та інфляційних очікувань. Аналогічно, надзвичайне зростання вартості активів та доходів економічних суб' єктів до фази «рецесія» спричинює значно вищий рівень відсоткових ста­вок та інфляції (табл. 2) [7, с. 380—381].

Таким чином, досліджуючи динаміку інфляції, відсоткових ставок, обсягів операцій на фінансових ринках та загального об­сягу виробленого продукту, можна виявити чіткий зв' язок між фазами економічного зростання та зсувом кривих сукупного по­питу та сукупної пропозиції.

Графік №1 Графік №2

Зсув кривої пропозиції праворуч       Зсув кривої попиту праворуч

Зсув кривої пропозиції праворуч відбувається у фазі «пожвав­лення» про що свідчить зменшення рівня інфляції та зростання обсягу виробленої продукції (графік 1). У фазах «зростання» та «рецесія» рост рівня інфляції спочатку супроводжується ростом обсягу виробленої продукції, а потім його зменшенням, що ви­кликано відповідним зсувом кривої попиту праворуч (у фазі «зростання») та кривої пропозиції ліворуч (у фазі «рецесія») (графіки 2 та 3 відповідно).

Графік №3 Графік №4

Зсув кривої пропозиції ліворуч Зсув кривої попиту ліворуч

Таким чином, зсув кривої попиту ліворуч завершує цикл еко­номічного зростання у фазі «депресія», що підтверджується од­ночасним зменшенням рівня інфляції та обсягу виробленої про­дукції (графік 4).

Динаміка економічних змінних узагальнено подана у табл. 3.

Таблиця 3

ПОЄДНАННЯ ФАЗ ЕКОНОМІЧНОГО ЦИКЛУ ТА МОЖЛИВИХ СТАНІВ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ

Найменування фактору

Пожвавлення

Зростання

Рецесія

Депресія

Відсоткова ставка

4

Т

Т

4

Обсяг фінансових операцій

 

Т

4

4

Інфляція

4

Т

Т

4

Обсяг реального ВВП

Т

Т

4

4

Зсув кривої пропозиції

праворуч

ліворуч

Зсув кривої попиту

праворуч

ліворуч

Аналізуючи цикли економічної активності, можна визначити чотири головні фактори впливу на економічний процес: прибут­ковість, кредитний ризик, рівень ліквідності та інфляції і пов' я-зати їх з відповідними фазами циклу. Данні чинники є основнимискладовими формування ринкової відсоткової ставки, динаміка якої, в свою чергу, дуже якісно відображає зміну фаз економічно­го циклу [9, с. 320—321].

В умовах «пожвавлення» найбільш впливовим є фактор надзви­чайної ліквідності суб'єктів економіки, який поступово зменшується протягом фаз «зростання» та «рецесія» та починає знову зростати у фазі «депресія». Це обумовлено нагромадженням надзвичайної кіль­кості вільних високоліквідних та малоприбуткових грошових акти­вів під час попередніх фаз «рецесія» та «депресія» та бажанням пе­ретворити їх у високоприбуткові активи у наступних фазах циклу.

З початком економічного «зростання» найбільшого впливу набуває фактор прибутковості, оскільки саме наявність отриман­ня суттєвих прибутків спонукає суб' єктів економіки до розши­рення діяльності. З часом зростання конкуренції зменшує норму прибутку, що зменшує вплив даного чинника, який досягає най­меншої ваги у фазі «депресія».

Настання фази «рецесія» спричинюється домінуванням інфля­ційних чинників, викликаних бурхливим ростом пропозиції гро­шей у наслідок розширення грошової маси та збільшення швид­кості її обороту. Дія цього фактору поступово розгортається протягом фаз «пожвавлення» та «зростання», а суттєве сповіль­нення економічної активності у фазі «депресія» призводить до послаблення його впливу на економіку.

Остання фаза економічного циклу «депресія» виникає як слідс­тво нагромадження критичного обсягу «проблемних» зобов' язань і, як наслідок, намагання уникати будь-яких активів з ймовірно ви­соким кредитним ризиком. Поступове відновлення активності економічних суб' єктів протягом фаз «пожвавлення» та «зростан­ня» майже повністю нівелює значення даного чинника.

Можна узагальнити подану інформацію (табл. 4).

Таблиця 4

ВАЖЛИВІСТЬ ВПЛИВУ КЛЮЧОВИХ ФАКТОРІВ У ПЕВНИХ ФАЗАХ ЕКОНОМІЧНОГО ЦИКЛУ

Найменування фактору

Пожвавлення

Зростання

Рецесія

Депресія

Ліквідність

+++

++

+

 

Прибутковість

++

+++

++

+

Інфляція

+

++

+++

++

Кредитний ризик

 

+

++

+++

Крім того, даний аналіз дозволяє нам виокремити основні фак­тори, які чинять вплив на зсув кривих попиту та пропозиції:

високий рівень ліквідності — зсув кривої пропозиції праворуч

високий рівень прибутковість — зсув кривої попиту праворуч

високий рівень інфляції — зсув кривої пропозиції ліворуч

високий рівень кредитного ризику — зсув кривої попиту ліворуч

Для більш глибокого аналізу циклів економічної активності також можна додати до нашого дослідження декілька проміжних станів економіки, які пов'язують між собою чотири основні фази економічного циклу. Це дозволяє поєднати всі вище розглянуті елементи у динамічну модель економічного циклу (табл. 4).

Таблиця 4

1

ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО ЦИКЛУ

ризик лі­квідність

ліквід­ність

ліквід­ність прибут­ковість

прибут­ковість

прибут­ковість інфляція

інфляція

інфляція ризик

ризик

попит ліворуч пропози­ція пра­воруч

пропози­ція пра­воруч

пропози­ція пра­воруч попит праворуч

попит праворуч

попит праворуч пропози­ція ліво­руч

пропози­ція ліво­руч

пропози­ція ліво­руч по­пит ліворуч

попит ліворуч

Q ~

Q Т

Q Т

Q Т

Q ~

Q 4

Q 4

Q 4

% 4

% 4

% <->

% Т

% Т

% Т

% <->

% 4

7

Зростання

Рецесія

Дивергенція

-J \ Депресія Конвергенція

Такий розгляд взаємозв'язку та впливу факторів на цикліч­ність розвитку економіки дозволяє зробити кілька важливих вис­новків:

— зміна фаз економічного циклу обумовлена зсувом кривих сукупного попиту та пропозиції;

— кожна фаза циклу характеризується певним набором домі­нуючих чинників впливу на стан економічної рівноваги;

— фази економічного циклу накладаються одна на одну;

— можна виокремити ключові моменти економічного циклу: моменти дивергенції або конвергенції економічних показників;

дивергенція між обсягами виробленої продукції та рівнем інфляції і відсоткових ставок спостерігається в момент понов­лення економічної активності;

конвергенція між обсягами виробленої продукції та рівнем інфляції і відсоткових ставок навпаки, спостерігається з початком згортання економічних процесів.

Проведений нами аналіз дозволяє розглядати досягнення еко­номічної рівноваги як циклічний і прогнозований процес на про­тивагу домінуючому у сучасній економічній теорії стохастично-му підходу. Зміна ключових економічних показників дає інфор­мацію про сучасний стан економіки та дозволяє ідентифікувати фазу циклу. Таким чином можна з високою ймовірністю прогно­зувати подальший перебіг подій та обрати найбільш раціональну стратегію запобігання майбутнім економічним катаклізмам.

Розглянувши все вище викладене, залишається лише сподіва­тись, що даний матеріал не залишиться поза увагою фахівців фі­нансового ринку і набуде вжитку при формуванні економічної політики в первинному виді, або буде конструктивно відкориго-ваний слушними доповненнями з метою якнайкращого застосу­вання на благо суспільства.

Література

1. Хансен Элвин. Экономические циклы и национальный доход.М.: Экономика. — 1997. — 760 с.

2. Мендельсон, Лев Абрамович. Теория и история экономических кризисов и циклов. М.: Мысль. — 1964. — 527 с.

3. Худокормов, Александр Георгиевич. Экономическая теория: но­вейшие течения Запада: учеб. пособие. М.: ИНФРА-М. — 2010. — 417 с.

4. Гальчинський, Анатолій Степанович. Криза і цикли світового розвитку. — К.: АДЕФ-Україна. — 2009. — 391 с.

5. Шумпетер, Йозеф Алоиз. История экономического анализа.СПб.: Экономическая школа. — 2001. — 1664 с.

6. Вайн, Саймон. Глобальный финансовый кризис: Механизмы раз­вития и стратегии выживания. М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. —

302 с.

7. Уэрта де Сото, Хесус. Деньги, банковский кредит и экономичес­кие циклы. Челябинск: Социум, 2008. — 663 с.

8. Киндлбергер, Чарльз. Мировые финансовые кризисы: мании, па­ники и крахи. СПб.: Питер, 2010. — 540 с.

9. Румянцев А. М. Современные циклы и кризисы. М.: Мысль. — 1967. — 471 с.

10. Фаминский, Игорь Павлович. Мировое хозяйство: динамика, стру­ктура производства, мировые товарные рынки (вторая половина XX — начало XXI в.): учеб. пособие. М.: Магистр. — 2010. — 671 с.

Статтю подано до редакції 25.02.11 р.

УДК — 331.101.262

В. І. Максимович, кандидат економічних наук, доцент кафедри банківських інвестицій, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЦИКЛ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ІНВЕСТИЦІЙНИМ РЕСУРСОМ

АНОТАЦІЯ. У статті досліджуються поняття: «людський капітал», «трудовий потенціал», «трудовий капітал», «людський потенціал», «людський ресурс» та «трудовий ресурс». Також вивчаються ета­пи функціонального циклу людського капіталу, вплив забезпечен­ня інвестиційним ресурсом даних етапів на якісні та кількісні показ­ники людського капіталу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: людський капітал, формування людського капі­талу, розвиток людського капіталу, реалізація людського капіталу, відтворення людського капіталу, інвестиційний ресурс.

АННОТАЦИЯ. В статье исследуются понятия: «человеческий ка­питал», «трудовой потенциал», «трудовой капитал», «человечес­кий потенциал», «человеческий ресурс» и «трудовой ресурс». Так­же изучаются этапы функционального цикла человеческого капи­тала, влияние обеспечения инвестиционным ресурсом данных этапов на качественные и количественные показатели человечес­кого капитала.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: человеческий капитал, формирования чело­веческого капитала, развитие человеческого капитала, реализа­ция человеческого капитала, воспроизводства человеческого ка­питала, инвестиционный ресурс.

ANNOTATION. The article investigates the concept of «human capital», «employment potential», «working capital», «human potential», «human resource» and «labor resource». Also studied the

© В. І. Максимович, 2011

423

Страницы:
1 


Похожие статьи

Ю В Чершнев - Динамічна модель циклічного розвитку економіки